Вирок

від 22.10.2018 по справі 332/3278/18

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/3278/18

Провадження №: 1-кп/332/392/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2018 р.м. Запоріжжя

Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

секретаря: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

захисника: ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 32018080020000012 від 30.07.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, має на утриманні неповнолітню дитину, працюючого директором ТОВ «Запоріжнафтохім», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням про заснування ТОВ «Запоріжнафтохім» від 31.08.2015 створено ТОВ «Запоріжнафтохім» (код за ЄДРПОУ 39998652). Відповідно до наказу №1 від 28.09.2015 ОСОБА_5 призначено на посаду директора ТОВ «Запоріжнафтохім», який до теперішнього часу обіймає вказану посаду.

Основним видом діяльності ТОВ «Запоріжнафтохім» є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Згідно статуту ТОВ «Запоріжнафтохім», зареєстрованого 28.12.2015 №11031050001038616, на директора ТОВ «Запоріжнафтохім» ОСОБА_5 покладено наступні обов`язки: вирішення поточних питань діяльності Товариства; представляти Товариство у відносинах з будь-якими юридичними і фізичними особами, розпорядження майном та коштами; укладення договорів та інших угод; визначення розмірів платежів за послуги; здійснення обліку та внутрішнього контролю за господарською діяльністю; несе персональну відповідальність за виконання покладених завдань; тощо.

Незважаючи на це, на початку серпня 2018 року директор ТОВ «Запоріжнафтохім» ОСОБА_5 , на якого відповідно покладено обов`язки щодо приймання та реалізації паливно-мастильних матеріалів та ведення касової дисципліни, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в порушення положень Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року (далі ПКУ), Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» №124-VIІ від 15.01.2015 року, постанови Кабінету Міністрів України №927 від 01.08.2013 року зі змінами та доповненнями «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив» (далі Технічний регламент) вирішив здійснювати незаконну діяльність, пов`язану з придбанням з метою збуту, зберіганням з метою збуту та подальшим збутом незаконно виготовлених підакцизних товарів (паливно-мастильних матеріалів), з використанням матеріальної бази нафтобази, яка належить «Запорізькому підприємству по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест» (код за ЄДРПОУ 22128249), що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Макаренка, буд. 21.

Відповідно до п.п. 145 п. 1 ст. 14 Податкового Кодексу України підакцизні товари (продукція) - це товари за кодами згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, на які цим кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Згідно положень п. 1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать нафтопродукти, зокрема бензини моторні, акцизний податок з яких обчислюється за ставками, зазначеними в положеннях п.п. 4 п. 3 ст. 215 ПКУ.

Положеннями Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» визначено поняття технічного регламенту це нормативно-правовий документ, в якому визначено характеристики продукції або пов`язані з ними процеси та методи виробництва, включаючи відповідні процедурні положення, додержання яких є обов`язковим.

Згідно ст. 9 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» цілями прийняття технічних регламентів є захист життя та здоров`я людей, тварин і рослин, охорона довкілля та природних ресурсів, забезпечення енергоефективності, захист майна, забезпечення національної безпеки та запобігання підприємницькій практиці, що вводить споживча (користувача) в оману.

З метою захисту життя та здоров`я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони навколишнього середовища та природних ресурсів Кабінетом Міністрів України встановлені вимоги до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, що виробляються, вводяться в обіг та реалізуються на території України, які викладені у постанові КМУ № 927 від 01.08.2013 «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив» (далі - Технічний регламент).

Відповідно до п. 3 Технічного регламенту автомобільний бензин це суміш рідких вуглеводів, отриманих в процесі переробки нафти, газового конденсату або їх сумішей, яка википає при температурі 30-215 градусів Цельсія та використовується у двигунах внутрішнього згорання з примусовим запалюванням паливно-повітряної суміші.

Згідно з п. 12 Технічного регламенту за екологічними показниками встановлено такі екологічні класи автомобільних бензинів: Євро3, Євро4, Євро5. Автомобільні бензини повинні відповідати вимогам, наведеним у додатку 2 Технічного регламенту, зокрема щодо об`ємної частки бензолу, концентрації свинцю, масової частки кисню, об`ємної частки вуглеводів, детонаційної стійкості, об`ємної частки біоетанолу. Якість палив повинна відповідати вимогам Технічного регламенту.

Відповідно до положень п. 3 Технічного регламенту обіг палива на ринку переміщення (транспортування) палива від виробника (імпортера, постачальника) до споживача або будь-які дії, пов`язані з транспортуванням, зберіганням, продажем.

Документ про якість (паспорт якості) палива це документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів.

Відповідно до положень п. 5 Технічного регламенту дозволяється обіг палив, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Одночасно з цим, ОСОБА_5 , в порушення вищевказаних вимог законодавства України, у серпні 2018, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою особистого збагачення, вирішив здійснювати придбання з метою збуту, зберігання з метою збуту та збут незаконно виготовлених паливно-мастильних матеріалів, з використанням матеріальної бази - нафтобази, яка належить «Запорізькому підприємству по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест».

Так, 03.08.2018 приблизно об 15-00 годин ОСОБА_5 , знаходячись у невстановленому під час досудового розслідування місці, будучи достовірно обізнаним про якість підакцизних товарів та джерело їх походження, придбав паливно-мастильні матеріали, а саме: бензин марки А-92 у кількості 1400 літрів у невстановленої під час досудового розслідування особи, без відповідних документів, які посвідчують якість вказаних підакцизних товарів та джерело їх походження.

У подальшому, директор ТОВ «Запоріжнафтохім» ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільну небезпечність діяння, реалізуючи свій злочинний умисел з метою подальшого особистого збагачення, діючи умисно, будучи достовірно обізнаним про якість підакцизних товарів та джерело їх походження, 03.08.2018 близько 17-00 годин забезпечив надходження вказаних незаконно виготовлених підакцизних товарів, якість яких не відповідає вимогам ДСТУ, без відповідних документів, які посвідчують якість підакцизних товарів та джерело їх походження шляхом заповнення металевих бочок, які розташовані на території нафтобази, що належить «Запорізькому підприємству по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Макаренка, буд. 21.

Реалізуючи свій злочинний умисел, директор ТОВ «Запоріжнафтохім» ОСОБА_5 , 13.08.2018, діючи умисно, не повідомляючи про придбання незаконно виготовлених підакцизних товарів (паливно-мастильних матеріалів), за адресою: м. Запоріжжя, вул. Макаренка, буд. 21, реалізував бензин А-92 фізичним особам, тим самим здійснивши збут підакцизних товарів (паливно - мастильних матеріалів).

Так, 29.08.2018 проведено обшук за адресою розташування нафтобази, що належить «Запорізькому підприємству по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Макаренка, буд. 21, за результатами якого виявлено та вилучено паливно-мастильні матеріли, а саме бензин А-92 у кількості 1100 літрів.

Згідно з висновком Дніпропетровського відділу з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС Державної фіскальної служби №142008200-0946 від 17.09.2018 встановлено наступне: зразки палива, які відібрані з металевих бочок ТОВ «Запоріжнафтохім» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Макаренка, буд. 21 бензин А-92 у кількості 1100 літрів (проба №1) не відповідають вимогам ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні Євро. Технічні умови» та вимогам «Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927, за визначеними показниками: «густина за температури 15 градусів Цельсія», «об`ємна частка випаровування за температури 100 градусів Цельсія», «вміст сірки», «об`ємна частка ароматичних вуглеводів» та «об`ємна частка бензолу».

Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.204 КК України, як незаконне придбання з метою збуту, а також збут незаконно виготовлених підакцизних товарів.

Під час досудового розслідування 26.09.18 між прокурором, якому в порядку ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 і підозрюваним ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст.ст.468,469,472 КПК України, укладена угода про визнання винуватості.

Згідно угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних, для даного кримінального провадження, обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч.1 ст.204 КК України.

Обвинувачений у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди обвинуваченому буде призначене покарання за ч.1 ст.204 КК України у вигляді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 грн. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст.468,469КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

В судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні також просили угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідні до угоди зобов`язання.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК України та КК України,суд,врахувавши заслуханідоводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Керуючись ст.ст.314,369,373,374,376,474,475 КПК України,

УХВАЛИВ:

Затвердити по кримінальному провадженні №32018080030000012 угоду про визнання винуватості від 26.09.18 укладену між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.204 КК України, призначивши покарання у вигляді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 грн.

Речові докази: паливно-мастильні матеріали, які вилучено бензин марки А-92 у кількості 1100 літрів - знищити.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд міста Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1