Рішення

від 04.10.2018 по справі 826/3335/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 жовтня 2018 року №826/3335/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу, за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія Промінтерсервіс до Державної авіаційної служби України про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія Промінтерсервіс (далі - позивач, товариство, ТОВ Авіакомпанія Промінтерсервіс ) з позовом до Державної авіаційної служби України (далі - відповідач), про визнання протиправною та скасування постанови відповідача про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 30.11.2017 року №002625 серії АА (далі - оскаржувана постанова).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/3335/18 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем порушено процедуру прийняття оскаржуваної постанови, а саме: постанову не надіслано належним чином, а тому про таку позивач дізнався лише у лютому 2018 року, з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження №55711811. Крім того, факт здійснення посадки без відповідного дозволу на території Чернігова встановлюється шляхом проведення планової або позапланової перевірки, проте позивач не отримував будь-яких приписів або повідомлень про таку, а відповідачем не надано доказів, що вказана посадка здійснювалась саме в адміністративно-територіальних межах м. Чернігова. Вважаючи оскаржувану постанову протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

У свою чергу, відповідач у встановлений судом строк відзив на адміністративний позов суду не надав, а тому, відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

27.02.2018 року від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про забезпечення позову, в задоволенні якого, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2018 року, відмовлено.

04.04.2018 року та 02.05.2018 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшли клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, за результатами розгляду яких, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1, 2 статті 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 4 статті 12 КАС України).

У силу пункту 6, 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також щодо яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 2 статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Таким чином, суд дійшов висновку про незначну складність даної справи, а також, про відсутність підстав, визначених частиною 4 статті 12 КАС України та статті 257 КАС України, для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

Разом з тим, відповідно до змісту частини 4 статті 257 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк із поважних причин (частина 5 стаття 257 КАС України).

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2018 року про відкриття провадження в адміністративній справі №826/3335/18 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання, відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на адміністративний позов з дня отримання копії такої ухвали.

Так, відповідач отримав копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у даній справі 15.03.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (Т.1, арк. 23).

Відтак, у встановлений судом строк, відповідачем не надано суду відзиву на адміністративний позов, а клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від 04.04.2018 року та 02.05.2018 року подано з пропущенням встановленого строку, водночас, доказів поважності причин такого пропуску суду не надано.

04.04.2018 року від представника відповідача через канцелярію суду надано заяву про залишення позову без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

23.04.2018 року від представника позивача через канцелярію суду надано пояснення з приводу заяви про залишення позову без руху, які прийнято судом.

За результатами розгляду вказаної заяви відповідача, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, з огляду на наступне.

Так, представник відповідача стверджує, що листом Державіаслужби від 20.11.2017 року №4.2/908-17, позивача повідомлено про призначення дати розгляду справи про правопорушення із проханням вказати уповноваженого представника, який буде присутній на розгляді справи, а листом від 01.12.2017 року №4.2/968-17 надіслано оскаржувану постанову позивачу (Т.1, арк. 30-34).

04.12.2017 року відповідач рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслав на адресу позивача копію оскаржуваної постанови, проте 06.01.2018 року вказану поштову кореспонденцію повернено відповідачеві з відміткою закінчено встановлений термін зберігання (Т.1, арк. 30-34).

Відтак, з огляду на наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомив позивача про прийняття оскаржуваної постанови.

У той же час, з урахуванням місячного терміну зберігання поштового відправлення, позивач мав право пред'явити свою позовну вимогу до 30.12.2017 року, приймаючи до уваги набрання законної сили новою редакцією КАС України (з 15.12.2017 року).

У силу частини 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з позовною вимогою про визнання противною та скасування оскаржуваної постанови, а заява відповідача про залишення даного позову без розгляду є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 8 статті 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, 16.11.2017 року відповідачем, на підставі інформації викладеної в листі Управління СБУ в Чернігівській області №74/8/3-2375 від 25.10.2017 року, складено протокол №000490 серії АА про правопорушення у галузі цивільної авіації (Т.1, арк. 8).

Зі змісту вказаного протоколу слідує, що 21.10.2017 року повітряне судно ТОВ Авіакомпанія Промінтерсервіс Robinson 44 UK-LUK (далі - повітряне судно) здійснило посадку на території одного з мікрорайонів м. Чернігова, чим порушило пп.1 п.8 розділу Х наказу Державної авіаційної служби України та міністерства оборони України №66/73 Про затвердження Авіаційних правил України Загальні правила польотів у повітряному просторі України .

30.11.2017 року відповідачем прийнято постанову №002625 серії АА про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації на позивача у сумі 85 000,00 грн. та направлено рекомендованим листом від 01.12.2017 року №4.2/968-17 (Т.1, арк. 9).

Як вбачається зі змісту вказаної постанови, встановлено порушення:

- пп.1 п.8 розділу Х наказу Державної авіаційної служби України та міністерства оборони України №66/73 Про затвердження Авіаційних правил України Загальні правила польотів у повітряному просторі України ;

- пп.2 п.118 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №401 від 29.03.2002 року - здійснення посадки без відповідного дозволу на території м. Чернігова.

07.02.2018 року державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт майна боржника у ВП №55711811, у якому боржником виступає ТОВ Авіакомпанія Промінтерсервіс , а стягувачем - Державна авіаційна служба України (Т.1, арк. 16-18).

Так, 29.05.2018 року позивачем, за наслідком відкритого виконавчого провадження №55711811, за оскаржуваною постановою стягнуто з рахунку грошові кошти у розмірі 94 000,00 грн. (Т.1, арк. 49-50).

Спірні правовідносини регулюються ст.ст. 19, 55 Конституції України, Повітряним кодексом України від 19.05.2011 року № 3393-VI, Положенням про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року №401 (далі - Положення №401), Порядком накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2011 року №637 (далі - Порядок №637), Авіаційними правилами України Загальні правила польотів у повітряному просторі України , затверджених наказом Державної авіаційної служби України, Міністерства оборони України від 06.02.2017 року № 66/73 (далі - Правила № 66/73), у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У силу зазначених вище приписів позивач звернувся з позовом до суду для оскарження рішення органів державної влади, а саме: Державної авіаційної служби України.

Відповідно до п.3, п.4 ст.23 Повітряного кодексу України, порушенням порядку використання повітряного простору України вважаються дії або бездіяльність юридичних чи фізичних осіб, що призвели до порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок використання повітряного простору України. Перелік порушень порядку використання повітряного простору України визначається Положенням про використання повітряного простору України.

Згідно з пп. 2 п.118 Положення №401, до порушень порядку використання повітряного простору, що підлягають розслідуванню, належить недотримання умов використання повітряного простору або плану польоту (відхилення від маршруту ОПР, заданого ешелону (висоти) польоту, посадка повітряного судна на незапланований аеродром) без дозволу або погодження органу ОПР (органу управління повітряним рухом), крім аварійних випадків.

Відповідно до пп.1 п.8 Правил №66/78, за винятком тих випадків, коли це потрібно при зльоті або посадці або коли на це видається відповідний дозвіл Державіаслужби або Генерального штабу ЗС України, польоти за ПВП не виконуються над населеними пунктами та над скупченнями людей на відкритому повітрі на відносній висоті менше 300 метрів над найвищою перешкодою у радіусі 600 метрів від ПС.

Статтею 126 Повітряного кодексу України передбачено, що за протиправні дії юридичні і фізичні особи, діяльність яких пов'язана з використанням повітряного простору України, розробленням, виготовленням, ремонтом та експлуатацією авіаційної техніки, здійсненням господарської діяльності в галузі цивільної авіації, обслуговуванням повітряного руху, забезпеченням безпеки авіації, несуть відповідальність згідно із законом.

За змістом п.121 Положення №401, інформація про факти порушення порядку використання повітряного простору невідкладно доводиться до відома Державіаслужби.

Згідно з п.122 Положення № 401, розслідування повинно починатися негайно після того, як стало відомо про факт порушення, та закінчуватися не пізніше ніж у семиденний термін.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.5 Порядку №637, підставою для розгляду справи про правопорушення у галузі цивільної авіації є протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації. Протокол складається за кожним виявленим фактом правопорушення у галузі цивільної авіації.

За правилами пункту 3.1. Порядку №637 розглядає справи про правопорушення у галузі цивільної авіації Державіаслужба України, за результатами розгляду виноситься постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №637 факти правопорушень, визначених у статті 127 Повітряного кодексу України, виявляються державними інспекторами та уповноваженими на проведення перевірок посадовими особами Державіаслужби України шляхом проведення планових та позапланових перевірок, а також керівниками аеропортів, начальниками служб авіаційної безпеки та їх заступниками під час виконання ними своїх посадових обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 128 Повітряного кодексу України справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації, за результатами розгляду приймається постанова.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.2017 року відповідачем, на підставі інформації викладеної в листі Управління СБУ в Чернігівській області №74/8/3-2375 від 25.10.2017 року, складено протокол №000490 серії АА про правопорушення у галузі цивільної авіації (Т.1, арк. 8).

Водночас, суд звертає увагу, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду вказаного вище листа, який слугував підставою для прийняття протоколу №000490 серії АА про правопорушення у галузі цивільної авіації, а у матеріалах справи такий відсутній.

Так, 30.11.2017 року відповідачем прийнято постанову №002625 серії АА про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації на позивача у сумі 85 000,00 грн., у зв'язку із здійсненням повітряним судном позивача посадки без відповідного дозволу на території м. Чернігова (Т.1, арк. 9).

При цьому, позивач стверджує, а відповідачем доказів протилежного суду не надано, що висновок про здійснення посадки повітряного судна позивача в межах м. Чернігова був зроблений посадовими особами відповідача на підставі листа Управління СБУ в Чернігівській області №74/8/3-2375 від 25.10.2017 року, без виїзду на місце фактичної посадки повітряного судна, та без належного повідомлення позивача про проведення будь-яких планових або позапланових перевірок.

Крім того, зі змісту протоколу №000490 серії АА про правопорушення у галузі цивільної авіації вбачається, що свідків правопорушення, вчиненого позивачем, немає. У той же час, до вказаного протоколу у вигляді додатків прикріпляються пояснення до даного протоколу та лист Управління СБУ в Чернігівській області №74/8/3-2375 від 25.10.2017 року, проте, відповідачем не надано суду зазначені вище документи, а у матеріалах справи останні відсутні.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак правопорушення, не надано доказів на підтвердження висновків викладених в оскаржуваній постанові.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що посадовими особами відповідача не надано суду належних, достатніх та допустимих доказів порушення позивачем приписів чинного законодавства, а тому постанова відповідача про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 30.11.2017 року №002625 серії АА є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції від 25.02.2018 року №1417, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.

Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у розмірі 1 762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія Промінтерсервіс (місцезнаходження: 03148, м. Київ, просп. Леся Курбаса, 1-б, оф. 278, код ЄДРПОУ 25409368) до Державної авіаційної служби України (місцезнаходження: 01135, м. Київ, просп. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 37536026) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної авіаційної служби України про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 30.11.2017 року №002625 серії АА.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія Промінтерсервіс здійснені та документально підтверджені судові витрати у розмірі 1 762, 00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної авіаційної служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко