Рішення

від 10.10.2018 по справі 2040/5443/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2018 р. № 2040/5443/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 2040/5443/18 за позовом ОСОБА_3 до Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати неправомірними дії Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області по припиненню соціальної виплати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,

- зобов'язати Чугуївське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області виплатити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, заборгованість із соціальної виплати за сім місяців з 01.07.2017 по 28.02.2018 в сумі 24043,88 грн та провести корегування на індекс зростання споживчих цін у відповідності до діючого законодавства;

- зобов'язати Чугуївське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області не вчиняти в подальшому незаконні дії по припиненню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, належної йому щомісячної соціальної виплати, порушуючи Закон України № 1105-XIV.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача по припиненню соціальної виплати за період з 01.07.2017 по 28.02.2018 є неправомірними та у зв'язку з чим, просить суд зобов'язати Чугуївське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області виплатити ОСОБА_3 заборгованість із соціальної виплати за вказаний період в сумі 24043,88 грн та провести корегування на індекс зростання споживчих цін у відповідності до діючого законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував та зазначив, що припиняючи соціальну виплату позивачу, Чугуївське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області діяло у межах та у спосіб, встановлені чинним законодавством України, а тому, підстави для задоволення позову відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

19 березня 2015 року ОСОБА_3 перемістився з тимчасово окупованої території до м. Чугуєва, що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, переміщеною з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції № НОМЕР_2 від 19.03.2015.

19 березня 2015 року позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою щодо продовження йому раніше призначеної щомісячної страхової виплати у зв'язку із нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням).

Як вбачається з постанови ВВД ФСНВУ в Чугуївському районі № 2041/9480.1/18 від 27.03.2015, за даними Централізованої інформаційно-аналітичної системи Фонду ОСОБА_3 перебуває на обліку з 02 квітня 2007 року, має зареєстрований страховий випадок профзахворювання, що отримане 16 березня 2012 року; за висновками МСЕК від 09 квітня 2012 року серії 10ААА № 089532 потерпілому встановлено сукупний відсоток втрати професійної працездатності 30 %, у тому числі: 10 % по трудовому каліцтву, 20 % - по професійному захворюванню, безстроково. Також, вказаною постановою продовжено позивачу призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності в розмірі 2779,00 грн з 01.03.2015 по 30.09.2015.

В липні 2017 року відповідач отримав інформацію від управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради (лист № 2569 від 14.07.2017) про те, що ОСОБА_3 вибув в інший район 29.05.2017.

У зв'язку з тим, що позивач не повідомив Чугуївське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області протягом 10 календарних днів про нове місце проживання, не надав нову довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з липня 2017 року виплата позивачу припинена. Вказане підтверджується наявною в матеріалах справи постановою Відділення ВД ФСНВУ в Чугуївському районі Харківської області № 2041/9480/9480.1 від 17.07.2017, якою припинено ОСОБА_3 щомісячну страхову виплату в розмірі 3434,84 грн з 01.07.2017, причина припинення: зміна місця проживання.

25 вересня 2017 року позивач звернувся до Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області із заявою про продовження йому раніше призначеної страхової виплати, надавши відповідачу нову довідку № НОМЕР_3 від 29 травня 2017 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. У вказаній довідці зазначено фактичне місце проживання ОСОБА_3 за адресою: вул. Літвінова (Кочеток), 6.49, кв. 18, смт. Кочеток, Чугуївського району, Харківської області.

У зв'язку з необхідністю проведення перевірки достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання (перебування) внутрішньо переміщеної особи, відповідач звернувся до управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області з листом № 282- 01-13 від 26.09.2017 з метою отримання інформації щодо зазначених у списку внутрішньо переміщених осіб для призначення (відновлення) їм страхових виплат.

Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області листом № 3723 д 10.10.2017 повідомило відповідача, що комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам не може бути розглянуте питання відновлення страхових виплат ОСОБА_3, оскільки, згідно з єдиною інформаційною базою даних про взяття на облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції вказана особа на обліку не знаходиться (знята 29.05.2017 року).

Також, 26.12.2017 на адресу Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області від управління праці та соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області надійшов лист № 045076 від 21.12.2017 про надання для врахування в роботі протоколу засідання районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 68 від 21.12.2017. Рішенням комісії припинено виплату пенсій (щомісячного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам у зв'язку з не підтвердженням фактичного місця проживання (перебування) (або не проходження фізичної ідентифікації: за списком, у тому числі й ОСОБА_3, який мешкав на той час за адресою: АДРЕСА_1.

26.03.2018 року позивач повторно звернувся до Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області з заявою про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати.

На підставі прийнятого комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам рішення, постановою № 2016/5269/9480.1/22 від 27.03.2018 відповідачем продовжено ОСОБА_3 раніше призначену щомісячну грошову суму з 01 березня 2018 року.

Як передбачено ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 1105-XIV від 23.09.1999 (далі - Закон № 1105-XIV).

Пунктом третім розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1105-XIV встановлено, що особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 3 Закону №1105-XIV визначені принципи, на яких здійснюється соціальне страхування, зокрема законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав (пп. 1, 3 ч. 1 ст. 3).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону № 1105-XIVстрахові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон №1706-VII), для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до ст. 12 Закону України № 1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

У разі отримання інформації з Єдиної інформаційної бази даних про взяття на облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, про закінчення строку дії довідки про взяття на облік, її скасування або про відмову у продовженні строку дії такої довідки робочий орган виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) особи, яка тимчасово переміщена, припиняє нарахування і фінансування страхових виплат та страхових витрат на медичну і соціальну допомогу (абз. 3 п. 2 постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11.12.2014 № 20 "Про затвердження Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції")

За приписами п. 7-1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509, у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 "Про деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" (далі-постанова № 365) встановлено, що контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж один раз на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Відповідно до пп.2 п. 12 постанови № 365 соціальні виплати припиняються у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/ перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.

Відповідачем не надано акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, який міг би підтвердити факт відсутності позивача як внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання.

Як встановлено судом, страхові виплати позивачу припинено у зв'язку зі зміною місця проживання.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що ч. 1 ст. 46 Закону №1105-XIV такої підстави для припинення страхових виплат не встановлено.

Суд вважає за необхідне зауважити, що підзаконні нормативно-правові акти, на які посилається відповідач, не є законами, а тому, не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).

Стаття 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачає, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Суд також звертає увагу на положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952) яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення Статті 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Відповідно до ч. 7ст. 47 Закону №1105-XIVякщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач припиняючи соціальні виплати позивачу з 01.07.2017 по 28.02.2018 діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання неправомірними дії Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області по припиненню соціальної виплати ОСОБА_3, та в частині зобов'язання Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області виплатити ОСОБА_3 заборгованість із соціальної виплати з 01.07.2017 по 28.02.2018 в сумі 24043,88 грн та провести корегування на індекс зростання споживчих цін у відповідності до діючого законодавства підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язати Чугуївське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області не вчиняти в подальшому незаконні дії по припиненню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, належної йому щомісячної соціальної виплати, порушуючи Закон України № 1105-XIV, суд зазначає наступне.

Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.

З огляду на фактичні обставини справи та зумовленого ними нормативного регулювання спірних правовідносин, суд виходить з того, що заявлена позивачем вимога про не вчинення в подальшому незаконних дій по припиненню ОСОБА_3 належної йому щомісячної соціальної виплати є передчасною, а тому, задоволенню не підлягає.

Приписами ч. 1 ст. 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до стаття 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) до Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (ідентифікаційний код: 41433731) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області щодо припинення соціальної виплати ОСОБА_3.

Зобов'язати Чугуївське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області виплатити ОСОБА_3 заборгованість із соціальної виплати за сім місяців з 01.07.2017 по 28.02.2018 в сумі 24043 (двадцять чотири тисячі сорок три) грн 88 коп. та провести корегування на індекс зростання споживчих цін у відповідності до діючого законодавства.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (ідентифікаційний код: 41433731) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 19 жовтня 2018 року.

Суддя А.С. Мороко