Рішення

від 22.10.2018 по справі 826/25/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2018 року № 826/25/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доГоловного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу,- В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі по тексту - відповідач), в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0002011300 від 28 березня 2017 року, №0002021300 від 28 березня 2017 року, №0002061300 від 28 березня 2017 року, №0002051300 від 28 березня 2017 року, рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0002001300 від 28 березня 2017 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску; вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №Ф-0001991300 від 28 березня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача стверджує, що усі первинні документи, які підтверджують реальність його господарських операцій склав з дотриманням законодавчо передбачених вимог, які в свою чергу містять повний опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи засвідчені печатками відповідних підприємств, тобто підтверджена повна відповідність вимогам пункту 201.1 та пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України. При цьому, представник позивача зазначив, що відповідач з урахуванням сутності операцій, не наводить необхідний обсяг та характер ресурсів, які необхідні були для виконання спірних операцій, але були відсутні. Водночас, несплата податків однією зі сторін правочину чи шляхом їх приховування не є підставою для висновку про нікчемність правочину.

Заперечуючи проти позовних вимог у відзиві на позовну заяву представник податкового органу зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 28 березня 2017 року, а також рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0002001300 від 28 березня 2017 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимога про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №Ф-0001991300 від 28 березня 2017 року прийняті обґрунтовано та за наявності законних на це підстав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2018 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні 07 серпня 2018 року представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача заперечувала проти задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

В період з 13 лютого 2017 року по 24 лютого 2017 року на підставі пункту 77.1, пункту 77.2 та пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, відповідно до направлень від 13 лютого 2017 року №273 та №274 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області проведена документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового, валютного законодавства та іншогозаконодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 13 березня 2017 року №126/10-36-13.

Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1:

- підпункту 8, підпункту 9 пункту 6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 року №481 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 року за №1686/24218, та підпункту а пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України в частині неналежного ведення книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність в частині невірного відображення суми фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7 та суми чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6,7, 8);

- пункту 167.1 статті 167, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України в частині заниження суми чистого доходу за 2015-2016 роки на загальну суму 6446034,01 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 1177142,35 грн. в т.ч. за 2015 рік - 592760,27 грн. та за 2016 рік - 584382,08 грн.;

- пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, в частині заниження чистого оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року на суму 6446031,01 грн., що призвело до заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності та з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської діяльності на суму 96690,53 грн. в т.ч. за 2015 рік - 45518,12 грн. та за 2016 рік - 51172,41 грн.;

- пункту 2 частини 1 статті 7, частини 11 статті 8, частини 2 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року №2464-VI (із змінами та доповненнями) в частині заниження чистого доходу, з якого відраховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року на загальну суму 6446034,01 грн. (з урахуванням максимальної величини - 599954,00 грн.), що призвело до заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з сум доходу від здійснення підприємницької діяльності, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7 % в сумі 62525,68 гривень;

- статті 185, статті 187, пункту 187.1, пункту 198.1, пункту 198.6, статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме, не підтверджено реальність здійснення операцій з купівлі та продажу товарів (робіт, послуг) без фактичної поставки товару (робіт, послуг), ФОП ОСОБА_1 не підтвердив (завищив) суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 1180507,00 грн. та суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 1835024,00 грн.,

- пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме, встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 359205,00 грн., в т.ч. 2015 року - 240827,00 грн. та 2016 року - 118378,00 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в підпунктах 2.7.1 та 2.7.2 пункту 2.7 розділу 2 акту перевірки.

Перевіркою встановлено, що за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року ФОП ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування.

На підставі висновків акта перевірки податковим органом 28 березня 2017 року прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0002011300, яким позивачу збільшено суму з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 765 713,52 грн., в т.ч. за основним зобов'язанням у розмірі 1 177 142,35 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 588 571,17 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0002021300, яким позивачу збільшено суму зі сплати військового збору у розмірі 120 863,16 грн., в т.ч. за основним зобов'язанням у розмірі 96 69,53 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 24 172,63 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0002061300, яким позивачу збільшено суму з податку на додану вартість у розмірі 419 734,50 грн., в т.ч. за основним зобов'язанням у розмірі 279 823,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 139 911,50 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0002051300, яким позивачу зменшено суму з податку на додану вартість для цілей розділу V Податкового кодексу України та зменшено суму податкового кредиту у розмірі 1 835 025,00 грн.;

- рішення №0002001300 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 8 640,27 грн.;

- вимогу про сплату боргу (виїмки) №Ф-0001991300 у розмірі 62 525,68 грн.

Незгода позивача із вказаними рішеннями податкового органу від 28 березня 2017 року зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 28 березня 2017 року №0002011300, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1765713,52грн., де 1177142,35грн. - основний платіж та 588571,71 грн. - штрафна (фінансова) санкція, суд виходить з наступного.

Як вбачається з акта перевірки, перевіркою правильності декларування валових доходів за період перевірки з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року ФОП ОСОБА_1 встановлено розбіжність у сумі 1 291 520,67грн.

Перевіркою правильності визначення доходів встановлено, що на формування показників мало вплив здійснення будівництва житлових та нежитлових будівель.

Так, декларування валових доходів в період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року ФОП ОСОБА_1 мав господарські взаємовідносини з наступними контрагентами:

- між ТОВ Старокиївське ТЗП (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (підрядник) укладено договір №07/10/01 від 07 жовтня 2015 року з поточного ремонту асфальтобетонного покриття території торгової бази м. Київ, вул. Волинська, 34/1.

Умовами договору визначено, що термін початку, закінчення та тривалості здійснення робіт підрядником визначено сторонами наступними: початок - 07 жовтня 2015 року, закінчення - 30 жовтня 2015 року, сума договору становить 19 359,40 грн. (з ПДВ).

Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2015 року по ремонту асфальтобетонного покриття склала 116 156,40 грн. (з ПДВ) про що складений акт приймання виконаних будівельних робіт без номера за жовтень 2015 року на суму 116 156,40 грн. (з ПДВ).

ТОВ Старокиївське ТЗП на адресу ФОП ОСОБА_1 перерахувало в безготівковій формі кошти в загальній сумі 105 000 грн.: в т.ч. 12 жовтня 2015 року - 45 000,00 грн., 30 жовтня 2015 року - 18 000 грн., 30 жовтня 2015 року - 42 000 грн.

Дебіторська заборгованість за даними перевірки ФОП ОСОБА_1 на 01 січня 2016 року склала - 11156,40 грн.

- між ПАТ Асвальтобетоний завод АБ Столичний (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (підрядник) укладено договір №4-229 від 08 вересня 2015 року по капітальному ремонту асфальтобетонного покриття доріг на території ВП НУБіП України Боярська лісова дослідна станція м. Боярка, вул. Лісодослідна 12.

Термін початку, закінчення та тривалості здійснення робіт підрядником визначено сторонами наступними: початок - вересень 2015 року, закінчення - жовтень 2015 року, сума договору становить 1 197 515 грн. (з ПДВ).

Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат по ремонту асфальтобетонного покриття за жовтень 2015 року склала 207 858,20 грн. (з ПДВ) та грудень 2015 року - 349 054,56 грн. (з ПДВ), про що складений акт приймання виконаних будівельних робіт без номера.

ПАТ Асвальтобетоний завод АБ Столичний на адресу ФОП ОСОБА_1 перерахував в безготівковій формі кошти в загальній сумі 1 168 782,74 грн. (з ПДВ), в т.ч. 21 вересня 2015 року - 155 000,00 грн., 22 вересня 2015 року - 150 000,00 грн., 02 жовтня 2015 року - 200 000,00 грн., 09 листопада 2015 року - 25 782,74 грн., 10 листопада 2015 року - 30 000,00 грн., 11 листопада 2015 року - 30 000,00 грн., 16 листопада 2015 року - 50 000,00 грн., 17 листопада 2015 року - 50 000,00 грн., 18 листопада 2015 року - 100 000,00 грн., 20 листопада 2015 року - 50 000,00 грн. та 22 грудня 2015 року - 328 000,00 грн.

Дебіторська заборгованість за даними перевірки ФОП ОСОБА_1 на 01 січня 2015 року відсутня. Дебіторська заборгованість за даними перевірки ФОП ОСОБА_1 на 01 січня 2016 року склала - 28 732,26 грн.

- між ТОВ Інвестекс Україна (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (підрядник) укладено договір №05-15 від 02 травня 2015 року, предметом якого є - субпідрядник в межах договірної ціни виконує на свій ризик власними силами і залученими силами та засобами в строки і за цінами, обумовленими в цьому договорі виконання будівельних робіт з додержанням будівельних норм та правил.

ТОВ Інвестекс Україна на адресу ФОП ОСОБА_1 перерахувало в безготівковій формі кошти в загальній сумі 1 929 200 грн. в т.ч. 07 серпня 2015 року - 100 000,00 грн., 01 вересня 2015 року - 1 829 200,00 грн.

Дебіторська заборгованість за даними перевірки ФОП ОСОБА_1 станом на 01 січня 2015 року становила - 958 407,00 грн.

Дебіторська заборгованість за даними перевірки ФОП ОСОБА_1 станом на 01 січня 2016 року склала - 958 407,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, загальна сума отриманих доходів за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року згідно виписок банку ФОП ОСОБА_1 склала 3 770 138,30 грн. (в т.ч. ПДВ 628 356,39 грн.), згідно податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік сума валового доходу становить 1 850 261,24 грн. (без ПДВ).

Таким чином, за результатами перевірки встановлено безпідставне заниження валових доходів ФОП ОСОБА_1 за 2015 рік на суму 1 291 520,67 грн. (без ПДВ), чим порушено вимоги пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України.

Перевіркою правильності визначення витрат, відображених у деклараціях про доходи, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки, встановлено розбіжності в сумі 5 365 040,85 гри., а саме: підприємцем, в порушення пункту 177.2, підпункту 177.4.1. пункту 177.4. статті 177 Податкового кодексу України завищено валові витрати, пов'язані з одержанням доходу за 2015 та 2016 роки, на суму 251 517,99 грн., в тому числі за 2015 рік - 1 788 620,70 грн., за 2016 рік - 3 576 420,15 грн.

Під час перевірки, при визначені правильності декларування витрат з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року ФОП ОСОБА_1 мав господарські взаємовідносини з наступними контрагентами:

- між ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладено договір №17/09 від 01 вересня 2015 року, відповідно умов якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця нафтопродукти (дизельне паливо EN-590 class В).

Кількість та асортимент кожної окремої партії товару відображаються в рахунках-фактурах та/або видаткових накладних.

Загальна сума договору становить 820 000,00 грн. (з ПДВ).

ФОП ОСОБА_1 придбано протягом 2015 року нафтопродуктів (дизельне паливо) в кількості 21900 літрів на загальну суму 335 800,00 грн. (з ПДВ). Згідно наданих документів для перевірки встановлено, що на адресу ФОП ОСОБА_1 виписані наступні первинні документи: рахунки №00066 від 08 жовтня 2015 року в сумі 109 500,00 грн. (з ПДВ), №00067 від 12 жовтня 2015 року в сумі 109 500,00 грн. (з ПДВ), №0087 від 30 листопада 2015 року в сумі 116 800,00 грн. (з ПДВ), видаткові накладні №00066 від 08 жовтня 2015 року в сумі 109 500,00 грн. (з ПДВ), №00067 від 12 жовтня 2015 року в сумі 109 500,00 грн. (з ПДВ), №0087 від 30 листопада 2015 року в сумі 116 800,00 грн. (з ПДВ), товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів №000004 від 08 жовтня 2015 року, №000005 від 12 жовтня 2015 року, №000008 від 30 листопада 2015 року. Крім того до перевірки не надано жодних платіжних доручень, фіскальних чеків, виписок банку тощо, які б підтверджували понесені витрати на закупівлю палива.

Відповідно до товарно-транспортних накладних встановлено, що паливо дизельне доставлялось з пункту навантаження: Закарпатська область, Тячівський район, смт. Дубове, вул. Карла Маркса, буд. 116 до пункту розвантаження: АДРЕСА_1 та відповідно перевізником нафтопродуктів був ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2) (не платник ПДВ), який згідно договору №2/09 від 01 вересня 2015 року надає замовнику послуги перевезення вантажів автомобільним транспортом автомобілем НОМЕР_3 на наступних умовах: автомобіль надається замовнику з водієм в робочі дні тижня, в робочий час, для пересування тільки на території України. Оплата проводиться за транспортне обслуговування протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту надання виконавцем рахунка-фактури з розрахунку 2 грн. за 1 км пробігу і 100 грн. за годину простою протягом робочого часу.

Згідно наданих документів встановлено, що на адресу ФОП ОСОБА_1 виписані наступні первинні документи: рахунки №00013 від 08 жовтня 2015 року в сумі 3 200,00 грн., №00015 від 12 жовтня 2015 року в сумі 3 200,00 грн., №00017 від 30 листопада 2015 року в сумі 3 200,00 грн., акти наданих послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом по маршруту м. Мукачеве - м. Київ №00013, №00015, №00017.

ФОП ОСОБА_1 документально не підтвердив понесені витрати на закупівлю палива та автотранспортні перевезення у зв'язку із відсутністю платіжних документів (виписок банку, фіскальних чеків, прибутково-касових ордерів, тощо) та відсутності необхідних умов для здійснення господарської діяльності, а саме: трудових ресурсів, основних фондів (складських приміщень, спецтехніки), тощо, крім того відсутні факти реалізації та/або використання у господарській діяльності дизельного палива, що призвело до завищення валових витрат в сумі 289 433,33 грн., чим порушено вимоги пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України.

- між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ТОВ Інвестекс (ЄДРПОУ 34357825) в особі директора ОСОБА_1 (підрядник) укладено договори №18/15 від 18 травня 2015 року та №20/15 від 20 травня 2015 року, відповідно до умов якого субпідрядник в межах договірної ціни виконує на свій ризик власними силами і залученими силами та засобами в строки і за цінами, обумовленими в цьому договорі виконання будівельних робіт з додержанням будівельних норм та правил. Загальна договірна ціна робіт по договорам становить в загальній сумі 7 587 606,65 грн. (з ПДВ).

На виконання умов вказаних договорів №18/15 від 18 травня 2015 року, №20/15 від 20 травня 2015 року ФОП ОСОБА_1 отримав від ТОВ Інвестекс виконанні будівельні роботи на підставі наступних документів: згідно виписок банку від 21 грудня 2015 року на суму 135 940,00 грн., від 21 грудня 2015 року на суму 136 050,00 грн.

В ході перевірки встановлено, що відповідно до інформації, що знаходиться в ІС Податковий блок ТОВ Інвестекс (код ЄДРПОУ 34357825) знаходиться на обліку в Ірпінському відділені Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області; розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма №1ДФ) за 2015 рік не подавалися, що вказує на відсутність працюючих; декларація з податку на прибуток за 2015 рік подана з податковим навантаженням 0,32, остання декларація з ПДВ подана за червень 2015 року.

Наведені обставини вказують на здійснення ТОВ Інвестекс нереальних (безтоварних) господарських операцій на адресу ФОП ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю необхідних умов для здійснення господарської діяльності - трудових ресурсів, основних фондів (складських приміщень, спецтехніки), тощо та відсутністю в ланцюгу формування податкового кредиту ТОВ Інвестекс від постачальників за 2015 рік товарів, робіт, послуг (виконання будівельних робіт), які реалізовано ФОП ОСОБА_1, згідно наданих документів, складених з порушенням принципу бухгалтерського обліку та фінансової звітності - привалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (абзац 8 статті 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХIV (із змінами та доповненнями).

З урахуванням наведеного, обґрунтованими є висновки, що ФОП ОСОБА_1, в порушення пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), не відображено у складі доходів суму 2 381 120,97 грн. (з ПДВ) по операціях з формування активів (виконання будівельних робіт) та послуг з джерела невідомого походження, що вплинуло на правильність визначення фінансового результату.

В ході перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 отримав від ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4) згідно зареєстрованих податкових накладних наступні матеріал: асфальтобетонну суміш, бордюр дорожній, автоперевезення вантажів (договір щодо надання товарів, робіт/послуг до перевірки не наданий).

Відповідно до інформації, що знаходиться в ІС Податковий блок встановлено, що ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4) знаходиться на обліку в Ірпінському відділені Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області; розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма №1ДФ) за 2015 рік не подавалися, що вказує на відсутність працюючих; декларація про майновий стан і доходи за 2015 рік подана з нульовими показниками; остання декларація з ПДВ подана за грудень 2015 року.

Згідно виписок банку на рахунок ФОП ОСОБА_4 перераховано кошти з призначенням платежу повернення поворотної фінансової допомоги.

За таких обставин, вбачається здійснення ФОП ОСОБА_4 нереальних (безтоварних) господарських операцій на адресу ФОП ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю необхідних умов для здійснення господарської діяльності - трудових ресурсів, основних фондів (складських приміщень, спецтехніки), тощо та відсутністю в ланцюгу формування податкового кредиту ФОП ОСОБА_4 від постачальників за 2015 рік товарів, робіт, послуг (виконання будівельних робіт), які реалізовано ФОП ОСОБА_1

Тобто, ФОП ОСОБА_4 не можливо фактично здійснити господарські операції на користь ФОП ОСОБА_1, що вказує на формування ФОП ОСОБА_1 активу за рахунок надходження активів (виконання будівельних робіт) та послуг з джерела невідомого походження, що вказує на безоплатне їх отримання.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з висновками про те, що ФОП ОСОБА_1, в порушення пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України не відображено у складі доходів суму 800 556,37 грн. (з ПДВ) по операціях з формування активів (виконання будівельних робіт) та послуг з джерела невідомого походження, що вплинуло на правильність визначення фінансового результату.

Перевіркою встановлено, що між ТОВ СБМУ Підряд (код ЄДРПОУ 25298093) (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (замовник) розрахунки проводились в безготівковій формі.

Так, ФОП ОСОБА_1 перераховано грошові кошти ТОВ СБМУ Підряд згідно виписок банку від 13 березня 2015 року на суму 22 000,00 грн та від 04 листопада 2015 року на суму 148 500,00 грн.

При цьому, ФОП ОСОБА_1 документально не підтверджено факти реалізації та/або використання у господарській діяльності асфальтобетону В10 та відсутності необхідних умов для здійснення господарської діяльності, а саме: трудових ресурсів, основних фондів (складських приміщень, спецтехніки) тощо, що призвело до завищення валових витрат в сумі 170 500,00 грн. (з ПДВ), чим порушено вимоги пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України.

Згідно книги обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_1 відносив до складу валових витрат - витрати на сплату електроенергії в сумі 12 934,65 грн. (з ПДВ) за адресою місця реєстрації.

Проте, платником під час перевірки жодної первинної документації з приводу понесених витрат не надано.

На думку суду, ФОП ОСОБА_1 не відображено у складі доходів суму 12 934,65 грн. (з ПДВ), а саме в частині віднесення до складу валових витрат суми коштів, сплачених за електроенергію не пов'язану з провадженням господарської діяльності, чим порушено пункт 177.1 статті 177 Податкового кодексу України.

Під час перевірки встановлено, що ПАТ АБ Столичний (генпідрядник) надавав генпідрядні послуги ФОП ОСОБА_1, однак договір до перевірки не надано, генпідрядник надавав дані послуги згідно податкових накладних ПАТ АБ Столичний та акту здачі-прийняття робіт.

Розрахунки проводились в безготівковій формі, ФОП ОСОБА_1 перераховано грошові кошти ПАТ АБ Столичний згідно виписок банку: від 23 вересня 2015 року на суму 10 142,71 грн.; від 10 листопада 2015 року на суму 25 782,74 грн.

З урахуванням того, що ФОП ОСОБА_1 документально не підтверджено факти реалізації та/або використання у господарській діяльності генпідрядних послуг, що вплинуло на завищення валових витрат в сумі 35 925,45 грн. (з ПДВ), вказане призвело до порушення вимог пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України.

Перевіркою встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ТОВ Інвестекс Україна (ЄДРПОУ 36382497) в особі директора ОСОБА_1 (підрядник) укладено договір №12/1-16 від 02 грудня 2016 року, відповідно до умов якого субпідрядник в межах договірної ціни виконує на свій ризик власними силами і залученими силами та засобами в строки і за цінами, обумовленими в цьому договорі виконання робіт по монтажу труб з додержанням будівельних норм та правил. Загальна договірна ціна робіт по договорам становить в загальній сумі 305 000,00 грн. (з ПДВ).

Так, на виконання умов договору №12/1-16 від 02 грудня 2016 року ФОП ОСОБА_1 отримав від ТОВ Інвестекс Україна вказані в договорі роботи на підставі акту виконання робіт від 21 грудня 2016 року та податкових накладних.

В акті перевірки зазначено, що згідно наданих до перевірки первинних документів рахується кредиторська заборгованість в сумі 305 000,00 грн. (з ПДВ), та враховуючи лист ФОП ОСОБА_1 директору ТОВ Інвестекс Україна в особі директора ОСОБА_1 - просить зарахувати проплату від 21 грудня 2016 року на підставі платіжного доручення №21/12 на суму 305 000, 00 грн. в рахунок виконаних робіт, однак згідно виписок банку за 21 грудня 2016 року на рахунок ТОВ Інвестекс Україна перераховано кошти з призначенням платежу повернення поворотної фінансової допомоги.

Враховуючи викладене, ТОВ Інвестекс Україна не могло фактично здійснити господарські операції на користь ФОП ОСОБА_1, що вказує на формування ФОП ОСОБА_1 активу за рахунок надходження активів (виконання будівельних робіт) та послуг з джерела невідомого походження, що вказує на безоплатне їх отримання.

За таких обставин, ФОП ОСОБА_1, в порушення пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України, не відображено у складі доходів суму 305 000,00 грн. (без ПДВ) по операціях з формування активів (виконання будівельних робіт) та послуг з джерела невідомого походження, що вплинуло на правильність визначення фінансового результату.

В ході перевірки встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ТОВ Арт-Буд-Експорт (ЄДРПОУ 38986227, не платник ПДВ) в особі директора ОСОБА_1 (підрядник) укладено договір №10-16 від 26 жовтня 2016 року, відповідно до умов якого субпідрядник в межах договірної ціни виконує на свій ризик власними силами і залученими силами та засобами в строки і за цінами, обумовленими в цьому договорі виконання робіт по монтажних робіт з додержанням будівельних норм та правил. Загальна договірна ціна робіт по договору становить в загальній сумі 7 951 240,00 грн. (без ПДВ).

Перевіркою встановлено, що згідно наданих до перевірки первинних документів рахується кредиторська заборгованість в сумі 795 124,00 грн. (без ПДВ), та враховуючи лист ФОП ОСОБА_1 директору ТОВ Арт-Буд-Експорт в особі директора ОСОБА_1 - просить зарахувати проплату - платіжне доручення №25/04/2 від 25 квітня 2016 року в сумі 14 100,00 грн., №07/10 від 21 жовтня 2016 року в сумі 17 000,00 грн., №26/10 від 26 жовтня 2016 року в сумі 42 000,00 грн., №22/12/1 від 27 грудня 2016 року в сумі 350 000,00 грн., №29/12 від 29 грудня 2016 року в сумі 372 024, 00 грн. в рахунок виконаних робіт. Проте, згідно виписок банку за 29 грудня 2016 року, 25 квітня 2016 року, 21 жовтня 2016 року, 26 жовтня 2016 року, 27 грудня 2016 року на рахунок ТОВ Арт-Буд-Експорт перераховано кошти з призначенням платежу повернення поворотної фінансової допомоги.

За таких обставин вбачається здійснення ТОВ Арт-Буд-Експорт нереальних (безтоварних) господарських операцій на адресу ФОП ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю необхідних умов для здійснення господарської діяльності - трудових ресурсів, основних фондів (складських приміщень, спецтехніки), тощо та відсутністю в ланцюгу формування податкового кредиту ТОВ Арт-Буд-Експорт від постачальників за 2016 рік товарів, робіт, послуг (виконання будівельних та монтажних робіт), які реалізовано ФОП ОСОБА_1, згідно наданих до перевірки документів.

Тобто, ТОВ Арт-Буд-Експорт не могло фактично здійснити господарські операції на користь ФОП ОСОБА_1, що вказує на формування ФОП ОСОБА_1 активу за рахунок надходження активів (виконання будівельних робіт) та послуг з джерела невідомого походження, що вказує на безоплатне їх отримання, а відтак ФОП ОСОБА_1, в порушення пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України, не відображено у складі доходів суму 795 124,00 грн. по операціях з формування активів та послуг з джерела невідомого походження, що вплинуло на правильність визначення фінансового результату.

В ході перевірки встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ТОВ Рембуттрест (код ЄДРПОУ 38435168, не платник ПДВ) за період з 01 січня 2015 року до 30 листопада 2016 року в особі директора ОСОБА_1 (підрядник), укладено договір, при цьому сам примірник договору до перевірки не наданий.

ФОП ОСОБА_1 отримав від ТОВ Рембуттрест ґрунт зворотної засипки з навантаженням та перевезенням на підставі наступних документів: відповідно наданих до перевірки первинних документів рахується кредиторська заборгованість в сумі 864 500,00 грн. (без ПДВ), та враховуючи лист ФОП ОСОБА_1 директору ТОВ Рембуттрест в особі директора ОСОБА_4 - просить зарахувати проплату платіжне доручення №02/08 від 02 серпня 2016 року в сумі 264 500,00 грн., №17/07 від 27 липня 2016 року в сумі 600 000,00 грн., в рахунок виконаних робіт. Проте згідно виписок банку за 02 серпня 2016 року, 27 липня 2016 року на рахунок ТОВ Рембуттрест перераховано кошти з призначенням платежу повернення поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до інформації, що знаходиться в ІС Податковий блок , встановлено наступне: ТОВ Рембуттрест (код ЄДРПОУ 38435168) знаходиться на обліку в Ірпінському відділені Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області; розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма №1ДФ) за 2016 рік не подавалися, що вказує на відсутність працюючих.

За таких обставин, вбачається здійснення ТОВ Рембуттрест нереальних (безтоварних) господарських операцій на адресу ФОП ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю необхідних умов для здійснення господарської діяльності - трудових ресурсів, основних фондів (складських приміщень, спецтехніки), тощо та відсутністю в ланцюгу формування валових витрат ТОВ Рембуттрест від постачальників за 2016 рік товарів, робіт, послуг (виконання будівельних та монтажних робіт), які реалізовано ФОП ОСОБА_1 згідно наданих до перевірки документів, складених з порушенням принципу бухгалтерського обліку та фінансової звітності - привалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності.

З урахуванням наведеного, ФОП ОСОБА_1 в порушення пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України не відображено у складі доходів суму 1 784 267,48 грн. (без ПДВ) по операціях з формування активів (виконання будівельних робіт) та послуг з джерела невідомого походження, що вплинуло на правильність визначення фінансового результату.

Кредиторська заборгованість за даними перевірки ФОП ОСОБА_1 відсутня. Кредиторська заборгованість за даними перевірки ФОП ОСОБА_1 на 01 липня 2017 року становить 864 500,00 грн.

В ході перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 (замовник) отримав від ФОП ОСОБА_4 (підрядник) асфальтобетонну суміш, бордюр дорожній, автоперевезення вантажів, однак договір на підставі якого здійснено постачання не надано, як і не надано інших первинних документів.

За таких обставин вбачається здійснення ФОП ОСОБА_4В нереальних (безтоварних) господарських операцій на адресу ФОП ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю необхідних умов для здійснення господарської діяльності - трудових ресурсів, основних фондів (складських приміщень, спецтехніки), тощо та відсутністю в ланцюгу формування податкового кредиту ФОП ОСОБА_4 від постачальників за 2016 рік товарів, робіт, послуг (виконання будівельних робіт), які реалізовано ФОП ОСОБА_1, згідно наданих до перевірки документів, складених з порушенням принципу бухгалтерського обліку та фінансової звітності - превалювання сутності над формою.

Тобто, ФОП ОСОБА_4 не міг фактично здійснити господарські операції на користь ФОП ОСОБА_1, що вказує на формування ФОП ОСОБА_1 активу за рахунок надходження активів (виконання будівельних робіт) та послуг з джерела невідомого походження, що вказує на безоплатне їх отримання, а відтак ФОП ОСОБА_1 в порушення пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України не відображено у складі доходів суму 667 681,20 грн. (з ПДВ) по операціях з формування активів (виконання будівельних робіт) та послуг з джерела невідомого походження, що вплинуло на правильність визначення фінансового результату.

В ході перевірки встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ТОВ Бетонний завод Югора (ЄДРПОУ 33079376) (виконавець) укладено договір №18/10 від 21 жовтня 2016 року, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, виготовити замовнику замовлену продукції (бетон, бетонні вироби і конструкції та інша продукція) по узгодженню сторін виконати його доставку в місце поставки, а замовник зобов'язується своєчасно здійснити його передплату та прийняти замовлену продукцію на умовах даного Договору. Місце поставки - с. Здорівка. Загальна вартість договору складає 400 000,00 грн. (з ПДВ).

Перевіркою встановлено, що розрахунки проводились в безготівковій формі. ФОП ОСОБА_1 перераховано грошові кошти ТОВ Бетонний завод Югора згідно виписок банку: від 19 вересня 2016 року на суму 17 040,00 грн.; від 05 жовтня 2016 року на суму 15 449,40 грн.; від 25 жовтня 2016 року на суму 10 000,00 грн.; від 26 жовтня 2016 року на суму 10 000,00 грн.; від 27 жовтня 2016 року на суму 10 000,00 грн.; від 31 жовтня 2016 року на суму 9 900,00 грн.; від 02 листопада 2016 року на суму 20 000,00 грн.; від 08 листопада 2016 року на суму 30 000,00 грн.

Податковий орган зазначив та наявними матеріалами справи не спростовано, що у ФОП ОСОБА_1 відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, а саме: трудові ресурси, основні фонди (складські приміщення, спецтехніка), тощо, крім того відсутні факти та документальні підтвердження реалізації та/або використання у господарській діяльності придбаного товару у ТОВ Бетонний завод Югора , а саме: бетона, крім того у ФОП ОСОБА_1 рахується кредиторська заборгованість з даним контрагентом, що відповідно призвело до завищення валових витрат в сумі 182 389,40 грн., що є порушенням вимог пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України.

Також перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 мав господарські взаємовідносини згідно зареєстрованої податкової накладної з ТОВ АВ Метал груп (ЄДРПОУ 36441934), однак документального підтвердження з приводу даних взаємовідносин до перевірки не надано, як і не надано до суду в ході розгляду даної справи.

При цьому, розрахунки проводились в безготівковій формі, а ФОП ОСОБА_1 перераховано грошові кошти ТОВ АВ Метал груп згідно виписок банку від 26 жовтня 2016 року на суму 30 336,12 грн.

З урахуванням того, що ФОП ОСОБА_1 не надано жодних документальних підтверджень з приводу походження даного товару, а саме: договір, акти наданих товарів, видаткових накладних, крім того документально не підтверджено факти реалізації та/або використання у господарській діяльності придбаних товарів арматури та дроту, що призвело до завищення валових витрат в сумі 30 336,12 грн. (з ПДВ) та є порушенням вимоги пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України.

Перевіркою також встановлено, що ФОП ОСОБА_1 мав господарські взаємовідносини згідно зареєстрованої податкової накладної з ТОВ БМТ (ЄДРПОУ 36946444), однак документальних підтвердження з приводу даних взаємовідносин до перевірки не надано, як і не надано до суду в ході розгляду даної справи.

Розрахунки проводились в безготівковій формі. ФОП ОСОБА_1 перераховано грошові кошти ТОВ БМТ згідно виписок банку від 16 вересня 2016 року на суму 20 801,04 грн.

Враховуючи те, що ФОП ОСОБА_1 не надано жодних документальних підтверджень з приводу походження даного товару, а саме: договір, акти наданих товарів, видаткових накладних, крім того документально не підтверджено факти реалізації та/або використання у господарській діяльності придбаного товару щебня, що призвело до завищення валових витрат в сумі 20 801,04 грн. (з ПДВ) та є порушення вимоги пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд погоджується з доводами податкового органу щодо порушення позивачем вимог пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми валових витрат в загальній сумі 1 788 620,66 грн.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі №826/2747/13-а колегія суддів звертає увагу на дослідження ...фактичного вчинення господарських операцій з придбання послуг, що пов'язані з рухом активів та зміною зобов'язань чи власного капіталу, обставин і в який спосіб було налагоджено господарські зв'язки між позивачем та його контрагентом, чи мав такий контрагент відповідну правоздатність у відповідній сфері діяльності - супроводження програмного забезпечення, з якою метою придбавались такі послуги (роботи), їх пов'язаність з господарською діяльністю позивача, матеріальні, фінансові, трудові ресурси, технічні та технологічні можливості щодо виконання суб'єктами господарювання договірних зобов'язань, не було оцінено і надані позивачем у підтвердження реальності здійснення господарських операцій первинні документи, зокрема, щодо належного їх оформлення (форма, зміст, зазначення необхідних реквізитів). .

З урахуванням того, що позивачем не надано жодних документальних підтверджень по вищезазначених операціях, як і відсутні факти реалізації та/або використання у господарській діяльності придбаного у контрагентів товару, суд приходить до висновку про правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0002011300 від 28 березня 2017 року.

Стосовно правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №0002061300 від 28 березня 2017 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, суд виходить з наступного.

Перевіркою встановлено, що за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість за 2015 рік у сумі 1 227 005,00 грн. та за 2016 рік у сумі 752 670,00 грн., що в сукупності становить 1 979 675,00 грн.

В ході перевірки встановлено також безтоварність операцій, про що зазначалось судом вище.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів (пункт 6 статті 8 Закону № 996-ХІV).

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з акту перевірки, перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються факту перерахування грошових коштів.

При цьому, судом встановлено, що позивачем не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ Інвестекс Україна , ФОП ОСОБА_4 та ТОВ Арт буд сервіс , тому при складанні документів не дотримано вимоги статті 1, пункту 2 статті 3, статті 4, пункту 6 статті 8, пункту 1 та пункту 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХІV, пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, в частині необхідності організації бухгалтерського обліку та складання первинних документів з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операцій, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовим актам, не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов'язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Водночас, наявними матеріалами справи позивач не підтвердив суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 1 201 957,00 грн.

Перевіркою встановлено, що в період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року позивачем задекларовано суму податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 2 492 298,00 грн.

Перевірка відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1-17) за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року проведена на підставі реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, податкових накладних, видаткових накладних, первинних документів до них, договорів, банківських виписок.

В ході перевірки згідно додатку №5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкових декларацій з податку на додану вартість поданих ФОП ОСОБА_1 до Ірпінського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року, в розділі ІІ Податковий кредит встановлено формування безтоварних операцій податкового кредиту.

Згідно аналізу даних реєстру податкових накладних встановлено невідповідність придбаного та реалізованого товару та відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками, а саме: ремонту асфальтно-бетонного покриття, виконання будівельних робіт, придбання щебеню.

В ході аналізу податкової звітності, поданої ФОП ОСОБА_1 до податкового органу, встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємця.

Згідно податкової звітності, поданої до податкового органу, інформація про загальну чисельність працюючих на ФОП ОСОБА_1 відсутня, тобто фактично у ФОП ОСОБА_1 відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_1 не надано жодних пояснень та їх документальне підтвердження даних податкових декларацій та розрахунків по податках та інших обов'язкових платежах до бюджету та державних цільових фондів.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух товарів, а не декларування обсягів на папері. Таким чином, за відсутності придбання активів, відсутні підстави для податкового обліку. Порушення суб'єктом господарювання зазначених вимог податкового законодавства (зокрема, ненадання на вимогу органу державної податкової служби документів, що підтверджують показники, відображені у податковій звітності, відсутність технічної можливості виконання господарських операцій у задекларованих обсягах, не підтвердження факту отримання активу від контрагентів) є достатнім та допустимим доказом невідповідності задекларованих і фактичних даних господарських операцій для Податкового обліку платника податків. У разі відсутності реального руху активів право на формування витрат та/або податкового кредиту відсутні.

За таких обставин, у суду наявні підстави для висновку, що у ФОП ОСОБА_1 відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з вищезазначеними контрагентами в розумінні статті 134 та статті 185 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до абзацу а пункту 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на податковий кредит виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (в тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1. статті 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Окрім того, пунктом 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого(нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів(робіт, послуг), не підтверджені податковими накладними, або оформленими з порушеннями вимог, чи не підтвердженими митними деклараціями(іншими подібними документами згідно з пунктам 201.11 ст.201 цього Кодексу).

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0002051300 та №0002061300 від 28 березня 2017 року.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 28 березня 2017 року №0002021300, яким визначено суму грошового зобов'язання з військового збору в загальній сумі 120 863,16 грн., суд зазначає наступне.

Згідно зі пунктом 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір у розмірі 1,5 відсотків об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Відповідно до підпункту 161.1.1 пункту 161 Податкового кодексу України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 Податкового кодексу України, а саме фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Підпунктом 161.1.5 пункту 161 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені статтею 171 Податкового кодексу України.

Перевіркою правильності визначення суми чистого оподаткованого доходу, з якого нараховується військовий збір, встановлено заниження суми чистого оподаткованого доходу за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року в сумі 6 446 034,01 грн. без ПДВ, в результаті допущених порушень податкового законодавства, а відтак податковим органом правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 березня 2017 року №0002021300.

Щодо правомірності вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 28 березня 2017 року №Ф-0001991300 на суму 62525,68 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28 березня 2017 року №0002001300 в розмірі 8640,27 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року №2464-VI (зі змінами та доповненнями) для фізичних осіб-підприємців, крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у проваджені ними підприємницької діяльності, єдиний внесок нараховується на суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок встановлено заниження чистого оподаткованого доходу за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року ФОП ОСОБА_1 в сумі 6 446 034,01 грн., з урахуванням максимальної величини за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року ФОП ОСОБА_1 занижено чистий оподаткований дохід, на який нараховується єдиний внесок в сумі 599 954,00 гривень.

Згідно з пунктом 11 статті 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року №2464-VI (зі змінами та доповненнями), єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року №2464-VI (зі змінами та доповненнями), встановлюється у розмірі 34,7% визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року №2464-VI (зі змінами та доповненнями) бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року №2464-VI (зі змінами та доповненнями) обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат доходу, на які відповідно до цього Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року №2464-VI (зі змінами та доповненнями) нараховується єдиний внесок.

Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з сум доходу від здійснення підприємницької діяльності, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7% встановлено, що ФОП ОСОБА_1 за перевіряємий період занижено ЄСВ на загальну суму 62525,68 грн. за рахунок заниження чистого доходу, з якого відраховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року на загальну суму 677 596,72 грн. (з урахуванням максимальної величини - 599 954,00 грн.), чим порушено вимоги пункту 2 частини 1 статті 7, частини 11 статті 8, частини 2 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року №2464-VI та в результаті чого донараховано єдиний внесок на загальну суму 62525,68 гривень, що вбачається судом правомірним з огляду на наведені вище в сукупності обставини.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що твердження відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а відтак, податкові повідомлення-рішення від 28 березня 2017 року, а також вимога та рішення від 28 березня 2017 року, є законними і підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування правомірності прийняття оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виконав, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77,139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко