Рішення

від 22.10.2018 по справі 815/2819/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2819/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участі секретаря Сердюк І.С.

сторін:

представника позивача Лета М.А.

представника відповідачів Тарановського Р.В.

розглянувши у загальному позовному провадженні (у відкритому судовому засіданні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Молочко до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності відповідачів протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Молочко до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Малиновському районі Головного управління Державної фіскальної служби Одеської області щодо неприйняття податкових документів в електронному вигляді, направлених Товариством з обмеженою відповідальністю Молочко на підставі Договору про визнання електронних документів №040420171 від 04.04.2017 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Молочко та Державною податковою інспекцією у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області;

зобов'язати Державну податкову інспекцію у Малиновському районі Головного управління Державної фіскальної служби Одеської області забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Молочко у терміни визначених законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, їх комп'ютерну обробку та відправлення квитанцій на електрону адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Молочко в рамках Договору про визнання електронних документів від 04.04.2017 року №040420171, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Молочко" та Державною податковою інспекцією у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області;

визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо неприйняття в електронному вигляді податкових накладних, направлених Товариством з обмеженою відповідальністю Молочко на підставі Договору про визнання електронних документів № 040420171 від 04.04.2017 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю Молочко та Державною податковою інспекцією у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області

Позов вмотивовано наступним.

08.06.2018 року уповноваженою особою ТОВ Молочко за допомогою Автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів направлено для здійснення реєстрації податкову накладну № 130 від 31.05.2018 року за результатами чого надійшла квитанція № 1 про те, що документ не може бути прийнятий через відсутність з платником податків ТОВ Молочко договору приєднання, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу, рекомендовано надіслати заяву про приєднання до договору.

08.06.2018 року уповноваженою особою Позивача оформлено заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів №1552003 від 20.12.2017 року, яку було направлено за допомогою Автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів .

За результатами направлення вказаної заяви Позивачем було отримано квитанцію № 1, якою повідомлено, що договір не прийнято. Діє Договір про визнання електронних документів від 04.04.2017року № 040420171 .

Отже, ТОВ Молочко позбавлений права направлення документів за допомогою електронної системи та реєстрації податкових накладних, оскільки відповідачі вказують на наявність одночасно двох помилок, що виключають одна одну:

відсутність з платником податків ТОВ Молочко договору приєднання, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу, рекомендовано надіслати заяву про приєднання до договору;

неможливість прийняття заяви про приєднання до договору №1552003 від 20.12.2017 року, оскільки діє Договір про визнання електронних документів від 04.04.2017 року № 040420171.

Тобто, Державна податкова інспекція у Малиновському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та Державна фіскальна служба України підтверджує існування та дію Договору про визнання електронних документів від 04.04.2017 року № 040420171, але при цьому не здійснює реєстрацію та направлення документів за допомогою електронної системи через відсутність договору приєднання, хоча за чинним законодавством договір приєднання укладається тільки за умови завершення дії індивідуального договору.

Також позивач зазначає, що Договір про визнання електронних документів від 04.04.2017 року № 040420171, це індивідуальний договір, який було укладено між ТОВ Молочко та Державною податковою інспекцією у Малиновському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.

У зв'язку зі зміною порядку надання звітності в електронному вигляді (наказ Мінфіну №557 від 06.06.2017 р. Про затвердження Порядку обміну електронними документами з Контролюючим органами ) укладення договору з ДФС про визнання електронних документів втратило силу. Тепер для подачі звітів в електронному вигляді платник повинен відправити Заяву про приєднання до договору (F/J1392001).

Відповідно до п. 4 наказу Мінфіну №557 від 06.06.2017 р. Про затвердження Порядку обміну електронними документами з Контролюючим органами (надалі - наказ № 557) договори про визнання електронних документів, що на день набрання чинності цим наказом є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених пунктом 14 розділу III Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого цим наказом.

Жодна з наведених у наказі № 557 та договорі про визнання електронних документів від 04.04.2017 року № 040420171 обставин не настала, відповідно Договір про визнання електронних документів від 04.04.2017 року № 040420171. укладений між ТОВ Молочко та органом ДФС є чинним та є належною підставою для здійснення електронного документообігу, що підтверджує і сам Відповідач, направляючи квитанцію про неможливість прийняття заяви про приєднання, тому вказаний Договір є обов'язковим для виконання Сторонами.

У період з 07.06.2018 р. до 19.06.2018 року протиправна бездіяльність була допущена відносно неприйняття як податкової звітності так і податкових накладних, тобто як Державною податковою інспекцією у Малиновському районі Головного управління в Одеській області відносно неприйняття податкової звітності засобами електронного зв'язку в електронній формі відповідно до п. 49.1. ст. 49 Податкового кодексу України, а саме: звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів за травень 2018 року, так і Державною фіскальною службою України, яка відповідно до Постанови Кабінету міністрів України Про внесення змін до Порядку ведення реєстру податкових накладних від 26 квітня 2017 р. № 341 здійснює прийняття або неприйняття податкових накладних для їх подальшої реєстрації та відповідно формує квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної, що було допущено стосовно податкових накладних згідно Витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №17439 від 21.06.2018 року.

Ухвалою суду від 12.06.2018 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала про відкриття провадження по справі отримана відповідачем (ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області) 13.06.2018 року, що підтверджується розпискою отриманою представником відповідача за довіреністю.

02.07.2018 року відповідачем надано відзив за вхід. №18722/18.

Відзив вмотивовано наступним.

Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, на виконання листа ГУ ДФС в Одеській області від 11.06.2018 (вх. ДПІ від 11.06.2018 №1038/8/15-52-08), розглянула звернення керівника ТОВ Молочко та представника ПП Молочко від 11.06.2018 (вх. ГУ від 11.06.2018 р. № 2869/8/15-32 та 2870/8/15-32) та повідомляє наступне.

Листом слідчого відділу фінансових розслідувань ДПІ у Малиновському районі від 07.06.2018 р. надана інформація про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ Молочко (код 32642566, керівник якого ОСОБА_3 є засновником ПП Молочко (код 33017702) та ТОВ Коммол (код 39095093)).

Всі зазначені підприємства мають одну податкову адресу. В ході проведених заходів встановити фактичне місцезнаходження зазначених підприємств не виявилось можливим. Від ОУ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області отримано лист №44/ і 1 /і 5-52-21 -06 в якому зазначено, що на виконання доручення слідчого оперативними співробітниками було здійснено не одноразовий виїзд за юридичною адресою: ТОВ Молочко , ПП Молочко , ТОВ Коммол , а саме:

05.06.2018 об 16 год.;

06.06.2018 об 11 год.;

повторно 06.06.2018 об 16 год. 30 хв.;

07.06.2018 р. об 11 год 10 хв., під час усних розмов з охоронцями бізнес центру ТОВ УКК стало відомо, що на даний час службові особи ТОВ Молочко , ПП Молочко , ТОВ Коммол не знаходяться на місці у зв'язку з чим на даний час встановити фактичне місцезнаходження офісних приміщень вище зазначених підприємств не надалося можливим.

Відповідно до ст. 93 ЦКУ, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце здійснення діяльності чи розташування офісу, з якого проводяться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно там знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку .

З огляду на вказане випливає факт невідповідності реєстраційних даних щодо місцезнаходження.

10.07.2018 року за вхід.№19689/18 через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, яка вмотивована наступним .

Позивач стверджує, що в порушення п.5, 6 ч.2 ст.162 КАСУ, відзив взагалі не містить посилань ані на певні докази, ані на норми права, які регулюють спірні правовідносини.

Разом з цим, позивачем надано письмові докази, які підтверджують укладення договору оренди приміщення та його виконання.

Ухвалою від 11.07.2018 року розгляд справи продовжений в порядку загального позовного провадження.

31.08.2018 року ТОВ Молочко за вхід. № 25561/18 подана заява про збільшення позовних вимог.

24.09.2018 року за вхід. ЕП/5268/18 поданий відзив ДФС України, який вмотивований наступним .

Відповідно до п. 3 Розділу 4 Договору про визнання електронних документів від 17.05.2017 року, органи ДФС не несуть відповідальність за порушення обміну інформацією, що виникла внаслідок несправності будь-яких засобів телекомунікаційного зв'язку, відключення та перебоїв у мережах живлення, несправності апаратних засобів платника.

Крім того, слідчим відділом фінансових розслідувань ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32018160020000007 від 16.04.2018 року за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ Молочко в особливо великих розмірах за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ Молочко в період з січня 2017 року по березень 2018 року, шляхом реалізації молочної продукції на території м. Одеси та Одеської області за готівковий розрахунок без відображення вказаних операцій в бухгалтерському та податковому обліку, ухилився від сплати податків на додану вартість та податку на прибуток на суму 5 068 800 грн. 38 коп.

З метою відшукання доказів, що вказують на факти умисного ухилення від сплати податків, на виконання ухвали слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси, 16.05.2018 року проводився обшук офісного приміщення, що використовується службовими особами ТОВ Молочко за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 26/2 за результатами проведення якого виявлено та вилучено не обліковані кошти у сумі 299964грн, на які ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 23.05.2018 року накладено арешт.

Від ОУ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області отримано лист № №44/ 11 /15-52-21-06 в якому зазначено, що на виконання доручення слідчого оперативними співробітниками було здійснено не одноразовий виїзд за юридичною адресою: ТОВ Молочко , ПП Молочко , ТОВ Коммол в ході яких стало відомо, що ТОВ Молочко не знаходяться на місці, у зв'язку з чим випливає факт невідповідності реєстраційних даних щодо ТОВ Молочко .

Відповідно до ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце здійснення діяльності чи розташування офісу, з якого проводяться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно там знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку .

24.09.2018 року за вхід. №28119/18 позивачем подано відповідь на відзив ДФС України, яка вмотивована наступним.

Відповідачем по справі зазначається про відсутність відповідальності за порушення обміну інформацією, що виникла внаслідок несправності будь-яких засобів телекомунікаційного зв'язку, відключення та перебоїв у мережах живлення, несправності апаратних засобів платника. Однак, жодних доказів щодо такої несправності не надано.

Позивач наголошує на тому, що ДФС України не надано доказів, які б свідчили про відсутність підприємства позивача за юридичною адресою.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

08.06.2018 року ТОВ Молочко направлено для здійснення реєстрації податкову накладну № 130 від 31.05.2018 року.

08.06.2018 року ТОВ Молочко отримано квитанцію № 1 про те, що Документ не може бути прийнятий - Відсутній укладений з платником 32642566 договір приєднання, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору.

08.06.2018 року ТОВ Молочко надіслано заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів від 20.12.2017 року №1552003.

За результатами направлення заяви позивачем отримано квитанцію № 1 від 08.06.2018 року, якою повідомлено Помилка - договір не прийнято. Діє Договір про визнання електронних документів від 04.04.2017року № 040420171 .

20.06.2018 року здійснена реєстрація податкових документів в електронному вигляді.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА.

Стаття 19 Конституції України.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Статтею 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відносини, пов'язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються законом.

Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.

За правилами ст. 14 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року № 557, який набрав чинності з 15.11.2017 року (далі - Порядок №557).

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами №557, розроблений відповідно до Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронний цифровий підпис , Про інформацію , Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах , Про телекомунікації , визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб'єктами електронного документообігу.

Так, у відповідності до вимог п. 1 Розділу III Порядку № 557, юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати укладення Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до цього Порядку, шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору у порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку №557 підписана Заява про приєднання до Договору шифрується з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та направляється протягом операційного дня у визначеному форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв'язку до контролюючого органу за основним місцем обліку автора.

У разі зміни місцезнаходження або місця проживання автора, Заяви про приєднання до Договору, внаслідок чого змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому автор перебуває на обліку, та у разі здійснення автором сплати податків і зборів за місцем попередньої реєстрації до кінця поточного бюджетного року Заява про приєднання до Договору направляється до контролюючого органу за попереднім місцезнаходженням (місцем обліку) автора до кінця поточного бюджетного року. В інших випадках - до контролюючого органу за новим (основним) місцезнаходженням автора.

Згідно з пунктами 7, 8 розділу ІІІ Порядку, заява про приєднання до Договору приймається до розгляду контролюючим органом (визначеним відповідно до пункту 5 цього розділу) у разі, якщо перша квитанція не містить переліку помилок.

Контролюючий орган, яким отримано Заяву про приєднання до Договору, розглядає її протягом одного робочого дня.

Якщо до моменту спливу робочого дня, наступного за днем отримання контролюючим органом Заяви про приєднання до Договору (дата, зафіксована у першій квитанції), контролюючий орган не повідомив автора про приєднання до Договору або відмову в приєднанні до Договору, приєднання автора до Договору здійснюється автоматично у момент спливу такого строку (дата, зафіксована у другій квитанції).

Підтвердженням про приєднання автора до Договору є отримання автором другої квитанції про прийняття Заяви про приєднання до Договору, на яку накладається технологічний сертифікат контролюючого органу.

Згідно з п. 9 розділу III Порядку № 557 Підставами для відмови у прийнятті Заяви про приєднання до Договору та відповідно у приєднанні до Договору є:

відсутність автора на обліку у контролюючому органі;

невідповідність реєстраційних даних автора, зазначених у Заяві про приєднання до Договору, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр);

наявність у Єдиному державному реєстрі запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

наявність в Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв'язку зі смертю;

наявність діючого Договору.

ВИСНОВКИ СУДУ. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 …Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. , яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб'єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб'єктивних прав.

Статтею 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням адміністративного судочинства згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Утвердження правової держави відповідно до приписів ст. 1, другого речення ч. 3 ст. 8, ст. 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

З аналізу викладених вище положень законодавства вбачається, що право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Вказана позиція послідовно застосовується Верховним Судом у зв'язку із змінами до Конституції України, зокрема У Постанові від 18.09.2018 року по справі №826/16572/14.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Для визначення предмету оскарження необхідно з'ясувати зміст поняття рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень .

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти - акти управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, які стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб (наприклад, дії щодо вилучення майна, затримання особи тощо).

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Суд зазначає, що бездіяльність за своєю суттю полягає у невиконанні особою дій, які вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї посадових обов'язків згідно із законодавством України.

При цьому, суд враховує, що застосування різних способів захисту порушеного права позивача повинно відбуватися з урахуванням конкретних обставин справи в кожному окремому випадку. Так, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Неналежний спосіб захисту встановлюється при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові, про що зазначив Вищий адміністративний суд в ухвалі від 25.09.2014 року у справі № 826/9638/13-а (К/800/7626/14).

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки з встановлених судом обставин вбачається, що з боку відповідача вчинялися відповідні дії щодо направлення на адресу позивача відповідних електронних квитанцій, в яких, зокрема, відповідачем повідомлялися підстави з яких вищезазначена електронна фінансова звітність подана позивачем не приймалась ДФС України, а тому підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача відсутні.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ Молочко про визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо неприйняття податкових документів є абстрактними, тобто не конкретними, що унеможливлює встановлення фактичних обставин щодо цих податкових документів .

Разом з цим, матеріали справи не містять письмових доказів щодо направлення позивачем податкових документів , які не прийняті відповідачами.

Щодо податкової накладної №130 від 31.05.2018 року.

08.06.2018 року ТОВ Молочко направлено для здійснення реєстрації податкову накладну № 130 від 31.05.2018 року.

08.06.2018 року ТОВ Молочко отримано квитанцію № 1 про те, що Документ не може бути прийнятий - Відсутній укладений з платником 32642566 договір приєднання, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору.

08.06.2018 року ТОВ Молочко надіслано заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів від 20.12.2017 року №1552003.

За результатами направлення заяви позивачем отримано квитанцію № 1 від 08.06.2018 року, якою повідомлено Помилка - договір не прийнято. Діє Договір про визнання електронних документів від 04.04.2017року № 040420171 .

При цьому, слід звернути увагу, що позивач направив заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів від 20.12.2017 року №1552003.

В судовому засіданні з'ясовано, що договору №1552003 від 20.12.2017 року не існує.

Судом також встановлено, що 20.06.2018 року здійснена реєстрація податкових документів в електронному вигляді, що не заперечувалось ні позивачем, ні відповідачем.

Отже, на час подання заяви про збільшення позовних вимог, 04.09.2018 року, юридичного спору між позивачем та відповідачами не існувало.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування.

Щодо вимоги про зобов'язання Державної податкової інспекції у Малиновському районі Головного управління Державної фіскальної служби Одеської області забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Молочко у терміни визначених законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, їх комп'ютерну обробку та відправлення квитанцій на електрону адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Молочко .

Ця позовна вимога є такою, що спрямована на майбутнє, тобто вимогою про спонукання відповідача у майбутньому вчиняти відповідні дії.

Позовні вимоги про необхідність захисту прав позивача від їх порушення в майбутньому не можуть бути задоволені на тій підставі, що захисту підлягає лише право, порушення якого відбулось.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. керуючись ст. ст. 2, 5-7, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Молочко до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності відповідачів протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України

Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю Молочко - адреса: 65005, м. Одеса, вул. Мельницька, 26/2, код ЄДРПОУ32642566, телефон: (048) 738-00-32, 738 00 33

Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області - адреса: 65098, м. Одеса, вул. Стовпова, 17, код ЄДРПОУ 39565551, тел. (048) 721 30 23 , електронна адреса: od.dpi52@sfs.gov.ua

Державна фіскальна служба України - адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197, телефони служби діловодства: тел. +38 (044) 2725159, електронна пошта :Kabmin_doc@sfs.gov.ua, www.minrd.gov.uа; e-mail: kabmin_dec@minrd.gov.uа, gromada@minrd.gov.uа

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.