Рішення

від 16.10.2018 по справі 902/471/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" жовтня 2018 р.          Cправа № 902/471/18

Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (буд. 7, Хмельницьке шосе, м. Вінниця, 21036)

до: Громадського формування з охорони громадського порядку в місті Вінниці та Вінницькій області «Вінницька обласна народна самооборона» (вул. Соборна,72, м. Вінниця, 21100)

про стягнення 43078,7 грн. та повернення приміщення

за участю секретаря судового засідання Незамай Д.Д.,

представники учасників не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Громадського формування з охорони громадського порядку в місті Вінниці та Вінницькій області «Вінницька обласна народна самооборона» про стягнення боргу в загальній сумі 43 078,70 грн., в тому числі основний борг - 35 903,24 грн., пеня - 4 421,75 грн., 3% річних - 717,94 грн., сума інфляційних втрат - 2 035,77 грн. та повернення Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області зайняте Громадським формуванням з охорони громадського порядку в місті Вінниці та Вінницькій області «Вінницька обласна народна самооборона» нежиле приміщення загальною площею 33,80 кв.м., що складається з кімнат № 111, №116, які розташовані в адмінбудинку за адресою: вул.Соборна,72, м. Вінниця згідно викопіювання з поверхового плану.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором № 72-100 від 01.03.2015 на користування приміщенням, що належить до спільної власності територіальних громад області в частині сплати орендної плати.

Відповідно до ч. 1 п. 16.1. Порядку автоматизованого розподілу судових справ в Господарському суді Вінницької області, здійсненого автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2018, вказану справу розподілено судді Лабунській Т.І.

Ухвалою суду від 13.08.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/471/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.09.2018.

За заявою судді Лабунської Т.І. від 20.08.2018 № 902/471/18/1073/18, на підставі ч.2 п. 16.1 Порядку автоматизованого розподілу судових справ в Господарському суді Вінницької області, здійснено повторний автоматизований розподіл справи №902/471/18.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2018 справу № 902/471/18 розподілено судді Матвійчуку В.В.

Ухвалою суду від 23.08.2018 справу №902/471/18 прийнято до свого провадження суддею Матвійчуком В.В. Розгляд справи розпочато спочатку та призначено підготовче засідання на 13.09.2018.

Ухвалою суду від 13.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/471/18 для судового розгляду по суті на 16.10.2018.

На визначену судом дату представник позивача не з'явився. В заяві б/н від 13.09.2018 представник Позивача просив суд розглянути справу без його участі.

Відповідач правом участі в засіданні суду також не скористався, визначених ухвалами суду не подав. Ухвали суду, направлені на адресу Відповідача, повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з написом наступного змісту: «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення».

При цьому суд зважає на положення ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 4 та 5 ч. 6 якої визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, та Господарського процесуального кодексу України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

При цьому, статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною першою ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від Відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

У зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 16.10.2018 прийнято судове рішення.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.03.2015 між Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (надалі – Позивач, Управління) та Громадським формуванням з охорони громадського порядку в місті Вінниці та Вінницькій області «Вінницька обласна народна самооборона» (надалі – Відповідач, Орендар) укладено Договір № 72-100 користування приміщенням, що належить до спільної власності територіальних громад області (далі – Договір).

Предметом Договору згідно п.1.1. є строкове платне користування приміщеннями загальною площею 33,80 м2 (з коефіцієнтом 1,3 на холи, коридори, сходові клітини, санвузли і т.д.), що складаються із кімнат №№ 111, 1116, які розташовані в адмінбудинку за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 72.

Вищезазначені нежитлові приміщення передані Відповідачу 01.03.2015 за актом приймання-передачі приміщень, який скріплено печатками та підписано повноважними представниками сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно п. 3.1. Договору, за володіння і користування об'єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, місячний розмір якої становить (20,88 х К інф. лютого 2015 х К інф. березня 2015) грн за 1 кв.м. орендованої площі, відповідно до рішення 13 сесії Вінницької обласної Ради 5 скликання № 419 Про оренду майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області» та за результатами вивчення попиту на оренду.

Відповідно п. 3.3. Договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та в порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою.

Відшкодування витрат за комунальні послуги (вода, опалення, приєднане навантаження (теплова енергія, електроенергія, вивезення сміття) Орендар сплачує за рахунками Орендодавця згідно з розшифровкою всіх витрат по видах послуг щомісячно. Сума відшкодування комунальних послуг (за 1 кв.м.) змінюється пропорційно змінам розцінок за ці послуги.

Орендар відшкодовує шляхом сплати за рахунками Управління експлуатаційні витрати (витрати на утримання будинку і прибудинкової території) місячний розмір яких складає 26,57 грн за 1 кв.м. без ПДВ. Сума відшкодування (за 1 кв.м.) змінюється пропорційно законодавчій зміні розміру мінімальної заробітної плати. (п. 3.4. Договору)

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно п. 3.9. Договору, визначену орендну плату Орендар зобов'язаний сплачувати на рахунок Управління не пізніше 1-го числа місяця наступного за звітнім.

Пунктом 3.6 Договору встановлено, що Управління до 25 числа кожного місяця підготовлює рахунки по орендній платі, комунальним послугам та експлуатаційним витратам, а Орендар зобов'язаний протягом двох робочих днів отримати зазначені рахунки, розписавшись про їх отримання у відомості на отримання рахунків.

Пунктом 3.8. Договору визначено, що в разі, якщо Орендар в термін, передбачений п. 3.6. Договору не з'явиться для отримання рахунку або своєчасно не надав свої письмові заперечення щодо загальної суми виставленої в рахунку – загальна сума виставлена в рахунку до сплати вважається узгодженою між Сторонами.

Відповідно до п. 3.13 Договору сплата орендної плати, комунальних послуг та експлуатаційних витрат Орендарем проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Управління.

Приписами ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно п. 5.2. Договору, Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити на рахунок Управління орендну плату, комунальні послуги та експлуатаційні витрати.

Пунктом 10.1. Договору визначено, що цей Договір діє з 1 березня 2015 року по 1 лютого 2018 року за правилами п. 3 ст. 631 ЦК України.

Додатковою угодою від 12.02.2016 п. 3.4. Договору викладено в наступній редакції: " За володіння та користування об'єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, місячний розмір якої становить 3,86 грн за 1 кв.м. орендованої площі, відповідно до рішення 4 сесії Вінницької обласної ради 7 скликання № 75 "Про визначення орендної ставки за оренду приміщень №№ 111,116, розташованих в адмінбудинку за адресою: вул. Соборна, буд. 72, м. Вінниця, орендарем яких виступає Громадське формування з охорони громадського порядку в місті Вінниці та Вінницькій області "Вінницька обласна народна самооборона".

За доводами Позивача, в період з лютого 2017 року Відповідачем не виконуються зобов'язання за Договором в частині сплати визначених Договором платежів. До того ж, по закінченню строку дії Договору Відповідачем не повернуто орендановані приміщення, що є підставою для нарахування плати за фактичне користування приміщенням відповідно до п. 3.12. Договору.

За змістом п.3.12 Договору у разі припинення дії даного Договору орендна плата, плата за комунальні послуги та експлуатаційні витрати сплачується Орендарем по день фактичної передачі приміщення Управлінню, Позивачем нараховано .

Судом встановлено, що в період з лютого 2017 року по липень 2018 року Позивачем виставлено Відповідачу рахунки на загальну суму 35 903,24 грн., за якими Відповідачу нараховано до сплати: 2044,25 грн – орендної плати; 925,58 грн. – плати за фактичне користування приміщенням; 14 967,79 грн. - експлуатаційних витрат; 17 965,62 грн. - комунальних послуг (електроенергія, пожежна сигналізація, тепло)

При цьому, матеріали справи не містять, і Відповідачем не надано доказів оплати зазначених рахунків.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням встановлених судом обставин, та виходячи з положень наведених вище норм, суд дійшов висновку, що Позивачем правомірно заявлено до стягнення 27 336,35 грн. боргу за Договором оренди.

При цьому судом взято надані Позивачем копії відомостей про отримання актів-рахунків, відсутність доказів заперечень Орендаря щодо сум виставлених в рахунку в порядку передбаченому п.3.7 Договору оренди, що з урахуванням положень п.3.8 Договору свідчить про узгодження вказаних в актах-рахунках сум сторонами.

Поряд з цим, за порушення Відповідачем взятих на себе зобов'язань, Позивачем заявлено до стягнення 4 421,75 грн пені, 2 035,77 грн. інфляційних втрат та 717,94 грн трьох відсотків річних.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно п. 3.10 Договору оренди в разі несвоєчасної сплати орендної плати, комунальних послуг та експлуатаційних витрат Орендар сплачує пеню за весь період заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості включаючи день оплати.

За статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тож, приймаючи до уваги, що Відповідачем допущено порушення договірних зобов'язань, оскільки останнім не надано суду доказів вжиття ним заходів щодо уникнення прострочення виконання зобов'язань, суд вважає обґрунтованим притягнення Відповідача до відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором.

Перевіривши розрахунок Позивача за допомогою системи «ЛІГА ЗАКОН» судом встановлено, що заявлені до стягнення суми не перевищують розрахунок суду, у зв'язку з чим заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши вимоги позивача про повернення Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області зайняте Громадським формуванням з охорони громадського порядку в місті Вінниці та Вінницькій області «Вінницька обласна народна самооборона» нежиле приміщення, суд приходить до висновку, що вказана вимога є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 10.1. Договору визначено, що цей Договір діє з 1 березня 2015 року по 1 лютого 2018 року за правилами п. 3 ст. 631 ЦК України.

Відповідно до п. 4.5. Договору у разі закінчення строку дії Договору або при його розірванні Орендар зобов'язаний на протязі п'яти днів повернути за актом приймання-передачі об'єкт оренди Управлінню у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахування всіх здійснених Орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії Договору оренди.

За змістом п. 5.3. Договору, у разі припинення дії Договору оренди, Орендар зобов'язаний повернути Управлінню орендановане майно відповідно до п. 4.5. Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Матеріали справи не містять, і Відповідачем не надано доказів повернення Позивачу за актом приймання-передачі орендованого приміщення.

За таких обставин, враховуючи закінчення строку дії Договору № 72-100 на користування приміщенням, що належить до спільної власності територіальних громад області, укладеного 01.03.2015 між Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області та Громадським формуванням з охорони громадського порядку в місті Вінниці та Вінницькій області «Вінницька обласна народна самооборона», у Відповідача фактично відсутні правові підставі для перебування у спірному приміщенні, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині повернення Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад нежилого приміщення загальною площею 33,80 кв.м., що складається з кімнат № 111, №116, які розташовані в адмінбудинку за адресою: вул.Соборна,72, м. Вінниця згідно викопіювання з поверхового плану, підлягають задоволенню.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем доведено належними та допустимими доказами наявність обставин, якими він обґрунтовує свою вимогу, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги та наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 524,00 грн.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 104, 123, 129, 185, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Громадського формування з охорони громадського порядку в місті Вінниці та Вінницькій області «Вінницька обласна народна самооборона» (вул. Соборна, 72, м. Вінниця, 21100, код в ЄДРПОУ 39144560) на користь Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21036, код в ЄДРПОУ 20098076) 35 903 (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот три) грн 24 коп. - основного боргу; 4 421 (чотири тисячі чотириста двадцять одну) грн 75 коп. - пені; 2 035 (дві тисячі тридцять п'ять) грн 77 коп. - інфляційних втрат; 717 (сімсот сімнадцять) грн 94 коп. - 3% річних та 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн 00 коп. ? витрат зі сплати судового збору.

Повернути Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21036, код в ЄДРПОУ 20098076) зайняті Громадським формуванням з охорони громадського порядку в місті Вінниці та Вінницькій області «Вінницька обласна народна самооборона» (вул. Соборна, 72, м. Вінниця, 21100, код в ЄДРПОУ 39144560) нежиле приміщення загальною площею 33,80 кв.м., що складається з кімнат № 111, №116, які розташовані в адмінбудинку за адресою: вул.Соборна,72, м. Вінниця згідно викопіювання з поверхового плану.

Копію рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 22 жовтня 2018 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (буд. 7, Хмельницьке шосе, м. Вінниця, 21036)

3 - відповідачу (вул. Соборна,72, м. Вінниця, 21100)