Рішення

від 09.08.2018 по справі 804/4797/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 року Справа № 804/4797/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Селянського фермерського господарства Сокол до Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ :

27.06.2018 року Селянське фермерське господарство Сокол звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Селянського фермерського господарства Сокол до Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 від 08.05.2018 року про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, а саме: колісного транспортного засобу марки СК - 5М-1 модель Нива тип- комбайн зернозбиральний, 1988 року випуску, реєстраційний номер АА2836 без документів та номерних знаків, що належить боржнику ОСОБА_2 господарству Сокол .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що колісний транспортний засіб марки СК - 5М-1 модель Нива тип- комбайн зернозбиральний, 1988 року випуску, реєстраційний номер АА2836 переданий у заставу Українському державниму фонду підтримки фермерських господарств, згідно договору застави від 08.12.2005 року. Рішення про стягнення з СФГ Сокол на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 190000грн. набрало законної сили у 2009 році. Отже, з урахуванням положень ст. 51 Закону України Про виконавче провадження передача заставного майна іншому стягувачу здійснюється за письмовою згодою заставодержателя. Однак, державний виконавець Панасенко А.Л. не повідомив Український державний фон підтримки фермерських господарств про передачу заставленого майна - комбайну марки СК - 5М-1 Нива , 1988 року випуску, державний номер АА28236 стягувачу ОСОБА_3 та не отримав від даного Фонду письмової згоди на передачу майна, яке знаходиться у заставі Фонду, тому дії державного виконавця не відповідають вимогам закону .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем 04.08.2018 року отримано копію ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження в даній адміністративній справі та копію позову разом із копіями доданих до нього документів.

Відзиву на позов відповідачем у строк, встановлений судом, надано не було.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в провадженні Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебувало зведене виконавче провадження № 160/12 з примусового виконання виконавчого листа № 2/587/2009 року, виданого 09.07.2009 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з СФГ Сокол на користь ОСОБА_3 боргу у сумі 190000 грн. та виконавчого листа № 2-587/2009 року, виданого 09.07.2009 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з СФГ Сокол на користь ОСОБА_3 боргу у сумі 1800 грн.

Постановою державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 20.12.2012 року приєднано виконавче провадження № 16865178 з примусового виконання наказу № 11-319-09, виданого 28.12.2009 року Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення 103943,75 грн. основного боргу, 1708,66 грн. пені, 1779,86 грн. відсотків річних, 1074,32 грн. витрат по сплаті державного мита - 22 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до зведеного виконавчого провадження № 160/12 від 03.08.2009 року, яке веде Павлоградський міськрайонний відділ державної виконавчої служби у Дніпропетровській області. У виконавчому провадженні № 16865178 стягувач - приватне підприємство Багатопрофільна фірма Вікна , боржник - селянсько - фермерське господарство Сокол .

08.05.2018 року державним виконавцем Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 прийнято постанову у виконавчому провадженні № 16865178 про передачу стягувачу ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості за виконавчий лист № 2-587/2009 виданий Павлоградським міськрайонним судом 09.07.2009 року, майно боржника - колісний транспортний засіб марки СК - 5М -1, модель Нива , тип - комбайн зернозбиральний, 1988 року випуску, реєстраційний номер АА2836, без документів та номерних знаків.

Не погодившись із зазначеною постановою, позивач оскаржив її до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, однак, ухвалою від 07.06.2018 року у справі № 185/4198/18 провадження у справі було закрито, у зв'язку із тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України Про виконавче провадження , примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" .

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України Про виконавче провадження , підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з вимогами пункту 3 частини 1 статті 10 Закону України Про виконавче провадження , заходами примусового виконання рішень серед інших є вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону України Про виконавче провадження , для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; наявна письмова згода заставодержателя.

З матеріалів справи вбачається, що 08.12.2005 року між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (заставодержатель) та СФГ Сокол (заставодавець) було укладено договір застави, відповідно до умов якого, в забезпечення виконання зобовязаннь СФГ Сокол передано у заставу комбайн з реєстраційним номером АА28236, 1988 року випуску, заводський номер 04-03754, двигун № НОМЕР_1, шасі № 8332881, свідоцтво про реєстрацію машини серія АБ № 228997 від 24.10.2005 року. Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 08.12.2005 року та зареєстрований у реєстрі за № 6039.

Згідно частин 1 - 4 статті 13 Закону України Про заставу , договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна, транспортних засобів провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору, договору застави космічних об'єктів - за місцем реєстрації цих об'єктів. Законодавством України може бути передбачено й інші випадки нотаріального посвідчення договору застави. Угодою сторін може бути передбачено нотаріальне посвідчення договору застави і в тих випадках, коли це є не обов'язковим в силу законодавства України, але на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 16 Закону України Про заставу , право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення. Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Таким чином, право застави виникло у Українського державного фонду підтримки фермерських господарств з моменту укладення договору.

Підставою для відкриття виконавчого провадження про стягнення з СФГ Сокол заборгованості у сумі 190000 грн. стало прийняття у 2009 році Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області рішення у справі № 2-587/2009.

Отже, право застави виникло до прийняття судом рішення про стягнення з СФГ Сокол на користь ОСОБА_3 боргу у сумі 190000 грн., з метою погашення якого 08.05.2018 року державним виконавцем Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 прийнято постанову у виконавчому провадженні № 16865178 про передачу ОСОБА_3 колісного транспортного засобу марки СК - 5М - 1, модель Нива тип - комбайн зернозбиральний, 1988 року випуску, реєстраційний номер АА2836 без документів та номерних знаків.

Відповідачем не надано доказів того, що вартість зазначеного комбайну перевищує суму боргу боржника заставодержателю, а також доказів надання заставодержателем письмової згоди.

За таких обставин суд вважає, що передача колісного транспортного засобу марки СК - 5М - 1, модель Нива тип - комбайн зернозбиральний, 1988 року випуску, реєстраційний номер АА2836 ОСОБА_3 є неправомірною, оскільки державним виконавцем не дотримано порядок задоволення вимог стягувача за рахунок заставленого майна.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 КАС України , суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України , предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що відповідач як субєкт владних повноважень до суду для участі в судовому засіданні не прибув, причин неявки в судове засідання не повідомив, всупереч обов'язку доказування, визначеного частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України , не надав суду відзиву на позовну заяву, беручи до уваги положення частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову), суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову Селянського фермерського господарства Сокол .

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Селянського фермерського господарства Сокол до Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 від 08.05.2018 року у виконавчому провадженні № 16865178 про передачу стягувачу у рахунок погашення боргу колісного транспортного засобу марки СК - 5М-1 модель Нива тип- комбайн зернозбиральний, 1988 року випуску, реєстраційний номер АА2836 без документів та номерних знаків, що належить боржнику ОСОБА_2 господарству Сокол .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на користь Селянського фермерського господарства Сокол (код ЄДРПОУ 30172563) судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

Рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду справи, визначеної ст. 287 КАС України, набирає законної сили у строк та порядок визначенийст.272 КАС України.

Рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду справи, визначеної ст. 287 КАС України, оскаржується у строк та порядок встановлений ч. 6 ст.287КАС України.

Суддя ОСОБА_5