Рішення
від 01.10.2018 по справі 760/18951/18
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2/760/6087/18

Справа №760/18951/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2018 року Солом'янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Оксюти Т.Г.

при секретарі: Горупа В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства 38 відділ інженерно-технічних частин про зобов'язання нарахувати та виплатити заробітну плату, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив зобов'язати Державне підприємство 38 відділ інженерно-технічних частин нарахувати та виплатити заробітну плату за відпрацьовані позивачем у добовому режимі 270 годин за 2014 рік по тарифу 14,78 грн. за годину та за 337,50 годин відпрацьованих у період з 01.01.2015 року по 04.04.2016 року по тарифу 13,44 грн. за годину, у розмірі 8526,60 грн.;

нарахувати та виплатити заробітну плату у розмірі 6822,45 грн. за відпрацьовані щозмінно за період роботи на підприємстві по дві години у нічний час (з 02.00 до 04.00 год.) за тарифом оплати роботи у нічний час, а за відпрацьовані по дві години у нічний час у святкові дні 01 січня (Новий рік) та 01 травня (День праці) 2015 року у подвійному розмірі у сумі 107,52 грн.

включити у робочий час період його щозмінного перебування на інструктажі добового наряду з 07.30 год. до 08.00 год. та нарахувати і виплатити за весь час роботи на підприємстві (по 30 хв. за кожну зміну) грошову суму у розмірі 1421,10 грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що він у період з 01.01.2014 року по 04.04.2016 року на підставі строкових трудових договорів від 01.01.2014 року №06 та від 01.01.2015 року №08 працював охоронником 3-го розряду в 2-ому загоні охорони Державного підприємства 38 відділ інженерно-технічних частин .

Охорона об'єкту, майна, матеріальних цінностей, недопущення проникнення сторонніх осіб на територію об'єкта в обхід встановленого порядку, здійснення пропускного режиму цілодобово забезпечувалася: в робочі дні - одним цілодобовим однозмінним постом охорони (з 08.00 год. до 8.00 год. наступної доби) та одним денним однозмінним постом (з 08.00 год. до 20.00 год.), а у вихідні та святкові дні - одним цілодобовим однозмінним постом.

У період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року годинна тарифна ставка позивача становила 14,78 грн., а у період з 01.01.2015 року по 04.04.2016 року становила 13,44 грн., що підтверджується наказом підприємства №1917-к від 31.12.2014 року про прийом його на роботу та розрахунковими листками за червень, липень 2014 року.

Відповідно до посадової інструкції та усних вказівок роботодавця позивач 24 години за зміну безперервно здійснював охорону товарно-матеріальних цінностей, забезпечував пропускний режим на охоронюваному об'єкті та виконував інші доручення керівництва.

Відлучатись з охоронюваного об'єкта (поста) для приймання їжі, відпочинку та з інших причин, було категорично заборонено роботодавцем.

Приймання їжі здійснювалось позивачем безпосередньо на посту, а в кращому випадку у кімнаті водіїв з безпосереднім наглядом та систематичним відвідуванням поста для зустрічі і обліку відвідувачів, обліку входу-виходу працівників тощо.

Відпочивати на чергуванні ніколи не доводилось, оскільки графіком чергувань не було передбачено підмінного охоронника та не було обладнаного місця для відпочинку.

Також, роботодавцем не було передбачено і відповідного журналу чи книги обліку робочого часу, в якому б охоронник записував про свій відпочинок та підтверджував це підписом.

Зазначив, що переслідуючи вигідні для себе інтереси щодо недопущення перепрацювання охоронником норми трудогодин та з метою економії заробітної плати, роботодавець у графіках чергувань формально передбачив надання охороннику два рази по 30 хв. (з 12.00 год. до 12.30 год. та з 19.00 год. до 19.30 год.) перерви на обід та вечерю, а також дві години для відпочинку у період з 02.00 год. до 04.00 год., які протизаконно, у порушення ч. 4 ст. 66 КЗпП України та листа Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2010 року не включав у робочий час охоронника.

У порушення норм трудового законодавства та законодавства про оплату праці відповідач табелював позивача як охоронника лише 21-у годину замість 24-х, і відповідно недоплачував заробітну плату за фактично відпрацьовані 24-и години за зміну. Також, не зараховував і відповідно не сплачував за відпрацьовані дві години (з 02.00 год. до 04.00 год.) роботи у нічний час за підвищеним тарифом.

Також зазначив, що роботодавець відповідно до положень п. 4.2.1 Інструкції від 27.12.2012 року зобов'язував охоронників щоденно прибувати на інструктаж чергової зміни охорони в адміністративний будинок компанії на 07.30 год. ранку, однак табелювання і оплату роботи охоронника здійснював з 08.00 год., тим самим недоплачуючи заробітну плату.

При цьому, час перерви в роботі для внутрішньо змінного відпочинку і особистих потреб є складовою частиною робочого часу. Оплата праці у цьому випадку проводиться за весь фактично відпрацьований за графіком час.

На підставі викладеного просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 31.07.2018 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 26.09.2018 року у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення справи до розгляду в порядку загального позовного провадження відмовлено.

У встановлений ухвалою судді від 31.07.2018 року строк від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що вимоги є необґрунтованими та доводи позивача ґрунтуються лише на його припущеннях та нічим не підтвердженні.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому він виклав обставини, які на його думку не спростували його тверджень та аргументів стосовно суті позовних вимог.

Від представника відповідача надішли заперечення на відповідь на відзив в яких він зазначив, що твердження позивача, що викладені у позові та у відповіді на відзив є хибними, відповідачем при здійсненні з ним розрахунків дотримано вимог трудового законодавства, у зв'язку із чим просив відмовити у задоволенні позову.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, сторони у судове засідання не викликались.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані учасниками справи письмові пояснення, заперечення, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що між ДП 38 відділ інженерно-технічних частин та НАК Нафтогаз України були укладені договори на закупівлю послуг, а саме:

послуги з охорони адміністративного будинку НАК Нафтогаз України від 31.12.2013 року №14/6390/13, строком надання послуг з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року;

послуги з охорони адміністративного будинку НАК Нафтогаз України від 30.12.2014 року №14/14497/14 строком надання послуг з 01.01.2015 року по 04.04.2016 року.

Згідно умов договорів послуги охорони об'єктів надавались на наступних об'єктах:

адміністративний будинок НАК Нафтогаз України ; офісне приміщення НАК Нафтогаз України , м. Київ, вул. Гонти, 3-А; офісне приміщення НАК Нафтогаз України , м. Київ, вул. Володимирська, 38; офісне приміщення НАК Нафтогаз України, м. Київ, вул. Володимирська, 38; офісне приміщення НАК Нафтогаз України , м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11.

Зазначені договори були укладені за результатами проведення закупівлі та з дотриманням вимог ч. 6 ст. 40 Закону України Про здійснення державних закупівель .

У період з 01.01.2014 року по 04.04.2016 року на підставі строкових трудових договорів від 01.01.2014 року №06 та від 01.01.2015 року №08 позивач ОСОБА_1 працював охоронником 3-го розряду в 2-му загоні охорони ДП 38 відділ інженерно-технічних частин по охороні офісного приміщення НАК Нафтогаз України за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, у порушення норм трудового законодавства та законодавства про оплату праці відповідач табелював позивача як охоронника лише 21-у годину замість 24-х, і відповідно недоплачував заробітну плату за фактично відпрацьовані 24-и години за зміну. Також, не зараховував і відповідно не сплачував за відпрацьовані дві години (з 02.00 год. до 04.00 год.) роботи у нічний час за підвищеним тарифом.

Вважає, що відповідач Державне підприємство 38 відділ інженерно-технічних частин зобов'язаний нарахувати та виплатити йому заробітну плату за відпрацьовані ним у добовому режимі 270 годин за 2014 рік по тарифу 14,78 грн. за годину та за 337,50 годин відпрацьованих у період з 01.01.2015 року по 04.04.2016 року по тарифу 13,44 грн. за годину, у розмірі 8526,60 грн.;

нарахувати та виплатити заробітну плату у розмірі 6822,45 грн. за відпрацьовані щозмінно за період роботи на підприємстві по дві години у нічний час (з 02.00 до 04.00 год.) за тарифом оплати роботи у нічний час, а за відпрацьовані по дві години у нічний час у святкові дні 01 січня (Новий рік) та 01 травня (День праці) 2015 року у подвійному розмірі у сумі 107,52 грн.

включити у робочий час період його щозмінного перебування на інструктажі добового наряду з 07.30 год. до 08.00 год. та нарахувати і виплатити за весь час роботи на підприємстві (по 30 хв. за кожну зміну) грошову суму у розмірі 1421,10 грн.

Однак, зазначені твердження позивача суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Організація охорони об'єкту - офісне приміщення НАК Нафтогаз України за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, на якому працював позивач, охорона здійснювалась одним цілодобовим постом (з 08.00 год. до 08.00 год. наступної доби) та двома денними постами (з 08.00 год. до 20.00 год.).

Зазначене підтверджується графіками чергувань,наданими представником відповідача до відзиву, в яких відображено чергування трьох осіб на вказаному об'єкті, а саме кожного дня по три працівника.

Разом з тим, на вказаному об'єкті працювали з 08.00 год. до 20.00 год. керівний склад охорони, а саме командири взводів (2 особи) та командир загону (1 особа), якими складено та засвідчено графіки чергувань. Вказані особи виконували функцію резервного охоронника, про що зазначено в їх посадових інструкціях.

Організація безперервної охорони об'єктів, в тому числі особисте здійснення підміни охоронника на посту - це одна із основних функцій керівного складу охорони.

Керівний склад призначений на посади наказами генерального директора.

Встановлено, що відповідачем вибірково надані витяги з графіків чергувань позивача разом з керівним складом охорони 2 Загону охорони для відображення та підтвердження, що в якості резервної охорони завжди чергує (щоденно) керівник.

Згідно графіку чергувань визначено час відпочинку та перерви на харчування.

Перерва на харчування визначена в денний час , час на відпочинок - в нічний час.

Позивач зазначає, що на вказаному об'єкті не було кімнати для відпочинку та через її відсутність йому не вдавалось відпочити та прийняти їжу.

При цьому, згідно п. 6.1.6 договорів №14/6390/13 від 31.12.2013 року та №14/14497/14 від 30.12.2014 року замовник - НАК Нафтогаз України зобов'язаний забезпечити працівників охорони місцем укриття від негоди, а також для відпочинку та прийому їжі.

Незабезпечення зазначеним місцем позивача, останнім нічим не підтверджено.

Позивач зазначає, що він користувався інструкцією з організації охорони та здійснення перепускного режиму від 2012 року (яка підписана НАК Нафтогаз України з ДП Нафтобезпека у 2012 році, так як у 2012 році ДП Нафтобезпека надавало послуги охорони) та зазначена інструкція діяла і для охоронників ДП 38 відділ інженерно-технічних частин .

Однак, на виконання п. 6.3.2 договорів №14/6390/13 від 31.12.2013 року та №14/14497/14 від 30.12.2014 року була розроблена та узгоджена між НАК Нафтогаз України та ДП 38 відділ інженерно-технічних частин інструкція з організації охорони та здійснення перепускного режиму з терміном дії договору та на кожен договір окремо, так як договори мають свій термін дії.

Тобто, ДП 38 відділ інженерно-технічних частин не керувалось в роботі Інструкцією з організації охорони та здійснення перепускного режиму від 2012 року, яка була підписана НАК Нафтогаз Україна з ДП Нафтобезпека у 2012 році.

З урахуванням викладеного, зазначені твердження позивача є помилковими.

Твердження позивача, що він після 20-ої години та у вихідні (святкові) дні був старшим службового наряду, суд вважає надуманими, оскільки старший службового наряду не передбачений а ні договором між НАК Нафтогаз України і ДП 38 відділ інженерно-технічних частин , а ні дислокацією постів, а ні строковими договорами, укладеним між позивачем ОСОБА_1 та ДП 38 відділ інженерно-технічних частин .

Позивач також наголошував на тому, що ДП 38 відділ інженерно-технічних частин в порушення вимог КЗпП України та листа Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2010 року №304/13/116-10 не надавав часу для прийому їжі та відпочинку, в той час як ним же надано графіки чергувань, в яких чітко відображено, що за добу на двох постах (5-й та 7-й поверхи об'єкту) чергують три особи (які мають змогу тимчасово заміняти один одного) та керівний склад охорони на вказаному об'єкті.

Крім того, зазначені твердження щодо неможливості його відпочинку та прийому їжі через відсутність умов та неправильного обліку робочого часу також спростовуються наданими письмовими поясненнями командира взводу ОСОБА_3 та командира загону ОСОБА_4

Щодо обліку та оплати робочого часу позивача слід зазначити наступне.

Згідно ст. 61 КЗпП України на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 50 і 51).

Загального нормативно-правового акта, який би визначав порядок застосування підсумованого обліку робочого часу немає.

Відповідно до підсумовуючого обліку робочого часу, робота працівників регулюється графіками роботи (змінності), які розробляють роботодавцем і погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації, а вразі його відсутності можуть бути передбачені в колективному договорі. Міністерством праці та соціальної політики України відповідно до наказу від 19.04.2006 року №138 затверджено Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого робочого часу.

При підсумованому обліку робочого часу робота працівників регулюється графіками роботи (змінності), які розробляються і погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації, а в разі його відсутності можуть бути передбачені в колективному договорі. Графіки роботи (змінності) розробляються таким чином, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала норми числа робочих годин, передбаченого ст.ст. 50, 51 КЗпП України.

З матеріалів справи вбачається, що ДП 38 відділ інженерно-технічних частин дотримані вказані норми, а також згідно вимог КЗпП України, терміну договорів між ДП 38 відділ інженерно-технічних частин та НАК Нафтогаз України , передбаченими вимогами у колективному договорі підприємства на 2014-2015 роки та з метою недопущення надурочної роботи, відповідачем встановлено обліковий періоди при підсумованому обліку робочого часу - рік.

Згідно ч. 1 ст. 66 КЗпП України працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи.

Встановлено, що позивачем відпрацьовано годин за обліковий період (рік) в межах встановленої ч. 1 ст. 50 КЗпП України та рекомендацій Мінпромполітики України норми.

З урахуванням викладеного, твердження позивача стосовно того, що відповідач невірно провів йому облік робочого часу та не виплатив відповідні кошти є необґрунтованими.

Позивач, як на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, надав до суду лист Заступника начальника управління з питань праці Управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 01.08.2016 року №3660/13-04, в якому вказано, що Управлінням проведено юридичний аналіз, встановлені порушення трудового законодавства з боку ДП 38 відділ інженерно-технічних частин та на адресу ГУНП у Дніпропетровській області направлено повідомлення про наявність в діях підприємства ознак діяння, передбаченого ст. 172 КК України.

Однак, відомості про прийняте рішення ГУНП у Дніпропетровській області у матеріалах справи відсутні.

Також, на момент проведення вказаного юридичного аналізу позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 06.04.2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06.09.2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В ході розгляду справи проведено аналіз наявних у матеріалах справи доказів, надані докази повно та всебічно досліджені судами. Порушень законодавства про працю під час звільнення ОСОБА_1 не встановлено.

Крім того, перевіркою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 26.07.2016 року встановлено порушення з боку ДП 38 відділ інженерно-технічних частин з невиплати в день звільнення всіх коштів ОСОБА_1

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідач одразу, на виконання припису, провів розрахунок з позивачем в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на наведене, судом не встановлено порушень відповідачем вимог трудового законодавства, у зв'язку із чим приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. №9 Про практику розгляду судами трудових спорів , ст.ст. 50, 51, 61, 66 КЗпП України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 223, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства 38 відділ інженерно-технічних частин про зобов'язання нарахувати та виплатити заробітну плату відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1;

Відповідач: ДП 38 відділ інженерно-технічних частин , код ЄДРПОУ 33127487, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, пр. Аношкіна, 181.

Суддя

Дата ухвалення рішення01.10.2018
Оприлюднено22.10.2018

Судовий реєстр по справі —760/18951/18

Постанова від 19.10.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Усик Григорій Іванович

Ухвала від 07.03.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Усик Григорій Іванович

Постанова від 04.02.2019

Цивільне

Київський апеляційний суд

Соколова Вікторія Вячеславівна

Ухвала від 10.01.2019

Цивільне

Київський апеляційний суд

Соколова Вікторія Вячеславівна

Ухвала від 10.12.2018

Цивільне

Київський апеляційний суд

Соколова Вікторія Вячеславівна

Рішення від 01.10.2018

Цивільне

Солом'янський районний суд міста Києва

Оксюта Т. Г.

Ухвала від 26.09.2018

Цивільне

Солом'янський районний суд міста Києва

Оксюта Т. Г.

Ухвала від 31.07.2018

Цивільне

Солом'янський районний суд міста Києва

Оксюта Т. Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні