Рішення

від 17.10.2018 по справі 918/528/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2018 р.                     м. Рівне           Справа № 918/528/18

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Бережнюк В.В., за участю секретаря судового засідання Лиманського А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи

за позовом Державне підприємство "Зарічненське лісове господарство"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісопереробна компанія"

про стягнення в сумі 46 789,96 грн. та розірвання договору

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився          

від відповідача - не з'явився           

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Зарічненське лісове господарство" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісопереробна компанія" про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 46 789 грн. 96 коп. , розірвання договору оренди індивідуально визначеного майна № 222 від 18.08.2017 року та зобов'язати повернути орендоване майно згідно з переліком вказаному в Додатку 1 до Договору № 222 від 18.08.2017 р.

Позовні вимоги аргументовані тим, що відповідач не виконує належним чином умови укладеного між сторонами договору оренди індивідуально визначеного майна № 222 від 18 серпня 2017 року, в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів.

Ухвалою господарського суду від 20 серпня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/528/18. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Розгляд справи призначено до слухання в судовому засіданні на 18 вересня 2018 року.

Ухвалою суду від 18 вересня 2018 року розгляд справи відкладено на 26 вересня 2018 року.

25 вересня 2018 року від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи завірену копію платіжного доручення № 2757 від 31.08.2018 року, відповідно до якої позивач повідомляє про сплату заборгованості по орендній платі в сумі 46 789 грн. 96 коп.

Ухвалою суду від 26 вересня 2018 року розгляд справи відкладено на 17 жовтня 2018 року.

В судове засідання 17.10.2018 р. представники позивача та відповідача не з'явилися, про місце дату та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.202 ГПК України). Тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників сторін за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

18 серпня 2017 року між Державним підприємством "Зарічненське лісове господарство" (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лісопереробна компанія" (далі - орендар, відповідач) укладено договір оренди індивідуально визначеного майна № 222 (далі - договір) (арк.с. 16-20).

Пунктом 10.1. договору передбачено, що договір укладено строком на три роки, що діє з 18 серпня 2017 року до 17 серпня 2020 року.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах , які були передбачені цим Договором (пункт 10.6. Договору).

Оскільки матеріали справи не містять доказів звернення будь-якої із сторін з заявою про припинення договору, як це встановлено пунктом 10.6. договору, суд приходить до висновку, що станом на час розгляду справи, договір є чинним.

Відповідно до п. 1.1. Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно згідно додатку 1 (далі - Майно), що знаходиться на балансі державного підприємства "Зарічненське лісове господарство", вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 767 556 грн. 00 коп. Майно передається в оренду з метою організації деревообробного виробництва.

Згідно п. 2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до п.2.4. Договору у разі припинення цього договору майно повертається Орендарем Орендодавцю. Орендар повертає майно Орендодавцю (Балансоутримувачу) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю цим Договором. Майно вважається поверненим Орендодавцю (Балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі. Обов'язок по складанню акта приймання - передачі покладається на сторону, яка передає Майно іншій стороні Договору (п. 2.5. Договору).

          На виконання пункту 2.1. Договору, 18 серпня 2017 року сторони підписали акт приймання-передачі індивідуально визначеного майна, відповідно до якого позивач передав відповідачу у строкове платне користування індивідуально визначене майно (обладнання та транспортні засоби), яке розташоване за адресою: Рівненська область, Зарічненський район, смт. Зарічне, вул. Центральна, 78 - Б та перебуває на балансі Державного підприємства "Зарічненське лісове господарства": станок брусовочний ТD - 500 (Wolter TD -500); станок багатопильний WD -400 (Lignuma WD -400); станок заточний ОРТ - 2 (Wolter); станок торцювальний DM RT -300 (Rеmа DМ RТ 300); станок торцювальний DM RT -300 (Rеmа DМ RТ 300); поперечний транспортер; ланцюговий транспортер; складна пилка Р -500 (Lignuma WD -300); торцювальний двохпильний верстат; транспортер стрічковий; верстат круглопильний ЦМ -120; рольганг до верстата; Тельфер; кран козловий ККТ -3,2; автонавантажувач 40814 (завод.№55848 з бензиновим двигуном ГАЗ); подрібнювач деревини (DР -660Е).

Даний акт приймання-передачі приміщення підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками сторін (арк.с. 22-23).

Згідно пункту 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - квітень 2017 року 6 453,88 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2. Договору).

Згідно п. 3.7 Договору зобов'язання Орендаря по сплаті орендної плати забезпечується у вигляді авансової оплати в розмірі не менше ніж орендна плата за місяць не пізніше 10-го числа наступного за звітним місяцем.

Згідно розділу 5 договору орендар зокрема зобов'язується: своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.2. Договору); протягом місяця після укладення цього Договору застрахувати орендоване майно не менше ніж на його балансову вартість на користь Орендодавця, в порядку, визначеному законодавством (п. 5.5. Договору).

У порушення умов договору відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі здійснював платежі, передбачені укладеним між сторонами договором.

Так, згідно наданих позивачем розрахунків, заборгованість відповідача перед позивачем по орендних платежах станом на 01.07.2018 р. становила 46 789,96 грн. Вказане підтверджується наявним у матеріалах справи актом звірки взаєморозрахунків (арк.с. 15).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 771 Цивільного кодексу України договором або законом може бути встановлений обов'язок наймача укласти договір страхування речі, що передана у найм.

Як вбачається з матеріалів справи після порушення провадження у справі відповідач сплатив позивачу кошти в сумі 46 789,96 грн. 31 серпня 2018 року, що підтверджується платіжним дорученням № 2757 від 31.08.2018 р.

Згідно статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо зокрема відсутній предмет спору.

Враховуючи сплату відповідачем наявної заборгованості суд керуючись ст. 231 ГПК України вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 46789,96 грн. заборгованості по орендній платі.

Згідно пункту 8.2. Договору орендар має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього Договору або його розірвання в разі погіршення стану орендованого Майна внаслідок невиконання або неналежного невиконання умов цього Договору.

Пунктом 10.4. договору передбачено, що за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням суду у випадках передбачених чинним законодавством.

Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Статтею 651 Цивільного кодексу України врегульовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звертався до відповідача із пропозицією розірвати Договір №222 від 18 серпня 2017 року, виклавши таку пропозицію у відповідній вимозі №169 від 16 квітня 2018 року (арк.с. 14).

Як зазначалося вище, одним з правових наслідків порушення зобов'язання є розірвання договору (ст.611 Цивільного кодексу України), при цьому, у відповідності до ст.614 Цивільного кодексу України та ст.218 Господарського кодексу України, відповідальність за порушення господарського зобов'язання настає за умови наявності вини особи, яка його порушила, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання та недопущення господарського правопорушення. Таким чином, у відповідності до наведених правових норм, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч.3 ст. 653 ЦК України).

Відповідно до пункту 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги ті обставини, що відповідачем прострочено оплату орендної плати більш ніж на три місяці, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання договору оренди індивідуально визначеного майна № 222 від 18 серпня 2017 року, який укладений між Державним підприємством Зарічненське лісове господарство" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лісопереробна компанія" та зобов'язання повернення орендованого майна згідно з переліком в Додатку 1, є обґрунтованими, тому підлягають до задоволення.

Провадження у справі в частині вимог про стягнення 46 789,96 грн. заборгованості слід закрити в порядку статті 231 ГПК України.

Судові витрати понесені позивачем у виді судового збору, сплаченого при зверненні до суду з даним позовом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 762,00 грн.

Крім того, частиною 4 статті 231 ГПК України зазначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 5 статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Враховуючи викладене, судовий збір, сплачений позивачем в розмірі 1 762, 00 грн. підлягає поверненню після подання до суду відповідного клопотання особою, яка його сплатила.

Керуючись статтями 129, 231, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Розірвати договір оренди індивідуально визначеного майна № 222 від 18 серпня 2017 року, укладений між Державним підприємством "Зарічненське лісове господарство" (34000, Рівненська область, смт. Зарічне, вул. Центральна, 78, р/р 26008707202317 в ПАТ КБ Приватбанк м. рівне МФО 333391 код ЄДРПОУ 00992823) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лісопереробна компанія" (34000, Рівненська область, смт. Зарічне, вул. Центральна, 78, р/р 26001054709919 у ПАТ КБ Приватбанк м. Рівне МФО 333391 код ЄДРПОУ 37457112) та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісопереробна компанія" повернути орендоване майно згідно з переліком вказаному в Додатку 1 до Договору № 222 від 18.08.2017 р.

3. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 46 789,96 грн. боргу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісопереробна компанія" (34000, Рівненська область, смт. Зарічне, вул. Центральна, 78, р/р 26001054709919 у ПАТ КБ Приватбанк м. Рівне МФО 333391 код ЄДРПОУ 37457112) на користь Державного підприємства "Зарічненське лісове господарство" (34000, Рівненська область, смт. Зарічне, вул. Центральна, 78, р/р р/р 26008707202317 в ПАТ КБ Приватбанк м. рівне МФО 333391 код ЄДРПОУ 00992823) - 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано "22" жовтня 2018 року.

Суддя Бережнюк В.В.