Рішення

від 07.09.2018 по справі 390/395/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/395/18

Провадження № 2/390/379/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"07" вересня 2018 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючої - судді Бойко І.А.,

при секретарі - Губанові М.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні, в заочному порядку, в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (27630, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с.Обознівка, вул.Світанкова, 121) до ОСОБА_2 (25006, АДРЕСА_1), третя особа: Державний реєстратор прав на нерухоме майно Кіровоградської районної державної адміністрації ОСОБА_3 (25014, м. Кропивницький, вул. Дарвіна, 25), про скасування запису про право власності в державному реєстрі прав на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - державний реєстратор прав на нерухоме майно Кіровоградської районної державної реєстрації ОСОБА_3, в якому просить скасувати запис про право № 22156768, розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1342294435225 вказаного реєстру, а також зобов'язати третю особу внести відповідний запис до вказаного державного реєстру. Позов обґрунтовано тим, що позивач є власником земельної ділянки, на якій розташовуються залишки будівель, які належали відповідачу, та які були демонтовані відповідачем, на виконання умов раніше укладеної між ними мирової угоди, затвердженої судом. Однак, після демонтажу будівель відповідач не здійснив заходів щодо скасування записів у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про його право власності стосовно знесених будівель. Скасувати запис щодо права власності відповідача на неіснуючі демонтовані будівлі на підставі заяви позивача, як власника земельної ділянки, державним реєстратором неможливо, оскільки такі дії вчиняються на підставі особистої заяви власника нерухомого майна, про що зазначено у відмові державного реєстратора. Вжитими заходами досудового врегулювання спору зазначене питання не вирішено, відповідач продовжує ігнорувати свій обов'язок по скасуванню державної реєстрації права власності на демонтовані будівлі. У зв'язку із наведеним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, від позивача до суду надійшла заява, в якій він позов підтримує, просить розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, місце і час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, згідно повідомлення про отримання поштового відправлення, на пропозицію суду відзив на позов ним не подано, а тому з урахуванням відкритості та загальнодоступності інформації щодо справи, розгляд справи проведено без його участі.

Третьою особою державним реєстратором прав на нерухоме майно Кіровоградської районної державної адміністрації ОСОБА_3 подано до суду письмові пояснення по суті справи. Голова Кіровоградської районної державної адміністрації у зв'язку з відсутністю можливості направлення представника районної державної адміністрації, просив розгляд справи проводити за відсутності повноважного представника.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії КР № 052530, від 08.09.2004 року, є власником земельної ділянки № 537, площею 5,05 га, кадастровий номер 3522585800:02:000:0537, яка призначена для ведення фермерського господарства та розташована на території Обознівської сільської ради Кіровоградського району та області (а.с.14-15).

Право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку зареєстровано у встановленому законом порядку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, згідно витягу № 96244212 від 04.09.2017 року, а також у Державному земельному кадастрі, згідно витягу № НВ-3504724302017 від 21.08.2018 року (а.с.16-17, 18-23).

Згідно ухвали Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19.05.2010 року у цивільній справі № 2-181/2010 р. затверджено мирову угоду між позивачем - ОСОБА_2 та відповідачами - ОСОБА_1, ФГ ОСОБА_1 згідно якої, сторони визнали, що позивач, відповідно до рішення третейського суду від 05.04.2006 року, зареєстрованого в Кіровоградському ООБТІ за № 3481 від 11.04.2006 року, є власником недобудованого житлового будинку літ.А, ферми літ.Б та майдану трансформаторної літ.Г (надалі майно), що знаходяться за адресою: вул.Леніна, 121, с.Обознівка, Кіровоградського району та області. Майно розташовано на земельній ділянці, яка належить відповідачам на праві власності за державним актом серії КР № 052530 (земельна ділянка № 537, площею 5,05 га, розташована на території Обознівської сільської ради). Позивач зобов'язався продати майно відповідачу за 130000 (сто тридцять тисяч) грн. за наявності у останнього можливості його оплатити. Вартість майна складалась з вартості таких об'єктів: 68 000 (шістьдесят вісім тисяч) грн. - недобудований житловий будинок, літ.А; 52 000 (п'ятдесят дві тисячі) грн. - ферма, літ.Б; 10 000 (десять тисяч) грн. - будівельні матеріали, які знаходяться на будівельному майдані трансформаторної. Домовленість щодо продажу майна відповідачу є дійсною до 1 жовтня 2010 року. У разі сплати відповідачем усієї суми за майно відповідач укладає договір купівлі-продажу усього майна. Якщо на 1 жовтня 2010 року відповідачем буде сплачено лише частину коштів за майно, позивач зобов'язаний оформити договір купівлі- продажу на ті об'єкти, на сплату вартості яких вистачає сплачених коштів. Відповідач несе витрати на нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу. У випадку, якщо відповідач не оплатить за майно, позивач має право демонтувати його. В свою чергу відповідач зобов'язався забезпечити вільний доступ позивача, транспорту позивача та робітникам позивача до майна з метою його демонтажу та вивезення будівельних матеріалів за межі земельної ділянки відповідачів. Позивач зобов'язався приступити до демонтажу майна негайно після закінчення строку, визначеного мировою угодою, якщо відповідач не укладе договір купівлі-продажу майна і не оплатить його. Роботи по демонтажу позивач зобов'язався здійснювати у робочі години на протязі року, починаючи з 2 жовтня 2010 року (а.с.30-33).

Вищевказана ухвала суду не оскаржувалась та 07.06.2010 року набрала законної сили.

У листі від 20.09.2011 року ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1, а також ФГ ОСОБА_1, що на виконання умов мирової угоди, затвердженої судом, демонтаж майна ним розпочато у серпні 2011 року у зв'язку з тяжким фінансовим становищем та проблемою залучення кваліфікованих працівників, що робить неможливим демонтаж в строки, зазначені у мировій угоді. Ухвала суду від 19.05.2010 року по справі 2-181/2010р. буде остаточно виконана повним демонтажем майна (а.с.34).

Відповідно до розпорядження Обознівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області № 1/01-20 від 11.01.2016 року вулиця Леніна перейменована на вулицю Світанкову (а.с.35).

З акта зносу вбачається, що на підставі заяви ОСОБА_1 інженером з інвентаризації нерухомого майна - ОСОБА_4 30.06.2017 року проведена поточна інвентаризація за адресою: вул.Світанкова, 121, с.Обознівка. При обстеженні встановлено, що власником зруйновано: ангар літ. А , сільгосп будівля для КРС, свине, птиці літ. Б , незакінчене будівництво житлового будинку літ. В , трансформаторної підстанції літ Г та підвал літ. Д (а.с.26-28).

Згідно рішення про відмову у скасуванні № 39868860 від 26.02.2018 року державним реєстратором ОСОБА_3, після розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування запису про право власності за номером 22156768 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1342294435225, у скасуванні запису було відмовлено, оскільки заяву на скасування подано не власником цього майна (а.с. 10).

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання, крім цього ст.16 ЦК України зазначає, що кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів такого захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно ч.2 ст.373, ч.4 ст.374 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Права та обов'язки суб'єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Згідно ч.1 ст.5 вищевказаного Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону на кожний об'єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна.

Пунктом 1 ч.1 ст.14 Закону передбачено, що розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються у разі знищення об'єкта нерухомого майна.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону у разі зміни відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, за заявою власника або іншого правонабувача вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

Аналіз приписів вищезазначених норм Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , дають суду підстави суду зробити висновок, що у разі знищення об'єкта нерухомого майна відповідні реєстраційні відомості вносяться до Державного реєстру прав на підставі заяви власника знищеного майна.

Згідно ч.1 ст.391 ЦК України та ч.2 ст.90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 152 ЗК України, у якій закріплені способи захисту прав на земельні ділянки, зазначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Згідно п.(д) ч.3 вказаної статті, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, шляхом застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 5 ЦПК України закріплено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Дослідженими судом доказами встановлено, що на земельній ділянці позивача до 30.06.2017 року знаходились об'єкти нерухомості відповідача, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1342294435225, які були знесені відповідачем. Однак, через бездіяльність відповідача в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на даний час міститься запис № 22156768 про його право власності на знищений об'єкт нерухомого майна. Наявність нескасованого запису про право власності на знищений об'єкт, який знаходився на земельній ділянці, що належить позивачу, є перешкодою в реалізації ним, як власником, правомочностей по володінню, користуванню та розпорядженню належною йому земельною ділянкою, тому суд вважає необхідним, з метою захисту його прав застосувати порядок, передбачений п.9 ч.1 ст.27 Закону, а саме: шляхом скасування державної реєстрації права власності на знищений об'єкт нерухомості відповідача.

Таким чином, позовна вимога в частині скасування запису № 22156768 про право власності на об'єкт нерухомого майна: ангар літ. А , сільгосп. будівля для КРС, свине, птиці літ. Б , незакінчене будівництво житлового будинку літ. В , трансформаторної підстанції літ Г та підвал літ. Д , реєстраційний номер 1342294435225 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, обґрунтована, а тому підлягає задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про зобов'язання третьої особи - державного реєстратора прав на нерухоме майно Кіровоградської районної державної адміністрації ОСОБА_3 внести запис про скасування вищевказаного запису, суд зазначає наступне.

У письмових поясненнях, наданих суду, державний реєстратор Кіровоградської районної державної адміністрації ОСОБА_3 повідомила, що 20.03.2018 року наказом Міністерства юстиції України № 829/5 їй тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Як передбачено ч.2 ст.26 Закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Особливості проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, передбачені у ст.31-1 Закону України Закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , де зазначено, що реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

Державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного рішення суду формує та реєструє необхідну заяву або реєструє рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, чи рішення суду про скасування відповідного рішення суду.

Проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів здійснюється у порядку та строки, передбачені цим Законом, без справляння адміністративного збору.

Отже, підставою для внесення запису про скасування запису про право власності, у даному випадку є рішення суду, яке набрало законної сили, тому позовні вимоги в частині зобов'язання державного реєстратора Кіровоградської районної державної адміністрації внести запис про скасування запису про право власності № 22156768 розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно на об'єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1342294435225, задоволенню не підлягають.

З урахуванням того, що зазначена позовна вимога є похідною від позовної вимоги про скасування запису про право власності, яку судом задоволено, то, на підставі ст.141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем стягуються з відповідача в повному обсязі.

На підставі ст.ст. 15, 16, 373, 374, 391 ЦК України, ст.ст. 78, 90, 152 ЗК України, ст.ст. 5, 13, 14, 26, 31-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , керуючись ст.ст. 4, 5, 11, 13, 77-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (27630, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с.Обознівка, вул.Світанкова, 121) до ОСОБА_2 (25006, АДРЕСА_1), третя особа: Державний реєстратор прав на нерухоме майно Кіровоградської районної державної адміністрації ОСОБА_3 (25014, м. Кропивницький, вул. Дарвіна, 25), про скасування запису про право власності в державному реєстрі прав на нерухоме майно, - задовольнити частково.

Скасувати запис про право власності за номером 22156768 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1342294435225.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, (зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, 25030) на користь ОСОБА_1 (зареєстрованого та проживаю чого за адресою: вул.Світанкова (Леніна), 121, с.Обознівка, Кіровоградського району та області, 27630, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), судові витрати по справі в сумі 704,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції.

Суддя