Рішення

від 30.08.2018 по справі 804/3709/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року Справа № 804/3709/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Максименко Е.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю СЕВЛ до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю СЕВЛ (далі - ТОВ СЕВЛ , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми Р від 11.12.2017 року:

- №0022751421, відповідно до якого ТОВ СЕВЛ було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 43870 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 10967,50 грн.;

- №0022741421, відповідно до якого ТОВ СЕВЛ було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, а саме зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 38900 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду у порядку підготовчого провадження.

В судовому засіданні 10.07.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 31.07.2018 року.

В судовому засіданні 31.07.2018 року оголошено перерву до 30.08.2018 року.

В обгрунтування позову зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки правова позиція відповідача грунтується на помилкових і суб'єктивних висновках про відсутність реального характеру господарських операцій та ненастання правових наслідків, обумовлених договорами, укладеними між ТОВ СЕВЛ та його контрагентом, що не відповідає об'єктивним обставинам. Реальність господарських операцій ТОВ СЕВЛ з його контрагентами, які перевірялись, підтверджується достатньою кількістю документів, які надавались відповідачу в ході перевірки та які містять всі необхідні відомості щодо змісту та обсягу проведених господарських операцій. На момент здійснення господарських операцій, контрагент позивача був зареєстрований в установленому порядку та був платником ПДВ.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, обгрунтовуючи тим, що в ході проведення перевірки було встановлено взаємовідносини ТОВ Укрінжинірінг Він з ТОВ СЕВЛ . Відповідачем отримано вирок Печерського суду м. Києва від 18.04.2016 року у справі №757/9289/16-к, яким ОСОБА_3, який був засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ Укрінжинірінг Він з 10.03.2015 року по 18.03.2016 року, визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України. З інформації, викладеної у вироку Печерського районного суду м. Києва, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області прийшло до висновку про формальність складених ТОВ Укрінжинірінг Він та ТОВ СЕВЛ первинних документів, які не можуть підтверджувати факт здійснення будь-яких господарських операцій між вказаними підприємствами.

Представником позивача надано суду відповідь на відзив відповідача, в якому зазначено, що у вироку Печерського районного суду м. Києва перелічені підприємства реального сектору економіки, яким невстановлені особи, використовуючи ТОВ Укрінжинірінг Він , надавали послуги з мінімізації податкових зобов'язань, але ТОВ СЕВЛ в даному переліку відсутній. Законодавством не передбачено право ДФС самостійно, в позасудовому порядку визнавати недійсними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях. Законодавство не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів, вчиненні кримінального правопорушення.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 06.11.2017 року №12291 та відповідно до наказу від 02.11.2017 року №6171-п, згідно з підпунктом 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 75, підпункту 78.1.1, пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з отриманням вироку Печерського суду м. Києва від 18.04.2016 року по справі №757/9289/16-к проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ СЕВЛ (код ЄДРПОУ 21885346) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Укрінжинірінг Він (код ЄДРПОУ 39474831) за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 21.11.2017 року №25949/04-36-14-21/21885346 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ СЕВЛ (код ЄДРПОУ 21885346) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Укрінжинірінг Він (код ЄДРПОУ 39474831) за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року .

Перевіркою встановлено порушення:

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України ТОВ СЕВЛ занижено податок на прибуток за 2015 рік у сумі 38900 грн.;

- пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ СЕВЛ занижено податок на додану вартість на суму 43870 грн., у тому числі по періодах: за серпень 2015 року на суму 25402 грн., за вересень 2015 року на суму 18468 грн.

На підставі акту перевірки від 21.11.2017 року №25949/04-36-14-21/21885346 відповідачем сформовані та направлені позивачу податкові повідомлення-рішення від 11.12.2017 року форми Р :

- №0022741421 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств, на загальну суму 38900 грн.;

- №0022751421 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість, на загальну суму 54838,50 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 43870 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 10967,50 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної фіскальної служби України, рішенням про результати розгляду якої від 19.03.2018 року №9495/6/99-99-11-01-01-25, скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Надаючи оцінку доводам позивача про протиправність оскаржуваних рішень, з огляду на помилковість висновків контролюючого органу про відсутність реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ Укрінжинірінг Він , суд виходить з наступного.

ТОВ СЕВЛ зареєстровано 12.01.1995 року, видами діяльності за КВЕД-2010 визначено: 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва, 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами, 49.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

29.07.2015 року між ТОВ Укрінжинірінг Він (постачальник) та ТОВ СЕВЛ (покупець) укладено договір поставки №08/2015, згідно умов якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупця товар, зазначений в пункті 1.2 договору, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити визначений товар. В пункті 1.2 договору визначено, що найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються специфікаціями, які є додатками до цього договору. Згідно з пунктом 4.2 договору загальна вартість товару за цим договором становить 1000000 грн. Пунктом 4.5 договору визначено, що товари відвантажуються на адресу покупця на умовах - франко-склад покупця за графіком поставок, зазначених у заявці покупця. Відповідно до пунктів 7.1 та 7.2 договору строк дії договору починається з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2015 року.

На виконання умов вказаного договору контрагентами складені наступні документи:

- специфікація від 11.09.2015 року та податкова накладна №17 від 11.09.2015 року на поставку щеткодержателів, електродів, шестерні, долота, лампочок, щіток на суму 54133,09 грн., в тому числі ПДВ на суму 9022,18 грн.;

- специфікація від 24.09.2015 року та податкова накладна №51 від 24.09.2015 року на поставку долота, лампочок, підшипників на суму 56674,20 грн., в тому числі ПДВ на суму 9445,20 грн.;

- специфікація від 24.09.2015 року та податкова накладна №1 від 04.08.2015 року на поставку масла, елекродів, редукторів, долота, підшипників, ексцентріка КМД на суму 152411,32 грн., в тому числі ПДВ на суму 25401,32 грн.

Згідно товарно-транспортної накладної №40815 від 04.08.2015 року транспортування товару від вантажовідправника - ТОВ Укрінжинірінг ВІН до замовника, вантажоодержувача - ТОВ СЕВЛ з пункту навантаження - м. Київ, вул. Сирецька, 29, до пункту розвантаження - м. Кривий Ріг, вул. Соціалістична, 4А з переадресуванням вантажу - м. Гайворон, провулок Кар'єрний, 2, відбулось автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_4, водій ОСОБА_5, автомобілем НОМЕР_1.

Згідно наданих документів, товар, отриманий від ТОВ Укрінжинірінг Він , позивачем реаліовано у серпні-вересні 2015 року на ПАТ Гайвороновський спецкар'єр на загальну суму 269964,04 грн., в тому числі ПДВ 44994,01 грн. відповідно до наданих суду копій договору поставки №01/01-14 від 02.01.2014 року, рахунків-фактур №СФ-0000066 від 29.07.2015 року, №СФ-0000072 від 03.08.2015 року, №СФ-0000080 від 11.09.2015 року, №СФ-0000081 від 24.09.2015 року, видаткових накладних №РН-0000042 від 04.08.2015 року, №РН-0000043 від 04.08.2015 року, №РН-0000044 від 15.09.2015 року, №РН-0000040 від 24.09.2015 року, специфікацій від 04.08.2015 року, від 15.09.2015 року, від 24.09.2015 року, товарно-транспортних накладних №40815 від 04.08.2015 року, №51 від 17.09.2015 року.

У відповідності до п.2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Згідно ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу - п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг; отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

За приписами п.198.2 ст.198 вказаного вище Кодексу, встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до вимог п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 198.6 статті 189 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

За приписами п.201.10 ст.201 наведеного вище Кодексу, встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Отже, з аналізу наведених вище норм видно, що підставами для формування податкового кредиту та податкових зобов'язань, витрат і доходів є наявність у платника податків належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, що підтверджують реальність здійснення господарський операцій, зокрема і реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних продавцем товарів та послуг, що дає право покупцю на віднесення вказаних сум до податкового кредиту.

Також, належить враховувати вимоги Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити доводи про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

В розглянутій справі спір точиться щодо реальності відображених у податковому обліку платника податків - позивача операцій з контрагентом - ТОВ Укрінжинірінг Він , та достатності наявних первинних документів та їх відповідності вимогам законодавства для підтвердження таких операцій та використання платником податку такого податкового елементу як податковий кредит.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Оскільки виникнення спору обумовлено тим, що найбільш поширеним способом порушення норм податкового законодавства є штучне введення в операції реального сектору економіки інших суб'єктів господарювання з метою отримання податкових та інших переваг, надання таких переваг на користь третіх осіб, що призводить до порушень бюджетних інтересів держави та прямо пов'язано із діями таких суб'єктів господарювання, які в свою чергу знаходяться поза межами контролю податкових органів, та мають ознаки кримінальних правопорушень.

Саме для недопущення вказаних порушень здійснено податковий контроль, з огляду на те, що при відсутності фактичної реалізації товарів податковий кредит формується шляхом маніпулювання податковою звітністю, це здійснюється із проведенням транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з метою надання вигоди третій особі, та не мають реального товарного характеру.

Виходячи із практики недопущення відображення в податковому обліку таких операцій вирішальним є підтвердження реальності операцій іншими належними та допустимими доказами, ніж видаткова та податкова накладна.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України №742/11/13-11 від 2 червня 2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Позивач підтвердив, що надав суду всі наявні документи, що складались при виконанні спірних операцій.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо реальності та правомірності відображення у податковому обліку операцій придбання товару та послуг у ТОВ Укрінжинірінг Він суд доходить висновку щодо відсутності підстав для беззаперечного висновку на користь позивача, з огляду на наступне.

Надані позивачем податкові накладні не містять обов'язкових реквізитів податкових накладних як посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також, у специфікаціях на поставку товару наявні лише підписи осіб, відповідальних за номенклатуру, кількість та вартість поставляємого товару, без зазначення посад та ПІБ відповідальних осіб.

Предметом поставки платниками податків визначений товар, щодо якого судом не встановлено наявність відомостей про його виробника або первісного постачальника (власника), відсутні документи щодо якості товару.

Надані позивачем первинні документи не надають можливість відокремити спірний товар, який визначений лише родовими ознаками, а також визначити його наявність у межах цивільного обороту, визначити його індивідуальні ознаки (виробник, дата виготовлення, номер партії, фактичні якісні та технічні характеристики), що підтверджує сумнівність проведених операцій.

Відповідно до інформаційних даних ДФС контрагент позивача ТОВ Укрінжинірінг Він знаходиться на обліку в Іллічівській ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, стан платника - 0, основний вид діяльності - будівнитцво житлових і нежитлових будівель.

Як відомо з акту перевірки, у декларації з податку на додану вартість ТОВ Укрінжинірінг Він за 2015 рік задекларовано доходу - 0, нараховано податку на прибуток - 0, наванатаження - 0, проте відповідно до інформаційних баз даних ДФС ТОВ Укрінжинірінг Він отримано товарно-матеріальні цінності у серпні-вересні 2015 року від ТОВ Лана Груп , які в подальшому поставлені ТОВ Севл по ланцюгу постачання ТОВ Лана Груп - ТОВ Укрінжинірінг Він - ТОВ СЕВЛ , оскільки ТОВ Укрінжинірінг Він не є виробником товарно-матеріальних цінностей, не здійснює імпортних операцій.

Зазначене свідчить про відсутність наміру отримання доходу та здійснення контрагентом позивача лише документального оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювались, в тому числі і на адресу ТОВ СЕВЛ .

В основу рішення контролюючого органу про безтоварність операцій ТОВ СЕВЛ та ТОВ Укрінжинірінг Він , зокрема, покладено вирок Печерського суду м. Києва від 18.04.2016 року у справі №757/9289/16-к, яким ОСОБА_3, який був засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ Укрінжинірінг Він з 10.03.2015 року по 18.03.2016 року, визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України.

З вказаного вироку відомо, що:

- незважаючи на те, що ТОВ Укрінжинірінг Він зареєстроване у державних органах влади як суб'єкт підприємницької діяльності (юридична особа), ОСОБА_3 Вікторовичпридбав та набув у власність вказане підприємство не з метою здійснення господарської діяльності, пов'язаної із продажем товарів (виконанням робіт, наданням послуг), як передбачено статутом підприємства, а з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб;

- перереєстрація ТОВ Укрінжинірінг Він в органах державної влади, отримання необхідних реквізитів: назви, юридичної адреси, особистих даних службових осіб підприємства, індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість, відкриття поточного рахунку та отримання печатки надали можливість невстановленим особам, прикриваючись зовнішньо законним фактом перереєстрації ТОВ Укрінжинірінг Він , здійснювати неконтрольовані державою фінансові операції;

- використовуючи ТОВ Укрінжинірінг Він для прикриття незаконної діяльності, невстановлені особи з метою надання протиправній діяльності вигляду законної та уникнення контролю за своєю діяльністю зі сторони контролюючих органів отримали можливість складати упродовж 2015-2016 років господарські угоди та первинні документи, фактично не здійснюючи купівлю-продаж товарів (робіт, послуг), надавати послуги з мінімізації податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету.

Судом встановлено, що всі первинні документи, надані суду на підтвердження здійснення господарської операції між ТОВ СЕВЛ та ТОВ Укрінжинірінг Він складені та підписані директором ТОВ Укрінжинірінг Він ОСОБА_3.

Результати дослідження діяльності ТОВ Укрінжинірінг Він вказують на те, що метою його створення є лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для мінімізації сплати подактових зобов'язань іншим підприємствам, у тому числі ТОВ СЕВЛ .

Таким чином, досліджені судом первинні документи, які складені ТОВ СЕВЛ та ТОВ Укрінжинірінг Він є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення господарських операцій між вказаними контрагентами, за змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України вважатись документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

ТОВ Укрінжинірінг Він при укладанні з ТОВ СЕВЛ договору на постачання товару не мало підтверджень ділової репутації, гарантій виконання зобов'язань, необхідних ресурсів та відповідного досвіду, та інших ознак комерційної привадбливості для обрання ТОВ СЕВЛ саме цього контрагента, що свідчить про штучність характеру оформленого договору, мета укладання якого - формування документообігу по нереальній господарській операції.

Зважаючи на те, що ТОВ СЕВЛ подано звітність з податку на прибуток за 2015 рік та враховано витрати, понесені від операцій з постачання товарів від ТОВ Укрінжинірінг Він , суд приходить до висновку, що в порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, позивачем занижено податок на прибуток за 2015 рік у сумі 38900 грн., а тому податкове повідомлення-рішення №0022741421 від 11.12.2017 року є таким, що прийнято правомірно та не підлягає скасуванню.

Відображення позивачем сум податку на додану вартість в податкових деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Укрінжинірінг Він прризвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 43870 грн., у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №0022751421 від 11.12.2017 року не підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Представником відповідача в судовому засіданні доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати не підлягають відшкодуванню на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю СЕВЛ до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 07 вересня 2018 року.

Суддя ОСОБА_6