Рішення

від 17.10.2018 по справі 826/8247/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 жовтня 2018 року №826/8247/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шрамко Ю.Т., суддів Донця В.А., Костенка Д.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу Росія до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся сільськогосподарський виробничий кооператив Росія (далі - позивач) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, контролюючий орган) , про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації відповідача від 16.05.2017 року №202/6/99-99-12-02-03-15/ІПК, наданої позивачу та зареєстрованої у єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій за номером №202/6/99-99-12-02-03-15/ІПК від 16.05.2017 року .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/8247/17 та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач надав індивідуальну податкову консультацію, у якій зазначив, що з 01.01.2017 року при нарахуванні єдиного податку платникам четвертної групи необхідно застосувати коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 2016 рік у розмірі - 1,124. Разом з тим, відповідно до листа Держгеокадастру до позивача повинен застосовуватися коефіцієнт - 1,0. Вважаючи оскаржувану індивідуальну податкову консультацію протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2017 року закінчено підготовче провадження в адміністративній справі №826/8247/17 та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 01.11.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у призначене судове засідання явку своїх представників не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 29.08.2017 року. Крім того, відповідач на вимогу суду заперечень проти позову не надав, а тому, суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у редакції, яка діяла на час вчинення відповідної процесуальної дії, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення частини 6 статті 128 КАС України, беручи до уваги, що прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 01.11.2017, суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15.12.2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2017 року позивач звернувся до контролюючого органу зі зверненням №172 про надання індивідуальної податкової консультації, у якому просив повідомити: який коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) за 2016 рік необхідно застосувати для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи, зазначивши, що наявна практична необхідність визначення бази оподаткування сільськогосподарського товаровиробника єдиним податком четвертої групи у 2017 р. (Т.1, арк. 10-11).

Відповідач листом від 16.05.2017 року №202/6/99-99-12-02-03-15/іпк надіслав позивачу, у відповідь на вказаний вище запит, індивідуальну податкову консультацію, в якій зазначив, що враховуючи, що Податковим кодексом України не встановлено інших особливостей визначення коефіцієнту нормативної грошової оцінки землі з метою оподаткування єдиним податком для платників 4 групи, тому з 01 січня 2017 року при нарахуванні єдиного податку платникам 4 групи слід застосовувати коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі з урахуванням таких значень індексів споживчих цін: за 2015 рік - 100%, за 2016 рік -112,4%, тобто у 2017 році до нормативної грошової оцінки земельних ділянок застосовується коефіцієнт 1,124 (Т.1, арк. 12-13).

Спірні правовідносини регулюються ст.ст. 19, 55 Конституції України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У силу зазначених вище приписів позивач звернувся з позовом до суду для оскарження рішення органів державної влади, а саме: Державної фіскальної служби України.

Відповідно п.1.1 ст. 1 ПК України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом ст.ст. 52-53 ПК України встановлено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Платник податків може оскаржити до суду надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладений в письмовій або електронній формі, який, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Тобто вбачається, що податкова консультація є правовим актом індивідуальної дії, який містить правову позицію контролюючого органу з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, із застосуванням конкретних норм податкового законодавства, в межах його повноважень.

Відповідно п. 291.1 ст. 291 ПК України регламентовано, що глава 1 розділу XIV Спеціальні податкові режими встановлює правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

За змістом п. 291.2. ст. 291 ПК України встановлено, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.4 статті 294 ПК України визначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку. Зокрема, виділяється четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, позивач є виробником сільськогосподарської продукції та платником єдиного податку четвертої групи у 2016 році (Т.1, арк. 9).

Предметом оскаржуваної індивідуальної податкової консультації є визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь за 2016 рік, що застосовується для цілей справляння єдиного податку четвертої групи у 2017 році.

Відповідно п. 292-1.1 ст.292-1 ПК України, об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з п.292-1.2 статті 292-1 ПК України, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.

Таким чином, вбачається, що вказана норма за змістом є відсильною, тобто у статті викладено припис, в якому містяться не всі елементи норми права, а для їх конкретизації є посилання до інших статей ПК України.

Загальний порядок визначення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі, в цілях застосування податкового законодавства встановлений ст. 289 ПК України, а саме:

п.289.1. ст. 289 ПК України встановлює, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок;

п.289.2. ст. 289 ПК України, передбачає, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

На підставі викладеного вбачається, що дані центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держгеокадастр), є правомірним джерелом даних для визначення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель.

Поряд із цим Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році до підрозділу 6 Особливості справляння плати за землю розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (далі ПКУ) додано пункт 8.

Відповідно до зазначеного пункту ПК України встановлено, що індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) - 100%.

Зважаючи на постановлений вище судом висновок, що загальний порядок розрахунку величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель у тому числі для платників єдиного податку четвертої групи регулюється ст. 289 ПК України, а спеціальні норми, що встановлюють величину даного коефіцієнту для цілей справляння податку платниками єдиного податку четвертої групи у 2017 році відсутні, то відповідно застосовуваними є загальні правила оподаткування, які в даному випадку викладені у п. 8 підрозділі 6 розділ ХХ Перехідні положення ПК України.

При цьому будь-яких застережень чи обмежень щодо застосування вказаного підрозділу ПК України не містить.

Таким чином, на підставі викладеного суд дійшов висновку, щодо наявності правових підстав вважати, що для цілей визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2016 рік слід застосовувати значення 100%.

Крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 5 підрозділу 8 Розділу XX Перехідні положення ПК України індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи, застосовується із значенням 100 відсотків (підрозділ 8 розділу ХХ доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015, в редакції Закону №1791- VIII від 20.12.2016).

Інших змін, щодо особливостей визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи у розділі 8 Розділу XX Перехідні положення ПК України на час виникнення спірних правовідносин у ПК України не міститься.

Водночас слід зауважити, що законодавець не визначив будь-яких особливостей визначення в 2016 році величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки для цілей оподаткування єдиним податком 4 групи. Позиція відповідача у оскаржуваній податковій консультації зводиться до того, що за таких обставин платники податку та контролюючі органи при визначенні коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2016 рік повинні застосувати інформацію Державної служби статистики України про індекс споживчих цін за 2016 рік у розмірі 112,4%. Тоді обчислення за визначеною статтею 289 ПК України формулою призводить до визначення коефіцієнта індексації за 2016 рік у розмірі 1,124 (112,4/100=1,124).

Суд вважає хибним таке тлумачення та застосування норм, що регламентують особливості справляння єдиного податку для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи. Індекс споживчих цін, який щороку визначається та оприлюднюється Державною службою статистики України, слугує лише для розрахунку величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель Держгеокадастром, однак не може застосовуватися контролюючим органом чи платниками самостійно. Оскільки законодавець не визначив особливостей визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки землі за 2016 рік з метою оподаткування єдиним податком четвертої групи, то слід застосовувати коефіцієнт, визначений та оприлюднений повноважним органом Держгеокадастром.

Отже, відповідач без передбачених законом підстав (підрозділ 8 розділу ХХ Перехідні положення ПК України встановив особливості лише для 2015 року) самостійно визначив коефіцієнт індексації за 2016 рік та застосував його при перевірці звітності позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що індивідуальна податкова консультація відповідача від 16.05.2017 року №202/6/99-99-12-02-03-15/ІПК, надана позивачу є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції від 20.06.2017 року №1453, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у розмірі 1600,00 грн.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги сільськогосподарського виробничого кооперативу Росія (код ЄДРПОУ 00849286, адреса: 71400, Запорізька область, Великобілозерський район, с. Велика Білозерка, вул. Центральна, 359) до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м. Київ, вулиця Львівська площа, 8) - задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України надану сільськогосподарському виробничому кооперативу Росія та зареєстровану у єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій за номером №202/6/99-99-12-02-03-15/ІПК від 16.05.2017 року.

3. Присудити здійснені сільськогосподарським виробничим кооперативом Росія документально підтверджені судові витрати у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Ю.Т. Шрамко

Судді В.А. Донець

Д.А. Костенко