Ухвала

від 16.10.2018 по справі 826/22447/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/22447/15

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

16 жовтня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мазотті Україна до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Тріо Лайн ЛТД , у подальшому назву якого було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю Мазотті Україна (далі - Позивач, ТОВ Мазотті Україна ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач-1, ДПІ у Деснянському районі) про:

- визнання протиправними дій щодо розірвання в односторонньому порядку договору №050620151 про визнання електронних документів;

- визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті поданої ТОВ Тріо Лайн ЛТД 15.07.2015 року о 18:30 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року;

- зобов'язання вважати прийнятою та зареєстрованою подану 15.07.2015 року о 18:30 податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року.

24.02.2017 року Позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог та залучення співвідповідачів - Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області (далі - Відповідач-2, Києво-Святошинська ОДПІ) і Державну фіскальну службу України (далі - Відповідач-3, ДФС України).

В указаній прийнятій судом першої інстанції заяві Позивач просив:

- зобов'язати Києво-Святошинську ОДПІ відобразити показники декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року ТОВ Тріо Лайн ЛТД у системі електронного адміністрування податку на додану вартість щодо автоматичного збільшення реєстраційної суми ліміту реєстрації податкових накладних;

- зобов'язати ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 921 001 грн. та відобразити відповідне збільшення у витязі з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2017 року залучено у якості відповідачів Києво-Святошинську ОДПІ та ДФС України.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2018 року позов задоволено частково - визнано протиправними дії ДПІ у Деснянському районі щодо розірвання в односторонньому порядку договору №050620151 від 15.06.2015 про визнання електронних документів; визнано протиправними дії ДПІ у Деснянському районі щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року ТОВ Маззотті Україна ; приписано вважати податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року прийнятою та зареєстрованою днем її фактичного отримання - 15.07.2015 року; зобов'язано ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ Маззотті Україна має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 921 001,00 грн. та відобразити відповідне збільшення у витязі з системи електронного адміністрування податку на додану вартість. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач-3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Крім того, Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду, яке обґрунтовано тим, що копія останньої отримана ДФС України 19.07.2018 року.

Надаючи оцінку викладеним у клопотанні про поновлення строку доводам, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, повний текст рішення Окружного адміністративного суду міста Києва було отримано ДФС України 18.07.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 239).

З урахуванням наведеного, зважаючи, що апеляційну скаргу Відповідачем-3 було здано до відділення поштового зв'язку 20.08.2018 року, тобто у межах тридцятиденного строку з моменту отримання повного тексту рішення, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для поновлення останньому строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Водночас, перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України, а саме - до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Приписи п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України Про судовий збір (далі - Закон).

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно ч. 4 ст. 6 Закону якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

З огляду на те, що позовні вимоги немайнового характеру задоволені в частині визнання протиправними дій ДПІ у Деснянському районі щодо розірвання договору про визнання електронних документів, визнання протиправними дій ДПІ у Деснянському районі щодо відмови у прийнятті податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року та зобов'язання вважати податкову декларацію за червень 2015 року зареєстрованою днем її фактичного подання, а також зобов'язання ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування ПДВ суму на величину від'ємного значення за червень 2015 року, судовий збір підлягає сплаті, виходячи з розміру трьох немайнових вимог.

Зі змісту постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року №2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору вбачається, що, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, складала 1 розмір мінімальної заробітної плати

З урахуванням наведеного судом враховується, що положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відтак судовий збір підлягає сплаті за кожну немайнову вимогу, заявлену до суду першої інстанції, та рішення щодо якої є предметом апеляційного оскарження.

Станом на 01.01.2015 року приписами Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік від 28.12.2014 року № 80-VIII встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1218,00 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва становить 3 654,00 грн. (1 218 х 2 х 150%) щодо двох позовних вимог немайнового характеру, заявлених Позивачем у вересні 2015 року.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір в редакції, яка діяла на момент подання до суду першої інстанції заяви про збільшення позовних вимог, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, складала 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2017 року приписами Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік від 21.12.2016 року № 1801-VIII встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 600,00 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у частині позовних вимог до ДФС України складає 2 400,00 грн. (1 600,00 х 150%), що разом складає 6 054,00 грн. (3 654,00 + 2 400,00)

Однак, всупереч вимог КАС України, Апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про звільнення від його сплати визнано необґрунтованим, про що судом постановлено ухвалу від 16.10.2018 року.

Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи, що Апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ДФС України строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору у розмірі 6 054,00 грн. на такі реквізити: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34312206081055; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 295, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення - задовольнити.

Поновити Державній фіскальній службі України строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2018 року.

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мазотті Україна до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати Апелянту строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута Апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.Г. Степанюк