Рішення

від 16.10.2018 по справі 902/473/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" жовтня 2018 р.          Cправа № 902/473/18

Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036)

до: Благодійної організації «Фонд Відновлення обороноздатності України» (вул. Пушкіна, буд. 4, м. Вінниця, 21050)

про стягнення 32 397,63 грн, розірвання договору оренди та повернення приміщення

за участю секретаря судового засідання Незамай Д.Д.,

представники учасників не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою № 01-02-04/1081 від 07.08.2018 про стягнення з Благодійної організації «Фонд Відновлення обороноздатності України» 32 397,63 грн., з яких: 27 336,35 грн. борг, 3 504,23 грн. пеня, 1 064,31 грн. збитки від інфляції, 492,74 грн. - 3% річних; розірвання договору оренди № 70-7 на оренду приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області від 15.03.2017 року, укладеного між позивачем та відповідачем; повернення Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області нежитлові приміщення загальною площею 33,83 кв.м (з коефіцієнтом 1,611 на холи, коридори, сходові клітини, туалети), які знаходяться в адмінбудинку № 70 по вулиці Соборна в місті Вінниця та складаються відповідно до викопіювання з поверхового плану з кімнат №№ 4, 5, які розташовані на другому поверсі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором № 70-7 від 15.03.2017 на оренду приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області в частині сплати орендної плати.

Відповідно до ч. 1 п. 16.1. Порядку автоматизованого розподілу судових справ в Господарському суді Вінницької області, здійсненого автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2018, позовна заява № 01-02-04/1081 від 07.08.2018 розподілена судді Лабунській Т.І.

Ухвалою суду від 13.08.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/473/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.09.2018.

За заявою судді Лабунської Т.І. від 20.08.2018 № 902/473/18/1076/18, на підставі ч.2 п. 16.1 Порядку автоматизованого розподілу судових справ в Господарському суді Вінницької області, здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 902/473/18.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2018р справа № 902/473/18 розподілена судді Матвійчуку В.В.

Ухвалою суду від 23.08.2018 справу № 902/473/18 прийнято до провадження, розгляд справи розпочато спочатку з призначенням підготовчого засідання на 13.09.2018.

Ухвалою суду від 13.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/473/18 для судового розгляду по суті на 16.10.2018.

На визначену судом дату представник позивача не з'явився. В заяві б/н від 13.09.2018 представник позивача просив суд розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідач правом участі в засіданні суду також не скористався, визначених ухвалами суду не подав. Ухвали суду, направлені на адресу відповідача, повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з написом наступного змісту: «за закінченням встановленого терміну зберігання».

При цьому суд зважає на положення ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 4 та 5 ч. 6 якої визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, та Господарського процесуального кодексу України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

При цьому, статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною першою ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

У зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 16.10.2018 прийнято судове рішення.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

15.03.2017 між Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (надалі – Позивач, Орендодавець) і Благодійною організацією «Фонд Відновлення обороноздатності України» (надалі – Відповідач, Орендар) укладено Договір № 70-7 на оренду приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області (далі – Договір оренди).

Предметом Договору оренди згідно п.1.1. є строкове платне користування приміщеннями загальною площею 33,83 м2 (з коефіцієнтом 1,611 на холи, коридори, сходові клітини, туалети), що складаються із кімнат №№ 200, 201, які розташовані на другому поверсі адмінбудинку № 70 по вулиці Соборна в місті Вінниця.

Вищезазначені нежитлові приміщення передані Відповідачу 15.03.2017 за актом приймання-передачі приміщень, який скріплено печатками та підписано повноважними представниками сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно п. 3.1. Договору оренди, за володіння і користування об'єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, місячний розмір якої становить (25,61 х К інф за лютий 2017) гривень за 1 кв.м. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції поточного місяця.

Відповідно п. 3.3. Договору оренди відшкодування витрат за комунальні послуги (вода) Орендар сплачує організаціям постачальникам даних послуг за укладеними між ними угодами.

Згідно до п.3.4. Договору оренди в редакції додаткової угоди до договору № 70-7 від 01.01.2018 р. відшкодування витрат за комунальні послуги (опалення, приєднане навантаження (теплова енергія), пожежна сигналізація, електроенергія) орендар сплачує за рахунками орендодавця. Сума відшкодування комунальних послуг (за 1 кв. м) змінюється пропорційно змінам розцінок за ці послуги. Орендар відшкодовує шляхом сплати за рахунками орендодавця експлуатаційні витрати (витрати на утримання будинку і прибудинкової території) місячний розмір, яких складає 9,32 гривень за 1 кв.м. без ПДВ. Сума відшкодування (за 1 кв. м) змінюється пропорційно законодавчій зміні розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно п. 3.9. Договору оренди, визначену орендну плату орендар зобов'язаний сплачувати на рахунок орендодавця не пізніше 1-го числа місяця наступного за звітнім.

Пунктом 3.6 Договору оренди встановлено, що Орендодавець до 20 числа кожного місяця підготовлює рахунки по орендній платі, а Орендар зобов'язаний протягом двох робочих днів отримати зазначені рахунки, розписавшись про їх отримання у відомості на отримання рахунків.

Пунктом 3.8. Договору оренди встановлюється, що в разі, якщо Орендар в термін, передбачений п. 3.6. договору не з'явиться для отримання рахунку або своєчасно не надасть свої письмові заперечення щодо суми, виставленої в рахунку – сума, виставлена в рахунку, вважається узгодженою між орендодавцем і орендарем.

Відповідно до п. 3.13 Договору оренди сплата орендної плати орендарем проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця.

Приписами ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно п. 5.2. Договору оренди, Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити на рахунок Орендодавця орендну плату.

Позивачем були виставлені Відповідачу акти-рахунки для оплати орендної плати, оплати витрат за комунальні послуги (електроенергія, пожежна сигналізація, тепло), оплати експлуатаційних витрат та пені за період з березня 2017 року по червень 2018 року на загальну суму 32 593,10 грн

Відповідачем на виконання умов Договору оренди від 15.03.2017 було сплачено 2 648,53 грн., що підтверджується банківською випискою від 12.06.2017.

Вказані кошти зараховані Позивачем згідно п. 3.11 Договору оренди на погашення пені за актами-рахунками за березень-травень 2017 року яка нарахована станом на 12.06.2017 в сумі 110,11 грн.; на погашення експлуатаційних витрат за актами-рахунками за березень-травень 2017 року в сумі 820,40 грн.; на погашення орендної плати за актами-рахунками за березень-травень 2017 року в сумі 1 718,02 грн.

Таким чином, по акту-рахунку за березень 2017 року залишився непогашеним борг в сумі 147,03 грн, по акту-рахунку за квітень 2017 року залишився непогашеним борг в сумі 357,78 грн., по акту-рахунку за травень 2017 року залишився непогашеним борг в сумі 1 229,78 грн.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням встановлених судом обставин, та виходячи з положень наведених вище норм, суд дійшов висновку, що Позивачем правомірно заявлено до стягнення 27 336,35 грн. боргу за Договором оренди.

При цьому судом взято надані Позивачем копії відомостей про отримання актів-рахунків, відсутність доказів заперечень Орендаря щодо сум виставлених в рахунку в порядку передбаченому п.3.7 Договору оренди, що з урахуванням положень п.3.8 Договору свідчить про узгодження вказаних в актах-рахунках сум сторонами.

Поряд з цим, за порушення Відповідачем взятих на себе зобов'язань, Позивачем заявлено до стягнення 3 504,23 грн пені, 1 064,30 грн. збитків від інфляції та 492,73 грн трьох відсотків річних.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно п. 3.10 Договору оренди в разі несвоєчасної сплати орендної плати, комунальних послуг та експлуатаційних витрат Орендар сплачує пеню за весь період заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості включаючи день оплати.

За статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тож, приймаючи до уваги, що Відповідачем допущено порушення договірних зобов'язань, оскільки останнім не надано суду доказів вжиття ним заходів щодо уникнення прострочення виконання зобов'язань, суд вважає обґрунтованим притягнення Відповідача до відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором.

Перевіривши розрахунок Позивача за допомогою системи «ЛІГА ЗАКОН» судом встановлено, що заявлені до стягнення суми не перевищують розрахунок суду, у зв'язку з чим заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши вимоги позивача про розірвання договору оренди № 70-7 від 15.03.2017 та повернення Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області зайнятого благодійною організацією «Фонд Відновлення обороноздатності України» нежитлових приміщення № 200, № 201 загальною площею 33,83 кв.м (з коефіцієнтом 1,611 на холи, коридори, сходові клітини, туалети), які знаходяться в адмінбудинку № 70 по вулиці Соборна в місті Вінниця та складаються відповідно до викопіювання з поверхового плану з кімнат №№ 4, 5, які розташовані на другому поверсі, суд приходить до висновку, що вказані вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 10.1. Договору, цей Договір діє з 14.03.2017 до 14.02.2020 Договір може бути розірваний в разі невиконання його умов або на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством (п. 10.4 Договору).

Як визначено ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Крім того, як визначено в п. 5.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна», вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке.

Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Приймаючи до уваги, що Відповідач неналежним чином виконує договірні зобов'язання щодо сплати орендної плати, Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області фактично позбавлено того, на що розраховувало при укладені договору № 70-7 від 15.03.2017, у зв'язку з чим суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача про розірвання вказаного договору.

Розглянувши вимогу Позивача про повернення приміщення суд враховує, що частиною 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

За таких обставин, враховуючи висновки суду про розірвання договору № 70-7 на оренду приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області, укладеного 15.03.2017 між Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області та благодійною організацією «Фонд Відновлення обороноздатності України», у Відповідача фактично відсутні правові підставі для перебування у спірних приміщеннях, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині повернення Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад нежилого приміщення, яке знаходиться в адмінбудинку по вул. Соборній, 70 в м. Вінниці та складаються відповідно до викопіювання з поверхового плану з кімнат №№ 4, 5, які розташовані на другому поверсі, підлягають задоволенню.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем доведено належними та допустимими доказами наявність обставин, якими він обґрунтовує свою вимогу, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги та наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України на Відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 524,00 грн.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 104, 123, 129, 185, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Благодійної організації «Фонд Відновлення обороноздатності України» (вул. Пушкіна, буд. 4, м. Вінниця, 21050, код в ЄДРПОУ 39528153) на користь Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21036, код в ЄДРПОУ 20098076) 27 336 (двадцять сім тисяч триста тридцять шість) грн 35 коп. ? основного боргу; 3 504 (три тисячі п'ятсот чотири) грн 23 коп. ? пені; 1 064 (одну тисячу шістдесят чотири) грн 30 коп. ? інфляційних втрат; 492 (чотириста дев'яносто дві) грн 73 коп. ? 3% річних та 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн 00 коп. ? витрат зі сплати судового збору.

Розірвати договір оренди № 70-7 на оренду приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області від 15.03.2017 , укладений між Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21036, код в ЄДРПОУ 20098076) та Благодійною організацією «Фонд Відновлення обороноздатності України» (вул. Пушкіна, буд. 4, м. Вінниця, 21050, код в ЄДРПОУ 39528153).

Повернути Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21036, код в ЄДРПОУ 20098076) зайняті Благодійною організацією «Фонд Відновлення обороноздатності України» (вул. Пушкіна, буд. 4, м. Вінниця, 21050, код в ЄДРПОУ 39528153) нежитлові приміщення № 200, № 201 загальною площею 33,83 кв.м (з коефіцієнтом 1,611 на холи, коридори, сходові клітини, туалети), які знаходяться в адмінбудинку № 70 по вулиці Соборна в місті Вінниця та складаються відповідно до викопіювання з поверхового плану з кімнат №№ 4, 5, які розташовані на другому поверсі.

Копію рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 19 жовтня 2018 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (буд. 7, Хмельницьке шосе, м. Вінниця, 21036)

3 - відповідачу (вул. Пушкіна, буд. 4, м. Вінниця, 21050)