Рішення

від 01.10.2018 по справі 709/1194/18

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

709/1194/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2018 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Кваші І.М.,

при секретарі судового засідання - Дем'яненко Н.М.,

за участі позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача-1 - Новікова М.В.,

представника відповідача-2 - Бабенко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чорнобай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Канівці", Васютинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування державної реєстрації,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ "Агродар-Канівці" (далі відповідач-1), Васютинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (далі - відповідач-2) про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування державної реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що він є власником земельної ділянки площею 3,08 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка знаходиться в адміністративних межах Великоканівецької сільської ради Чорнобаївського району. 02.07.2017 року між ним та ТОВ "Агродар-Канівці" було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки терміном на 7 років, який зареєстрований 26.06.2017 року. Вважає, що спірний договір оренди землі є недійсним, оскільки під час здійснення державної реєстрації даного договору діяв інший договір оренди від 01.07.2007 року, таким чином договір укладено в порушення ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Просить визнати недійсним договір оренди від 02.07.2017 року та скасувати його державну реєстрацію.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що хоча ТОВ "Агодар-Канівці" сплачує йому орендну плату, на даний час має намір укласти договір оренди земельної ділянки з іншим орендарем, який пропонує більшу орендну плату. Крім того, його не влаштовує та обставина, що фактично ТОВ "Агродар-Канівці" орендовану землю, в тому числі і його земельну ділянку, не обробляють, а передали СТОВ "Канівці". Принципи ведення господарювання власників даного товариства його не влаштовують, оскільки ферми закрили, худобу вивезли, господарство не розвивають.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позов, надавши аналогічні пояснення в обгрунтування позовних вимог. Крім того зазначила, що оспорюваний договір підписано директором ТОВ "Агородар-Канівці" ОСОБА_5, який не мав права без попередньої згоди загальних зборів учасників укладати договори, а також розпоряджатись майном, вартість якого перевищує 1000 грн. Таке обмеження вбачається у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Представник відповідача-1 Новіков М.В. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, вказавши на те, що вимоги позивача є незаконними та необгрунтованими. Зазначив, що згідно чинного законодавства державній реєстрації підлягає лише право оренди земельної ділянки, а не договір, що і було зроблено. Тобто реєстрації договору оренди не існує, і така вимога позивача є безпідставною. Реєстрація права користування земельною ділянкою є похідним правочином від договору оренди землі, а тому не впливає на дійсність самого договору. Позивачем в позовній заяві не наведено підстав для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним. Щодо посилань представника позивача в судовому засіданні на відсутність повноважень у директора ОСОБА_5 укладати договори оренди з орендодавцями, то таких підстав в позові не зазначено. У встановлений процесуальним законодавством порядок підстави позови стороною позивача змінено не було. У директора повноваження для підписання договору наявні, підтверджень не надавали, оскільки в позові про це не йшлося.

Представник відповідача-2Бабенко Л.В. в судовому засіданні просила в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Пояснила, що директором ТОВ "Агродар-Канівці" ОСОБА_5 26.06.2017 року була подана заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права оренди земельної ділянки позивача за товариством, але в зв"язку з подачею документів не в повному обсязі (був відсутній договір оренди землі), нею прийнято рішення про зупинення розгляду даної заяви. В подальшому заявником було додано договір оренди землі, і 08.07.2017 року державним реєстратором було відновлено розгляд заяви. За результатами розгляду заяви прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого 10.07.2017 року зареєстровано право оренди земельної ділянки позивача за ТОВ "Агродар-Канівці".

Суд, вислухавши учасників процесу, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення чи відмову в задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 згідно державного акта на право приватної власності на землю належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,08 га, розташована в адміністративних межах Великоканівецької сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, кадастровий номер НОМЕР_2 (а.с. 6).

01 липня 2007 року між ОСОБА_1 та СТОВ "Канівці" укладено договір оренди землі, за яким позивач передав в оренду СТОВ "Канівці" належну йому земельну ділянку строком на 10 років, з 01.07.2007 року по 01.07.2017 року (копія договору, а.с. 11-12).

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 01.07.2007 року ОСОБА_1 передав СТОВ "Канівці" земельну ділянку за договором оренди землі (а.с. 13).

Також судом встановлено, що 02.07.2017 року ОСОБА_1 уклав договір оренди цієї ж земельної ділянки з ТОВ "Агродар-Канівці", строком на 7 років (а.с. 8-9).

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються нормами Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України Про оренду землі та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст.93 ЗК України).

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами третьою, пятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Згідно ст.14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відсутність у договорі оренди земельної ділянки однієї з істотних умов цього правочину є підставою для визнання договору недійсним.

За положеннями ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Звертаючись до суду позивач посилається на те, що договір оренди земельної ділянки, укладений між ТОВ "Агродар-Канівці" та ОСОБА_1 був зареєстрований державним реєстратором 26.06.2017 в період чинності попереднього договору оренди землі від 01.07.2007 року, термін дії якого закінчився лише 01.07.2017 року та вважає даний факт правовою підставою для визнання оспорюваного договору недійсним та скасування його державної реєстрації.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено безпідставність посилань сторони позивача на той факт, що державна реєстрація договору оренди землі проведена 26.06.2017 року.

Факт реєстрації права оренди за оспорюваним договором під час дії попереднього договору спростовується наданими копіями рішень державного реєстратора про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію від 26.06.2017 року, про відновлення розгляду заяви про державну реєстрацію від 08.07.2017 року та про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.07.2017 року.

Тобто, право оренди ТОВ "Агродар-Канівці" за оспорюваним договором від 02.07.2017 року було зареєстрованим державним реєстратором 10.07.2018, а не 26.06.2017, як стверджує сторона позивача в позові.

Обгрунтування позивача про те, що орендар не обробляє його земельну ділянку самостійно, незгода з порядком ведення господарства керівництвом відповідача-1 не є підставами для визнання договору недійсним. Згідно пояснень ОСОБА_1 орендну плату, визначену договором, йому виплачують.

Посиланя представника позивача на таку підставу для визнання договору недійсним як відсутність повноважень у директора підписувати договір судом до уваги не приймається, оскільки у позові таких обгрунтувань наведено не було, зміна підстав позову не здійснена представником у передбачений цивільно-процесуальним законодавством спосіб.

В ч.1 ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ч.3 ст.12 та ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене суд вважає, що в задоволенні вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 02.07.2017, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Агродар-Канівці" слід відмовити.

Щодо вимоги про скасування державної реєстрації договору оренди слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно із частиною п'ятою ст.6 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що договори оренди реєстрації не підлягають, реєструється виключно право оренди.

А відтак, приймаючи до уваги, що дана вимога є похідною від вимоги про визнання договору недійсним, в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2) до Товариства з обмеженою вдповідальністю "Агродар-Канівці" (вул. Зодчих, 40 кв. 189, м. Київ, код ЄДРПОУ 40963444), Васютинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (с. Васютинці Чорнобаївського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 04408057) про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Чорнобаївський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.М. Кваша