Рішення

від 10.10.2018 по справі 922/2346/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2346/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м. Харків

до ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області, м. Валки

третя особа на стороні відповідача ОСОБА_1 Державної казначейської служби України у Валківському районі Харківської області

про стягнення 34199,28 грн.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 (дов. № Др-15-0218 від 27.02.2018)

відповідача - ОСОБА_3 (начальник управління)

третя особа - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Харківгаз Збут" 23.08.2018 р. звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 34199,28 грн., яка складається з 9222,77 грн. - 3% річних та 24976,51 грн. інфляційних втрат. В обґрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на фінансування субсидій та компенсацій населенню № 69/08 від 01.07.2015 р., в рамках якого між сторонами протягом 2015 та на початку 2016 р. були укладені спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України (СПР). При цьому, в частині підписаних СПР на суму 9049260,69 грн. грошові кошти ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області були перераховані позивачу несвоєчасно, що і стало підставою для здійснення позивачем відповідних нарахувань в порядку ст. 625 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 серпня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26 вересня 2018 року. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі ОСОБА_1 Державної казначейської служби України у Валківському районі Харківської області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 вересня 2018 року закрито підготовче провадження у справі № 922/2346/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на "10" жовтня 2018 р. об 12:00.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні та у наданому на адресу суду відзиві на позов (вх. 26916), заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, наголошуючи, що управління не заперечує, що права позивача щодо отримання у повному обсязі компенсації за надані субсидії населенню за спожитий природний газ, однак, на думку відповідача, у даному спорі управління є неналежним відповідачем, оскільки не приймало на себе відповідних зобов'язань за укладеним між сторонами договором і чинним законодавством на управління такі повноваження не покладались. Так,, згідно п. 1.2 договору, платник здійснює проведення розрахунків за спожитий природний газ у частині субсидій, пов'язаних із споживанням газу населенням, відповідно до Постанови КМУ від 11.01.2015 р. № 20 та Постанови КМУ від 04.03.2002 р. № 256. А п. 2.2.4 договору узгоджено, що платник зобов'язаний при надходженні субвенцій з державного бюджету та в межах затвердженого кошторису відшкодувати постачальнику вартість послуг, наданих отримувачам субсидій, згідно актів звіряння. Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення визначено Постановою КМУ від 04.03.2002 р. № 256. Пунктом 2 Порядку визначено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у відповідних місцевих бюджетах на зазначені цілі. Таким чином, Порядок врегульовує лише відносини, пов'язані з фінансуванням видатків місцевих бюджетів у межах затверджених обсягів, і не стосується питань формування та розподілу відповідних субвенцій з державного бюджету, направлених на реалізацію державних соціальних програм. Таму до повноважень органів соціального захисту населення, визначених у п. З Порядку № 256 як головних розпорядників коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, належить лише вчасно та у повному обсязі здійснювати нарахування відповідних компенсацій у межах затверджених видатків. Так, відповідачем наголошено про те, що в матеріалах справи містяться достатні докази того, що позивачеві було вчасно та в повному обсязі нараховано суми компенсації за надані послуги в межах відповідних коштів, отриманих районним бюджетом як цільові субвенції з державного бюджету. Отже, відповідачем вказано про те, що ОСОБА_1, як головний розпорядник бюджетних коштів, не несе відповідальності за борговими зобов'язаннями держави, що виходять за межі відповідних бюджетних призначень.

Третя особа, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у судове засідання свого повноважного представника не направила, про розгляд справи повідомлені своєчасно та належним чином. У наданому на адресу суду відзиві на позов (вх. 27217) питання щодо задоволення позову залишає на розсуд суду та просить суд розгляд справи здійснювати без участі представника ОСОБА_1 Державної казначейської служби України у Валківському районі.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01 липня 2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (позивач, постачальник) та ОСОБА_1 соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області (відповідач, ОСОБА_1) укладено Договір на фінансування субсидій та компенсацій населенню № 69/08, відповідно до п. 1.1 якого, предметом цього Договору є відносини сторін щодо фінансування субсидій, пов'язаних із споживанням природного газу населенням.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що згідно з умовами Договору Постачальник здійснює постачання природного газу, надалі газ, населенню, яке отримує субсидії, а платник (ОСОБА_1), здійснює проведення розрахунків за спожитий природний газ у частині субсидій, пов'язаних із споживанням природного газу населенням, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року № 20 (зі змінами) та постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256 (зі змінами).

Відповідно до п. 2.1.3. Договору постачальник щоквартально, до 27 числа, зобов'язався надавати платнику інформацію про вартість та об'єми споживання газу громадянами (переліки-запити для обміну даними в електронному вигляді).

Відповідно до п. 2.2.1 Договору щомісяця, до 1 числа місяця, що настає за звітним, платник надає постачальнику інформацію про фактичне нарахування у звітному місяці розмірів субсидій для населення та списки громадян, яким проведені перерахунки зазначених субсидій.

Пунктом 2.2.5 Договору передбачено, що платник зобов'язаний при надходженні субвенцій з державного бюджету та в межах затвердженого кошторису відшкодувати постачальнику вартість послуг, наданих отримувачам субсидій, згідно актів звіряння.

Відповідно до п. 2.3.1 сторони зобов'язатись не пізніше 8 календарних днів після закінчення звітного місяця, складати акти звіряння взаємних розрахунків за спожитий природний газ населенням, яке отримує субсидії.

Згідно з п. 3.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання обов'язків згідно умов даного Договору, сторони несуть відповідальність у відповідності до чинного законодавства.

Даний договір набирає чинності з 01.07.2015 і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків за газ щодо фінансування субсидій, пов'язаних із споживанням газу населенням - до їх повного здійснення (п. 7 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - ТОВ "Харківгаз збут", з метою отримання вартості спожитого природного газу у 2015 році, протягом 2015 року та на початку 2016 року уклав спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України (надалі - СПР) підписані зі сторони Головного управлінням Державної казначейської служби України у Харківській області, Департаменту фінансів Харківської обласної державної адміністрації. ТОВ "Харківгаз Збут", ПАТ "Харківгаз", ПАТ "Укртансгаз", Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на підставі актів звіряння між ТОВ "Харківгаз Збут" та розпорядником коштів місцевих бюджетів на загальну суму 19134559,72 грн., яка у повному обсязі повинна була забезпечити відшкодування ТОВ "Харківгаз Збут" вартість спожитого природного газу абонентами - фізичними особами Валківського району Харківської області, яким призначено субсидію

Згідно з вищевказаними протокольними рішеннями сторони уклали їх з метою погашення взаємної заборгованості.

Так, відповідно до розділів 1 вищевказаних протокольних рішень, їх предметом є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій".

У розділі 2 протокольних рішень погоджено перелік підприємств, що беруть участь у проведенні розрахунків та послідовність виконання сторонами цього рішення.

Відповідно до спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України по частині СПР на суму 10085299,03 грн. (нарахування липень-листопад 2015 р.) відповідачем грошові кошти були перераховані в повному обсязі та своєчасно.

Разом з тим, в частині СПР на суму 9049260,69 грн. грошові кошти були перераховані несвоєчасно, а саме:

- за СПР № 210 від 21.01.2016 р. на суму 4219389,00 грн.;

- за СПР № 211 від 21.01.2016 р. на суму 1820652,00 грн.;

- за СПР № 331 від 25.01.2016 р. на суму 658644,00 грн.;

- за СПР № 769/в від 23.02.2016 р. на суму 8631,00 грн.;

- за СПР № 756 від 23.02.2016 р. на суму 1426851,00 грн.;

- за СПР № 766/у від 23.02.2016 р. на суму 24595,00 грн.;

- за СПР № 758 від 23.02.2016 р. на суму 1818323,00 грн.

Такі обставини стали підставою для звернення з даним позов до суду з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "Харківгаз Збут" шляхом стягнення з УПСЗН Валківської РДА Харківської області 3% річних у загальному розмірі 9222,77 грн. (з яких: 4340,90 грн. нарахонані на суму заборгованості 5884334,97 за період з 03.02.2016 по 11.02.2016 р.; 377,91 грн. нарахонані на суму заборгованості 658644,00 за період з 05.02.2016 по 11.02.2016 р.; 4503,96 грн. нарахонані на суму заборгованості 2497650,72 грн. за період з 07.03.2016 по 28.02.2016 р.) та інфляційних втрат у сумі 24976,51 грн. нарахонані на суму заборгованості 2497650,72 грн. за березень 2016 р.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Пунктами 1, 6 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Статтею 19 вказаного Закону встановлено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець послуг має право отримувати компенсацію за надані відповідно до Закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг. Згідно з пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України видатки на покриття витрат з оплати житлово- комунальних послуг (житлові субсидії населенню) здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок № 256), яким встановлено механізм фінансування видатків з місцевих бюджетів щодо надання житлових субсидій населенню на оплату природного газу за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Відповідно до частини 1 пункту 8 Порядку № 256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. При цьому головні розпорядники коштів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки із постачальниками відповідних послуг (частина 2 пункт 8 Порядку № 256).

Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (далі - Порядок № 20).

Відповідно до п. 6 Порядку № 20 органи Казначейства на підставі платіжних доручень головних розпорядників коштів місцевих бюджетів перераховують кошти на рахунки постачальників ресурсів (товарів, послуг).

Розрахунки проводяться на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків (п. 7 Порядку № 20).

Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію затверджений наказом Міненерговугілля України від 03.08.2015 №493/688 (далі - Порядок № 493).

Згідно з п. 2.3 Порядку № 493 відповідні департаменти фінансів узагальнюють отримані дані та подають їх щомісяця до 20 числа Державній казначейській службі України (далі - Казначейство) та відповідним головним управлінням Державної казначейської служби України в областях, місті Києві (далі - головні управління Казначейства) у формі узгоджених з постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг) спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків разом з відповідними зведеними реєстрами актів звіряння, або реєстрами договорів за підписами керівників відповідних департаментів фінансів, постачальників га/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг).

Не пізніше наступного дня після підписання останнім учасником розрахунків спільного протокольного рішення (з присвоєнням номера та дати) усі учасники розрахунків, які підписали спільні протокольні рішення, подають до Казначейства та органів Казначейства, у яких відкрито їх рахунки, платіжні доручення на перерахування коштів відповідно до узгодженого спільного протокольного рішення.

Виділення коштів здійснюється лише за наявності платіжних доручень, наданих усіма учасниками розрахунків до Казначейства та органів Казначейства (п.2.5 Порядку № 493).

Відповідно до частини 6 статті 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин 1-4 статті 48 Бюджетного кодексу України.

Окрім того, листом від 30.06.2011 за вих. №31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, що деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право.

Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Вищевказана правова позиція має своє відображення у постановах Вищого господарського суду від 27.07.2017 у справі № 918/1302/16, від 16.08.2017 у справі № 905/3364/16. від 07.09.2016 у справі № 910/21894/15, а також у подібній справі від 28.11.2017 р. № 904/8852/17.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлений строк кошти за надані послуги з газопостачання по субсидіям відшкодував лише частково.

Відповідно до п. 3.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно умов Договору, сторони несуть відповідальність у відповідності до вимог чинного законодавства.

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, відповідно до п. 3 Порядку, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг Валківського району Харківської області є ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області, а отже відшкодування витрат, понесених Позивачем повинен здійснювати Відповідач за рахунок державних субвенцій.

Одночасно, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на наступне.

Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Отже, неналежне фінансування заходів соціального захисту окремих категорій громадян не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання субсидій населенню Валківського району Харківської області, яке отримує пільги, та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов'язання.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості, чи власного бажання, а у відповідності до вимог Законів України.

Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, між іншим, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 202-205 ГК України, ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім вказаної суми 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 9222,77 грн. та інфляційних втрат у розмірі 24976,51 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. в даному разі покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації (63002, Харківська область, м. Валки, пл. Центральна, буд. 2; ідент. код 02230632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, Україна, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59; ідент. код 39590621) 9222,77 грн. - 3% річних та 24976,51 грн. інфляційних втрат, а також витрати зі сплати судового збору у розмір 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 22.10.2018 р.

Суддя ОСОБА_4