Ухвала

від 17.10.2018 по справі 757/33545/18-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю

представника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «ЛАЛІБЕЛА КО», адвоката ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 липня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, в тому числі і на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ЛАЛІБЕЛА КО» в наступних банківських установах:

-АТ «СБЕРБАНК» №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ;

- АТ «КІБ» № НОМЕР_4 ;

- АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_5 ;

- ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» № НОМЕР_6 ;

- ПАТ «Універсал Банк» № НОМЕР_7 ;

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що надані прокурором матеріали містять достатньо відомостей і підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна. Так, на думку апелянта, стороною обвинувачення не доведено наявності підстав для застосування відносно ТОВ «ЛАЛІБЕЛА КО» такого обмежувального заходу. В обґрунтування своїх вимог представник посилається на відсутність у посадових осіб вказаного товариства статусу підозрюваних у кримінальному провадженні № 42018000000001489. Висновки слідчого судді щодо відповідності грошових коштів критеріям ст. 98 КПК України апелянт вважає безпідставними, оскільки на його думку, ці кошти не є матеріальними об`єктами, які можуть бути знаряддям злочину, чи могли зберегти на собі сліди або відомості які підлягають доказуванню.

Одночасно представник вказує на своєчасність оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на ті обставини, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся без повідомлення власника майна чим його представника, а копію постановленого судом рішення ними було отримано 23 серпня 2018 року.

Прокурор, будучи належним чином повідомлений про дату розгляду справи, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, а тому, виходячи з положень ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_5 , який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Оскільки ухвала слідчого суддіПечерського районного суду міста Києва від 10 липня 2018 року оскаржується лише представником ТОВ «ЛАЛІБЕЛА КО», то виходячи з положень ст. 404 КПК України, перегляд судового рішення здійснюється лише в межах поданої апеляційної скарги та лише щодо даного товариства.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся без повідомлення його власника та представника, а відомості про направлення їм копії постановленого судом рішення в матеріалах судового провадження відсутні, колегія суддів приймає до уваги доводи апелянта щодо того, що копію повного тексту ухвали слідчого судді він отримав 23 серпня 2018 року та 28 серпня 2018 року подав апеляційну скаргу, у зв`язку з чим, оскаржив судове рішення в межах строку визначеного ст. 395 КПК України.

Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність і необґрунтованість постановленого судом рішення, то слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання про арешт майна, в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Так, звертаючись з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ЛАЛІБЕЛА КО», прокурор зазначив, що метою застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є збереження речових доказів.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, в ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.

Надані прокурором матеріали містять достатньо розумних підстав і підозр вважати, що, грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ЛАЛІБЕЛА КО», які відкриті в наступних банківських установах:

-АТ «СБЕРБАНК» №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ;

- АТ «КІБ» № НОМЕР_4 ;

- АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_5 ;

- ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» № НОМЕР_6 ;

- ПАТ «Універсал Банк» № НОМЕР_7 ;

можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, або можуть бути об`єктом кримінально протиправних дій чи набутими кримінально-протиправним шляхом, що вказує на їх відповідність критеріям ст. 98 КПК України, а відтак вважає, що стороною обвинувачення доведено ті обставини, що вказане майно має ознаки речових доказів.

Так, Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування ОВС у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001489 від 18 червня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, в ході досудового розслідування було встановлено, що групою осіб, учасники якої діють за попередньою змовою між собою, у період 2016-2018 р.р. створено та придбано низку суб`єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає у проведені фінансово-господарських операцій по переведенню безготівкових коштів у готівку, формуванню дебіторської заборгованості, витрат та податкового кредиту для інших суб`єктів підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів, цінних паперів, виконання робіт, надання послуг.

Для вчинення дій, пов`язаних з наданням послуг підприємствам реального сектору економіки з ухилення від сплати податків, а також подальшого проведення фінансово-господарських операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, групою осіб використовуються реквізити ряду суб`єктів господарювання, в тому числі і ТОВ «ЛАЛІБЕЛА КО».

Дане товариство має банківські рахунки, які відкриті в наступних банківських установах:

-АТ «СБЕРБАНК» №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ;

- АТ «КІБ» № НОМЕР_4 ;

- АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_5 ;

- ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» № НОМЕР_6 ;

- ПАТ «Універсал Банк» № НОМЕР_7 ;

Постановою слідчого слідчої групи третього слідчого відділу Управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування ОВС у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 від 05 липня 2018 року грошові кошти, що містяться на вказаних банківських рахунках визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42018000000001489.

Встановивши вище зазначені обставини, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, дотримався вимог ст. 170 КПК України і прийшов до обґрунтованого висновку з приводу наявності підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на зазначене в ньому майно.

Що стосується посилань апелянта на відсутність у посадових осіб ТОВ «ЛАЛІБЕЛА КО» статусу підозрюваних у кримінальному провадженні № 42018000000001489, що на його думку свідчить про відсутність підстав для накладення арешту на належне цьому товариству майно, то слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані прокурором матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ЛАЛІБЕЛА КО».

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких і є накладення арешту на майно.

У зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подана апеляційна скарга, за викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 липня 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, в тому числі і на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ЛАЛІБЕЛА КО» в наступних банківських установах:

-АТ «СБЕРБАНК» №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ;

- АТ «КІБ» № НОМЕР_4 ;

- АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_5 ;

- ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» № НОМЕР_6 ;

- ПАТ «Універсал Банк» № НОМЕР_7 , залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ТОВ «ЛАЛІБЕЛА КО», адвоката ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/369/2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8

Доповідач: ОСОБА_1