Рішення

від 12.09.2018 по справі 804/934/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 р. справа № 804/934/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловський Д.П., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: 49020, Дніпропетровська область, місто Дніпро, мкр Таромське, вулиця Тельмана, будинок 49; РНОКПП НОМЕР_1) до Департаменту соціальної політики Дніпропетровської міської ради (місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 75; код ЄДРПОУ 26510514) про визнання дій протиправними, та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

05 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви від 26.02.2018 року, просить суд: визнати дії Департаменту соціальної політики Дніпропетровської міської ради протиправними та зобов'язати стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) невиплачену матеріальну допомогу у сумі 3000,00 грн., як дружині померлого, відповідно до Положення про призначення та надання адресної матеріальної допомоги окремим категоріям громадян міста, затвердженого рішенням міської ради від 28.09.2016 № 26/14 "Про надання матеріальної допомоги" (а.с. 20-23).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у лютому 2017 року за рішенням комісії з питань розгляду заяв громадян щодо надання адресної матеріальної допомоги при Департаменті соціальної політики Дніпропетровської міської ради, за розпорядженням міського голови ОСОБА_2 було призначено матеріальну допомогу у сумі 3000,00 грн. У березні 2017 року ОСОБА_2 помер, тому, нарахована адресна матеріальна допомога ним отримана не була. 21.03.2017 року дружина померлого, тобто, позивач подала заяву та відповідні документи для отримання допомоги за померлого, проте, відповідачем було повідомлено, що станом на 23.05.2017 року діяло Положення зі змінами від 13.04.2017 року, тому, у Департаменті соціальної політики Дніпропетровської міської ради відсутності законні підстави для надання грошової допомоги за померлого. Отже, не погоджуючись із відмовою щодо надання адресної матеріальної допомоги ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2018 року, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 2-3).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 року судом було зупинено провадження у адміністративній справі для надання сторонам часу щодо примирення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 року провадження у справі поновлено.

У судове засідання 12.09.2018 року прибули представник позивача та представники відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд позов задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві, подала письмове клопотання про розгляд адміністративної справи без її участі, в порядку письмового провадження.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, просили суд у задоволенні позову відмовити повністю, надали письмовий відзив на позов, в якому зазначили, що ОСОБА_2, відповідно до Положення про призначення та надання адресної матеріальної допомоги окремим категоріям громадян міста, затвердженого рішенням міської ради від 28.09.2016 № 26/14 (далі - Положення) звернувся до Дніпровської міської ради із заявою від 17.01.2017 року з проханням виділити йому адресну матеріальну допомогу на лікування. На підставі поданих ним документів, комісією по розгляду заяв громадян щодо надання адресної матеріальної допомоги, яка утворювалась на той час для розгляду документів, було прийнято попереднє рішення про надання ОСОБА_2 матеріальної допомоги на лікування у розмірі 3000,00 грн., у зв'язку із тим, що ним було подано повний пакет документів. Позивач подала заяву про отримання матеріальної допомоги за померлого чоловіка, яку було зареєстровано департаментом 07.04.2017 року, проте, на час смерті заявника та подання заяви, ОСОБА_2 не було призначено матеріальну допомогу, відповідно, він не був включений до розпорядження міського голови про виплату матеріальної допомоги, тобто, рішення про надання допомоги із зазначенням суми допомоги, міським головою прийнято не було. Представники відповідача наголошують, що відповідно до Положення, яке діяло на той момент, родичі заявника дійсно мали можливість отримати матеріальну допомогу за померлого у разі його смерті після призначення та виділення допомоги, але, матеріальна допомога є адресною, тобто, надається заявнику особисто у зв'язку з обставинами, які зазначає у заяві на конкретні цілі. До розпорядження міського голови про надання адресної матеріальної допомоги включаються тільки заявники, у разі смерті заявника до призначення йому допомоги, заявник вже не може бути включений до розпорядження та кошти не можуть бути йому виділені. У таких випадках, родичі померлого мають право подавати заяву на отримання матеріальної допомоги від свого імені у зв'язку зі смертю близького родича, відповідно до положення. Також, відповідачі зазначають, що позивач на даний час має право подати таку заяву. Отже, враховуючи, що право на отримання допомоги за померлого виникає з моменту прийняття рішення комісії, проте, розпорядження формувалося після внесення змін до положення, включити ОСОБА_3 до розпорядження та назначити виплату правових підстав не було, тому, відповідачі просять суд у задоволенні позовних вимог відмовити. У судовому засіданні представниками відповідача також подано письмове клопотання про розгляд адміністративної справи без їх участі, в порядку письмового провадження.

Згідно із частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Керуючись приписами статей 194, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження, за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у письмовому відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно із частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

В ході розгляду адміністративної справи судом досліджено письмові докази, наявні в матеріалах справи, а саме: копія паспорта ОСОБА_1 (а.с. 8); копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (а.с. 9); копія листа Департаменту соціальної політики Дніпропетровської міської ради від 08.08.2017 року № 17/6-745 "Про розгляд звернення" (а.с. 10); копія листа Департаменту соціальної політики Дніпропетровської міської ради від 20.09.2017 року № П-102/2 "Про розгляд звернення" (а.с. 11); копія конверту (а.с. 12); копія свідоцтва про смерть серія І-КИ № 736332 (а.с. 14); копія свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 15); копія заяви від 20.03.2017 (а.с. 31); копія рішення Дніпропетровської міської ради від 28.09.2016 року № 26/14.

Так, судом встановлено, що за рішенням комісії з питань розгляду заяв громадян щодо надання адресної матеріальної допомоги при Департаменті соціальної політики Дніпропетровської міської ради, за розпорядженням міського голови, ОСОБА_2 було призначено матеріальну допомогу у сумі 3000,00 грн.

12.03.2017 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-КИ № 736332 (а.с. 14).

Нарахована адресна матеріальна допомога ОСОБА_2 отримана не була, що не заперечується відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що 20.03.2017 року дружина померлого ОСОБА_1 подала заяву та відповідні документи для отримання допомоги за померлого (а.с. 31), відповідно до Положення про призначення та надання адресної матеріальної допомоги окремим категоріям громадян міста, затвердженого рішенням міської ради від 28.09.2016 №26/14 "Про надання матеріальної допомоги", яке діяло на час подання заяви.

08.08.2017 року ОСОБА_1 було отримано відповідь від Департаменту соціальної політики Дніпропетровської міської ради, в якій зазначено, що комісією про призначення та надання адресної матеріальної допомоги окремим категоріям громадян міста ОСОБА_2 було призначено матеріальну допомогу у сумі 3000,00 грн. та включено до розпорядження міського голови від 23.05.2017 № 449-р "Про надання матеріальної допомоги", але станом на 23.05.2017 року діяло Положення зі змінами від 13.04.2017 року, тому у департамента соціальної політики Дніпропетровської міської ради відсутності законні підстави для надання грошової допомоги за померлого (а.с. 10).

Судом встановлено, що дружина померлого подала заяву для отримання допомоги за ОСОБА_2 20.03.2017 року, а зміни було прийнято 13.04.2017 року за №65/19 "Про внесення змін та доповнень до Положення про призначення та надання адресної матеріальної допомоги окремим категоріям громадян міста, затвердженого рішенням міської ради від 28.09.2016 № 26/14 "Про надання матеріальної допомоги", тобто, після подання заяви ОСОБА_1

Рішення комісії з питань розгляду заяв громадян щодо надання адресної матеріальної допомоги ОСОБА_2 було від 02.02.2017 р., яким призначено матеріальну допомогу у сумі 3000,00 грн., отже, право на отримання грошової допомоги за померлого на момент прийняття рішення комісії також було чинним Положення від 28.09.2016 № 26/14 "Про надання матеріальної допомоги".

Таким чином, на час призначення допомоги, на час смерті, та на час подання заяви дружиною померлого, було чинним Положення від 28.09.2016 року, в якому пунктом 3.3 чітко встановлено, що грошова допомога в разі смерті заявника надається близьким родичам заявника на підставі заяви та копії свідоцтва про смерть, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про необхідність поновлення прав позивача, шляхом зобов'язання стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 невиплачену матеріальну допомогу у сумі 3000,00 грн., як дружині померлого, відповідно до Положення про призначення та надання адресної матеріальної допомоги окремим категоріям громадян міста, затвердженого рішенням міської ради від 28.09.2016 №26/14 "Про надання матеріальної допомоги" .

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для повного встановлення обставин справи щодо ухвалення законного судового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду у розмірі 705,00 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.956101786.1 від 05.02.2018 року, наявною в матеріалах справи.

Отже, судовий збір у сумі 705,00 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 9, 72 - 77, 90, 139, 246 - 247, 249, 255, 295, 297Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: 49020, Дніпропетровська область, місто Дніпро, мкр Таромське, вулиця Тельмана, будинок 49; РНОКПП НОМЕР_1) до Департаменту соціальної політики Дніпропетровської міської ради (місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 75; код ЄДРПОУ 26510514) про визнання дій протиправними, та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Дніпропетровської міської ради та зобов'язати стягнути з Департаменту соціальної політики Дніпропетровської міської ради (місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 75; код ЄДРПОУ 26510514) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 49020, Дніпропетровська область, місто Дніпро, мкр Таромське, вулиця Тельмана, будинок 49; РНОКПП НОМЕР_1) невиплачену матеріальну допомогу у сумі 3000,00 грн., як дружині померлого відповідно до Положення про призначення та надання адресної матеріальної допомоги окремим категоріям громадян міста, затвердженого рішенням міської ради від 28.09.2016 № 26/14 "Про надання матеріальної допомоги".

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 49020, Дніпропетровська область, місто Дніпро, мкр Таромське, вулиця Тельмана, будинок 49; РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної політики Дніпропетровської міської ради (місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 75; код ЄДРПОУ 26510514) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 705,00 грн. (сімсот п'ять гривень 00 копійок).

Копію рішення направити всім сторонам по справі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 цього Кодексу, безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_4