Рішення

від 09.10.2018 по справі 910/6297/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2018 р.м. ХарківСправа № 910/6297/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури (04053, м. Київ, вул. Вознесенський узвіз, буд. 20) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електростройтех-М" (61052, м. Харків, вул. Маліновського, буд. 3) про стягнення 45.463,31 грн. за участю представників:

від позивача - не прибув

від відповідача - ОСОБА_1Ю, довіреність б/н від 06.08.2018

ВСТАНОВИВ:

Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електростройтех-М" про стягнення заборгованості у зв'язку з невиконанням зобов'язань за Договором в розмірі 45.463,31 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням боржником грошових зобов'язань за Договором № 126 від 18.11.2016.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 910/6297/18 з повідомленням учасників справи та призначено судове засідання на 17.07.2018 о 12:30.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 17.07.2018 відкладено розгляд справи на 31.07.2018 о 12:40 згідно з ч. 1 ст. 216 ГПК України.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 31.07.2018 задоволено усне клопотання представника відповідача та заяву позивача про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи по суті на 07.08.2018 о 10:00 згідно з ч. 1 ст. 216 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.2018 заяву відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (вх. № 22810) задоволено, розгляд справи № 910/6297/18 ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, замінивши судове засідання на підготовче засідання, підготовче засідання призначити на 04.09.2018 р. об 11:40 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.09.2018 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів (вх. № 23564 від 15.08.2018).

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 04.09.2018 згідно з п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 18.09.2018 об 11:50.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.09.2018 закрито підготовче провадження та призначити справу № 910/6297/18 до судового розгляду по суті на 02.10.2018 о 12:45.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 02.10.2018 згідно з ч. 2 ст. 216 ГПК України у судовому засіданні оголошено перерву до 10:00 09.10.2018.

Відповідно до ст. 222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу Оберіг.

В судове засідання 09.10.2018 повноважний представник позивача не прибув, 09.10.2018 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника (вх. № 29222), мотивоване завантаженістю останнього в інших судових процесах та браком коштів на фінансування відряджень.

В судовому засіданні 09.10.2018 відповідач проти позову заперечив повністю. В обґрунтування заперечень вказав про те, що роботи за Договором були виконані відповідачем належним чином, позивач прийняв роботи та підписав Акт здачі-приймання виконаних підрядних робіт та відповідно до умов Договору здійснив їх оплату, тому відповідач належним чином виконав зобов'язання, та відповідно до умов договору отримав відповідну оплату вартості робіт. Окрім того, відповідачем наголошено про те, що роздруковані фотографії згорілого лічильника, які є додатком до акту про вихід з ладу лічильника від 24.12.2016 не підтверджують наявність факту виходу із ладу через неправильного встановлення, а роздруковані фотографії нібито згорілого лічильника не дозволяють встановити обставини, які входять в предмет доказування та на підставі них не можливо встановити дійсні обставини справи, зокрема про причини вигорання лічильників та зокрема неможливо визначити те, що зображено на роздрукованій фотографії, тому позивачем, наданим актом та фотографіями не наведено жодної інформації про причини загоряння лічильників, та не доведено, що самим позивачем було дотримано усі необхідні дії щодо належної експлуатації зазначених лічильників, також, позивачем не доведено, що під час здійснення загоряння не було коливань напруги. Таким чином, відповідачем наголошено про те, що ні акт, ні фотографії не містять інформації стосовно обставин, які входять до предмета доказування у даній справі.

Суд оголосив про закінчення з'ясування обставин справи та перейшов до судових дебатів.

В судових дебатах відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити, оскільки відповідачем належним чином та у повному обсязі виконано своє зобов'язання за договором №126 від 18.11.2016, а факт виходу із ладу через неправильного встановлення лічильників позивачем не доведено.

З огляду на те, що у матеріалах справи № 910/6297/18 достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 09.10.2018р. на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши під час розгляду справи пояснення учасників справи, господарським судом встановлено наступне:

18.11.2016 між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) було укладено Договір № 126 (далі - Договір) (т.с. І а.с. 19-22), відповідно до умов якого, замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати у відповідності до умов цього Договору комплекс робіт із впровадження двозонного обліку електроенергії (надалі - роботи) в гуртожитку Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, що знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Лукянівська, 69/71.

Так, згідно з умовами п.п. 1.2., 1.3., 1.4., 1.5. вищевказаного Договору, виконавець зобов'язується виконувати роботи відповідно до умов, наданих ПАТ Київенерго .

Фахівці виконавця, які залучаються для проведення робіт, повинні мати відповідну кваліфікацію та групу з електробезпеки не нижче III (третьої).

З метою проведення контролю за безпекою виконання робіт та організації допуску до місця робіт, роботи мають проводитись за участю фахівців Замовника, які повинні мати відповідну кваліфікацію та групу з електробезпеки не нижче III (третьої).

Для виконання окремих видів робіт виконавець може залучати субпідрядні організації, які мають відповідний дозвіл/ліцензію на виконання таких видів робіт та забезпечує координацію таких субпідрядників. Приймання і оплату виконаних субпідрядних робіт здійснює виконавець. Останній несе відповідальність перед замовником за результати виконаних субпідрядних робіт.

Відповідно до умов п. 2.1. Договору, виконавець гарантує якість виконаних робіт протягом 12 (дванадцяти) місяців з дня підписання сторонами акту, передбаченого п. 5.1 цього Договору.

Умовами п.п. 3.1., 3.2. Договору сторони погодили вартість робіт та порядок розрахунків.

Так, загальна вартість робіт за цим Договором є договірною, зазначена у Додатку № 1 до цього Договору і становить 36192,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 6 032,00 грн.

Замовник здійснює оплату за Договором у розмірі 100% від суми, вказаної в п.3.1 Договору, а саме 36192,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 6032,00 грн. протягом (20) робочих днів від дати підписання сторонами Акту здачі-приймання виконаних підрядних робіт.

Роботи за Договором виконуються протягом (20) робочих (п. 4.1. Договору).

Згідно з п. 11.1 Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2016 р.

Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому наголошує про те, що позивач своєчасно і в повному обсязі сплатив відповідачу за роботи, про що посилається на платіжне доручення від 22.11.2016 на суму 36192,00 грн. (т.с. І а.с. 24).

Однак, позивачем наголошено про те, що отримавши вказані грошові кошти від позивача, відповідач ані до 08.12.2016, ані до 31.12.2016 - строк завершення дії договору, ані станом на час звернення з даним позовом до суду, не виконав передбачені договором роботи та не повернув позивачу грошові кошти у розмірі 36192, 00 грн., отриманих к якості оплати за роботи.

При цьому, позивачем вказано про те, що лічильники електроенергії були встановлені відповідачем без дотримання умов, наданих ПАТ Київенерго , а тому не були прийняті останнім на облік як двозонні , враховуючи роз'яснення НКРЕ від 26.10.2016 № 11357/17.2/7-16.

Так, позивачем зазначено, що у подальшому лічильники вийшли з ладу та згоріли повністю через неправильне встановлення, про що посилається на акт про лічильники, що вийшли з ладу (т.с. І а.с. 23) та лист Київенерго від 28.02.2017 № 35КД/33/1063 щодо неможливості застосування тарифних коефіцієнтів (т.с. І а.с. 33).

У зв'язку із вищенаведеним, на адресу відповідача було направлено Лист вимогу за вих. № 251-15 від 12.04.2017, у якому відповідача було повідомлено про неналежне виконання робіт в частині п.п. 2 (2.1.), 5 (5.16.), 6 (6.2.4.) договору, тому позивач просив відповідача з метою врегулювання спірних питань направити представників для усунення недоліків та виконання відповідачем своїх зобов'язань (т.с. І а.с. 25).

Однак вищевказані вимоги, зазначені у Листі за вих. № 251-15 від 12.04.2017 з боку відповідача залишилися без відповіді та задоволення.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Відповідач під час розгляду справи проти позову заперечував повністю, посилаючись на те, що роботи за Договором № 126 від 18.11.16 були виконані відповідачем належним чином, позивач прийняв роботи та підписав Акт здачі-приймання виконаних підрядних робіт та відповідно до умов Договору здійснив їх оплату, тому відповідач належним чином виконав зобов'язання, та відповідно до умов договору отримав відповідну оплату вартості робіт. В обґрунтування своїх заперечень відповідачем також вказано про те, що роздруковані фотографії згорілого лічильника, які є додатком до акту про вихід з ладу лічильника від 24.12.2016 не підтверджують наявність факту виходу із ладу через неправильного встановлення, а роздруковані фотографії нібито згорілого лічильника не дозволяють встановити обставини, які входять в предмет доказування та на підставі них не можливо встановити дійсні обставини справи, зокрема про причини вигорання лічильників та зокрема неможливо визначити те, що зображено на роздрукованій фотографії, тому позивачем, наданим актом та фотографіями не наведено жодної інформації про причини загоряння лічильників, та не доведено, що самим позивачем було дотримано усі необхідні дії щодо належної експлуатації зазначених лічильників, також, позивачем не доведено, що під час здійснення загоряння не було коливань напруги. Таким чином, відповідачем наголошено про те, що ні акт, ні фотографії не містять інформації стосовно обставин, які входять до предмета доказування у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається зі встановлених вище обставин, правовідносини між сторонами виникли внаслідок укладення договору №126 від 18.11.2016, який за своєю правовою природою є договором підряду.

Так, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.ч.1,2 ст. 837 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 843, ст. 844 ЦК України у договорі підряду встановлюється ціна роботи або спосіб її визначення, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з п. 4.1. Договору, роботи за Договором виконуються протягом (20) робочих днів.

Таким чином, роботи мали бути виконані відповідачем у строк до 08.12.2016.

При цьому, розділом 5 Договору сторони погодили та встановили порядок здачі - приймання робіт за Договором.

Так, у відповідності до умов п. 5.1. Договору, здача - приймання робіт шляхом підписання сторонами Акту здачі - приймання виконаних підрядних робіт.

Згідно з п. 5.2. Договору, замовник зобов'язаний у триденний термін з дня отримання від виконавця документів відповідно до п. 5.1. цього Договору повернути відписані Акт та Довідку, або надати мотивовану відмову від їх підписання з переліком необхідних доробок.

У випадку необґрунтованої затримки підписання замовником Акту та Довідки у строк, обумовлений пунктом 5.2 цього Договору, така затримка прирівнюється до порушення замовником взятих на себе зобов'язань (п. 5.3. Договору).

Відповідно до умов п. 4.2. Договору, у разі дострокового виконання робіт виконавцем, Замовник бере на себе зобов'язання провести дострокове приймання робіт у відповідності з умовами цього Договору.

Згідно з п. 5.5. Договору, у випадку поставки (встановлення, монтажу тощо) Виконавцем будь-якого обладнання та/або приладів, виконавець зобов'язаний передати таке обладнання та/або прилади замовнику разом з усіма документами, інструкціями, гарантійними талонами тощо на таке обладнання та/або прилади.

Відповідно до п. 5.6. Договору, виконавець несе повну матеріальну відповідальність за якість та збереження виконаних робіт (у тому числі обладнання та/або приладів), наслідки їх пошкодження або знищення і не може вимагати від замовника оплати за виконані, але знищені, пошкоджені або втрачені роботи до моменту підписання замовником відповідного акту згідно з п. 5.1 цього Договору.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У даному разі, в матеріалах справи відсутній підписаний між сторонами акт здачі - приймання виконаних підрядних робіт на суму 36192,00 грн. у відповідності до умов Договору № 126 від 18.11.2016.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищенаведені обставини та норми чинного закону, відповідачем доказів, на підтвердження виконання останнім робіт на суму 36192,00 грн. або на спростовання доводів позивача, Суду не надано.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 36192,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, у зв'язку із затримкою робіт за Договором №126 від 18.11.2016, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 579,08 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Так, у відповідно до умов п. 7.2. Договору, сторони передбачили та встановили, що за затримку виконання робіт за даним Договором виконавець виплачує замовнику пеню у розмірі 0,2 % від вартості робіт за кожний календарний день затримки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Суд зазначає, що боржник несе відповідальність, встановлену законом або договором.

При цьому, саме умовами договору сторони визначають характер порушення, за яке настає відповідальність, зокрема у формі стягнення штрафних санкцій.

Перевіривши нарахування пені за затримку виконання робіт у розмірі 579,08 грн., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нарахований невірно, тому, виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягає сума пені в розмірі 579,07 грн., в частині стягнення 0,01 грн. суд відмовляє, у зв'язку з невірним нарахуванням.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 3 % річних у розмірі 1561,71 та інфляційні втрати у розмірі 7130,52 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому, суд зазначає про те, що у даному разі зобов'язання відповідача зводиться до сплати грошей, отже, є грошовим зобов'язанням, тому у даному разі між сторонами наявні грошові зобов'язання, які відповідач належним чином не виконав, що дає підстави для стягнення на користь позивача інфляційних витрат за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми, які входять до складу грошового зобов'язання, оскільки боржник зобов'язаний відшкодувати інфляційні витрати від знецінення неповернутих коштів за час виконання рішення суду про стягнення суми (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 по справі № 910/123/17).

Перевіривши нарахування 3 % річних та інфляційних, суд приходить до висновку, що надані позивачем розрахунки суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нараховані невірно, тому, виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягає сума 3 % річних у розмірі 1561,52 грн. та інфляційні втрати у розмірі 6744,09 грн., в решті 3 % річних та інфляційних суд відмовляє, у зв'язку з невірним нарахуванням.

Таким чином, позовні вимоги Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури підлягають частковому задоволенню.

З огляду на приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи висновки господарського суду щодо часткового задоволення позову, судовий збір зі сплати судового збору у даному разі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електростройтех-М" (61052, м. Харків, вул. Маліновського, буд. 3, код ЄДРПОУ 37730248) на користь Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури (04053, м. Київ, вул. Вознесенський узвіз, буд. 20, код ЄДРПОУ 002214165) - 36192,00 грн. заборгованості; 579,07 грн. пені; 1561,52 грн. 3 % річних; 6744,09 грн. інфляційних втрат та 1747,01 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.10.2018 р.

Суддя ОСОБА_2