Рішення

від 22.10.2018 по справі 740/2245/18

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/2245/18

Провадження № 2/740/1185/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

22 жовтня 2018 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П., за участі секретаря судового засідання Шадура І.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на неповнолітню дитину та дружину,

встановив:

Позивачем заявлені вимоги про розірвання шлюбу, зареєстрованого між сторонами 15 червня 2016 року, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1 / 4 частки заробітку (доходу), та на своє утримання, як дружини, у розмірі 1 / 5 частки заробітку (доходу), до досягнення дитиною трирічного віку. Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що шлюб виявився невдалим, сторони мають різні характери та погляди на сімейне життя, сім"я припинила своє існування, примирення не можливе, відповідач матеріальної допомоги сім"ї не надає, позивач має неналежний рівень матеріального забезпечення.

Ухвалою суду від 12 вересня 2018 року за результатами підготовчого засідання справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з"явилась, відповідно до заяв від 12 вересня 2018 року, 22 жовтня 2018 року підтримує позов, просить розглянути справу за відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує, просить відновити її дошлюбне прізвище Потапенко та стягнути із відповідача судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений згідно ч.ч.6, 7, 8 ст.128 ЦПК України шляхом надіслання судових повісток рекомендованими листами з повідомленнями про вручення за адресою згідно позовної заяви, яка є адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку,-м.Ніжин, вул.Березанська, 68, відповідач, який не повідомив суду іншої адреси, не з'явився в судове засідання без повідомлення причин і не подав відзиву, позивач згідно письмової заяви не заперечує проти ухвалення заочного рішення, що є підставою в порядку ст.ст. 280 , 281 ЦПК України для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.

Із врахуванням поданих сторонами доказів суд приходить до слідуючих висновків.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 15 червня 2016 року, дошлюбне прізвище позивача Потапенко , останні є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом із позивачем і перебуває на її утриманні, між сторонами виникли неприязні відносини через різні погляди на сімейне життя та несумісні характери, що суперечить інтересам позивача і є підставою для неможливості подальшого життя подружжя і збереження шлюбу, при цьому суд враховує, що норми сімейного законодавства не наділяють судові інстанції можливістю примушування жінки або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, позивач наполягає на розірванні шлюбу, заперечення відповідача проти цього відсутні, клопотання сторін про надання строку на примирення відсутні.

Законними підставами для розірвання шлюбу є ст.ст.105, 110, 112 СК України.

Із врахуванням заяви позивача ОСОБА_1 від 12 вересня 2018 року підлягає відновленню її дошлюбне прізвище під час державної реєстрації розірвання шлюбу.

Відповідно до ст.51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В судовому засіданні встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3, яку повинні утримувати до досягнення нею повноліття відповідно до ст.180 СК України, позивач вправі звернутися до суду з даним позовом.

Статтею 182 СК України визначені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів,-стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Позивачем заявлений позов про стягнення аліментів на неповнолітню дитину у частці від заробітку (доходу) відповідача.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік установлений у 2018 році прожитковий мінімум для дітей віком до 06 років з 1 липня - 1559 грн., з 1 грудня - 1626 грн..

Як зазначено вище мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З урахуванням постійного зростання цін на продукти харчування, ліки та речі першої необхідності, вказаний прожитковий мінімум забезпечує лише мінімальні потреби дитини, а не достатні для повноцінного її розвитку.

Дитина у будь-якому випадку повинна бути захищена та отримувати належне утримання від батьків, що гарантовано як нормами СК України, так і ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, згідно з якою держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини відповідно до ст.182 СК України, можливість надання утримання на неповнолітню дитину позивачем, яка також зобов"язана утримувати дитину відповідно до ст.180 СК України, і вважає за необхідне стягнути аліменти у розмірі 1 / 4 частки заробітку (доходу) відповідача, даний розмір аліментів не порушує баланс інтересів сторін з огляду на проживання та утримання дитини саме позивачем.

Спірні правовідносини сторін виникли також з приводу утримання на дружину.

Відповідно до ч.4 ст.75 СК України один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Положеннями ст.84 СК України встановлено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

В судовому засіданні встановлено, що позивач не працює і отримує соціальну допомогу на утримання дитини, відповідач є таким, що може надавати матеріальну допомогу, домовленість сторін про сплату аліментів на утримання дружини відсутня.

Відповідно до ч.4 ст.75 СК України позивач, яка не працює і на утриманні якої перебуває малолітня дитина, є такою, що потребує матеріальної допомоги.

За таких обставин в судовому засіданні встановлені підстави для стягнення утримання на позивача в порядку ст.84 СК України.

Позивач просить стягнути аліменти на її утримання у частці від заробітку (доходу), що узгоджується з положеннями ст.80 СК України.

При визначенні розміру аліментів суд враховує неналежний рівень матеріального забезпечення позивача, на утриманні якої перебуває малолітня дитина, можливість відповідача надавати матеріальну допомогу, його зобов"язання сплати аліментів на утримання малолітньої дитини сторін у розмірі 1 / 4 частки заробітку (доходу), відсутність інших аліментних зобов"язань, і вважає за необхідне стягнути аліменти у розмірі 1 / 5 частки заробітку (доходу) відповідача, які підлягають стягненню з часу подачі позову 22 травня 2018 року і до досягнення дитиною трьох років,-до 10 листопада 2019 року.

При визначені розміру аліментів суд враховує також положення ст.70 Закону України Про виконавче провадження , згідно якої загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів, що є підставою в порядку ст.141 ЦПК України для стягнення із відповідача в дохід держави 1409 грн. 60 коп судового збору ( за кожну вимогу про стягнення аліментів по 704 грн. 80 коп.) та на користь позивача 704 грн. 80 коп судового збору за вимогу про розірвання шлюбу.

Вказані фактичні обставини встановлені судом на підставі поданих сторонами доказів.

Керуючись ст.ст. 4 , 12 , 13 , 81 , 141 , 247 , 265 , 280-284 Цивільного процесуального кодексу України , суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 15 червня 2016 року у Ніжинському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області за актовим записом №151.

Під час державної реєстрації розірвання шлюбу відновити дошлюбне прізвище позивача ОСОБА_1 на "Потапенко ", прізвище відповідача не змінювати.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків-3257510495, на користь ОСОБА_1, місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків-3261911924, аліменти на неповнолітню дитину-Ганган ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1 / 4 (однієї четвертої) частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 травня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на неповнолітню дитину у розмірі суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків-3257510495, на користь ОСОБА_1, місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків-3261911924, аліменти на її утримання у розмірі 1 / 5 (однієї п"ятої) частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 22 травня 2018 року і до досягнення дитиною- Ганган ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років,-до 10 листопада 2019 року.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дружини у розмірі суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. судового збору.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 1409 (одну тисячу чотириста дев"ять) грн. 60 коп судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.Олійник .