Рішення

від 16.10.2018 по справі 368/986/18

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/986/18

Провадження № 2/368/463/18

Рішення

Іменем України

(Заочне)

"16" жовтня 2018 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Іванюти Т.Є.

при секретарі Вареник О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кагарлику справу за позовом Управління Державного агенства рибного господарства у м.Києві та Київській області (040050, м.Київ, вул. Тургенєвська, 82-а, код ЄДРПОУ 40419475) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1), третя особа - Балико-Щучинська сільська рада Кагарлицького району (с.Балико-Щучинка Кагарлицького району, вул. Героїв Дніпра - 8, код ЄДРПОУ 04358224) про стягнення збитків, спричиненого рибному господарству,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 26.05.2017 року по справі № 368/565/17 встановлено, що 24.04.2017 року о 05 годині 30 хвилин гр. ОСОБА_1 на Канівському водосховищі в районі с. Балико-Щучинка Кагарлицького району Київської області грубо порушив правила рибальства, а саме: здійснював незаконний вилов риби з човна на плаву забороненим знаряддям лову, сіткою - 1 шт., не маючи дозволу на промисел, виловивши цінні види риб, а саме: судак у кількості 2 шт., окунь - 1 шт., плітка - 4 шт., плоскирка - 9 шт., лящ - 1 шт., загальною вагою 2 кг, своїми діями наніс збитки рибному господарству України на загальну суму 1853 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят гри) грн 00 коп., порушивши п. 4.4. та п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, ст. 63 Закону України Про тваринний світ , чим скоїв правопорушення за яке передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 85 КУпАП. Оскільки відповідач добровільно збитки не відшкодував то просять стягнути з нього 1853 грн. також просять стягнути судові витрати в сумі 1762 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Надіслав заяву в якій просив слухати справу у його відсутність. Позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи. Причину неявки суду не повідомив. відзив на адресу суду не надходив, а тому, суд вважає за можливе на підставі ст. 280 ЦПК України та зі згоди позивача ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з слідуючих підстав.

Відповідно положень до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст. 4 ЦПК України) і що також гарантовано ст.124 Конституції України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов'язків учасниками справи, у тому числі й в частині подання ними доказів та заяви клопотань з приводу забезпечення доказів.

Так під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 895, Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Згідно Положення про Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України від 15 липня 2016 року № 229, Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області (далі - Київський рибоохоронний патруль) є територіальним органом Державного агентства рибного господарства України, діє у складі Держрибагентсва як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується.

Повноваження Київського рибоохоронного патруля поширюються на м. Київ та Київську область, територію та акваторію водних об'єктів в межах районів діяльності, визначених Держрибагентством.

Основним завданням Київського рибоохоронного патруля є реалізація повноважень Держрибагентства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в районі діяльності.

Відповідно до статті 10 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та уповноважені подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Стаття 34 Закону України Про тваринний світ передбачає, що користувачі об'єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов'язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об'єктів тваринного світу, використовувати тваринний світ у способи, що не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати.

Порушення Правил любительського і спортивного рибальства в водоймах України тягне за собою такі негативні наслідки, як зникнення цінних видів риб в рибогосподарських водоймах та порушує право власності Українського народу на природні ресурси. Таким чином, охорона рибних запасів України від незаконного заняття рибним промислом є безпосередніми інтересами держави.

Відповідно до статті 63 Закону України Про тваринний світ порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 26.05.2017 року по справі № 368/565/17 встановлено, що 24.04.2017 року о 05 годині 30 хвилин ОСОБА_1 на Канівському водосховищі в районі с. Балико-Щучинка Кагарлицького району Київської області грубо порушив правила рибальства, а саме: здійснював незаконний вилов риби з човна на плаву забороненим знаряддям лову, сіткою - 1 шт., не маючи дозволу на промисел, виловивши цінні види риб, а саме: судак у кількості 2 шт., окунь - 1 шт., плітка - 4 шт., плоскирка - 9 шт., лящ - 1 шт., загальною вагою 2 кг, своїми діями наніс збитки рибному господарству України на загальну суму 1853 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят гри) грн 00 коп., порушивши п. 4.4. та п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, ст. 63 Закону України Про тваринний світ , чим скоїв правопорушення за яке передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Згідно пункту 3.15. Правил любительського і спортивного рибальства забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць підводного полювання), промисловихта інших знарядь лову,виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.

Також, стаття 52-1 Закону України Про тваринний світ передбачає, що для добування об'єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.

Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 26.05.2017 року у справі 368/565/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, вина ОСОБА_1 є доведеною, проте питання відшкодування збитків, нанесених рибному господарству України судом не вирішено.

Відповідно до статті 40 Кодексу України про адміністративні правопорушення якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

За приписами статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього приводного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно розрахунку матеріальної шкоди, ОСОБА_1 нанесено збитків рибному господарству України на суму 1853,00 грн Розрахунок матеріальної шкоди було зведено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року 1209 Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів .

Відповідно до статті 20 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів , шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

На підставі статті 10 Закону України Про тваринний світ , громадяни відповідно до закону зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Статтею 324 Цивільного кодексу України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Згідно етапі 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Таким чином, шкода, завдана рибному господарству, повинна бути відшкодована відповідній місцевій раді за місцем завдання шкоди.

Також слід зазначити, що Управлінням Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області було вжито заходів досудового врегулювання спору, а саме: Київським рибоохоронним патрулем було направлено відповідачу лист від 24.04.2018 року № 7-19/2855-18 з проханням добровільно заплатити суму майнової шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Зазначений лист був отриманий ОСОБА_1 27.04.2018 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Проте, заподіяна внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів шкода в сумі 1853.00 грн. відповідачем не була добровільно відшкодована.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Дане встановлено на підставі копії Наказу Держрибагентства від 15 липня 2016 року № 229 Про затвердження положень про територіальні органи Держрибагентства , копії витягу з Положення про Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, копії постанови Кагарлицького районного суду Київської області від 26 травня 2017 року по справі № 368/565/17, розрахуноку матеріальної шкоди від збитків рибному господарству України, заподіяних ОСОБА_1

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач зобов'язаний відшкодувати заподіяну навколишньому середовищу шкоду, а тому з відповідача підлягає стягненню заподіяна шкода у розмірі 1853 грн.

Так як позов задоволено, то з відповідача на користь позивача на підставі ст.. 141 ЦПК України слід стягнути судові витрати в сумі 1762 грн. понесені позивачем при поданні позовної заяви.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 10, 89, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. 324, 1166 ЦК України, Законом України Про тваринний світ , Законом України Про охорону навколишнього і природного середовища , Законом України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів , суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити повністю .

Стягнути з ОСОБА_1 (ід.номер НОМЕР_1) майнову шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, в розмірі 1853,00 грн. (одна тисяча вісімсот п'ятдесят три грн. 00 коп.), яку необхідно сплатити на користь Балико-Щучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області за реквізитами: р/р 33115331010326, МФО 899998 в Казначейство України (ЕАП), отримувач - Кагар УК/с.Балико-Щучинка/24062100, код отримувача - 37341907, призначення платежу: 24062100, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Стягнути з ОСОБА_1 (ід.номер НОМЕР_1) на користь Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області (р/р 35212085095064 в Державна казначейська служба України, м. Київ МФО 820172,; СДРПОУ 40419475) судові витрати в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 289 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 16.10.2018 року.

ССуддя:Т.Є. Іванюта