Рішення

від 22.10.2018 по справі 910/11771/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.10.2018Справа № 910/11771/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному провадженні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Енергозбут Публічного акціонерного товариства Українська залізниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю Пан Енерго

про стягнення 33 038,22 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі Філії Енергозбут Публічного акціонерного товариства Українська залізниця звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Пан Енерго про стягнення 33 038,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором на виконання проектно-вишукувальних робіт № УЗ/ЕЕЦ-171019/00046 від 19.10.2017, в частині виконання обумовлених договором робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спірних правовідносин, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.09.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та була отримана відповідачем 20.09.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103047702538

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2017 року між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі Філії Енергозбут Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Пан Енерго (далі - виконавець, відповідач) укладено Договір на виконання проектно-вишукувальних робіт № УЗ/ЕЕЦ-171019/00046 (далі - Договір), предметом якого є закупівля з проектно-вишукувальних робіт: Розробка проектно-кошторисної документації по об'єкту Технічне переоснащення с заміною АБ та ЗПУ на ПС Слатине . Стадія - робочий проект (у т.ч. експертиза) (ДСТУ) відповідно до узгодженого сторонами технічного завдання (Додаток 2 до Договору), проведення комплексної експертизи проекту та отримання експертного звіту.

Відповідно до п. 2.2 Договору вартість і термін виконання робіт визначені протоколом погодження договірної ціни (Додаток 1), зведеним кошторисом на виконання проектних і вишукувальних робіт (Додаток 3), які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору загальна вартість робіт за Договором складає 51 224 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 10 244,80 грн., всього з ПДВ - 61 468,80 грн. та визначається сторонами та відображається у протоколі погодження договірної ціни.

За умовами п. 3.5 Договору замовник після підписання Договору, протягом 30 банківських днів, перераховує на розрахунковий рахунок виконавця аванс в розмірі 50% вартості робіт, передбачених до виконання за цим Договором.

У відповідності до п. 3.6 Договору остаточний розрахунок здійснюється замовником протягом 10 банківських днів з моменту підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що протягом 14 робочих днів, після підписання Договору, замовник передає виконавцю вихідні дані в повному обсязі: технічне завдання, дозвільні і правовстановлюючі документи, та інші документи відповідно до вимог ДБН А2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво .

Технічні, економічні та інші вимоги до робіт повинні відповідати завданню на проектування, ДБН Д.1.1-1-2000 (зі змінами та доповненнями), ДБИ Д.1.1-7-2000 (зі змінами та доповненнями), ДБН А.2.2-3-2014, діючим нормам та правилам (п. 4.2 Договору).

Відповідно до пунктів 4.3 та 4.4 Договору виконання робіт повинно починатись і здійснюватися з дня отримання вихідних даних від замовника. Термін виконання робіт:

- початок: на другий день після отримання вихідних даних згідно п. 4.1 даного Договору;

- завершення: 40 робочих днів після початку робіт, але не пізніше 31.12.2017.

Згідно з п. 5.1 Договору замовник зобов'язаний, зокрема своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість виконаних робіт, приймати акти приймання-передачі виконаних робіт, складені відповідним чином за етапи, надати виконавцю необхідні вихідні дані.

У відповідності до п. 5.3 Договору виконавець зобов'язаний, зокрема забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим Договором, виконати роботи з інженерно-геологічних вишукувань і складання технічного висновку в порядку та на умовах, визначених цим Договором, додержуючись вихідних даних, наданих замовником, а також спеціальних вказівок останнього та вимог, що звичайно ставляться до подібної документації.

Пунктами 6.1-6.3 Договору визначено, що виконавець передає замовнику оформлену у встановленому порядку документацію у 3-х примірниках на підставі акту приймання-передачі виконаних проектно-вишукувальних робіт. Замовник протягом 10 днів з дня отримання остаточного акту зобов'язаний підписати його і повернути виконавцю. Якщо замовник відмовляється від його прийняття, він повинен надати виконавцю мотивовану відмову. Відмова замовника від прийняття робіт оформлюється двохстороннім актом з переліком необхідних (з вини виконавця) доробок і терміном їх виконання.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє до 31.12.2017, а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами передбачених договором зобов'язань (п. 10.1 Договору).

Додатком № 1 до Договору сторонами викладено Протокол погодження вартості робіт з розробки проектно-кошторисної документації.

Додатком № 2 до Договору сторонами погоджено технічне завдання.

Додатком №3 до Договору сторонами викладено Кошторис № 1 на проектні (вишукувальні) роботи.

15.11.2017 позивачем згідно платіжного доручення № 41 від 15.11.2017 перераховано відповідачу аванс у розмірі 30 734,40 грн.

Як зазначає позивач, ПАТ Українська залізниця в особі Філії Енергозбут ПАТ Українська залізниця було надано вихідні дані в розумінні положень Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05.2011, містяться в Додатку 2 до Договору та були надані замовником виконавцю одночасно з підписанням Договору, тобто у відповідача були в наявності основні дані, необхідні для початку робіт, однак, виконавець жодного разу не здійснив виїзд свої фахівців на об'єкт проектування для проведення обстеження обсягів робіт, та не виявив бажання отримати всю необхідну йому інформацію безпосередньо у замовника робіт, а отже це свідчить про те, що всі необхідні дані для виконання передбачених умовами договорів робіт, у замовника були наявні.

Таким чином, позивач зазначає, що замовником було вчинено всі дії, передбачені умовами укладеного Договору, зокрема на виконання п. 3.5 Договору вчасно перераховано авансовий платіж в розмірі 50% від вартості робіт, неодноразово направлялись листи, у тому числі і електронні, щодо надання необхідних даних для виконання передбачених Договором робіт, проте, на неодноразові звернення замовника виконавець жодного разу не поінформував про хід виконання зобов'язань за Договором, про обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення.

ПАТ Українська залізниця в особі Філії Енергозбут ПАТ Українська залізниця зазначає, що у визначений договором строк акту приймання-передачі виконаних робіт відповідачем надано не було, в зв'язку з чим, 18.01.2018 на адресу відповідача направлено претензію з вимогами надати виконані проектно-вишукувальні роботи та акти приймання-передачі робіт, або повернути суму сплаченого авансового платежу, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

16.02.2018 позивач направив відповідачу Лист відмову від Договору на виконання проектно-вишукувальних робіт на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України і згідно зі ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог ст. 525,526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Як встановлено статтею 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що протягом 14 робочих днів, після підписання Договору, замовник передає виконавцю вихідні дані в повному обсязі: технічне завдання, дозвільні і правовстановлюючі документи, та інші документи відповідно до вимого ДБН А2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво .

Як зазначає позивач, ним було надано вихідні дані в розумінні положень Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05.2011, містяться в Додатку 2 до Договору та були надані замовником виконавцю одночасно з підписанням Договору, тобто у відповідача були в наявності основні дані, необхідні для початку робіт, однак, виконавець жодного разу не здійснив виїзд свої фахівців на об'єкт проектування для проведення обстеження обсягів робіт, та не виявив бажання отримати всю необхідну йому інформацію безпосередньо у замовника робіт, а отже це свідчить про те, що всі необхідні дані для виконання передбачених умовами договорів робіт, у замовника були наявні.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово направляв відповідачу листи у яких зазначав про необхідність виїзду фахівців на об'єкт проектування для проведення обстеження із зазначенням по кожному об'єкту необхідного переліку додаткових документів, які відповідачем залишені без відповіді.

Будь-яких заперечень, протягом строку дії Договору та у межах строку, погодженого сторонами для виконання робіт, з боку відповідача щодо отримання необхідних вихідних даних не у повному обсязі матеріали справи не містять та в процесі розгляду справи відповідачем не спростовано факт отримання вихідних даних не у повному обсязі.

В свою чергу, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Відповідно до пунктів 4.3 та 4.4 Договору виконання робіт повинно починатись і здійснюватися з дня отримання вихідних даних від замовника. Термін виконання робіт:

- початок: на другий день після отримання вихідних даних згідно п. 4.1 даного Договору;

- завершення: 40 робочих днів після початку робіт, але не пізніше 31.12.2017.

З означених умов Договору, визначених сторонами на власний розсуд вбачається, що кінцевим строком виконання робіт є 31.12.2017.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в свою чергу, будь-яких доказів на підтвердження як виконання робіт у строк, так і доказів фактичного початку виконання за Договором робіт до суду не надав.

Як зазначає позивач, оскільки у строки погоджені сторонами, відповідач роботи за Договором не виконав, позивач направив на адресу відповідача Лист-відмову від договорів на виконання проектно-вишукувальних робіт, якою повідомив про відмову від договору на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України.

Направлення означеного Листа підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист від 16.02.2018 та фіскальним чеком від 16.02.2018.

Судом також встановлено, що зазначений лист було направлено на юридичну адресу відповідача.

При цьому, судом встановлено, що вказаний лист не був отриманий відповідачем, що підтверджується інформацією з офіційного сайту ПАТ Укрпошта за ідентифікатором відстеження пересилання поштового відправлення 0303112673060, де, зокрема, зазначено, що 27.03.2018 - повернення за зворотною адресою: закінчення встановленого терміну зберігання.

Водночас, суд зазначає, що днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Вказаний висновок суду відповідає принципам розумності та справедливості та вимогам щодо належності виконання взятого на себе зобов'язання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що днем отримання відповідачем Листа про відмову від договору є 27.03.2018, тобто, дата, коли відділенням поштового зв'язку було оформлено довідку (внесено інформацію) про повернення поштового відправлення у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 849 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Пунктами 6.1-6.3 Договору визначено, що виконавець передає замовнику оформлену у встановленому порядку документацію у 3-х примірниках на підставі акту приймання-передачі виконаних проектно-вишукувальних робіт. Замовник на протязі 10 днів з дня отримання остаточного акту зобов'язаний підписати його і повернути виконавцю. Якщо замовник відмовляється від його прийняття, він повинен надати виконавцю мотивовану відмову. Відмова замовника від прийняття робіт оформлюється двохстороннім актом з переліком необхідних (з вини виконавця) доробок і терміном їх виконання.

Відповідач в свою чергу, будь-яких доказів на підтвердження як виконання робіт у строк, так і доказів фактичного початку виконання за Договором робіт до суду не надав.

Частиною третьою статті 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до частини другої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Таким чином, оскільки позивач на підставі частини 2 статті 849 ЦК України відмовився від Договору, надіслав відповідачу лист-вимогу про відмову від Договору, і така одностороння відмова від Договору не потребує узгодження з підрядником, то зобов'язання сторін за Договором припинились.

Згідно з п. 3.1 Договору загальна вартість робіт за Договором складає 51 224 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 10 244,80 грн., всього з ПДВ - 61 468,80 грн. та визначається сторонами та відображається у протоколі погодження договірної ціни.

За умовами п. 3.5 Договору замовник після підписання Договору, протягом 30 банківських днів, перераховує на розрахунковий рахунок виконавця аванс в розмірі 50% вартості робіт, передбачених до виконання за цим Договором.

15.11.2017 позивачем згідно платіжного доручення № 41 від 15.11.2017 перераховано відповідачу аванс у розмірі 30 734,40 грн.

Частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України визначено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, за приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов'язку платити та виконує функцію попередньої оплати.

Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем робіт за Договором, а зобов'язання сторін припинились внаслідок односторонньої відмови позивача від Договору, вимога про стягнення грошових коштів у розмірі 30 734,40 грн., сплачених у якості авансу, є обґрунтованою.

У зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань, позивачем також заявлено до стягнення пеню у розмірі 2 303,82 грн.

Відповідно до частин 1, 2, 7 статті 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 525-527 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до п. 7.5 Договору у випадку порушення виконавцем терміну виконання робіт відповідно до Договору, замовник має право вимагати від виконавця сплату пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості не виконаного обсягу за кожен день прострочення терміну завершення робіт за весь період прострочення.

В силу приписів статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі статтею 230, пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

З наведених норм вбачається, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити у договорі господарську санкцію, що стягується за прострочення негрошового зобов'язання у відсотках до суми невиконаного зобов'язання, та звернутися з вимогою про її стягнення у зв'язку з простроченням зобов'язання.

Таким чином, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за несвоєчасне виконання робіт, суд вважає його арифметично вірним, відтак, з урахуванням фактичних обставин справи, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 2 303,82 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання ним погоджених сторонами робіт ат відповідно відсутність у нього обов'язку з повернення сплаченого позивачем авансу.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Пан Електро (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 12-Д, ідентифікаційний код: 34956246) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі Філії Енергозбут Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 97; ідентифікаційний код: 40150221) грошові кошти в розмірі 30 734 (тридцять тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 40 коп., пеню в розмірі 2 303 (дві тисяч триста три) грн. 82 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено: 22.10.2018.

Суддя О.А. Грєхова