Рішення

від 22.10.2018 по справі 826/10491/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 жовтня 2018 року № 826/10491/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сентай ЛВГ (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул Машинобудівників, 17, код ЄДР 40533486) до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві (01033,м. Київ, вул Жилянська, 23, код ЄДР 39468461), Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34, код ЄДР 39471029), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДР 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи.

До Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Сентай ЛВГ (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - відповідач 1), Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області (далі - відповідач 2), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 3) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 27.07.2017 року №439/26-50-12-01-18 про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість;

- зобов'язати відповідача 2 направити відповідачу 3 документи відносно позивача з метою внесення відповідних змін до Реєстру платників податку на додану вартість;

- зобов'язати відповідача 3 вчинити дії щодо поновлення реєстрації позивача платником податку на додану вартість з дати реєстрації шляхом внесення в автоматизовану систему даних реєстру платників податку на додану вартість Державної фіскальної служби України відомостей (запису) щодо скасування запису про анулювання реєстрації позивача;

- зобов'язання відповідача 3 повернути на електронний рахунок позивача у системі електронного адміністрування ПДВ суму у розмірі 7905118,17 грн, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- встановити судовий контроль за рішенням суду шляхом зобов'язання відповідача 2 та відповідача 3 подати до суду у десятиденний строк з дня набрання рішенням законної сили звіт про його виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача 1 були відсутні правові підстави для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, оскільки позивач своєчасно подавав до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість однак отримував відмови в прийнятті податкової звітності. Протиправність рішення від 27.07.2017 року №439/26-50-12-01-18 про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість на думку позивача вказує на наявність правових підстав для зобов'язання поновити реєстрацію позивача платником податку на додану вартість з дати реєстрації шляхом внесення в автоматизовану систему даних реєстру платників податку на додану вартість Державної фіскальної служби України відомостей (запису) щодо скасування запису про анулювання реєстрації позивача та зобов'язання повернути на електронний рахунок позивача у системі електронного адміністрування ПДВ суму у розмірі 7905118,17 грн, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 08.08.2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також, ухвалено про визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом та поновлено позивачу строк звернення до суду з даним позовом.

Відповідачі відзив на позов не надали, хоча були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов наступних висновків.

Обставини встановлені судом.

Рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 27.07.2017 року №439/26-50+-12-01-18 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ Сентай ЛВГ , відповідно до підпункту г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України. В рішенні зазначено, що платник протягом періоду з 01.07.2016 року по 30.06.2017 року не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податного кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткованих операцій ) гривень.

Відповідно до підпункту г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту .

Пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті а пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу. Анулювання реєстрації здійснюється на дату подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.

Згідно з пунктом 5.1 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Відповідно до пункту 5.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт г пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації. Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.

Положеннями підпункту 5.5 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що анулювання реєстрації за ініціативою відповідного контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти б - з пункту 5.1 цього розділу). Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав. Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Згідно з пунктом 5.6 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), За наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства. Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 26.04.2017 року позивачем подано до відповідача 1 подано податкову декларацію з ПДВ за березень 2017 року, проте така декларація не прийнята. Підставою для її неприйняття слугував висновок про порушення порядку її подання.

Судом встановлено, що порушення порядку подання податкової декларації з ПДВ за березень 2017 року сталось внаслідок бездіяльності відповідача 1 щодо прийняття та реєстрації договору про визнання електронних документів від 15.04.2017 року. Натомість згадана декларація була подана особисто керівником в паперовій формі.

Згідно з пунктом 1 розділу 2 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України N 233 від 10.04.2008, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України за N 320/15011 від 16.04.2008 (далі - Інструкція), платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Пунктом 6 розділу 2 Інструкції передбачено, що для приймання податкових документів в електронному вигляді від платника податків орган ДПС повинен мати: програмне забезпечення приймання та обробки податкової звітності з засобами КЗІ; чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформовані акредитованим центром сертифікації ключів для органу ДПС.

Відповідно до розділу 6 Додатка I Інструкції договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

За правилами п. 5.5 Інструкції після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

З матеріалів справи вбачається, що 15.04.2017 року між позивачем та відповідачем укладено договір про визнання електронних документів, проте зазначений договір у встановлений Інструкцією строк не зареєстровано.

Отже судом встановлено, що порушення позивачем порядку подання декларації з ПДВ, у зв'язку з чим остання не прийнята як податкова звітність, сталось внаслідок бездіяльності відповідача 1 який за відсутності будь-якого обґрунтування впродовж тривалого періоду часу не вчиняв жодних дій щодо укладення або відмови в укладенні із позивачем Договору про визнання електронних документів. Але, разом із цим, Позивачем вчинено дії на виконати обов'язку як суб'єкта декларування з подання податковому органу декларації. Факту неподання ним протягом останніх послідовних податкових 12 місяців декларації з податку на додану вартість чи подачі такої декларації (податкового розрахунку), який би свідчив про відсутність операцій, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи кредиту - не встановлено.

За таких обставин, скасування відповідачем 1 реєстрації позивача як платника ПДВ, на підставі підпункту г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, а саме: не подання позивачем протягом періоду з 01.07.2016 року по 30.06.2017 року контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, не може бути визнане законним, з урахуванням того, що наявні у матеріалах справи докази свідчать про проведення позивачем, зокрема, у березні 2017 року операцій із постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, відповідно, суд дійшов висновку, що рішення від 27.07.2017 року №439/26-50-12-01-18 підлягає скасуванню, як протиправне.

Щодо позову в частині зобов'язання відповідача 2 направити відповідачу 3 документи відносно позивача з метою внесення відповідних змін до Реєстру платників податку на додану вартість; зобов'язання відповідача 3 вчинити дії щодо поновлення реєстрації позивача платником податку на додану вартість з дати реєстрації шляхом внесення в автоматизовану систему даних реєстру платників податку на додану вартість Державної фіскальної служби України відомостей (запису) щодо скасування запису про анулювання реєстрації позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.3, 2.4, 5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130

Формування та ведення Реєстру здійснює Державна фіскальна служба України.

Контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків у Реєстрі, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

З кола обов'язків щодо ведення Реєстру Державна фіскальна служба України здійснює: відміну анулювання реєстрації платника ПДВ.

Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру.

З огляду на викладене позов у вказаній частині підлягає задоволенню.

Відповідно до листа Державної фіскальної служби України від 09.01.2018 року №222/К/99-99-12-03-01-14 згідно з даними системи адміністрування ПДВ у позивача станом на 09.04.2017 року (дата останньої операції) показник суми податку на яку позивач мав право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН становив 7905118,17 грн.

П.200.1.8 ст.200 ПК України та п.7 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого Постановою КМУ 16 жовтня 2014 року №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" встановлено, що після анулювання реєстрації платника податку залишок його коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

За п.13 згаданого Порядку, ДФС України автоматично обчислює суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні чи розрахунки коригування в Реєстрі. П.п.21, 22 цього Порядку встановлено порядок самостійної оплати узгоджених сум податкових зобов'язань та обов'язок казначейства не пізніше останнього дня для самостійної оплати податкових зобов'язань переховувати суми податків на спеціальні рахунки платників з їх електронних рахунків та передбачено питання роботи з недостатністю таких коштів шляхом внесення коштів платників з їх поточних рахунків, а за відсутності такого внесення - облікування залишку непогашених узгоджених податкових зобов'язань.

Відповідно, прийняття оскаржуване рішення мало наслідком у закритті електронного рахунку, анулювання реєстраційного ліміту у розмірі 7905118,17 грн. та списання до Держбюджету суми податку в цьому ж розмірі.

Відповідно, визнаючи таке рішення протиправним суд, також, повинен визначити ефективний засіб поновлення порушеного права позивача.

За змістом статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.97) особі гарантується на національному рівні доступність засобу юридичного захисту, здатного забезпечити втілення в життя змісту конвенційних прав і свобод, незалежно від того, в якій формі вони закріплені в національному правовому порядку (так званий "принцип ефективного захисту" ). У викладених правових позиціях ЄСПЛ у справах Зінченко проти України (Заява № 63763/11) Мельник проти України (Melnik v. Ukraine), пп. 113-116, та Ухань проти України (Ukhan v. Ukriane), пп. 91-92) акцентується, що стаття 13 Конвенції гарантує ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі кожному, чиї права і свободи, що викладені в Конвенції, було порушено. Суд дійшов висновку, що захист, який пропонується в ст. 13, має поширюватися на всі випадки обґрунтованих заяв про порушення прав і свобод, які гарантуються Конвенцією (Класе та інші проти Федеративної Республіки Німеччини (1978)). У справі Сільвер та інші проти Сполученого Королівства (1983) Суд навів таке роз'яснення: Коли особа, наводячи аргументи, звертається із заявою про порушення гарантованих Конвенцією прав і свобод, вона повинна мати засоби правового захисту у відповідному національному органі як для того, щоб її питання було вирішене , так і з метою одержання, у разі необхідності, компенсації

Отже, суд погоджується з висновком Позивача, що належне поновлення порушеного права позивача можливо лише у спосіб відновлення реєстраційного ліміту на його електронному рахунку у попередньому розмірі перед закриттям, а саме у розмірі 7905118,17 грн.

З огляду на викладене, позов в частині зобов'язання відповідача 3 повернути на електронний рахунок позивача у системі електронного адміністрування ПДВ суму у розмірі 7905118,17 грн, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягає задоволенню. Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог та згідно з вимогами статті 139 КАС України судові витрати позивача у сумі 7048 гривень, сплачені згідно з квитанцією від 05 липня 2018 року № 21, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги що виконання рішення вимагає від відповідачів вчинення певних дій, а саме відновлення реєстрації позивача платником ПДВ, суд з метою захисту прав позивача та належного виконання судового рішення вважає за необхідне зобов'язати відповідачів подати звіт про виконання рішення суду у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Задовольнити частково позов товариства з обмеженою відповідальністю Сентай ЛВГ (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул Машинобудівників, 17, код ЄДР 40533486) до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві (01033,м. Київ, вул Жилянська, 23, код ЄДР 39468461), Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул Ломоносова, 34, код ЄДР 39471029), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДР 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення в Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві (01033,м. Київ, вул Жилянська, 23, код ЄДР 39468461)ід 27.07.2017 року №439/26-50-12-01-18 про анулювання реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю Сентай ЛВГ (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул Машинобудівників, 17, код ЄДР 40533486) платником податку на додану вартість

3. Зобов'язати Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Київській області (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул Ломоносова, 34, код ЄДР 39471029) направити Державній фіскальній службі України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДР 39292197) документи відносно товариства з обмеженою відповідальністю Сентай ЛВГ (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 17, код ЄДР 40533486) з метою внесення відповідних змін до Реєстру платників податку на додану вартість.

4. Зобов'язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДР 39292197) вчинити дії щодо поновлення реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю Сентай ЛВГ (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул Машинобудівників, 17, код ЄДР 40533486) платником податку на додану вартість з дати реєстрації шляхом внесення в автоматизовану систему даних реєстру платників податку на додану вартість Державної фіскальної служби України відомостей (запису) щодо скасування запису про анулювання реєстрації позивача.

5. Зобов'язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДР 39292197) поновити на електронному рахунку товариства з обмеженою відповідальністю Сентай ЛВГ (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 17, код ЄДР 40533486) у системі електронного адміністрування ПДВ реєстраційний ліміт у розмірі 7 905 118,17 грн., на який ТОВ "Сентай ЛВГ" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних;

6. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Сентай ЛВГ (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 17, код ЄДР 40533486) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві (01033,м. Київ, вул. Жилянська, 23, код ЄДР 39468461) судовий збір в сумі 7048 (сім тисяч сорок вісім) грн.

7. Зобов'язати Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Київській області (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34, код ЄДР 39471029) та Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДР 39292197) подати звіт про виконання резолютивної частини рішення суду у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда