Рішення

від 08.10.2018 по справі 908/1269/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/73/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2018 справа № 908/1269/18

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом приватного підприємства «ПЕРШОБУД» (71504, АДРЕСА_1)

до відповідача ОСОБА_1 освіти, молоді та спорту Кам'янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області (71304, Запорізька область, Кам'янсько-Дніпровський район, м. Кам'янка-Дніпровська, вул. Гоголя, буд. 7)

про стягнення 897179,52 грн.

господарський суд Запорізької області у складі судді Носівець В.В.

при секретарі судового засідання Чубар М.В.

учасники справи:

від позивача: ОСОБА_2, ордер ЗП № 084826 від 07.08.2018;

від відповідача: ОСОБА_3, посвідчення № 17 від 01.11.2011

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «ПЕРШОБУД» звернулось до господарського суду Запорізької області 03.07.2018 з позовною заявою № 10 від 25.06.2018 про стягнення з ОСОБА_1 освіти, молоді та спорту Кам'янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області суми 897179,52 грн., яка складається з 800916,00 грн. заборгованості за договором підряду № 5/17 від 04.07.2017, 17773,75 грн. 3% річних та 78489,77 грн. інфляційних втрат. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ст.ст. 11, 15, 16, 529, 610, 611, 612, 626, 629, 875 ЦК України та ст.ст. 20, 193, 230, 231 ГК України.

Ухвалою суду від 09.07.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі №908/1269/18, присвоєно справі номер провадження 18/73/18, призначено підготовче судове засідання на 01.08.2018; ухвалою суду від 25.07.2018 підготовче засідання перенесено на 07.08.2018; ухвалою від 07.08.2018 строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 18.09.2018.

У зв'язку з перебуванням судді Носівець В.В. з 11.09.2018 на лікарняному, судове засідання, призначене на 18.09.2018 о/об 10 год. 30 хв. не відбулося. На адресу сторін направлено повідомлення про неможливість проведення судового засідання з розгляду справи та перенесення судового засідання на 08.10.2018. Ухвалою суду від 08.10.2018 підготовче засідання призначено на 08.10.2018.

За письмовою згодою представників всіх учасників справи суд закрив підготовче провадження і перейшов до судового розгляду справи по суті.

Позивач підтримав позов, в обґрунтування позовних вимог посилався на договір підряду № 5/17 від 04.07.2017 та зазначив, що ним вчасно та у повному обсязі виконано свої зобов'язання перед відповідачем за договором, що підтверджується актом прийняття виконаних будівельних робіт та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, однак відповідач оплату за отримані роботи згідно підписаного акту та довідки не здійснив, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість за договором в сумі 800916,00 грн. Внаслідок порушення відповідачем грошового зобов'язання, враховуючи положення договору та норми чинного законодавства, позивачем нараховані до стягнення 17773,75 грн. 3% річних та 78489,77 грн. інфляційних втрат. Позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги про стягнення грошових коштів за договором підряду у сумі 800916,00 грн. визнав, про що надав відповідну заяву. Невчасну оплату мотивував відсутністю належного фінансування.

У судовому засіданні 08.10.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 освіти Кам'янсько-Дніпровської районної державної адміністрації (замовник), назва якого змінена на ОСОБА_1 освіти, молоді та спорту Кам'янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області (відповідач у справі), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та приватне підприємство «ПЕРШОБУД» (підрядник, позивач у справі) 04.07.2017 уклали договір підряду № 5/17 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника Капітальний ремонт даху та приміщень загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Кам'янсько-Дніпровської районної ради по вул. Усачова, буд. 207, м. Кам'янка-Дніпровська Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області , а замовник зобов'язується прийняти та сплатити зазначені роботи в межах договірної ціни, яка є предметом даного договору.

Пунктами 2.1-2.2 договору визначено, що вартість робіт за договором встановлюється договірною ціною та складає 800916,00 грн.; договірна ціна робіт є твердою та не може переглядатися сторонами.

У відповідності до п. 3.1 договору, строк виконання робіт: початок - з дня підписання договору, закінчення - 31.12.2017.

Умовами пункту 4.1 договору передбачено, що підрядник надає уповноваженому представнику замовника акт виконаних робіт (ф. КБ-2в). Уповноважений представник замовника протягом 5-ти днів перевіряє реальність акта в частині обсягу та вартості виконаних робіт, оформлює акт (ф. КБ-2в) у встановленому порядку. Відповідальність за відповідність об'ємів, вартості та якості робіт несе підрядник.

Згідно п. 4.2 договору оплата виконаних робіт здійснюється замовником на підставі довідки про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3), оформленої в установленому порядку, шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника, протягом 5-ти днів після підписання акта виконаних робіт.

Згідно із п. 12.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017. В частині оплати за виконані роботи - до повного виконання своїх зобов'язань.

Позивач вчасно та у повному обсязі виконав свої зобов'язання перед відповідачем за договором підряду № 5/17 від 04.07.2017, що підтверджується Актом приймання будівельних робіт № 1 за вересень 2017 року (ф. КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3) на суму 800916,00 грн., які 22.09.2017 підписані уповноваженим представником замовника (відповідача) без зауважень, внаслідок чого є підставою для оплати виконаних робіт.

Відповідач оплату виконаних робіт у встановлені договором строк та розмірі не вніс, чим порушив умови договору.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати виконаних робіт у розмірі 800916,00 грн., позивач за захистом своїх порушених прав та законних інтересів звернувся з позовом до суду.

Оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача вартості виконаних робіт у розмірі 800916,00 грн. підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір, укладений сторонами, за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частиною 2 ст. 875 ЦК України визначено, що договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно частини 3 ст. 875 ЦК України визначено, що до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Згідно з ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Обставини справи свідчать, що позивачем виконані, а відповідачем прийняті без зауважень передбачені договором роботи, що підтверджується підписаними обома сторонами Актом приймання будівельних робіт № 1 за вересень 2017 року (ф. КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3) на суму 800916,00 грн., які 22.09.2017 підписані уповноваженим представником замовника (відповідача) (арк. справи 16-21).

Жодних зауважень щодо якості виконаних робіт від відповідача на адресу позивача не надходило. Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт, всупереч умов договору та вимог закону, в повному обсязі та в обумовлений договором строк не виконав.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати вартості виконаних робіт, у встановлений строк - протягом 5-ти днів після підписання акта виконаних робіт, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

На день вирішення спору позовні вимоги щодо стягнення 800916,00 грн. заборгованості визнані відповідачем.

Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Матеріалами справи підтверджено та визнано судом обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо стягнення 800916,00 грн. основного боргу.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача заборгованості в розмірі 800916,00 грн. задовольняється судом.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача 17773,75 грн. 3% річних за період з 28.09.2017 по 25.06.2018 (270 днів) та 78489,77 грн. інфляційних втрат за період з вересня 2017 року по травень 2018 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. При цьому, господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних суд визнав виконаним невірно, проте вимогу про стягнення 17773,75 грн. грн. 3% річних за період з 28.09.2017 по 25.06.2018 (270 днів) суд задовольняє, оскільки за умови належного розрахунку 3% річних за період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання така сума є більшою ніж заявлено позивачем.

В розрахунку втрат від інфляції, доданому до позовної заяви, вказано періоди нарахування інфляційних втрат на суму боргу 800916,00 грн. - з вересня 2017 року по травень 2018 року включно.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При розрахунку втрат від інфляції треба враховувати, що початком нарахування є місяць, наступний за місяцем в якому платіж мав бути здійснений; найменший період визначення інфляційних нарахувань становить місяць, тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою таких нарахувань.

Правомірним, в даному випадку, є нарахування втрат від інфляції на суму боргу 800916,00 грн. з жовтня 2017 року по травень 2018 року включно, враховуючи існуючу заборгованість на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за допомогою інформаційної системи «Законодавство» , суд встановив, що їх розмір складає 61166,68 грн., тому вимога про стягнення інфляційних втрат в розмірі 78489,77 грн. за період з вересня 2017 року по травень 2018 року підлягає задоволенню в частині стягнення 61166,68 грн., в частині стягнення суми 17323,09 грн. інфляційних втрат відмовляється.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів оплати наявної заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат відповідач суду не надав.

З підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача 800916,00 грн. основного боргу, 17773,75 грн. 3% річних та 61166,68 грн. інфляційних втрат. В решті суд відмовляє через необґрунтованість.

Позивачем до позовної заяви додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (на виконання п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України), відповідно до якого орієнтовно судові витрати по даній справі будуть складатись із 13457,69 грн. судового збору за подачу позовної заяви та 11000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 2 ст. 126 ГПК).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження своїх витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивачем не надано необхідних документів/доказів, що свідчать про понесення позивачем таких витрат, отже судом питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишено без розгляду.

Витрати по сплаті судового збору на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 185, 191, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 освіти, молоді та спорту Кам'янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області (71304, Запорізька область, Кам'янсько-Дніпровський район, м. Кам'янка-Дніпровська, вул. Гоголя, буд. 7, ідентифікаційний код 02136353) на користь приватного підприємства «ПЕРШОБУД» (71504, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 37122126) 800916,00 грн. (вісімсот тисяч дев'ятсот шістнадцять грн. 00 коп.) основного боргу, 17773,75 грн. (сімнадцять тисяч сімсот сімдесят три грн. 75 коп.) 3% річних, 61166,68 грн. (шістдесят одну тисячу сто шістдесят шість грн. 68 коп.) інфляційних втрат та 13197,84 грн. (тринадцять тисяч сто дев'яносто сім грн. 84 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 18 жовтня 2018 року.

Суддя В.В. Носівець