Рішення

від 18.10.2018 по справі 902/534/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2018 р. Cправа № 902/534/18

Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Публічного акціонерного товариства Укртелеком

(вул. Соборна, 8, м. Вінниця, 2105)

до : Управління праці та соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації (вул. Б.Хмельницького, 81, м. Погребище, Вінницька область, 22200)

про стягнення 64233,01 грн.

за участю секретаря судового засідання Незамай Д.Д.,

представників сторін не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Укртелеком звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації 64233,01 грн. заборгованості по компенсації пільг на телекомунікаційні послуги.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги Позивач зазначає, що Вінницькою філією ПАТ Укртелеком з січня 2017 року по грудень 2017 року (включно) пільговим категоріям населення надано послуг на пільговій основі, вартість яких підлягає відшкодуванню на суму 64233,01 грн. Проте, вказані витрати Позивача Відповідачем не відшкодовані. З огляду на це, сума, що підлягає відшкодуванню Відповідачем як компенсація витрат Позивача на надання послуг зв'язку пільговим категоріям споживачів з січня 2017 року по грудень 2017 року (включно) становить 64233,01 грн.

Ухвалою суду від 31.08.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/534/18 з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.09.2018.

17.09.2018 від Відповідача до суду надійшов відзив на позов № 1257 від 13.09.2018, в якому останній зазначає, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань. Вказує, що Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік не затверджено видатки за відповідною субвенцією, що призвело до відсутності бюджетних асигнувань для відшкодування вартості послуг наданих позивачем пільговим категоріям населення та просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

20.09.2018 на адресу суду від Позивача надійшла відповідь на відзив №08-124 від 19.09.2018, в якій останній зазначає, що заперечення Відповідача, наведені у відзиві, є безпідставними та необґрунтованими, та просить задовольнити заявлені позовні вимоги повністю.

Ухвалою суду від 24.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті на 18.10.2018.

16.10.2018 представником ПАТ Укртелеком ОСОБА_1 подано заяву №08-133 від 16.10.2018 про відмову від частини позовних вимог, яка мотивована частковим погашенням Відповідачем 27.09.2018 заборгованості в сумі 33819,76 грн. Просить стягнути з Відповідача 30 413,25 грн. заборгованості.

Розглядаючи заяву представника Позивача про відмову від частини позовних вимог, суд виходить з положень ст.46 ГПК України, за якою позивач вправі відмовитися від позову на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

При цьому судом враховано, що заява про відмову від позовних вимог підписана представником Позивача ОСОБА_1, в межах повноважень визначених довіреністю, а сама заява власне мотивована задоволенням вимог Позивача, а тому відмова представника Позивача від позовних вимог в частині стягнення 33 819,76 грн заборгованості приймається судом, а спір розглядається з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Таким чином, оскільки Позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення 33 819,76 грн заборгованості та відмову прийнято судом, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в цій частині.

При цьому, суд роз'яснює Позивачу, що частиною 3 ст. 231 ГПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

На визначену судом дату представник Позивача не з'явився. В заяві б/н від 18.10.2018 представник Позивача позовні вимоги підтримав в сумі 30 413,25 грн, та просив справу розглядати за відсутності представника Позивача.

Відповідач правом участі в судовому засідання також не скористався. При цьому суд зважає, що про час та місце розгляду останній повідомлений належним чином, ухвалою суду, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 18.10.2018 прийнято судове рішення.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство Укртелеком (далі - Позивач) надає телекомунікаційні послуги згідно Закону України від 18.11.2003 р. № 1280-ІV Про телекомунікації , Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 р., інших законодавчих актів України.

Позивач, як постачальник послуги зв'язку, надає телекомунікаційні послуги кожному, хто до нього звернеться в силу ст. 633 Цивільного кодексу України, оскільки послуга зв'язку є предметом публічного договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України Про телекомунікації оператори телекомунікацій повинні надавати споживачам, які мають установлені законодавством пільги, телекомунікаційні послуги з урахуванням цих пільг, відповідно до законодавства України.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна із сторін (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Законом України від 22.10.1993 р № 3551-ХІІ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу , Законом України від 23.03.2000 р. № 1584-ІІІ Про жертви нацистських переслідувань , Законом України від 28.02.1991 р № 796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , Законом України від 24.03.2008 р. № 203/98- ВР Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус та Законом України від 26.04.2001 р № 2402-ІІІ Про охорону дитинства для категорій осіб, визначених цими законами встановлені пільги з оплати за послуги зв'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини щодо надання послуг зв'язку окремим категоріям споживачів на пільговій основі, та відшкодування витрат за надані послуги розпорядником коштів.

Загальні засади фінансування витрат пов'язаних з наданням пільг на підставі вищевказаних законів визначено безпосередньо у даних законах, зокрема:

- у ст.17 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту вказано, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

- у ч.6 ст.6 Закону України Про жертви нацистських переслідувань вказано, що фінансування витрат, пов'язаних з наданням пільг жертвам нацистських переслідувань, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

- у ст.63 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи вказано, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством;

- у ст.9 Закону України Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист вказано, що витрати, пов'язані з реалізацією цього Закону, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Судом встановлено, що Вінницькою філією ПАТ Укртелеком пільговим категоріям населення в Погребищенському районі за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року надано послуг на пільговій основі, вартість яких підлягає відшкодуванню, на загальну суму 64233,01 грн., що стверджується розрахунком боргу, розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг.

Відповідачем зобов'язання з компенсації витрат Позивача за надання послуг зв'язку на пільговій основі не виконані, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 64233,01 грн., що слугувало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Після звернення Позивача до суду з даним позовом, а саме 27.09.2018, Відповідачем було частково погашено заборгованість шляхом оплати по банку на загальну суму 33819,76 грн.

Таким чином, несплачена Управлінням праці та соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації сума відшкодування компенсації витрат Позивача на надання послуг зв'язку пільговим категоріям споживачів за період з січня 2017 по грудень 2017(включно) становить 30413,25 грн. (з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог №08-133 від 16.10.2018).

З урахуванням встановлених обставин суд, розглядаючи вказаний спір, враховує наступні приписи законодавства.

Порядок компенсації витрат по пільгам з оплати за послуги зв'язку визначено у Бюджетному кодексі України, Законах України Про телекомунікації , ;Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , ;Про жертви нацистських переслідувань , ;Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист , ;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , ;Про охорону дитинства , Про Державний бюджет України на 2015 рік", Положенні про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117 Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги та постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2002 р. № 256 Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок), постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20 Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій .

Згідно зі ст. 63 Закону України Про телекомунікації споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів регулюються Бюджетним кодексом України.

Згідно зі ст. 2 Бюджетного кодексу України (БК України) видатки бюджету - кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування.

Головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.

Субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

Відповідно до ст.ст. 21, 23 БК України для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно зі ст. 30 БК України видатки Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією державних програм, перелік яких визначено статтею 87 цього Кодексу.

Відповідно до п. 9 ст. 87 БК України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі на державні програми соціальної допомоги, державну підтримку громадських організацій інвалідів і ветеранів.

У п.п. "б" п. 4 ч. 1 ст. 89 БК України встановлено, що до видатків, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення: республіканські Автономної Республіки Крим та обласні програми і заходи з реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї, в тому числі утримання та програми республіканського Автономної Республіки Крим і обласних центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Згідно із ч. 1 ст. 102 БК України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок та механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. року № 256 Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету .

Згідно із п. 2-4 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Щомісячні суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, відкриті Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у відповідних органах Державної казначейської служби, пропорційно обсягам субвенцій, передбаченим у державному бюджеті для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів м. Києва та Севастополя.

Відповідно до п. 5 ч. 3 даного Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування). Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01. 2005 р. № 20.

Пункт 6 вказаного Порядку визначає, що фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

За змістом п. 8 згаданого Порядку, отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям; компенсації особам, які згідно із статтями 43 і 48 Гірничого закону України мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення; компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян; пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування).

Відповідно до п.12 Порядку суми субвенцій, не використані головним розпорядником коштів за призначенням протягом бюджетного року, перераховуються органами Державної казначейської служби до державного бюджету в останній робочий день бюджетного року.

Таким чином, зобов'язання щодо компенсації витрат Відповідача виникли на підставі актів цивільного законодавства. Чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із законодавчих актів і не залежать від бажання сторін.

При цьому, законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, або повне чи часткове звільнення від обов'язку щодо здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах.

Згідно із приписами пп. б) п. 4) ч. 1 ст. 89 та ст. 91 Бюджетного кодексу України пільги окремим категоріям громадян, що передбачені вищевказаними законами України відносяться до державних програм соціального захисту населення та фінансуються за рахунок видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад.

Відповідно до п. 3 Положення "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003р. №117 (далі Постанова № 117) структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад є органами, уповноваженими здійснювати зокрема збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю відомостей, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги.

Судом встановлено, що реалізацію державної політики у сфері соціального захисту населення на території Погребищенського району здійснює Управління праці та соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації.

Відповідно до п.п. 3 п.3 Положення про Управління праці та соціального захисту населення Погребищенської РДА, затвердженого розпорядженням голови Погребищенської РДА №263 від 28.10.2016 до завдань управління зокрема належить призначення та виплата соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством, надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Згідно з частиною шостою статті 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин першої - четвертої статті 48 Бюджетного кодексу України.

За своїм правовим статусом Позивач є особою приватного права, суб'єктом господарювання, який здійснює господарську діяльність на власний ризик та має право на оплату наданих ним споживачам послуг у повному обсязі.

Аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський у складі Верховного суду у постанові від 02.05.2018 р. у справі № 902/445/17 та Верховний Суд у постанові від 17.04.2018р. по справі № 906/621/17.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог актів цивільного законодавства. Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно із переліченими нормами права виконання зобов'язань стороною не може ставитись у залежність від наявності у неї на це коштів. Стаття 13 Конституції України утверджує рівність усіх суб'єктів прав власності перед законом.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд не бере до уваги заперечення Відповідача проти позову, оскільки обов'язок щодо компенсації витрат на надання послуг зв'язку на пільговій основі виник у останнього на підставі закону.

З урахуванням наведеного, заявлений Позивачем позов є обґрунтованим та, з урахуванням заяви № 08-133 від 16.10.2018 відмову від частини позовних вимог, підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат судом враховано положення ч. 9 ст. 129 ГПК України, яка встановлює, що у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю, або частково незалежно від результатів вирішення спору. З урахуванням того, що спір доведено до суду з вини Відповідача, на останнього покладаються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 185, 191, п.4 ч.1 ст.231, ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

Прийняти відмову Позивача від позовних вимог в частині стягнення 33 819,76 грн заборгованості по компенсації витрат на надання послуг зв'язку на пільговій основі.

Провадження у справі в частині стягнення 33 819,76 грн заборгованості по компенсації витрат на надання послуг зв'язку на пільговій основі закрити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути Управління праці та соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації (вул. Б.Хмельницького, буд. 81, м. Погребище, Вінницька область, 22200, код ЄДРПОУ 03191704) на користь Публічного акціонерного товариства Укртелеком (бульвар Т.Шевченка, 18, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 21560766) 30 413 (тридцять тисяч чотириста тринадцять ) грн 25 коп. - компенсації витрат на надання послуг зв'язку на пільговій основі та 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.- відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Примірник рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 22 жовтня 2018 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Соборна, 8, м. Вінниця, 2105)

3 - відповідачу (вул. Б.Хмельницького, 81, м. Погребище, Вінницька область, 22200)