Рішення

від 22.10.2018 по справі 0240/2648/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 жовтня 2018 р. Справа № 0240/2648/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Папіллон`С" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось Головне управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області) до товариства з обмеженою відповідальністю "Папіллон`С" (далі - ТОВ "Папіллон`С") про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 8513 грн. 87 коп., який не погашений. ГУ ДФС України у Вінницькій області здійснено ряд заходів з метою встановлення наявності майна ТОВ "Папіллон`С", за результатами якого встановлено його відсутність. Відтак, у зв'язку з відсутністю майна у відповідача, яке можливо б реалізувати з метою погашення податкового боргу, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом у якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ "Папіллон`С", що знаходяться в банках на суму 8513 грн. 87 коп.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Так, відповідно до статей 162-164, 261 КАС України відповідачеві встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Проте, відзив від відповідача на адресу суду в строки, передбачені статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надходив. Ухвала суду направлялась відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, однак, на адресу суду повернувся конверт з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання".

В силу ч. 4 ст. 124 КАС України, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Папіллон`С" як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстровано 18 липня 2016 року, на податковому обліку перебуває у Вінницькій ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області та являється платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Як випливає із матеріалів справи, за ТОВ "Папіллон`С" рахується борг з єдиного податку в сумі 8513,87 грн. - основний платіж.

Податковий борг з єдиного податку виник 19 лютого 2018 року на підставі поданої:

- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи № 48190 від 08 лютого 2918 року, відповідно до якої сплаті підлягає податкове зобов'язання у сумі 5730,31 грн.;

- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи № 100983 від 15 червня 2918 року відповідно до якої сплаті підлягає податкове зобов'язання у сумі 2783,80 грн.

Відповідно до облікової картки платника єдиного податку у відповідача рахувалась переплата в сумі 0,24 грн. тому заборгованість з єдиного податку зменшилась та складає всього 8513,87 грн. - основного платежу.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно до п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов'язання згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п. 14.1.175 ст. 14 ПК України).

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57. 1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, відповідачем не було сплачено визначену суму грошового зобов'язання відповідно до поданих податкових декларацій, в результаті чого виник податковий борг.

Відповідно до п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Пунктом 54.3.3 ст. 54 Податкового кодексу України, визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

Згідно з п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 58.1 статті 58 ПК України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.1 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом вживались заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом винесення податкової вимоги форми "Ю" № 7909-50 від 12.03.2018 року, яка направлялася рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу платника податків, однак повернулася до податкового органу з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п.59.5 ст. 59 ПК України).

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), штрафних (фінансових) санкцій, що складає всього 8513,87 грн. Станом на день розгляду даної справи вказана заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 статті 95 ПК України).

Згідно пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 19-1.1.45 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів звертатися до суду у випадках, передбачених законодавством.

Враховуючи, що податковий борг відповідачем не сплачений, суд дійшов висновку про наявність підстав для його стягнення з рахунків у банках та у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Щодо позовної вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 20.1.33. п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

ГУ ДФС у Вінницькій області здійснено ряд заходів з метою встановлення наявності майна ТОВ "Папіллон`С", за результатами яких встановлено його відсутність, а саме: відповідно до інформації наданої листом № 31/2/0541-3937 від 20.05.2018 року Регіонального сервісного центру МВС у Вінницькій області територіального сервісного центру № 0541 за ТОВ "Папіллон`С" не зареєстровано транспортних засобів; відповідно до інформації наданої листом № 02-10/2557 від 26.05.2018 ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області сільськогосподарська техніка за ТОВ "Папіллон`С" не зареєстрована; відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстру іпотек, реєстру заборони відчужень нерухомого майна у ТОВ "Папіллон`С" відсутні права власності на будь-яке нерухоме майно.

Отже, із викладеного вбачається відсутність майна у відповідача, яке можливо було б реалізувати з метою погашення податкового боргу.

Таким чином, позивачем вжито передбачених податковим законодавством необхідних заходів щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу.

Відсутність майна у відповідача унеможливлює виконання покладених на податковий орган функцій щодо забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань щодо погашення податкового боргу.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно із п.п. 94.4. ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. При цьому в силу вимог абзацу 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Враховуючи те, що у відповідача відсутнє майно для погашення податкового боргу, що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення вимоги адміністративного позову про накладення арешту на кошти з метою забезпечення виконання ним своїх грошових зобов'язань перед бюджетом.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "Папіллон`С" кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 8513 (вісім тисяч п'ятсот тринадцять) гривень 87 копійок.

Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Папіллон`С" на суму 8513 (вісім тисяч п'ятсот тринадцять) гривень 87 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головне управління ДФС у Вінницькій області (місцезнаходження: 21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165);

Товариство з обмеженою відповідальністю "Папіллон`С" (місцезнаходження: 21009, м. Вінниця, вул. Стеценка, 61, кімната 303, код ЄДРПОУ 40664584).

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: 22.10.2018

Суддя Мультян Марина Бондівна