Ухвала

від 22.10.2018 по справі 904/1224/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

22.10.2018 м. ДніпроСправа № 904/1224/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6)

до Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (49029, м. Дніпро, вул. Олександра Кониського, буд. 5)

про стягнення 100 931 333,53 грн. заборгованості за переданий газ, 3 437 195,64 грн. пені та 340 124,85 грн. 3% річних

Суддя Бондарєв Е.М.

Без виклику учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Натофгаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 21.03.2018 №14/4-353 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" 104 708 654,02 грн., з яких: 100 931 333,53 грн. заборгованість за переданий газ; 3437195,64 грн. пеня; 340 124,85 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором на купівлі-продаж природного газу № 13-118-ВТВ від 04.01.2013 в частині своєчасної та повної оплати за газ отриманий у період з червня по грудень 2015 року.

Ухвалою суду від 30.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №904/1224/18 та ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач згідно відзиву проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що розрахунок виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат визначається відповідно до Методики визначення питомих витрат та нормативних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики №264 від 30.05.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №570/7891, Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 №264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №571/7892 та Методики визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.10.2003 №595, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 за №1224/8545. Окрім того, відповідно до п.2.1.5 Постанови НКРЕКП від 03.04.2013 №369 "Про затвердження Процедури встановлення та перегляду тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу" для встановлення тарифу на транспортування природного газу, суб'єкт господарювання подає до НКРЕ заяву, до якої додається розрахунок витрат, пов'язаний із закупівлею природного газу, що використовується для забезпечення виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат природного газу. ПАТ "Дніпрогаз" при здійсненні розрахунку ВТВ виконало вимоги Постанови НКРЕКП №369, втім затверджені Міненерговугіллям для ПАТ "Дніпрогаз" обсяги ВТВ значно менші від розрахованого відповідно до вимог зазначених вище Методик. При цьому, витрати на придбання природного газу на виробничо-технологічні витрати та нормовані втрати становлять матеріальні витрати підприємства та мають бути враховані в тарифі на транспортування природного газу. Однак, в порушення вимог чинного законодавства, обсяги ВТВ для ПАТ "Дніпрогаз" затверджено в нижчих розмірах ніж розрахований обсяг згідно Методики, що спричиняє значні збитки товариству.

Окрім того, відповідач неодноразово звертався до НКРЕКП з заявами про перегляд тарифів на розподіл газу та надавало обґрунтовані розрахунки розміру компенсації, який необхідно включити до структури тарифу. Факт затвердження необ'єктивного тарифу на транспортування газу розподільними газопроводами підтверджено висновком ТТП від 12.08.2015 №6018/05.0-20. Окрім того, протягом 2017 року діяв тариф на розподіл природного газу, яким взагалі не було передбачено компенсації на погашення заборгованості ВТВ. Загальна сума компенсації за період дії тарифу 2015-2016 складає 64 293,8 тис.грн. Водночас розмір недоотриманої компенсації на погашення заборгованості за придбаний природний газ для ВТВ за 2014-2015 роки складає 127 086,2 тис.грн. Отже, дані обставини вказують на відсутність вини відповідача щодо неможливості проведення своєчасних розрахунків за договором.

07.05.2018 позивач надав відповідь на відзив, згідно якого зазначив, що відповідачем не надано жодних доказів вчинення ним дій з захисту в судовому порядку порушеного права з боку державних органів протягом 2016-2017 років. Усвідомлюючи наявність перед позивачем з 2015 року заборгованості, не вчинив всіх залежних від нього дій щодо уникнення прострочення з оплати за газ.

Ухвалою суду від 22.05.2018 розгляд справи відкладено до 05.06.2018 та продовжено підготовче засідання на 30 днів.

05.06.2018 від відповідача надійшли заперечення на відповідь відзив. Згідно даних заперечень відповідач звертає увагу, що обов'язок щодо придбання природного газу для виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат протягом спірного періоду виник у ПАТ "Дніпрогаз" відповідно до діючих на той час норм чинного законодавства, зокрема, Постанови КМУ №1729 від 27.12.2001 "Про забезпечення споживачів природним газом", Договорів на розподіл природного газу, укладеним з постачальником природного газу. ПАТ "Дніпрогаз" є газорозподільним підприємством та має відповідну ліцензію на розподіл природного газу на ліцензованій території. Вимогами чинного законодавства, ЗУ "Про основні засади функціонування ринку природного газу", Постанова КМУ №1729 від 27.12.2001, Постанова №369, наказ Міністерства палива та енергетики №264 від 30.05.2003, наказ Міністерства палива та енергетики України від 21.10.2003 №595 та ін., зобов'язано ПАТ "Дніпрогаз" закупити природний газ для споживачів, кошти за який відшкодовуються шляхом закладення даних витрат в тариф на транспортування для ПАТ "Дніпрогаз". Наведене свідчить про обґрунтоване застосування вимог ст. 614, 617 ЦК України до спірних правовідносин та спростовує доводи позивача, викладені у відповіді на відзив.

01.06.2018 відповідач подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/7117/18 за позовом ПАТ "Дніпрогаз" до НКРЕКП про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання встановити економічно обґрунтований тариф на послуги розподілу природного газу.

Ухвалою суду від 05.06.2018 клопотання ПАТ "Дніпрогаз" про зупинення провадження у справі №904/1224/18 задоволено та зупинено провадження у справі №904/1224/18 до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/7112/18 оскільки при вирішенні вказаної справи підлягають встановленню обставини, що мають значення для вирішення спору у справі №904/1224/18, при цьому, зазначені обставини не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі, оскільки не є безпосередньо предметом спору. Таким чином суд прийшов до висновку про неможливість розгляду справи №904/1224/18 до набрання чинності рішення у справі №826/7112/18.

22.06.2018 справа №904/1224/18 надіслана до Дніпропетровського апеляційного господарського суду у зв'язку надходженням апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу суду від 05.06.2018.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2018 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - задоволено, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2018 у справі № 904/1224/18 - скасовано, у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про зупинення провадження у справі № 904/1224/18 до набрання законної сили рішення по справі № 826/7112/18 - відмовлено та справу передано на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області.

Справа №904/1224/18 повернута 16.07.2018 до Господарського суду Дніпропетровської області.

16.07.2018 на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2018 господарським судом видано наказ про примусове стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суму судового збору за подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2018 призначено підготовче засідання у справі №904/1224/18 на 26.07.2018.

19.07.2018 до господарського суду Дніпропетровської області надійшов запит про надсилання матеріалів справи №904/1224/18 до Дніпропетровського апеляційного господарського суду у зв'язку з надходженням касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2018 для подальшого направлення матеріалів справи до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою суду від 20.07.2018 зупинено провадження у справі №904/1224/18 до повернення матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.08.2018 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Дніпрогаз" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2018 у справі №904/1224/18.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2018 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Дніпрогаз" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2018 у справі №904/1224/18.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2018 поновлено провадження, підготовче засідання призначено на 02.10.2018.

02.10.2018 від Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" надійшло клопотання про призначення експертизи на вирішення якої поставити питання, щодо підстав та обґрунтованості розрахунку суми заборгованості за період 2014-2015 та складових такої суми, а також визначення яким саме чином було розраховано, який процент застосовано при нарахуванні суми пені та за які періоди нараховано 3% та пеня.

09.10.2019 позивачем надано заперечення на клопотання про призначення експертизи, згідно яких останній зазначив що вирішення у судовому спору питання правильності розрахунків пені та 3% річних потребує правової оцінки певних положень цивільного законодавства, що відноситься виключно до компетенції суду, в той час як до завдань та компетенції судового експерта не входить вирішення питання правильності здійснення вказаних розрахунків.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2018 закрито підготовче провадження призначено справу до судового розгляду по суті на 08.11.2018, разом із тим, було прийнято рішення залишити клопотання Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" про призначення комплексної судової експертизи задоволення.

18.10.2018 Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" було подало до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області апеляційну скаргу №83/18/1-02 від 18.10.2018 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2018 в частині залишення клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи без задоволення.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 2 статті 254 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Приписами статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Відтак, з огляду на приписи статті 255 Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості оскарження окремо від рішення ухвали суду першої інстанції про залишення клопотання про призначення експертизи у справи без задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Пунктом 17.11 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Таким чином, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2018 в частині залишення без задоволення клопотання про призначення у справі судової експертизи, не включена до переліку ухвал, визначених ст.255 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга №83/18/1-02 від 18.10.2018 Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" на ухвалу господарського суду Київської області від 09.10.2018 року в частині залишення без задоволення клопотання про призначення у справі судової експертизи підлягає поверненню заявнику.

Керуючись приписами ст.ст. 42, 234, 255 пунктом 17.11 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариством "Дніпрогаз" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2018 року у справі № 904/1224/18 в частині залишення клопотання про призначення у справі судової експертизи без задоволення - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 22.10.2018 та оскарженню не підлягає відповідно до пункту 17.11 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Додаток: - апеляційна скарга №83/18/1-02 від 18.10.2018 з додатками на 16 арк., в т. ч. платіжне доручення №5957 від 16.10.2018 про сплату судового збору.

Суддя ОСОБА_1