Ухвала

від 19.10.2018 по справі 229/4678/17

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 жовтня 2018 року справа №229/4678/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Компанієць І.Д., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 01 серпня 2018 року у справі № 229/4678/17 (головуючий І інстанції Лопатко Н.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В :

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 01 серпня 2018 року у справі № 229/4678/17.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

За приписами ч. 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Слід зазначити, що предметом розгляду у вказаній справі є оскарження постанови про адміністративне правопорушення.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності закріплено статтею 286 КАС України.

Частиною четвертою статті 286 КАС України встановлено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Отже, вказаною нормою встановлено спеціальний порядок оскарження судових рішень у вказаних справах.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що норми ст. 286 КАС України є спеціальними відносно ст. 295 КАС України, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення.

Судом встановлено, що 01.08.2018 судом першої інстанції проголошено судове рішення у відкритому судовому засіданні. Таким чином, останнім днем строку апеляційного оскарження є 13.08.2018 року, тоді як апеляційна скарга подана до суду першої інстанції лише 02.10.2018 року.

В апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування зазначає, що повний текст рішення відповідачем отримано лише 05.09.2018 року, відповідно і строк на апеляційне оскарження відраховується з цієї дати.

Також зазначив, що в резолютивній частині рішення суду першої інстанції зазначено, що апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня постановлення рішення.

Зазначене клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

За пунктом 3 частини 1 статті 7 КАС України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.

Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

До того ж, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеної в постановах від 07.02.2018 року у справі №804/3801/16 (К/9901/2670/17), від 15.05.2018 року у справі № №820/4485/16.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд спростовує доводи апелянта щодо зазначення судом в резолютивній частині про право подати апеляційну скаргу в 30-денний строк після виготовлення повного тексту, оскільки, як вже було зазначено, відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

За приписами ч. 1 ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.

Чинна редакція КАС України діє з 15.12.2017, тобто апелянт як суб'єкт владних повноважень обізнаний щодо його положень, а не правильне зазначення порядку оскарження судом першої інстанції не є підставою для визнання причин пропуску строку поважними. Тобто, викладенні в клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку підстави не є поважними.

Враховуючи те, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження, а викладенні в клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку підстави не є поважними, суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху з наданням строку для подання апелянтом клопотання щодо поважності причин пропуску строку з обґрунтованими причинами такого пропуску та доказами на їх підтвердження.

Керуючись статтями 286, 298, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 01 серпня 2018 року у справі № 229/4678/17 - залишити без руху.

Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до Першого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження з обґрунтованими причинами такого пропуску та доказами на їх підтвердження.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Роз'яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали стосовно надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Д. Компанієць