Рішення

від 17.10.2018 по справі 0240/2968/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 жовтня 2018 р. Справа № 0240/2968/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_3 (22800, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1)

до: Немирівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (22800, Вінницька область, Немирівський район, м. Немирів, вул. Шевченка, буд. 14, код ЄДРПОУ 34893443), третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області (21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 14, код ЄДРПОУ 37471912)

про: визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Немирівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, про визнання протиправними та скасування рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що в травні 2018 року він звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про скасування постанов старшого державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 55549045 від 17.01.2018 року, відкритого на виконання постанови Держархбудінспекції № 25 від 05.02.2016 року про стягнення штрафу в розмірі 13600 грн. та про накладення арешту на майно від 25.04.2018 року. З огляду на те, що постановами начальника Немирівського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області від 13.06.2018 року були скасовані постанови про відкриття виконавчого провадження № 55549045 від 17.01.2018 року та про накладення арешту на майно від 25.04.2018 року, судом закрито провадження у справі на підставі ст. 238 КАС України. Однак, 14.08.2018 року позивач дізнався про те, що постановою начальника Немирівського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області від 13.06.2018 року скасовано постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 20.04.2017 року, що видав ОСОБА_2 (не діє) при примусовому виконанні постанови № 25, виданої Держархбудінспекцією від 05.02.2016 року про стягнення з позивача штрафу 13600 грн. у виконавчому провадженні № 50714506. Також, позивачу було вручено постанову від 12.04.2017 року про арешт майна боржника в рамках виконавчого провадження № 50714506. На думку позивача, внаслідок прийняття постанови про скасування процесуального документу від 13.06.2018 року у виконавчому провадженні № 50714506, відповідач фактично поновив примусове виконання виконавчого документу у виконавчому провадженні № 55549045, яке було предметом розгляду у справі № 802/1347/18-а, провадження в якій закрито.

Ухвалою суду від 04.09.2018 року позовну заяву залишено без руху.

На підставі ухвали про відкриття провадження у справі від 27.09.2018 року розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області.

В судове засідання позивач не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі повернувся до суду з відміткою поштового відділення зв'язку: "за закінченням терміну зберігання".

Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі та відзиву на позовну заяву не надав.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі. Окремо просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Згідно ч. 1, 9 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Оскільки відповідачем на надано відзив на позовну заяву, суд вирішує справу за наявними матеріалами, згідно ч. 6 ст. 162 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.04.2016 року Немирівським РВДВС ГТУЮ у Вінницькій області відкрито виконавче провадження № 50714506 з примусового виконання постанови № 25, виданої 05.02.2016 року Держархбудінспекцією про стягнення з Бостанджи Мостафи штрафу в розмірі 13600 грн.

Згідно постанови від 12.04.2017 року ВП № 50714506 про арешт майна боржника накладено арешт на все майно позивача.

20.04.2017 року державним виконавцем Клюєвим О.О. прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 50714506.

Крім того, постановою державного виконавця Немирівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ВП №55549045 від 17.01.2018 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови № 25 від 05.02.2016 року, виданої Держархбудінспекцією, про стягнення з позивача штрафу в розмірі 13600 грн., якою з позивача також стягнуто виконавчий збір в сумі 1360 грн.

25.04.2018 року відповідачем прийнято постанову про накладення арешту на майно.

Вказані рішення оскаржені позивачем в судовому порядку.

13.06.2018 року начальником Немирівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області винесено постанови про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №55549045 від 17.01.2018 року і стягнення з позивача виконавчого збору, та постанови про накладення арешту на майно від 25.04.2018 року.

Згідно ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 18.06.2018 року у справі № 802/1347/18-а провадження закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, у зв'язку із самостійним виправленням суб'єктом владних повноважень оскаржуваних рішень.

Разом з тим, 13.06.2018 року начальником Немирівського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області прийнято постанову ВП № 50714506 про скасування процесуального документу. Вказаним рішенням скасовано постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 20.04.2017 року, що видав ОСОБА_2 (не діє) при примусовому виконанні постанови № 25 від 05.02.2016 року, виданої Держархбудінспекцією, про стягнення з позивача штрафу в розмірі 13600 грн., та вручено позивачу постанову від 12.04.2017 року ВП № 50714506 про арешт майна боржника. Дані рішення одночасно являються предметом оскарження у даній справі.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 року (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно із ч. 1, 2, 4 ст. 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч. 3 ст. 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що примусове виконання рішень, зокрема постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом здійснюють державні виконавці. Під час вчинення виконавчих дій виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Якщо прийняті під час примусового виконання рішення державного виконавця суперечать вимогам закону, начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, має право своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Матеріали справи свідчать, що постанову Держархбудінспекції № 25 від 05.02.2016 року двічі було звернуто до примусового виконання, що підтверджується постановами про відкриття виконавчого провадження № 50714506 від 07.04.2016 року та №55549045 від 17.01.2018 року.

Однак, 13.06.2018 року начальником Немирівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області винесено постанови про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №55549045 від 17.01.2018 року і стягнення з позивача виконавчого збору, та постанови про накладення арешту на майно від 25.04.2018 року.

Згідно ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 18.06.2018 року у справі № 802/1347/18-а щодо оскарження постанов про відкриття виконавчого провадження №55549045 від 17.01.2018 року і стягнення з позивача виконавчого збору, та постанови про накладення арешту на майно від 25.04.2018 року провадження закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, у зв'язку із самостійним виправленням суб'єктом владних повноважень порушень.

Таким чином, органом державної виконавчої служби усунуто порушення законодавства щодо подвійного примусового виконання постанови Держархбудінспекції № 25 від 05.02.2016 року.

Однак, ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 18.06.2018 року у справі № 802/1347/18-а про закриття провадження у справі про оскарження постанов про відкриття виконавчого провадження №55549045 від 17.01.2018 року і стягнення з позивача виконавчого збору, та постанови про накладення арешту на майно від 25.04.2018 року не є підставою для скасування постанови про скасування процесуального документу від 13.06.2018 року у виконавчому провадженні № 50714506 та постанови про арешт майна боржника від 12.04.2017 року, оскільки вона стосується іншого виконавчого провадження, яке є завершеним, а скасування оскаржуваних рішень у даній справі, на підставі вказаної ухвали сприятиме уникненню позивача від відповідальності та не виконанню постанови Держархбудінспекції № 25 від 05.02.2016 року, яка є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню згідно Закону України "Про виконавче провадження".

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши досліджені в ході розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Згідно ст. 139 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 (22800, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1 до Немирівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (22800, Вінницька область, Немирівський район, м. Немирів, вул. Шевченка, буд. 14, код ЄДРПОУ 34893443), третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області (21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 14, код ЄДРПОУ 37471912) про визнання протиправними та скасування рішень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Вінницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Альчук Максим Петрович