Рішення

від 27.09.2018 по справі 709/1374/18

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

709/1374/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2018 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Кваші І.М.,

при секретарі судового засідання - Дем"яненко Н.М.,

за участі позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чорнобай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" про стягнення заборгованості із заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку та зобов"язання внести запис до трудової книжки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (далі - СТОВ "Надія") про стягнення заборгованості із заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку та зобов"язання внести запис до трудової книжки. Мотивує позов тим, що згідно наказу № 47к від 10 червня 2009 року його було прийнято на роботу в СТОВ"Надія" завідуючим зерноскладом. Відповідно до наказу № 19 від 11 травня 2010 року його було переведено на посаду бригадира тракторної бригади. 29 березня 2018 року було звільнено з посади бригадира тракторної бригади СТОВ "Надія" за власним бажанням. В день звільнення його не було ознайомлено з наказом про звільнення, не повідомлено письмово про нараховані суми при звільненні, а також до трудової книжки не внесено запис про звільнення. Станом на день звільнення трудова книжка знаходилася у нього, оскільки незадовго до звільнення з відома керівництва СТОВ "Надія" брав її для отримання консультації в місцевому органі Пенсійного фонду України стосовно перерахування йому пенсії за віком і не встиг повернути на підприємство. Звертався до директора про внесення відповідного запису про звільнення, однак йому в цьому було відмовлено. В день звільнення йому не було виплачено всіх сум, що належали йому від підприємства. 04 квітня 2018 року на картковий рахунок в установі банку відповідачем було перераховано 10357 грн. Проте з такою сумою в якості остаточного розрахунку не згідний, оскільки за шість років мав невикористану відпустку. Вважає, що йому не виплачено заробітну плату за період з 04 березня 2018 року по 29 березня 2018 року в сумі 2590,47 грн.

15 травня 2018 року позивач повторно звернувся до директора СТОВ "Надія" з письмовою заявою про внесення до трудової книжки запису про звільнення, ознайомлення з наказом про звільнення та надання довідки про середню заробітну плату і розрахунку коштів, належних йому при звільненні. Однак заява СТОВ "Надія" не прийнята.

А тому просив стягнути зі СТОВ "Надія" на його користь невиплачену заробітну плату за період з 04.03.2018 року по 29.03.2018 року в сумі 2590,47 грн., середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 29.03.2018 року по 06.07.2018 року у розмірі 10302,60 грн., також зобов'язати СТОВ "Надія" внести до трудової книжки запис про звільнення з роботи 29.03.2018 року за власним бажанням згідно поданої заяви.

В подальшому позивач збільшив свої позовні вимоги та просив стягнути зі СТОВ "Надія" невиплачену заробітну плату за період з 04.03.2018 року по 29.03.2018 року в сумі 2933,35 грн., середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 29.03.2018 року по 04.09.2018 року у розмірі 18462,85 грн., також зобов'язати СТОВ "Надія" внести до трудової книжки запис про його звільнення з роботи 29.03.2018 року за власним бажанням.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 позов підтримали, просили його задовольнити.

СТОВ "Надія" про дату, час і місце проведення судового засідання неодноразово повідомлене належним чином, жодного разу представник в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подано, ухвалу суду щодо надання необхідних документів для розгляду справи не виконано. Представник відповідача Данилевський М.О. в судові засідання 06.08.2018, 21.08.2018 року не з"явився, подавав клопотання про відкладення судових засідань у зв'язку з перебуванням у відрядженні та на лікарняному. В подальшому 13.09.2018 та 27.09.2018 року представник товариства в судове засідання також не з'явився, клопотань не заявляв,

Виходячи з приписів ст. 44, 128, ч. 3 ст. 223 ЦПК України суд ухвалив слухати справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі документів.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 з 10 червня 2009 року прийнятий на роботу в СТОВ "Надія" завідуючим зерноскладом. 11 травня 2010 року його згідно наказу № 19 від 11 травня 2010 року переведено на посаду бригадира тракторної бригади в тому ж товаристві (копія трудової книжки, а.с.6).

Згідно позову та пояснень позивача в судовому засіданні, 29 березня 2018 року ним було подано заяву про звільнення з займаної посади за власним бажанням. Цю заяву ним особисто було передано директору товариства, зауважень від керівника висловлено не було . Після цього на роботу не виходив.

04.04.2018 року на картковий рахунок позивача восстаннє надійшла заробітна плата у розмірі 10357 грн. (копія виписки по картковому рахунку, а.с. 7). З того часу заробітну плату ОСОБА_1 виплачувати припинили, тобто суд приходить до висновку, що його заяву прийнято та звільнено з займаної посади

Згідно пояснень позивача, роботадавець не здійснив повний розрахунок з ним при звільненні і сума невиплаченої заробітної плати за період з 04.03.2018 року по 29.03.2018 року становить 2933,35 грн.

Заперечень чи спростувань щодо дати та причин звільнення, наявності заборгованості по заробітній платі чи належних до виплати сум від відповідача не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Положеннями ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як зазначалося вище, відповідач, будучи повідомленим про дати слухання справи та будучи ознайомленим про право подати відзив на позов та всі докази, своїм правом не скористався, відзив не подано, як і не подано жодних доказів на спростування обставин, зазначених в позові. А тому суд, беручи до уваги процесуальну поведінку відповідача, який на адвокатські запити відповіді не надав і ухвалу суду щодо витребування доказів не виконав, враховуючи відсутність відзиву, наявність підтверджень щодо перебування сторін в трудових відносинах та інформації з виписки по картковому рахунку ОСОБА_1, приймає до уваги посилання позивача щодо дати та причин звільнення, і наявності заборгованості по заробітній платі на даний час та щодо її розміру.

Відповідно до ч. 4, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 1 Закону України Про оплату праці , ст. 94 КЗпП України, заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 47 та ч. 1 ст. 83 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

А відтак, вимоги про зобов'язання відповідача внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про його звільнення з роботи 29.03.2018 року за власним бажанням та стягнення заборгованості по заробітній платі підлягають задоволенню.

При цьому заява позивача щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду з вимогою щодо зобов'язання внесення запису до трудовіої книжки розгляду не підлягає, оскільки стороною відповідача заяв щодо застосування наслідків пропущення строків на звернення до суду не заявлено. Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що СТОВ "Надія" всупереч вимог ст. 116 КЗпП України, не проведено в день звільнення позивача виплату всіх сум, що належать йому від підприємства, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем наявна заборгованість по заробітній платі в сумі 2933,35 грн. за період з 04.03.2018 року по 29.03.2018 року.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМ України від 08.02.1995 № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно п. 2 вказаного Порядку, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Перевіривши розрахунки позивача (а.с. 60), суд вважає, що вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 29.03.2018 року по 04.09.2018 року (в межах заявлених позивачем вимог) в сумі 18462,85 грн. підлягають до задоволення.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, то відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 3600 грн. (а.с. 44-46).

Згідно ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 2114,40 грн. (три позовні вимоги по 704,80 грн.).Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Оскільки заборгованість по виплаті заробітної плати наявна лише за березень 2018 року, то негайне виконання рішення суду слід допустити у сумі 2933,35 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 116, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 4, 10, 11-13,76-81, 141, 259, 263-265 352-355, 430 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (код ЄДРПОУ 32469102, с. Франківка Чорнобаївського району Черкаської області, вул. Леніна, 21) про стягнення заборгованості із заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку та зобов"язання внести запис до трудової книжки - задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" на користь ОСОБА_1 2933,35 грн. невиплаченої заробітної плати, 18462,85 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку, а всього стягнути 21396, 20 грн. (двадцять одна тисяча триста дев'яносто шість грн. двадцять коп.).

Зобов'язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Надія" внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про звільнення його з роботи 29.03.2018 року за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" на користь ОСОБА_1 компенсацію витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 3600 грн.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" на користь держави судовий збір у розмірі 2114,40 грн.

Рішення про стягнення невиплаченої заробітної плати підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Чорнобаївський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.М. Кваша