Ухвала

від 16.10.2018 по справі 757/41574/18-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

представника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу директора ТОВ ВКФ «КУРС» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора четвертого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 та накладено арешт на майно, а саме не грошові кошти на загальну суму 1 млн. грн., які знаходяться на рахунках ТОВ ВКФ «КУРС» відкритих у: ПАТ «АКБ «КОНКОРД» № НОМЕР_1 ; ПАТ «БАНК «УКРАЇН.КАПІТАЛ» № НОМЕР_2 ; ПАТ «КРЕДОБАНК» № НОМЕР_3 ; АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» № НОМЕР_4 в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі директор ТОВ ВКФ «КУРС» ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна. Так, апелянт зазначає про відсутність підстав для застування відносно ТОВ ВКФ «КУРС» такого обмежувального заходу, посилаючись на ті обставини, що дане товариство є реально діючим, його посадовим особам про підозру в рамках кримінального провадження № 42017000000003630 не повідомлено, а незаконність походження арештованих грошових коштів стороною обвинувачення не доведено. Зокрема ОСОБА_7 вказує, що надані прокурором матеріали не містять жодних відомостей, які б давали підстави вважати, що грошові кошти, що містяться на рахунках ТОВ ВКФ «КУРС» отримані від ТОВ «ТД «Вектрум» щодо якого і здійснюється вище вказане кримінальне провадження.

Одночасно апелянт зазначає про своєчасність оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на ті обставини, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся без повідомлення власників цього майна, а про постановлене судом рішення останнім стало відомо лише 30 серпня 2018 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся без повідомлення його власника та представника, а відомості про направлення їм копії постановленого судом рішення в матеріалах судового провадження відсутні, колегія суддів приймає до уваги доводи апелянта з приводу того, що про існування ухвали слідчого судді він дізнався 30 серпня 2018 року з Єдиного державного реєстру судових рішень та 31 серпня 2018 року подав апеляційну скаргу, у зв`язку з чим, оскаржив судове рішення в межах строку визначеного ст. 395 КПК України.

Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність і необґрунтованість ухвали слідчого судді,то слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання про арешт майна, в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Так, звертаючись з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ ВКФ «КУРС» прокурор зазначив, що метою застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є збереження речових доказів.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, в ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.

Надані прокурором матеріали містять достатньо розумних підстав і підозр вважати, що, грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ ВКФ «КУРС», які відкриті в наступних банківських установах: ПАТ «АКБ «КОНКОРД» № НОМЕР_1 ; ПАТ «БАНК «УКРАЇН.КАПІТАЛ» № НОМЕР_2 ; ПАТ «КРЕДОБАНК» № НОМЕР_3 ; АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» № НОМЕР_4 , можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, або можуть бути об`єктом кримінально протиправних дій чи набутими кримінально-протиправним шляхом, що вказує на їх відповідність критеріям ст. 98 КПК України, а відтак вважає, що стороною обвинувачення доведено ті обставини, що вказане майно має ознаки речових доказів.

Так, Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003630 від 13 листопада 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 205 КК України.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, в ході досудового розслідування було встановлено, що на території міста Києва діє організоване злочинне угрупування, учасники якого організували функціонування «конвертаційного центру», спрямованого на мінімізацію доходів, отриманих в ході протиправних діянь: ухилення від сплати обов`язкових платежів до бюджету, зменшення податкового навантаження на вітчизняні суб`єкти господарської діяльності, проведення безтоварних фінансових операцій з використанням реквізитів фіктивних підприємств.

Відомостями наданими Міжрегіональним оперативним управлінням Офісу великих платників податків ДФС встановлено низку «сумнівних» СГД з ознаками фіктивності, реквізити яких використовуються в незаконних фінансових операціях, серед яких: ТОВ «ДТ «Вектрум» та інші.

З метою маскування протиправної діяльності, надання їй виду легальної, групою осіб, за рахунок внесення неправдивих відомостей до податкової звітності, а саме підміни номенклатури товарів (пересорту), здійснюють на митній території України документальне відображення безтоварних операцій з поставки товарів, виконання робі , в адресу суб`єктів реального сектору економіки, чим надають можливість останнім незаконно формувати податковий кредит з ПДВ.

Оглядом інформаційно-аналітичних баз даних ДФС України встановлено, що невстановлені слідством особи, використовуючи реквізити ТОВ «ТД «Вектрум» задекларували у податковій звітності вказаного підприємства реалізацію товарно-матеріальних цінностей в адресу ТОВ «ВКФ «КУРС».

Встановлено, що ТОВ «ВКФ «КУРС» у своїй діяльності використовує наступні банківські рахунки: № НОМЕР_1 відкритий в ПАТ «АКБ «КОНКОРД»; № НОМЕР_2 відкритий в ПАТ «БАНК «УКРАЇН.КАПІТАЛ»; № НОМЕР_3 відкритий ПАТ «КРЕДОБАНК»; № НОМЕР_4 відкритий АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ».

Постановою старшого слідчого в ОВС третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 від 22 серпня 2018 року грошові кошти на загальну суму 1 млн. грн., що містяться на вказаних банківських рахунках визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42017000000003630.

Встановивши вище зазначені обставини, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, дотримався вимог ст. 170 КПК України і прийшов до обґрунтованого висновку з приводу наявності підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на зазначене в ньому майно.

Що стосується посилань апелянта на відсутність у посадових осіб ТОВ «ВКФ «КУРС» статусу підозрюваних у кримінальному провадженні № 42017000000003630, що на його думку свідчить про відсутність підстав для накладення арешту на належне цьому товариству майно, то слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані прокурором матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ВКФ «КУРС».

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких і є накладення арешту на майно.

У зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подана апеляційна скарга, за викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора четвертого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 та накладено арешт на майно, а саме не грошові кошти на загальну суму 1 млн. грн., які знаходяться на рахунках ТОВ ВКФ «КУРС» відкритих у: ПАТ «АКБ «КОНКОРД» № НОМЕР_1 ; ПАТ «БАНК «УКРАЇН.КАПІТАЛ» № НОМЕР_2 ; ПАТ «КРЕДОБАНК» № НОМЕР_3 ; АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» № НОМЕР_4 в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, залишити без зміни, а апеляційну скаргу директора ТОВ ВКФ «КУРС» ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/379/2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9

Доповідач: ОСОБА_1