Рішення

від 19.10.2018 по справі 177/1655/18

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/1655/18

Провадження № 2/177/991/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 жовтня 2018 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Софіївської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визначення часток у спільному майні та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з указаною позовною заявою, в якій просили визнати будинок № 1 по Боковій в с. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4, визначити що останнім, кожному, за життя належало по ? частині цього домоволодіння, а також визнати:

-за позивачем ОСОБА_1 право власності на ? частину домоволодіння за вказаною адресою, що складається з житлового будинку А-1 , загальною площею 47,8 кв.м, житловою площею 25,3 кв.м, літньої кухні-сараю Б , погребу В , сараю Г , вбиральні Д , погребу Дп/д , огорожі № 1-№ 3, воріт № 4, водоколонки І, колонки ІІ, замощення ІІІ, в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_3, померлого 13.09.2017, а також визнати за ним право власності на ? частину цього ж домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_4, померлої 21.01.2018;

-за позивачем ОСОБА_2 право власності на ? частину цього ж домоволодіння за вказаною адресою, в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_4, померлої 21.01.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначали, що їх батьки, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 29.04.1955 перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого ОСОБА_3 набув у власність, відповідно до свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок від 31.08.1990, домоволодіння за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Софіївка (Валове), вул. Бокова, 1, яке є спільною сумісною власністю подружжя.

Після смерті батька позивачів, ОСОБА_3, померлого 13.09.2017, відкрилася спадщина на належне йому майно. За життя ОСОБА_3 склав заповіт, згідно з яким заповів все своє майно сину, ОСОБА_1 Дружина спадкодавця, ОСОБА_4, яка мала право на обов'язкову частку у спадщині, згідно з ст. 1241 ЦК України, від обов'язкової частки у спадщині відмовилася.

Мати позивачів, ОСОБА_4 померла 21.01.2018. Позивачі в справі, як спадкоємці першої черги, спадкують після смерті матері за законом, оскільки ОСОБА_4 за життя розпорядження своїм майном на випадок смерті шляхом складення заповіту не здійснила.

Разом з тим, реалізувати свої спадкові права на вказане нерухоме майно позивачі не можуть, оскільки при зверненні до нотаріуса у визначений законом строк про отримання свідоцтва про право на спадщину, останнім було відмовлено відповідно до постанови від 17.08.2018, оскільки житловий будинок придбаний спадкодавцями у шлюбі, а відтак, кожному з подружжя належить шлюбна доля у майні, яку в позасудовому порядку виділити неможливо, у зв'язку із чим позивачі вимушені звернутися до суду.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а також представник позивача ОСОБА_1 за довіреністю, ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримували у повному обсязі, просили задовольнити (а.с.66-67).

Представник відповідача, Софіївської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, правом на участь у судовому засіданні не скористався, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечував (а.с.65).

У зв'язку з тим, що сторони правом на участь в судовому засіданні не скористалися, відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення про задоволення позову у випадку визнання його відповідачем.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що батьки позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебували у зареєстрованому шлюбі з 29.04.1955, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії ЯУ № 047070 (а.с.18).

Факт родинних відносин між позивачами та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про народження позивачі серії І-КИ № 521536 від 05.11.2014 (а.с.12) та серії ЯЖ № 834878 від 22.08.1956 (а.с.17), а також нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_2, відповідно до якої він підтвердив, що ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також його рідним братом (а.с.13).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії 1-КИ № 761421 від 14.09.2017 (а.с.8) та серії 1-КИ № 776012 від 23.01.2018 (а.с.9), батько позивачів, ОСОБА_3 помер 13.09.2017, а мати, ОСОБА_4 - 21.01.2018.

За життя ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок від 31.08.1990, виданого на підставі рішення виконкому Криворізької районної Ради народних депутатів № 309 від 27.11.1987, зареєстрованого в КП ДОР Криворізьке БТІ в реєстровій книзі № 24-160, під реєстраційним № 8360 31.08.1990, набув право власності на домоволодіння, що в с. Валове Криворізького району Дніпропетровської області по вул. Бокова, 1 (а.с19). Постановою Верховної Ради України від 19.05.2016 р. № 1377-VІІІ назва с. Валове Криворізького району Дніпропетровської області, змінено на Софіївка .

Вартість вказаного об'єкту нерухомості станом на 29.08.2018 складає 35372,00 грн. (а.с.32).

Відповідно до ст. 22 КЗпШС Української PCP, який діяв на момент виникнення права власності подружжя на зазначений житловий будинок з господарчими будівлями, майно, набуте подружжям під час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. А відповідно до ст. 28 цього ж Кодексу, в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Оскільки за життя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 частки, як співвласників у праві спільної сумісної власності на домоволодіння не виділені, між ними не було жодних домовленостей з приводу зміни рівності часток у праві спільної сумісної власності, також принцип рівності їх часток, як співвласників у праві спільної сумісної власності не змінений законом чи рішенням суду, тому частки кожного із них, як співвласників домоволодіння є рівними, і кожному з них, окремо, на праві приватної власності, за життя належало по ? частці нерухомого майна, що і необхідно визнати.

Після смерті батька позивачів, ОСОБА_3, померлого 13.09.2017, заведена спадкова справа 639/2017 (а.с.55-64), з якої вбачається, що за життя останній склав заповіт, що посвідчений Софіївською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області 14.05.2013, реєстраційний номер № 33 на ім'я сина, ОСОБА_1

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1222, 1223 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За статтею 1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, прийняття спадщини спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті батька, ОСОБА_3, померлого 13.09.2017, оскільки у визначений законом строк звернувся до Шостої криворізької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (а.с.58). На його ім'я нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії ННА № 981239 на земельну ділянку площею 2,9265 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1221880500:02:001:0235, розташованої на території Софіївської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, що належала померлому ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 016730 (а.с.64).

Інший спадкоємець, передбачений законом, а ссаме ОСОБА_4, дружина спадкодавця, яка згідно з ст. 1241 ЦК України мала право на обов'язкову частку у спадщині, 09.10.2017 подала нотаріусу заяву про відмову від належного їй спадкового майна, а також від отримання обов'язкової частки (а.с.59).

Як засвідчують дані спадкової справи № 639/2017, заведеної після смерті ОСОБА_3, померлого 13.09.2017, інші особи із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріуса не зверталися.

Також, як встановлено судом, після смерті чоловіка ОСОБА_4 не зверталася із заявою до нотаріуса про видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному сумісному майні подружжя, оскільки 21.01.2018 померла (а.с.9,31).

ОСОБА_4 за життя розпорядження на випадок своєї смерті щодо належного їй майна не зробила.

Згідно з ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За приписами ст. 1261 ЦК України, в першу чергу право на спадкоємство згідно із законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як встановлено судом, позивачі в справі, в силу ст. 1261 ЦК України, є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4, як діти спадкодавця.

Згідно з довідкою Софіївської сільської ради, ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала одна до дня своєї смерті, 21.01.2018, за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Софіївка, вул. Бокова, 1. Заповіти від її імені у сільській раді не посвідчувалися (а.с.24).

Після смерті ОСОБА_4 заведена спадкова справа № 118/2018, з якої вбачається, що із заявами про прийняття спадщини звернулися лише її сини, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, позивачі в справі. Інші особи із заявами про прийняття або відмову від спадщини не зверталися (а.с.45-54). Також, як засвідчують матеріали спадкової справи, нотаріусом видано свідоцтва про право на спадщину за законом серії ННК № 225113 від 17.08.2018 та серії ННК № 225114 від 17.08.2017 на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_1, згідно з якими останні успадкували по ? частині, кожен, земельної ділянки площею 2,9363 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1221880500:02:001:0234, розташованої на території Софіївської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, що належала померлій ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 016731 (а.с.53,54).

Отже, позивачі в справі є єдиним спадкоємцями після смерті батьків. Разом з тим, при зверненні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батьків на спадкове майно, а саме: на житловий будинок з господарчими побудовами, що за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Софіївка, вул. Бокова, 1, їм відмовлено у видачі такого, оскільки спадкове майно було придбано їх батьками у шлюбі, а відтак кожному з подружжя належала шлюбна доля в вищевказаному майні, яку в досудовому порядку згідно чинного законодавства виділити неможливо (а.с.31).

Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За приписами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З огляду на викладені обставини, зважаючи на те, що спадковий будинок придбаний подружжям ОСОБА_2 у шлюбі, але право власності на домоволодіння в державних органах реєстрації нерухомого майна зареєстровано лише за ОСОБА_3, у зв'язку з тим, що будинок є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки яких за життя подружжя не виділені, та виходячи з положень ч. 5 ст. 1268 ЦК України, відповідно до якої незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, інші спадкоємці, передбачені законом або заповітом відсутні, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивачів задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 18, 81, 200, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 (Валове) Криворізького району Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Софіївської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (місцезнаходження: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Софіївка, вул. Центральна, 103, ЄДРПОУ 04339801) про визначення часток у спільному майні та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати домоволодіння, розташоване за адресою: вул. Бокова, 1 в с. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3, померлого 13.09.2017 та ОСОБА_4, померлої 21.01.2018, та визначити що ОСОБА_3, померлому 13.09.2017 та ОСОБА_4, померлій 21.01.2018, за життя належало по ? частині домоволодіння, розташованого за адресою: вул. Бокова, 1, с. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 (Валове) Криворізького району Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), право власності на ? частину домоволодіння, розташованого за адресою: вул. Бокова, 1, с. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області, що складається з житлового будинку А-1 , загальною площею 47,8 кв.м, житловою площею 25,3 кв.м, літньої кухні-сараю Б , погребу В , сараю Г , вбиральні Д , погребу Дп/д , огорожі № 1-№ 3, воріт № 4, водоколонки І, колонки ІІ, замощення ІІІ, в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_3, померлого 13.09.2017.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 (Валове) Криворізького району Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), право власності на ? частину домоволодіння, розташованого за адресою: вул. Бокова, 1, с. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області, що складається з житлового будинку А-1 , загальною площею 47,8 кв.м, житловою площею 25,3 кв.м, літньої кухні-сараю Б , погребу В , сараю Г , вбиральні Д , погребу Дп/д , огорожі № 1-№ 3, воріт № 4, водоколонки І, колонки ІІ, замощення ІІІ, в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_4, померлої 21.01.2018.

Визнати за ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), право власності на ? частину домоволодіння, розташованого за адресою: вул. Бокова, 1, с. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області, що складається з житлового будинку А-1 , загальною площею 47,8 кв.м, житловою площею 25,3 кв.м, літньої кухні-сараю Б , погребу В , сараю Г , вбиральні Д , погребу Дп/д , огорожі № 1-№ 3, воріт № 4, водоколонки І, колонки ІІ, замощення ІІІ, в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_4, померлої 21.01.2018.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя: