Ухвала

від 04.10.2018 по справі 132/3433/18

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/3433/18

Ухвала

Іменем України

"04" жовтня 2018 р. слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калинівка Вінницької області скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Слідчого відділення Калинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 від 11 травня 2018 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020160000229 від 20 квітня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

28.09.2018р. (вх. № 8577/18вх) до слідчого судді звернувся ОСОБА_3 із скаргою, в якій просить скасувати постанову слідчого СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 від 11.05.2018р. про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018020160000229 від 20 квітня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

В обґрунтування цих вимог зазначив, що в провадженні СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області знаходилось кримінальне провадження № 12018020160000229 від 20.04.2018р., відкрите за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України. Дане кримінальне провадження 11.05.2018р. слідчим СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 було закрите на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України. Натомість, органом досудового слідства не було вчинено всіх можливих дій, спрямованих на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, а саме не надано оцінки поданим документам щодо належності земельної ділянки; не з`ясоване місце розташування земельної ділянки та не здійснено заходів по виявленню її власників; не допитано керівників ДП ДГ «Артеміда» та ДП ДГ «Корделівське», та не виконано всіх процесуальній дій, а тому на думку скаржника постанова є незаконною та необґрунтованою, в зв`язку з чим просить задовольнити скаргу.

Заявник в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду скаргу були повідомлені належним чином, із клопотанням про перенесення розгляду скарги до суду не звертались.

Відповідно до частини 3 статті 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши доводи скарги, дослідивши оскаржувану постанову та додані до скарги матеріали, приходжу до наступних висновків:

Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до статті 24 КПК України це право гарантується кожному.

Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскарженні під час досудового провадження. Серед даного переліку є рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

В статті 284 КПК України наведено вичерпний перелік підстав, за наявності яких кримінальне провадження підлягає закриттю, серед яких встановлення відсутність події кримінального правопорушення (пункт 1 частини 1 статті 284 КПК України).

Зі змісту статті 307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.

Слідчим суддею з наданих матеріалів встановлено, що в провадженні Слідчого відділення Калинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області знаходилось кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020160000229 від 20 квітня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

11 травня 2018 року слідчим Слідчого відділення Калинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12018020160000229 від 20 квітня 2018 року, у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

Дана постанова мотивована тим, що в результаті проведення розслідування встановити наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.197-1 КК України «Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво» з боку Державного підприємства «Дослідне господарство «Артеміда» не представляється можливим.

Слідчий суддя не погоджується з постановою слідчого про закриття кримінального провадження, та вважає її передчасною.

Так, частиною 2статті 9 КПК Українивизначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Аналогічні положення відображені і у частині 4статті 38 КПК Українищодо зобов`язань самого органу досудового розслідування, які вказують, що останній має застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Згідно статей 2,284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов`язок надати доказам належну правову оцінку за правилами частини 1статті 94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

У відповідності до положеньстатті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З нормстатті 26 КПК Українивипливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З положеньстатті 83 КПК Українислідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до вимогстатті 110 КПК України, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Згідно положеньстатті 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

У свою чергу, слідчий, прокурор під час досудового розслідування, зобов`язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.

Згідно частини 2статті 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Практика Європейського суду з прав людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).

А, в рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (див. рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30.04.2015, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява № 21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграф 150).

Постанова про закриття кримінального провадження повинна містити достатні відомості, які б свідчили про те, що усім обставинам справи у порядкуст. 94 КПК Українибуло надано необхідну правову оцінку в сукупності, що свідчить про те, що встановлена, на даний час, органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст.8, ч. 5 ст.9 КПК України).

Як встановлено вище, підставою для закриття кримінального провадження слідчий зазначив відсутність події кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

Проте, як свідчать матеріали кримінального провадження, в ході проведення досудового розслідування, слідчим не проведено огляд місцевості де розташована земельна ділянка; не з`ясовано чи це та земельна ділянка, про яку йшлася мова у відповідному зверненні заявника, не встановлено конкретне місце її розташування на місцевості, не досліджено кому вона фактично належить та на підставі чого, чи вона має конкретно визначені межі в натурі, та чим це підтверджується; не допитано керівника ДП ДГ «Артеміда».

Натомість рішення прийнято слідчим на підставі документів отриманих в позапроцесуальному порядку, які належним чином не оформлені, достовірність яких ніким не засвідчена.

Дані доводи в судовому порядку належними та допустимими доказами слідчим не спростовані.

За відсутності обґрунтованої та мотивованої постанови слідчого щодо відмови у проведенні зазначених слідчих дій, постанова про закриття кримінального провадження є передчасною.

Таким чином, слідчим не проведено необхідних слідчих чи розшукових дій, необхідних для повного та всебічного розслідування кримінального провадження, з метою виявлення фактичних даних, на підставі яких встановлюються наявність або відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Отже, постанова слідчого Слідчого відділення Калинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 від 11 травня 2018 року про закриття кримінального провадження не відповідає вимогам статті 110 КПК України, оскільки не містить належного обґрунтування та мотивів її прийняття.

За вказаних обставин, вважаю, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження є передчасною, не ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню з направленням матеріалів кримінального провадження для проведення додаткового розслідування, в ході якого необхідно усунути зазначені недоліки та виконати слідчі дії, направленіна встановлення об`єктивної істини в справі.

При проведенні досудового розслідування органу розслідування слід вжити заходів щодо встановлення об`єктивної істини, провести необхідні слідчі дії, за результатом чого прийняти законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Слідчого відділення Калинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 від 11 травня 2018 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020160000229 від 20 квітня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України задовольнити.

Постанову слідчого Слідчого відділення Калинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 від 11 травня 2018 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020160000229 від 20 квітня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України скасувати та провести додаткове розслідування, в ході проведення якого виконати всі вимоги, викладені в мотивувальній частині цієї ухвали, за результатом чого прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Копію цієї ухвали, невідкладно направити до Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області, для виконання.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: