Рішення

від 11.10.2018 по справі 813/1081/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1081/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулкевич І.З.,

секретар судового засідання Іванес Х.О.,

за участю : представника позивача ОСОБА_1 А,А. представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому з асіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Анвіма» до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування наказу,-

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Анвіма» (далі - ПП «Анвіма» ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №1247 від 26.02.2018 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Анвіма» .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ є протиправним та таким, що не відповідає вимогам податкового законодавства. Позивач вказує на те, що податковий орган зазначає підставою для проведення позапланової виїзної перевірки пп. 16.1.5, пп.16.1.7. п.16.1 ст.16, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, пп.73.3 ст.73, п.п. 78.1.1. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України. Однак, позивач вважає доводи відповідача такими, що не відповідають дійсності, оскільки позивачем були надані відповіді на запити разом з підтверджуючими документами. Вказує, що податковий орган всупереч п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України не навів у запитах обставин з яких слідує, що позивач порушив вимоги податкового законодавства. Водночас, позивач зазначив, що невідповідність письмового запиту вимогам ПК України, позбавляє позивача обов'язку надавати відповідь на такі запити. Окрім того, позивач вказує, що неповнота відповіді на запит не є підставою для проведення позапланової перевірки, а підставою для проведення перевірки є саме ненадання такої відповіді. Додатково позивач зазначив, що запити ГУ ДФС у Львівській області від 25.09.2017 р №15089/10/13-01-14-14; 28.09.2017 р №15675/10/13-01-14-14, 06.12.2017 р №23447/10/13-01-14-14 не відповідають вимогам п. 73.3 ст. 73 ПК України, оскільки відсутні у таких запитах печатки податкового органу. Позивач вказує, що відповідач не навів жодних зауважень щодо неповноти наданої відповіді або ненадання документів, а відтак відсутні підстави для проведення позапланової документальної перевірки, тому просить суд скасувати оскаржуваний наказ.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов, вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення з наступних підстав. Зокрема, відповідач зазначив, що на адресу позивача було скеровано запити про надання інформації (пояснень) та її документального підтвердження. У вказаних запитах чітко зазначено, що виявлено факти, які свідчать про порушення ПП «Анвіма» податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Ваймор Торг» (ЄДРПОУ 41127209) за період серпень 2017 року, TOB «Ріо-Гранде Трейд» (ЄДРПОУ 41125809) за період травень 2017 року, а також з питань правомірності формування податкових зобов'язань, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за період липень 2017 року. Відповідач стверджує, що згідно з аналізу показників, що містяться у поданих податкових деклараціях з ПДВ, поданої платником податків за відповідний період та податкової інформації отриманої й опрацьованої відповідно до ст. ст. 72, 73 і 74 Податкового кодексу України встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства. У зв'язку з наведеним, відповідач скерував на адресу позивача запити, втім позивач у визначений ПК України строк не надав усіх підтверджуючих документів здійснення взаємовідносин, що стало підставою для прийняття оскаржуваного наказу. Відповідач вважає, що оскаржуваний наказ прийнято на підставі, у межах та у спосіб, що визначений законодавством України, а позовні вимоги позивача такими, що не враховують всіх обставин справи та не базуються на нормах чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд до наступних висновків.

25.09.2017 відповідач направив позивачу запит №15089/10/13-01-14-14 «Про надання пояснень та їх документальних підтверджень» , в якому просив надати на його адресу пояснення та їх документальне підтвердження по податкових зобов'язаннях по взаємовідносинах позивача з ТзОВ «Ріо-Гранде Трейд» за період травень 2017 р.

17.10.2017 позивач надіслав на адресу відповідача відповідь №1710 з поясненням щодо проведених операцій та зазначив, що копії документів по вказаним господарським операціям додатково направлять у розумні строки.

28.09.2017 відповідач направив позивачу запит №15675/10/13-01-14-14 «Про надання пояснень та їх документальних підтверджень» , в якому просив надати на його адресу пояснення та їх документальне підтвердження по податкових зобов'язаннях , що містяться у податковій декларації з ПДВ за період липень 2017 р.

06.12.2018 р відповідач направив позивачу запит №23447/10/13-01-14-14 «Про надання пояснень та їх документальних підтверджень» , в якому просив надати на його адресу пояснення та їх документальне підтвердження по податкових зобов'язаннях по взаємовідносинах позивача з ТзОВ «Ваймор Торг» за період серпень 2017 .

16.01.2018 позивач надіслав на адресу відповідача відповідь №1601 з поясненнями та зазначив, що копії документів по вказаним господарським операціям додатково направлять у розумні строки.

17.01.2018 р позивач надіслав копії документів по взаємовідносинах з ТзОВ «Ваймор Торг» , а саме договір купівлі-продажу від 16.08.2017 р №16-08/2017, копії видаткових накладних.

26.02.2018 відповідно до п.п.16.1.5, п.п.16.1.7 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.2 п.20.1 ст.20, пп.73.3 ст.73, п.п.78.1.1, п.п. 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України відповідач видав наказ №1247 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Анвіма» .

Не погоджуючись з наказом про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Анвіма» позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених вказаним Кодексом, а фактичні перевірки - вказаним Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником податків отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого вказаним Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення вказаним платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого вказаним Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Підпунктом 73.3. ст.73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Аналогічні положення закріплені в п.9 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245.

За змістом положень п. 73.3 ст. 73 ПК України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено вказаним Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим вказаного пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Суд встановив, що відповідач неодноразово звертався до позивача з запитами про надання інформації та її документального підтвердження.

З аналізу направлених відповідачем позивачу запитів від 25.09.2017 р №15089/10/13-01-14-14; 28.09.2017 р №15675/10/13-01-14-14, 06.12.2017 р №23447/10/13-01-14-14 про надання інформації та її документального підтвердження вбачається, що вони містить обґрунтовані підстави для їх надсилання, в них зазначені порушення, допущені позивачем (п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.п.«а» п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966, п.п.2.1, 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995), із зазначенням інформації, яка це підтверджує, що відповідає приписам п.73.3 ст.73 ПК України та п.12 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1245 від 27.12.2010.

В судовому засіданні, судом досліджено наданий позивачем оригінал запиту відповідача від 25.09.2017 р №15089/10/13-01-14-14, який відповідає вимогам п.73.3 ст.73 ПК України, зокрема, містить печатку контролюючого органу.

Щодо запитів від 28.09.2017 р №15675/10/13-01-14-14, 06.12.2017 р №23447/10/13-01-14-14, то такі оригінали на вимогу суду позивачем не надані, оскільки позивач стверджує, що на адресу підприємства такі не надходили.

В матеріалах справи наявні копії рекомендованих повідомлень-вручень, якими підтверджується, що позивачем отримано оригінали запитів 28.09.2017 р №15675/10/13-01-14-14, 06.12.2017 р №23447/10/13-01-14-14. Відтак, встановити відсутність печатки на вказані запити є неможливим.

Згідно з відповідями позивача від 17.10.2017 р, 16.01.2018 р не надано в повному обсязі відповідей на вказані запити, а саме пояснення та їх документальне підтвердження по податкових зобов'язаннях по взаємовідносинах позивача з ТзОВ «Ріо-Гранде Трейд» за травень 2017 року, ТОВ «Ваймор Торг» за серпень 2017 р. На запит контролюючого органу від 28.09.2018 р щодо пояснення і їх документального підтвердження щодо податкових зобов'язань, які містяться в податковій декларації за липень 2017 року, позивачем відповідь не надавалась.

З огляду на наведене, суд вважає, що позивач не надав в повному обсязі відповідь на письмові запити відповідача від 25.09.2017 р №15089/10/13-01-14-14; 06.12.2017 р №23447/10/13-01-14-14, від 28.09.2017 р позивачем відповідь не надавалась, тому, відповідач мав підстави, передбачені п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, для призначення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Анвіма» .

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що наказ відповідача №1247 від 26.02.2018 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Анвіма» є правомірним та скасуванню не підлягає.

В контексті розгляду цієї справи суд враховує висновки Верховного Суду викладені у постанові від 22.05.2018 у справі №820/4605/17.

Відповідно до положень пункту 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України (Заява N 63566/00) від 18 липня 2006 року, суд зобов'язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше вони не виконують свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 19 жовтня 2018 року.

Суддя Гулкевич І.З.