Рішення

від 24.05.2018 по справі 299/3583/17

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

---

Справа № 299/3583/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

24.05.2018 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді Кашуби А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Чернянчук К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 Елемира Ендрейовича до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

20.11.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

В обґрунтування позову позивач зазначив наступне.

21 червня 2013 року між позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в усній формі було укладено договори позики, згідно з яким він передав останнім у власність грошові кошти в сумі 25000 гривень, які відповідачі зобов'язалися повернути йому до 10 січня 2014 року. На підтвердження укладення договору позики, відповідачі того ж дня видали розписку про те, що вони одержали від ОСОБА_1 вищевказану суму, яка засвідчена їхніми особистими підписами. Однак, відповідачі в обумовлений строк до 10.01.2014 року позику не повернули. На підставі вищенаведеного, просить суд стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на користь позивача, заборгованість за договором позики у розмірі 25 000,00 грн., проценти за користування позикою у розмірі 16 712,56 грн., три проценти річних від простроченої суми за порушення грошового зобов'язання у розмірі 2 134,93 грн. та витрати за судовий збір у розмірі 640 гривень.

02.02.2018 року позивачем було подано заяву про зміну предмета позову, в якій він вказував, що додатково 21 червня 2013 року між ним, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в усній формі було укладено договір позики, згідно з яким він передав останнім у власність грошові кошти в сумі 16 000 гривень, які відповідачі зобов'язалися повернути йому до 10 січня 2014 року. На підтвердження укладення договору позики, відповідачі того ж дня видали позивачу розписку про те, що вони одержали від нього вищевказану суму, яка засвідчена їхніми особистими підписами, однак, відповідачі в обумовлений строк позику не повернули. На підставі вищенаведеного, просить суд, окрім первинних вимог, також стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на користь позивача, заборгованість за договором позики в розмірі 16000,00 грн., проценти за користування позикою у розмірі 10 696,04 грн., три проценти річних від простроченої суми за порушення грошового зобов'язання у розмірі 1 366,35 грн. та витрати за судовий збір у розмірі 719,09 гривень.

Позивач у судове засідання не прибув, незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду справи був судом повідомлений належним чином. Проте подав заяву за якою просить суд розглянути справу за відсутності позивача за наявними у ній доказами, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання повторно не прибули, хоча були належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. Конверти з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень повернулися на адресу суду з відміткою поштової установи За закінченням терміну зберігання . Клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому суд вирішив проводити розгляд справи у відсутності відповідачів в заочному порядку, про що постановив ухвалу, оскільки на проведенні розгляду наполягав позивач.

Судове засідання у справі було призначене на 24.05.2018 року на 15 год. 00 хв., однак через неявку в судове засідання всіх учасників справи судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.06.2013 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканка с. Шаланки, вул. Миру, 10, Виноградівського району, Закарпатської області та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець с. Шаланки, вул. Чапаєва, 3, Виноградівського району, Закарпатської області, отримали у борг від ОСОБА_1 Елемира Ендрейовича, грошові кошти у сумі 25 000,00 грн., які вони зобов'язалися повернути в рівних частинах до 10 січня 2014 року (а.с.8).

Того ж дня, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканка с. Шаланки, вул. Миру, 10, Виноградівського району, Закарпатської області та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець с. Шаланки, вул. Чапаєва, 3, Виноградівського району, Закарпатської області, отримали у борг від ОСОБА_1 Елемира Ендрейовича, грошові кошти у сумі 16000,00 грн., які вони зобов'язалися повернути до 10 січня 2014 року (а.с.40).

Відповідно до ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти: правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як зазначено у ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Обов'язок позичальника повернути позику визначений ст. 1049 ЦК України, відповідно до якої позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Як зазначено у ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено у правовій позиції Верховного Суду України від 02.07.2014 року (у справі №6-79 цс 14) відповідно до норм ст. ст. 1046, 1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.

За змістом ст. ст. 526, 527 ЦК України належним виконанням зобов'язання є, зокрема, виконання його належними сторонами або уповноваженими особами, під якими слід розуміти будь-яку особу, яка має повноваження сторони зобов'язання, про що може бути зазначено у договорі або виданій відповідно до закону довіреності.

Оскільки розписка від 21.06.2013 року, на підтвердження укладеного договору позики між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на суму 25000,00 грн. не містить підписів відповідачів, суд не може взяти її до уваги, як доказ, а тому в цій частині позову слід відмовити. Інших доказів на підтвердження позовних вимог в цій частині позивач не надав, клопотання про виклик свідків не заявлялось.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку що між сторонами у справі фактично був укладений лише договір позики на суму 16000,00 на строк з 21.06.2013 року до 10.01.2014 року.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до пункту 9 Положення про основи процентної політики Національного банку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21 квітня 2016 року № 277, Національний банк оприлюднює розмір облікової ставки на сторінці офіційного інтернет-представництва Національного банку.

Постановами Національного банку України від 09 серпня 2013 року № 315, від 14 квітня 2014 року № 212, від 15 липня 2014 року № 417, від 12 листопада 2014 року № 719, від 04 лютого 2015 року № 81, від 02 березня 2015 року № 154, від 27 серпня 2015 року № 557, від 24 вересня 2015 року № 627, від 29 жовтня 2015 року № 750, від 17 грудня 2015 року № 894, від 28 січня 2016 року № 40, від 03 березня 2016 року № 135, від 21 квітня 2016 року № 278, рішеннями Правління Національного банку України від 26 травня 2016 року № 25-рш, від 23 червня 2016 року № 88-рш, від 28 липня 2016 року № 172-рш, від 15 вересня 2016 року № 277-рш, від 27 жовтня 2016 року №372-рш, від 02 березня 2017 року №110-рш, від 13 квітня 2017 року № 232-рш, від 25 травня 2017 року № 318-рш, встановлені облікові ставки НБУ, що діяли в період з 13 серпня 2013 року по 24 жовтня 2017 року.

Відповідно до інформації з офіційного веб-сайту Національного банку України http://www.bank.gov.ua/statist/Stat_data/discount_rate.htm розмір облікової ставки НБУ становив: з 10.06.2013 року по 12.08.2013 рік - 7.0 % річних; з 13.08.2013 року по 14.04.2014 рік - 6.5 % річних; з 15.04.2014 року по 16.07.2014 рік - 9.5 % річних; з 17.07.2014 року по 12.11.2014 рік - 12.5 % річних; з 13.11.2014 року по 05.02.2015 рік - 14.0 % річних; з 06.02.2015 року по 03.03.2015 рік - 19.5 % річних; з 04.03.2015 року по 27.08.2015 рік - 30.0 % річних; з 28.08.2015 року по 24.09.2015 рік - 27.0 % річних; з 25.09.2015 року по 21.04.2016 рік - 22.0 % річних; з 22.04.2016 року по 26.05.2016 рік - 19.0 % річних; з 27.05.2016 року по 23.06.2016 рік - 18.0 % річних; з 24.06.2016 року по 28.07.2016 рік - 16.5 % річних; з 29.07.2016 року по 15.09.2016 рік - 15.5 % річних; з 16.09.2016 року по 27.10.2016 рік - 15.0 % річних; з 28.10.2016 року по 13.04.2017 рік - 14.0 % річних; з 14.04.2017 року по 25.05.2017 рік - 13.0 % річних; з 26.05.2017 року по 24.10.2017 рік - 12.5 % річних.

Враховуючи вищенаведене, проценти за користування грошовими коштами в розмірі 16000,00 грн. за період з 21 червня 2013 року (дата укладання договору) по 24 жовтня 2017 року (дата яку зазначив позивач у позові) становлять:

- з 21.06.2013 року по 12.08.2013 рік - 53 дні (облікова ставка НБУ 7.0 % річних):16 000 грн. (сума позики) х 7.0 % (облікова ставка НБУ) : 365 днів х 53 дні = 162,63 грн.;

- з 13.08.2013 року по 14.04.2014 рік - 211 днів (облікова ставка НБУ 6.5 % річних):16 000 грн. (сума позики) х 6.5 % (облікова ставка НБУ) : 365 днів х 211 днів = 601,20 грн.;

- з 15.04.2014 року по 16.07.2014 рік - 93 дні (облікова ставка НБУ 9.5 % річних):16 000 грн. (сума позики) х 9.5 % (облікова ставка НБУ) : 365 днів х 93 дні = 387,28 грн.;

- з 17.07.2014 року по 12.11.2014 рік - 119 днів (облікова ставка НБУ 12.5 % річних):16 000 грн. (сума позики) х 12.5 % (облікова ставка НБУ) : 365 днів х 119 днів = 652,05 грн.;

- з 13.11.2014 року по 05.02.2015 рік - 85 днів (облікова ставка НБУ 14.0 % річних):16 000 грн. (сума позики) х 14.0 % (облікова ставка НБУ) : 365 днів х 85 днів = 521,64 грн.;

- з 06.02.2015 року по 03.03.2015 рік - 26 днів (облікова ставка НБУ 19.5 % річних):16 000 грн. (сума позики) х 19.5 % (облікова ставка НБУ) : 365 днів х 26 днів = 222,24 грн.;

- з 04.03.2015 року по 27.08.2015 рік - 176 днів (облікова ставка НБУ 30.0 % річних):16 000 грн. (сума позики) х 30.0 % (облікова ставка НБУ) : 365 днів х 176 днів = 2314,52 грн.;

- з 28.08.2015 року по 24.09.2015 рік - 28 днів (облікова ставка НБУ 27.0 % річних):16 000 грн. (сума позики) х 27.0 % (облікова ставка НБУ) : 365 днів х 28 днів = 331,39 грн.;

- з 25.09.2015 року по 21.04.2016 рік - 210 днів (облікова ставка НБУ 22.0 % річних):16 000 грн. (сума позики) х 22.0 % (облікова ставка НБУ) : 365 днів х 210 днів = 2025,20 грн.;

- з 22.04.2016 року по 26.05.2016 рік - 35 днів (облікова ставка НБУ 19.0 % річних):16 000 грн. (сума позики) х 19.0 % (облікова ставка НБУ) : 365 днів х 35 днів = 291,50 грн.;

- з 27.05.2016 року по 23.06.2016 рік - 28 днів (облікова ставка НБУ 18.0 % річних):16 000 грн. (сума позики) х 18.0 % (облікова ставка НБУ) : 365 днів х 28 днів = 220,93 грн.;

- з 24.06.2016 року по 28.07.2016 рік - 35 днів (облікова ставка НБУ 16.5 % річних):16 000 грн. (сума позики) х 16.5 % (облікова ставка НБУ) : 365 днів х 35 днів = 253,15 грн.;

- з 29.07.2016 року по 15.09.2016 рік - 49 днів (облікова ставка НБУ 15.5 % річних):16 000 грн. (сума позики) х 15.5 % (облікова ставка НБУ) : 365 днів х 49 днів = 332,93 грн.;

- з 16.09.2016 року по 27.10.2016 рік - 42 дні (облікова ставка НБУ 15.0 % річних):16 000 грн. (сума позики) х 15.0 % (облікова ставка НБУ) : 365 днів х 42 дні = 276,16 грн.;

- з 28.10.2016 року по 13.04.2017 рік - 168 днів (облікова ставка НБУ 14.0 % річних):16 000 грн. (сума позики) х 14.0 % (облікова ставка НБУ) : 365 днів х 168 днів = 1 031,01 грн.;

- з 14.04.2017 року по 25.05.2017 рік - 42 дні (облікова ставка НБУ 13.0 % річних):16 000 грн. (сума позики) х 13.0 % (облікова ставка НБУ) : 365 днів х 42 дні = 239,34 грн.;

- з 26.05.2017 року по 24.10.2017 рік - 152 дні (облікова ставка НБУ 12.5 % річних):16 000 грн. (сума позики) х 12.5 % (облікова ставка НБУ) : 365 днів х 152 дні = 832,87 грн.

Всього процентів за користування позикою в розмірі 16000,00 грн.: 162,63 + 601,20 + 387,28 + 652,05 + 521,64 + 222,24 + 2 314,52 + 331,39 + 2 025,20 + 291,50 + 220,93 + 253,15 + 332,93 + 276,16 + 1 031,01 + 239,34 + 832,87 = 10 696,04 грн.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, частиною першою вказаної статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Частиною другою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи статті 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.

Період за який здійснюється нарахування 3 % річних: з 11.01.2014 року (наступний за днем після закінчення строку повернення позики) по 24.10.2017 рік (день подання позову до суду), всього - 1 039 днів.

Розрахунок 3% річних: 16 000 : 100 х 3 : 365 х 1 039 = 1366,35 грн.

Однак враховуючи, що позивач скористався встановленою у ст.1048 ЦК України нормою, яка визначає розмір відсотків за користування коштами на рівні облікової ставки Національного банку України, то застосування 3% річних на думку суду призведе до подвійного стягнення відсотків, а тому відмовляє у цій частині позовних вимог.

Про стягнення індексу інфляції позивач не заявляв, а тому судом це питання не розглядалось.

Таким чином обґрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів суми позики у розмірі 16000,00 грн. та процентів за користування позикою у розмірі 10 696,04 грн..

У відповідності до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача витрати із сплати судового збору в розмірі 640 грн.

Керуючись ст. ст. 530, 610, 611, 625, 626, 1046 - 1051 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 133, 141, 210, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4 (Чапаєва), 3, Виноградівського району, Закарпатської області, ідентифікаційний номер - суду невідомий, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 (Чапаєва), 3, Виноградівського району, Закарпатської області, ідентифікаційний номер - суду невідомий, на користь ОСОБА_1 Елемира Ендрейовича, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, паспорт серії ВР №557665, суму основного боргу за договором позики (розпискою від 21.06.2013 року) в розмірі 16 000,00 грн.(шістнадцять тисяч гривень 00 коп.), а також проценти за користування позикою у розмірі 10 696,04 грн. (десять тисяч шістсот дев'яносто шість гривень 04 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4 (Чапаєва), 3, Виноградівського району, Закарпатської області, ідентифікаційний номер - суду невідомий, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 (Чапаєва), 3, Виноградівського району, Закарпатської області, ідентифікаційний номер - суду невідомий, на користь ОСОБА_1 Елемира Ендрейовича, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, паспорт серії ВР №557665, витрати із сплати судового збору в розмірі 640 грн. (шістсот сорок гривень 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його оголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

ГоловуючийОСОБА_4