Рішення

від 24.09.2018 по справі 615/1088/18

ВАЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 615/1088/18

Провадження № 2/615/511/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Токмакової А.П.,

секретаря судового засідання Антоненко М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Валки Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Харківської області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

за участі представника позивача ОСОБА_3,

в с т а н о в и в:

20.07.2018 року позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності на земельні ділянки, що знаходяться за адресою: вул. Харківська (колишня ОСОБА_4), 28, в м. Валки Харківської області: площею 0,1013 га, передану для ведення особистого селянського господарства згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ № 776708 від 15.07.2003 р. та площею 0,0500 га, передану для обслуговування житлового будинку і господарських будівель згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ № 776709 від 15.07.2003 р., в порядку спадкування за законом після смерті 30.07.2010 року ОСОБА_5.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30.07.2010 року помер її батько ОСОБА_5 Після його смерті залишилось спадкове майно, що складається з двох земельних ділянок площею 0,0500 га, яка призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6321210100-00-035-0008, та площею 0,1013 га, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6321210100-00-035-0009, що розташовані за адресою: вул. Харківська, 28, м. Валки Харківської області.

Спадщину після померлого ОСОБА_5 прийняла ОСОБА_6 - мати позивача та отримала по зведеній після його смерті спадковій справі № 47/2011 рік Свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові вклади. Решту спадкового майна, в тому числі і вказані земельні ділянки мати за життя оформити на своє ім'я не встигла.

ОСОБА_6 померла 15.02.2014 року. За життя склала на користь позивача заповіт, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_2 районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 12.12.2011 року за № 1938, яким заповідала їй усе своє майно.

Після смерті матері позивач прийняла спадщину, звернувшись в шестимісячний строк з дня її відкриття до приватного нотаріуса ОСОБА_2 районного нотаріального округу ОСОБА_7 з відповідною заявою, після чого відкрита спадкова справа № 19/2015, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 40286098 від 30.04.2015 року. Крім позивача інших спадкоємців за законом чи за заповітом на належне батькам майно немає.

Як вказує позивач, у 2018 році вирішила оформити свої спадкові права на належні батьку земельні ділянки, однак надати нотаріусу оригінали документів, що посвідчують право власності спадкодавця на майно неможливо, оскільки вони після його смерті зберігалися у матері, а після її поховання зникли за невідомих обставин, на даний час має лише їх копії. Місцезнаходження оригіналів правовстановлюючих документів позивачу невідоме.

Через втрату оригіналу правовстановлюючих документів на земельні ділянки позивач позбавлена можливості оформити свої спадкові права на це майно в нотаріальному порядку, в зв'язку з чим змушена звернутися до суду з даним позовом, оскільки вирішити питання в позасудовому порядку неможливо.

Після виконання вимог ст.187 ЦПК України на підставі ухвали суду від 25.07.2018 року відкрито провадження у цивільній справі, з урахуванням вимог ст.274 ЦПК України судовий розгляд вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та роз'яснено сторонам про порядок та строки виконання ними вимог цього Кодексу.

24.09.2018 року представник відповідача ОСОБА_2 міської ради Харківської області ОСОБА_8 подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує проти їх задоволення.

В цей же день 24.09.2018 року представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_9 подала пояснення на позовну заяву, в якому зазначила, що Міжрайонним управлінням у ОСОБА_2 та Коломацькому районах Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надано засвідчені копії Державних актів на право приватної власності на землю, а саме: копію Державного акта на право приватної власності на землю, серії РЗ № 776709, виданого 15.07.2013 р., яким посвідчено право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку, площею 0. 0500 га, кадастровий номер 6321210100:00:035:0008, яка знаходиться на території ОСОБА_2 міської ради; копію Державного акта на право приватної власності на землю, серії РЗ № 776708, виданого 15.07.2003 р., яким посвідчено право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку, площею 0, 1013 га, кадастровий номер 6321210100:00:035:0009, яка знаходиться на території ОСОБА_2 міської ради. Вказані акти зареєстровані в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 71 та № 72 відповідно.

Вказала, що необхідність визнання прав на землю виникає тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо наявності у особи певного суб'єктивного земельного права, суб'єктивне право заперечується чи створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності на земельну ділянку чи права користування нею через наявність таких сумнівів чи відсутність або втрату належних правовстановлюючих документів на таку земельну ділянку.

Посилаючись на ст.ст.81,125,152 ЗК України, ст.ст.1216,1217,1218,1225 ЦК України просила ухвалити судове рішення відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням наявних у справі доказів та наданих письмових пояснень.

Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на викладені вище обставини.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради Харківської області ОСОБА_8 просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_9 просила проводити розгляд справи за її відсутності з урахуванням наявних у справі доказів та наведених вище письмових пояснень.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про народження серії ІІІ-УР № 199259, виданого 21.04.1961 року Сніжківською сільською радою Валківського району Харківської області, актовий запис № 01, батьками позивача значаться ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Після реєстрації шлюбу позивачу присвоєно прізвище ОСОБА_1 (витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00020472676 від 03.07.2018 року).

ОСОБА_5 помер 30.07.2010 року, що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії 1-ВЛ № 273998, виданого 31.07.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_2 районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 100.

Згідно фотокопії Державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 № 776709, виданого на підставі рішення ОСОБА_2 міської ради Харківської області № 112 від 28.03.2002 року, зареєстрованого 15.07.2003 року в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 71, ОСОБА_5 значиться власником земельної ділянки площею 0,0500 га, кадастровий № 6321210100:00:035:0008, що розташована за адресою: вул. Харківська (ОСОБА_4), 28, в м. Валки Харківської області та передана для обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Відповідно до фотокопії Державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 № 776708, виданого на підставі рішення ОСОБА_2 міської ради Харківської області № 112 від 28.03.2002 року, зареєстрованого 15.07.2003 року в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 72, ОСОБА_5 значиться власником земельної ділянки площею 0,1013 га, кадастровий № 6321210100:00:035:0009, що розташована за адресою: вул. Харківська (ОСОБА_4), 28, в м. Валки Харківської області та передана для ведення особистого селянського господарства.

З листів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №№29-20-0.23,141-586/121-18, 29-20-0.23,141-584/121-18 від 05.06.2018 року слідує, що відповідно до інформації, яка міститься в Книгах записів реєстрації державних актів, на ім'я ОСОБА_5 зареєстровано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії РЗ №776709 за №71 від 15.07.2003 р. площею 0,0500, для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії РЗ №776708 за № 72 від 15.07.2003 р. площею 0,1013, для ведення особистого селянського господарства по вулиці Харківська, 28 (колишня вулиця ОСОБА_4), в місті Валки Харківської області. Державний акт було отримано власником, про що свідчить його підпис в Книзі записів, витяг з якої надано під час підготовчого судового засідання.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВРО № 802216 від 12.12.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2 районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7, спадкоємцем ОСОБА_5, який помер 30.07.2010 року, значиться його дружина ОСОБА_6

ОСОБА_6 померла 15.02.2014 року, що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії 1-ВЛ № 427952, виданого 18.02.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби ОСОБА_2 районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 25.

Із заповіту, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2 районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 12.12.2011 року за реєстровим № 1938, вбачається, що ОСОБА_6 все своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, а також все те, на що на день смерті матиме право по закону чи заповіту, в тому числі 1/2 частка житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: вул. Харківська, 26, м. Валки Харківської області заповіла позивачу.

Постановою приватного нотаріуса ОСОБА_2 районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 № 323/02-31 від 12.06.2018 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на спірні земельні ділянки, які належали померлому 30.07.2010 року ОСОБА_5, оскільки у позивача відсутні оригінали документів, які підтверджують право власності померлого на ці земельні ділянки.

Ст.41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності за положеннями ст.321 ЦК України є непорушним і ніхто не може протиправно бути обмеженим в реалізації свого права власності.

Ст. 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за заповітом та законом.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Об'єктом відносин спадкування виступають права та обов'язки спадкодавця у їх сукупності, що належали йому на момент смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України). Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.1 ст.1220 ЦК України). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч.1 ст.1221 ЦК України).

Ст.1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1276 якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Пленум Верховного Суду України у п.23 постанови № 7 від 30.05.2008р. Про судову практику у справах про спадкування роз'яснив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов'язання встановлено законодавством у зв'язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.

Право власності на земельну ділянку, згідно положень ст.1225 ЦК України, переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно роз'яснень Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку. В даному випадку звернутися з заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно за померлою особою мають право її спадкоємці.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, враховуючи, що незаконність набуття померлими права власності на спадкове майно судом не встановлено, позивач у справі є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо визнання права власності на спадщину, яка залишилася після смерті батьків, так як досліджені докази свідчать про неможливість оформити спадщину в нотаріальному порядку.

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку, площею 0,1013 га, що знаходиться за адресою: вул. Харківська (колишня ОСОБА_4), 28, в м. Валки Харківської області, передану для ведення особистого селянського господарства згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ № 776708 від 15.07.2003 р., в порядку спадкування за законом після смерті 30.07.2010 року ОСОБА_5.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку, площею 0,0500 га, що знаходиться за адресою: вул. Харківська (колишня ОСОБА_4), 28, в м. Валки Харківської області, передану для обслуговування житлового будинку і господарських будівель згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ № 776709 від 15.07.2003 р., в порядку спадкування за законом після смерті 30.07.2010 року ОСОБА_5.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Валківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.П. Токмакова