Рішення

від 11.10.2018 по справі 916/1252/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1252/18 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ГАРАНТ-С» про стягнення 55296,15 грн та розірвання договору оренди майна.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.07.2018 р. прийнято позовну заяву Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/1252/18, призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 13.08.2018 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.08.2018 р. відкладено підготовче засідання на 29.08.2018 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.08.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 16.10.2018 р., оголошено перерву в підготовчому засіданні до 02.10.2018 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.10.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.10.2018 р.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 11.10.2018 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради (далі - Управління) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ГАРАНТ-С» (далі - ТОВ ,,ГАРАНТ-С» ) заборгованості у розмірі 85046,15 грн, з яких 75867,45 грн основного боргу, 9178,70 грн пені, та розірвання договору оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар, від 15.02.2016 р. № 7/2016, укладеного між Управлінням та ТОВ ,,ГАРАНТ-С» , вказуючи на неповне здійснення відповідачем орендних платежів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Управління посилається на ст.ст.173,202 ГК України, ст.ст.509,525,526,629,651,653,785 ЦК України, ст.ст.2,18,19,26,27 Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна» , умови названого вище договору, додаткові угоди до нього тощо.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на: погашення ним боргу з орендної плати у розмірі 29750,00 грн; те, що решта заборгованості перед Управлінням буде погашена до 31.12.2018 р.; заявлення позивачем вимоги про стягнення пені поза межами строків позовної давності та без дотримання приписів ч.6 ст.232 ГК України; відсутність підстав для розірвання договору, оскільки відповідачем істотно не порушувались його умови.

Управлінням подано в підготовчому засіданні 02.10.2018 р. прийняту судом до розгляду письмову заяву, якою фактично зменшує ціну позову до 55296,15 грн, з яких 46117,45 грн основного боргу та 9178,70 грн пені, та відмовляється від позовної вимоги про розірвання договору оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар, від 15.02.2016 р. № 7/2016, укладеного між Управлінням та ТОВ ,,ГАРАНТ-С» .

11.10.2018 р. Управлінням подано до суду письмове клопотання, згідно якого просить: задовольнити позовну вимогу про стягнення коштів у сумі 55296,15 грн; закрити провадження у справі в частині позовної вимоги про розірвання договору в зв'язку з відмовою від позову в цій частині; повернути Управлінню з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого за позовну вимогу немайнового характеру в сумі 881,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши відповідність їх доводів фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

15.02.2016 р. між Управлінням (Орендодавець) та ТОВ ,,ГАРАНТ-С» (Орендар) укладено договір № 7/2016 оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар (Договір), відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування об'єкт оренди, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар і знаходиться на балансі управління майна та інвестицій: будівлю ,,Компресорная станция БРХ» розміром у плані (24,88 м х 12,27 м), площадку з бетонним покриттям площею 440 кв. м та з/б опорами (6 шт), ринкова вартість об'єкту оренди згідно незалежної оцінки від 15.02.2016 р. - 250010,00 грн, що розташовані на території загальною площею 1680 кв. м згідно техпаспорту за адресою: 65490, м. Теплодар, промзона, вул. Центральна, 11. Ціль використання майна: здійснення підприємством операцій поводження з відходами - збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини, переробка вторинної сировини в гранули поліпропілену та поліетилену у відповідності до проекту, норм, правил та інших відповідних документів діючого законодавства України (п.1.1 Договору).

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в Договорі і акті приймання-передавання майна… (п.2.1 Договору).

Орендна плата за користування об'єктом оренди складається з орендної плати за майно та компенсації плати за землю, на якій розміщене майно, у розмірі земельного податку.

Ці платежі перераховуються Орендарем на вказані Орендодавцем в розділі 10 бюджетні рахунки не пізніше 10 числа кожного місяця, наступного за звітним:

а) сума орендної плати за майно на 2016 р. визначається на підставі розрахунку орендної плати за лютий 2016 р. та складає 3333,47 грн/міс;

б) сума компенсації плати за землю у розмірі земельного податку на січень 2016 року визначається з урахуванням щорічної індексації (Кі) за 2015 рік та складає 749,22 грн/міс.

Сума орендної плати за майно протягом 2016 р. не коригується на індекс інфляції, а залишається постійною величиною на наступні місяці 2016 р.: з березня по грудень включно.

Компенсація плати за землю у розмірі земельного податку змінюється раз на рік та переглядається з початку кожного року відділом земельних ресурсів виконавчого комітету Теплодарської міської ради згідно ,,Порядку проведення індексації нормативної грошової оцінки» , затвердженої Кабміном України.» (п.п.3.1, 3.1.1, 3.1.2 Договору в редакції додаткової угоди від 15.02.2016 р. № 1).

Додатковими угодами від 19.01.2017 р. № 2 та від 17.01.2018 р. № 3 збільшена викладена в пп. ,,б» п.3.1 Договору сума компенсації плати за землю у розмірі земельного податку до 794,17 грн/міс та до 901,60 грн/міс відповідно.

Цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців 15 днів та діє з 15.02.2016 р. до 01.02.2019 р. (п.9.1 Договору).

В день підписання Договору Орендодавцем та Орендарем оформлено акт приймання-передавання майна в оренду.

Договір, додаткові угоди, акт приймання-передавання майна підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками контрагентів.

Вказуючи на те, що у Орендаря існує заборгованість по орендній платі за період з травня 2016 р. по травень 2018 р. включно, Орендодавець звернувся до господарського суду з уточненою позовною заявою в рамках провадження у даній справі.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Відповідно до ч.6 даної статті до відносин оренди застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В ч.3 ст.285 ГК України встановлено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно із приписами ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст.762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 р. № 2269-XII (із змінами) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За правилами ч.3 ст.18 цього ж Закону України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між Орендодавцем та Орендарем виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий Договір оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар.

При цьому Управлінням як Орендодавцем передано в оренду обумовлене сторонами майно, що підтверджується дослідженим в описовій частині рішення актом приймання-передавання від 15.02.2016 р.

В свою чергу ТОВ ,,ГАРАНТ-С» як Орендарем в порушення приписів ст.ст.525,526,530,610,629,759,762 ЦК України, ст.ст.193,283,285 ГК України, ст.ст.2,18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» та умов Договору не перераховано 46117,45 грн орендної плати за користування об'єктом в період по травень 2018 р. включно, не дивлячись на те, що з урахуванням ч.1 ст.530 ЦК України та п.3.1 Договору строк виконання зобов'язання на цю суму настав.

Враховуючи викладене та зміст відзиву на позов, у якому ТОВ ,,ГАРАНТ-С» погоджується з наявністю у нього основного боргу в сумі 46117,45 грн, позовна вимога про стягнення останнього підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1 та 3 ст.549 ГПК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Орендна плата та платежі, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до бюджету з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п.3.3 Договору).

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 5 ст.261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання…

Згідно ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В п.4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 р. № 10 (із змінами) роз'яснено, що якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором)…

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем умов Договору в частині своєчасного внесення орендної плати, господарський суд дійшов висновку, що ТОВ ,,ГАРАНТ-С» має сплатити 3820,48 грн пені, з яких: 250,93 грн нараховано на суму 1928,98 грн за період з 11.07.2017 р. по 08.01.2018 р.; 435,24 грн - на суму 3104,57 грн за період з 11.09.2017 р. по 10.03.2018 р. (позивач згідно ч.6 ст.232 ГК України помилково останнім днем прострочення вказує 11.03.2018 р.); 598,13 грн - на суму 4027,28 грн за період з 11.10.2017 р. по 10.04.2018 р.; 634,29 грн - на суму 4107,83 грн за період з 11.11.2017 р. по 10.05.2018 р. (позивач згідно ч.6 ст.232 ГК України помилково останнім днем прострочення вказує 11.05.2018 р.); 89,75 грн - на суму 557,12 грн. за період з 11.12.2017 р. по 10.06.2018 р.; 581,14 грн - на суму 4194,53 грн за період з 11.01.2018 р. по 12.06.2018 р. (позивач помилково останнім днем прострочення вказує 11.07.2018 р., оскільки: з наданого позивачем розрахунку пені вбачається її нарахування станом на 12.06.2018 р.; позовну заяву подано до суду 22.06.2018 р., у зв'язку з чим пеня не може бути нарахована після цієї дати); 477,04 грн - на суму 4236,48 грн за період з 11.02.2018 р. по 12.06.2018 р. (позивач помилково останнім днем прострочення вказує 11.08.2018 р., оскільки: з наданого позивачем розрахунку пені вбачається її нарахування станом на 12.06.2018 р.; позовну заяву подано до суду 22.06.2018 р., у зв'язку з чим пеня не може бути нарахована після цієї дати); 368,51 грн - на суму 4300,03 грн за період з 11.03.2018 р. по 11.06.2018 р.; 250,58 грн - на суму 4338,73 грн. за період з 11.04.2018 р. по 11.06.2018 р.; 130,75 грн - на суму 4386,46 грн за період з 11.05.2018 р. по 11.06.2018 р.; 4,12 грн - на суму 4421,55 грн за 11.06.2018 р.

За таких обставин, слід відмовити у стягненні пені, нарахованої на основний борг за період до травня 2017 р. включно, адже в цій частині має місце сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем. Решту позовної вимоги про стягнення пені суд задовольняє частково в зв'язку з допущеними арифметичними та методологічними помилками в її розрахунку.

Провадження у справі за вимогою про розірвання договору оренди майна суд закриває на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки приймає відмову від позову, оформлену поданою в підготовчому провадженні 02.10.2018 р. заявою та заявленим 11.10.2018 р. клопотанням.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно ч.3 ст.7 Закону України ,,Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відтак, позивачу повертається з державного бюджету судовий збір в розмірі 881,00 грн, сплата якого підтверджується платіжним дорученням від 29.05.2018 р. № 123.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України ,,Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З урахуванням того, що в процесі вирішення спору позивачем зменшено розмір позовних вимог, витрати позивача по сплаті судового збору підлягають частковому поверненню з державного бюджету, а саме в сумі 616,37 грн. Повернення судового збору може бути здійснено за клопотанням позивача як-то передбачено ч.1 ст.7 Закону України ,,Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами). Судовий збір за подачу позову в розмірі 1034,62 грн підлягає стягненню з відповідача, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129,130,231,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ГАРАНТ-С» (65490, Одеська обл., м. Теплодар, Промзона, вул. Центральна, 11 , код 32806689) на користь Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради (65490, Одеська обл., м. Теплодар, вул. Піонерна, 7 , код 26275444) 46117/сорок шість тисяч сто сімнадцять/ грн 45 коп. основного боргу, 3820/три тисячі вісімсот двадцять/ грн 48 коп. пені, 1034/одну тисячу тридцять чотири/ грн 62 коп. судового збору.

В решті позову про стягнення пені відмовити.

Прийняти відмову від позовної вимоги про розірвання договору та провадження у справі в цій частині закрити.

Повернути Управлінню майна та інвестицій Теплодарської міської ради (65490, Одеська обл., м. Теплодар, вул. Піонерна, 7 , код 26275444) з Державного бюджету України (УК у м. Одесі/Приморський р-н/ 22030101, код ЄДРПОУ 38016923, Казначейство України (ЕАП), р/р 34319206083034, МФО 899998, КБК 22030101) 881/вісімсот вісімдесят одну/ грн 00 коп. судового збору, сплата якого підтверджується платіжним дорученням від 29.05.2018 р. № 123.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22 жовтня 2018 р.

Суддя Л.В. Лічман