Постанова

від 27.06.2007 по справі а-20/132

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А-20/132

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2007 р.   Справа № А-20/132   

  Cуддя  Кобецька Світлана Миколаївна      При секретарі   Ковалюк Сергій Ярославович

за позовом:  Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,  вул.Гуцульська,9, м.Івано-Франківськ,76007

до відповідача:   ТзОВ"Корона ЛТД",  вул. Привокзальна,2а, м.Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область,78200

про стягнення 4605грн.56коп.

Представники:

Від позивача: Юхменко Д.М.-представник, (довіреність №04-237/514  від 17.05.07)

Від відповідача: Рибалкіна Т.Д.-юрисконсульт (довіреність №54 від 26.06.06).

СУТЬ СПРАВИ: подано позов про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 4605грн.56коп.

   Представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив наступне:

            Роботодавці, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів і відповідно до нормативу забезпечують працевлаштування інвалідів. У 2006 році відповідач не виконав норматив встановлений ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", що підтверджується даними статистичної звітності (форма №10-ПІ), а отже зобов"язаний був до 15.04.07 самостійно перерахувати на розрахунковий рахунок позивача адміністративно-господарські санкції в сумі 4605грн.56коп. Однак, на день подання позову вказана сума заборгованості погашена не була і позивач по справі звернувся до суду з вимогою про стягнення 4605грн.56коп.    

  Представник відповідача в судове засідання з"явився, у відзиві на позов позовні вимоги не визнає, вказуючи на те, що підприємством неодноразово подавались запити центру зайнятості про направлення на ТзОВ "Корона ЛТД" інваліда, оскільки було створено робоче місце для працевлаштування інвалідів Крім того центром зайнятості відповідачу було направлено інваліда ІІІ групи-Заграновську К.В., якій була запропонована посада прибиральниці. Однак, пропрацювавши на підприємстві два дні вона подала заяву про звільнення. У зв"язку з цим відповідач просить суд у позові відмовити, оскільки ним були дотримані всі вимоги діючого законодавства, створено робоче місце для працевлаштування інваліда, а за його звільнення відповідач відповідальності нести не може.

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що стаття 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-12 від 21.03.91 (далі - Закон) встановлює для підприємств, установ, організацій у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб,-у кількості одного робочого місця.

          Підприємства, установи, організації, у т.ч. підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, особи які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

              Закон чітко вказує на те, що роботодавці, які використовують найману працю самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст.18 цього Закону (ч.3 ст.19 Закону). Згідно положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95 №314 в  редакції чинній на момент існування спірних правових відносин (надалі положення) робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Тобто на підприємства покладається обов"язок створити місця для працевлаштування інвалідів і ввести його в дію працевлаштуванням інваліда. Згідно з ст.20 Закону підприємства, установи, організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність інвалідів, менша, ніж установлено нормативом, передбаченим, передбаченим ст.19 цього Закону, щороку сплачують відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі організації, в тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

               Норма статті 18 Закону передбачає забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов"язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

            З наявного у матеріалах справи звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів по формі №10-ПІ за 2006 рік вбачається, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ТзОВ "Корона ЛТД" становила 9 осіб, а тому товариство відповідно до вимог ст.19 Закону мало створити 1 робоче місце для забезпечення працевлаштування інваліда.  

            При судовому дослідженні  та досліджені матеріалів справи, судом встановлено, що хоча відповідачем  і створювалось місце для працевлаштування інваліда, що підтверджується поданими звітами в центр зайнятості та наказом №22 від 12.12.05, але воно не було введено в дію шляхом працевлаштування на нього інваліда .Відповідно до п.1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких грунтуються її вимоги чи заперечення. В судовому засідані не було доказано, про те що відповідач створив всі умови для праці інваліду, який направлявся центром зайнятості, чи визначеними органами направлялись ще інваліди для працевлаштування, так само, як і чи було безпосередньє звернення  інвалідів на підприємство для працевлаштування.

       За таких обставин  судом не можуть бути прийняті заперечення відповідача , оскільки  вони спростовуються вищевикладеним.

          З огляду на вищенаведене, позов про стягнення 4605грн. 56коп. підлягає  задоволенню.

           Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів і Україні”, п.п. 5, 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.158-167, ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Корона ЛТД", м.Коломия, вул.Привокзальна,2а (код ЄДРПОУ 22174841) на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Івано-Франківськ, вул.Гуцульська,9 (код ЄДРПОУ 13662300, р/р31213230700002, УДК м.Івано-Франківськ, МФО 836014) 4605грн. 56коп. заборгованості.

  Виконавчий лист видати  за заявою сторони після набрання постановою законної сили.

      Постанова  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження.

      Заява про апеляційне оскарження постанови суду  першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                            Кобецька Світлана Миколаївна

Постанова виготовлена в повному обсязі та підписана 04.07.07.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"