Рішення

від 03.10.2018 по справі 145/234/18

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

"03" жовтня 2018 р. Справа № 145/234/18

Провадження № 2/145/353/2018

Тиврівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Кіосак Н. О.

за участю секретаря Крикливої М.С.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 сільської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому вказує, що 23 квітня 2013 року померла ОСОБА_4, яка на момент смерті проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої входить право власності на земельну ділянку площею 2,2306 га. з кадастровим номером 0524581800:05:002:0163, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_3 сільської ради Тиврівського району Вінницької області. Право на земельну ділянку в ОСОБА_4 виникло на підставі розпорядження Тиврівської РДА від 22.07.2003 року № 252. Право власності померлої на земельну ділянку площею 2,2306 га. з кадастровим номером 0524581800:05:002:01 стверджувалося державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВН № 069686, виданим 08.10.2004 року Тиврівською РДА.

19.02.2013 р. ОСОБА_4 склала заповіт на його користь. На момент відкриття спадщини заповіт не змінено та не відмінено, що стверджується відміткою сільської ради в заповіті.

В установлений законом шестимісячний термін він заяви про прийняття спадщини до нотаріуса не подав. Строк для прийняття спадщини витік 23 жовтня 2013 року.

Він не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 в зв'язку з тим, що йому не було відомо про наявність заповіту.

Оскільки з спадкодавцем у нього немає родинних відносин, він не здогадувався про наявність заповіту ОСОБА_4 на його користь. Про наявність спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 йому також не було відомо.

Про те, що ОСОБА_5 склала заповіт на його користь, він дізнався лише місяць тому випадково у сільській раді.

Після того, як він дізнався про наявність заповіту на його користь, він переглянув речі померлої, які залишилися в її будинку в с. Маянів по вул.. І.Богуна, 17 і знайшов заповіт та оригінал державного акту на право власності на землю. З цими документами та з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 він звернувся до нотаріуса Тиврівської державної нотаріальної контори. Нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в зв'язку з тим, що він пропустив шестимісячний строк, передбачений законодавцем для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Дані обставини підтверджуються постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій, яку надасть в судовому засіданні.

Зазначені ним вище обставини були для нього об'єктивними, істотними, непереборними такими, що стали перешкодою в реалізації його права на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4

Він вважає, що пропустив передбачений ст. 1270 ЦК України строк для подання заяви поважних причин і претендує на визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.

Вважає, що йому достатньо буде трьохмісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Просить визначити йому ОСОБА_1, додатковий трьохмісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла в с. Маянів Тиврівського району 23 квітня 2013 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 показав, що йому на початку 2018 року секретар Ворошилівської сільської ради ОСОБА_6 сказала про існування заповіту ОСОБА_7 і він віднайшов його в ОСОБА_4 в її будинку. На момент смерті ОСОБА_4 одружена не була, дітей не мала. Чи мала братів, сестер не знає. Він їй допомагав в господарстві, про те, що вона склала заповіт на його користь вона йому не говорила.

Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити з підстав викладених у заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради в судове засідання не з'явився, подав заяву в якій просить судове засідання проводити без представника сільської ради, позов визнають повністю.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе прийняти визнання відповідачем позову, позов задоволити виходячи з наступного.

23 квітня 2013 року в с. Маянів померла ОСОБА_4, що стверджується свідоцтвом про смерть (а.с.5). На час смерті вона проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується довідкою виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради № 798 від 22.11.2016 року (а.с.4).

Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої входить земельна ділянка площею 2,2306 га, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Тиврівського району Вінницької області, яка належала їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ВН № 069686 від 08 жовтня 2004 року (а.с.8).

За життя 19.02.2013 року ОСОБА_4 розпорядився своїм майном, склавши заповіт, яким все її майно заповіла - ОСОБА_1 (а.с. 3). Заповіт посвідчено секретарем Ворошилівської сільської ради ОСОБА_6 На день відкриття спадщини заповіт не змінений і не скасований.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 28.02.2018 року № 51090082 спадкова справа після смерті ОСОБА_4, яка померла 23.04.2013 року в Спадковому реєстрі не зареєстрована (а.с.18).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст. 1220 , 1222 , 1270 ЦК України ).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України ).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Строк прийняття спадщини сплив 23 жовтня 2013 року. Проте, про існування заповіту позивачу стало відомо на початку 2018 року.

Дані обставини стверджуються показаннями свідків ОСОБА_8

Свідок ОСОБА_8 показала, що позивач - її зять. ОСОБА_4 проживала в с. Маянів на час смерті одна. Про заповіт стало відомо приблизно в січні 2018 року зі слів секретаря сільської ради ОСОБА_6 ОСОБА_1 проводив поховання ОСОБА_4 В позивача були ключі від її будинку. Померла ОСОБА_4 дітей не мала, зять допомагав їй в господарстві, рубав дрова, купував продукти харчування. Коли стало відомо про заповіт, почав передивлятися документи в будинку ОСОБА_4 і знайшов заповіт. Про родичів ОСОБА_4 їй невідомо, одружена вона не була ніколи.

Позов до суду подано 19.02.2018 року.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п.24 Постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Суд вважає, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту свідчить про поважність причин пропуску строку строку прийняття спадщини.

Дана правова позиція висловлена ВССУ в ухвалі від 01.02.2017 року (справа № 306/27/15-ц) та підтримана Верховним Судом України в справі № 6-46цс17) 06.09.2017 року.

Враховуючи викладене, суд вважає причини пропущення позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини поважними та вважає за можливе надати позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 7, 9,10-13, 76-81, 89, 206, 258, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України,

ухвалив :

Позов задоволити.

Надати ОСОБА_1 додатковий трьохмісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла в с.Маянів Тиврівського району Вінницької області 23 квітня 2013 року.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 05 жовтня 2018 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складання або проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не буде подано протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного судового рішення.

Суддя:ОСОБА_9