ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.10.2018м. ДніпроСправа № 904/2670/18
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Гриценко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Житлового кооперативу "Рудоремонтник", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії від 24.10.2013 № 634 в сумі 918 717 грн. 72 коп.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов. №2189/01 від 16.05.2018, представник;
від відповідача: ОСОБА_2, керівник; ОСОБА_3, дов. №03/09 від 03.09.2018, представник.
СУТЬ СПОРУ:
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Житлового кооперативу "Рудоремонтник" заборгованість в розмірі 918 717 грн. 72 коп., з яких: 795 480 грн. 37 коп. - основний борг, 4 904 грн. 10 коп. - 3% річних, 8 777 грн. 11 коп. - інфляційні втрати, 55 246 грн. 64 коп. - пеня, 54 309 грн. 50 коп. - 7% штрафу, відповідно до умов договору купівлі-продажу теплової енергії від 24.10.2013 № 634.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору.
Ухвалою господарського суду від 23.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 19.07.2018.
05.07.2018 на адресу господарського суду надійшов відзив на позовну заяву від 04.07.2018 № 09, відповідно до якого відповідач повідомив суд, що не погоджується із сумою боргу, оскільки:
- позивачем не враховані суми по субсидіях (53 463,32 грн.) та суми пільгових категорій населення (9 496,69 грн.), тобто державний борг перед ЖК Рудоремонтник ;
- у зв'язку із списанням виконавчою службою з рахунку відповідача 287 012,58 грн. за рішенням господарського суду, позивачем загальний борг за спожиту теплову енергію зменшено на 282 012,58 грн., тобто на 5000 грн. менше ніж списано;
- за період з 01.06.2018 по 02.07.2018 сплачено за спожиту теплову енергію у розмірі 124 658 грн. 18 коп., у зв'язку з чим, заборгованість перед позивачем становить 665 822 грн. 19 коп.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Рудь І.А. судове засідання, призначене на 19.07.2018 не відбулося, про що сторін повідомлено листом від 19.07.2018.
Ухвалою суду від 31.07.2018. підготовче засіданні призначено на 14.08.2018.
Ухвалою господарського суду від 14.08.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено судове засідання на 20.09.2018.
20.09.2018 на адресу суду надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 627 159 грн. 54 коп., з яких: 503 922 грн. 19 коп. - сума основного боргу, 8 777 грн. 11 коп. - інфляційні втрати, 4 904 грн. 10 коп. - 3% річних, 55 246 грн. 64 коп. - пеня, 54 909 грн. 50 коп. - 7% штрафу, відповідно до умов договору купівлі-продажу теплової енергії від 24.10.2013 № 634. Заява мотивована частковою оплатою відповідачем основної заборгованості.
Ухвалою господарського суду від 20.09.2018 закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 04.10.2018.
04.10.2018 відповідач подав до суду заперечення на уточнені вимоги позовної заяви, в яких зазначив, що вимоги позивача, викладені у заяві про зменшення розміру позовних вимог, які по суті є уточненням вимог раніше поданої позовної заяви, відповідачем не визнаються повністю з наступних причин: АТ Криворізька теплоцентраль не врахувала заборгованість сум по субсидіях та сум пільгових категорій населення, тобто державний борг перед ЖК Рудоремонтник складає суму 62 960,01 грн. (субсидія та суми пільгових категорій) на яку нараховані всі види штрафних санкцій, про що і було повідомлено правлінням ЖК Рудоремонтник АТ Крив.ТЦ (лист до АТ Криворізька ТЦ № 07 від 24.05.2018, копія якого міститься в матеріалах справи). По справам № 904/8806/14 та № 904/6348/15 виконавчою службою Покровського району м. Кривий Ріг списано з розрахункового рахунку ЖК Рудоремонтник суму 354 153,24 грн. (в повному обсязі, згідно рішення господарського суду), але юридичним відділом АТ Криворізька теплоцентраль загальний борг за спожиту теплову енергію зменшено на 349 153,24 грн., різниця 5000,00грн. Акт взаєморозрахунків між юрвідділом АТ Криворізька ТЦ та ЖК Рудоремонтник по справам № 904/8806/14 та № 904/6348/15 підписані без взаємних претензій, але з бухгалтерією АТ Криворізька ТЦ при звірянні сум оплати за спожиту теплову енергію встановлено розбіжність у сумі 5000,00 грн. Тобто при надходженні коштів від виконавчої служби Покровського району юридичним відділом першочергово кошти списувались на користь позивача (штрафні санкції - пеня та 7 % річних), а не на погашення основного боргу житлового кооперативу. 3а період з 01.06.2018 по 03.10.2018 частково сплачено за спожиту теплову енергію та сума боргу становить 468 922,19 грн. Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд: врахувати суми оплат та юрвідділу ДТ Криворізька теплоцентраль та провести новий розрахунок щодо штрафних санкцій; надати можливість розрахуватися за спожиту теплову енергію згідно укладання Договору реструктуризації; - вирішити питання щодо проведення та звіряння сум по справам № 904/8806/14 та №904/6348/15 між ЖК Рудоремонтник та бухгалтерськими даними АТ Криворізька теплоцентраль і юридичним відділом позивача та зобов'язати АТ Криворізька теплоцентраль надати офіційні роз'яснення щодо списання основного боргу за теплову енергію по справам № 904/8806/14 та №904/6348/15 зменшену на 5000,00 грн.
У судовому засіданні 04.10.2018 оголошено перерву до 11.10.2018.
У судовому засіданні 11.10.2018 представник відповідача надав до суду докази часткової оплати основної заборгованості (платіжне доручення від 09.10.2018 № 123 на суму 15 600 грн. 00 коп.), розрахунок ціни позову за період з 01.02.2018 по 11.10.2018, акт звірки взаєморозрахунків тощо; представник позивача подав до суду акт звірки за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2017 по 17.04.2018, за яким основна заборгованість відповідача складає 458 322 грн. 19 коп.
У судовому засіданні 11.10.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив уточнені позовні вимоги задовольнити; представники відповідача визнали позов частково, просили врахувати часткову оплату заборгованості та надати можливість укласти договір реструктуризації заборгованості із позивачем.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
24.10.2013 між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль") (теплопостачальна організація - продавець) та Житловим кооперативом "Рудоремонтник" (споживач-покупець) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 634 (далі - договір), відповідно до умов якого ткеплопостачальна організація-продавець бере на себе зобов'язання постачати споживачеві-покупцю теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач-покупець зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1. договору).
Теплова енергія постачається споживачу-покупцю в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального періоду; гаряче водопостачання - протягом року (п. 2.1. договору).
Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, у разі їх відсутності - розрахунковим способом (п. 5.1. договору).
Облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія проводиться за комерційними приладами обліку на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації-продавця та споживача-покупця або за домовленістю сторін в іншому місці (п. 5.2. договору).
Межа балансової належності (експлуатаційної відповідальності) сторін оформлюється у вигляді акта зі схемами теплових мереж підписаного у двосторонньому порядку який є невід'ємною частиною договору та не може бути змінено в односторонньому порядку (п. 5.3. договору).
Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів (п. 6.1. договору).
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. договору).
Оплата за теплову енергію здійснюється споживачем-покупцем виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів шляхом 30 (тридцяти) відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 (п'ять) днів до початку здійснення споживання. Решта 70 (сімдесят) відсотків вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується споживачем-покупцем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 20-ого числа місяця наступного за місяцем споживання теплової енергії. Тариф на постачання теплової енергії з 01.10.2011р. складає 256,25 грн. за 1 Гкал з ПДВ (п. 6.3. договору).
Якщо при погашенні дебіторської заборгованості боржником в первинних платіжних документах не зазначено період, за який відбувається погашення заборгованості, зараховувати платежі чи інші форми розрахунків в оплату заборгованості по мірі її виникнення в хронологічній послідовності згідно принципу нарахування і відповідності (п. 6.8. договору).
Цей договір набуває чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання та діє до 23.10.2014 керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України. Договір припиняє свою дію у випадках : закінчення строку, на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття відповідного рішення Господарським судом; ліквідації однієї із сторін (п. 10.1. договору).
Припинення дії договору не звільняє споживача-покупця від обов'язку повної сплати за спожиту теплову енергію (п. 10.2. договору).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 10.3. договору).
Відповідно до п. 1.2. Статуту Акціонерного товариства Криворізька теплоцентраль (а.с. 20-22) Публічне акціонерне товариство Криворізька теплоцентраль створено в процесі приватизації, шляхом перетворення Державного підприємства Криворізька теплоцентраль , на підставі розпоряджень Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 579-р Деякі питання приватизації об'єктів паливно-енергетичного комплексу , від 30.11.2016 № 911-р Про затвердження плану приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства Криворізька теплоцентраль , наказів Фонду державного майна України від 08.12.2015 № 1869 Про прийняття рішення про приватизацію державного підприємства Криворізька теплоцентраль та від 12.12.2016 № 2230 Про перетворення державного підприємства Криворізька теплоцентраль у публічне акціонерне товариство Криворізька теплоцентраль , відповідно до Цивільного кодексу України, Законів України Про приватизацію державного майна , Про акціонерні товариства , Порядку утворення акціонерного товариства в процесі приватизації, випуску та розміщення акцій такого товариства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.1996 № 1099 (із змінами).
На виконання умов договору позивачем у період з грудня 2017 по квітень 2018 надані відповідачу послуги з теплопостачання на загальну суму 892 103 грн. 38 коп., на підтвердження чого позивач надав копії Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг):
- № 5165 від 31.12.2017 про постачання теплової енергії за грудень 2017р. на суму 185 123 грн. 01 коп. з ПДВ (а.с. 15);
- № 201 від 31.01.2018 про постачання теплової енергії за січень 2018р. на суму 233 058 грн. 18 коп. з ПДВ (а.с. 16);
- № 1251 від 28.02.2018 про постачання теплової енергії за лютий 2018р. на суму 233 875 грн. 55 коп. з ПДВ (а.с. 17);
- № 2343 від 31.03.2018 про постачання теплової енергії за березень 2018р. на суму 220 416 грн. 25 коп. з ПДВ (а.с. 18);
- № 3336 від 17.04.2018 про постачання теплової енергії за квітень 2018р. на суму 19 630 грн. 39 коп. з ПДВ (а.с. 19).
В порушення умов договору, за поставлену теплову енергію у період з грудня 2017 по квітень 2017 відповідач розрахувався лише частково, сплативши позивачу грошові кошти у розмірі 96 623 грн. 01 коп. за теплову енергію поставлену у грудні 2017 та грошові кошти у розмірі 291 558 грн. 18 коп. за теплову енергію поставлену у грудні 2017 та січні 2018.
Сплата позивачу грошових коштів у розмірі 291 558 грн. 18 коп. за теплову енергію поставлену у грудні 2017 та січні 2018 підтверджується платіжними дорученнями:
- № 75 від 01.06.2018 про сплату позивачу грошових коштів у розмірі 10 800 грн. 00 коп., з призначенням платежу: оплата за теплову енергію за грудень 2017р. рахунок № 5165 від 31.12.2017р. дог. № 634 від 24.10.2013р. (а.с. 45);
- № 77 від 20.06.2018 про сплату позивачу грошових коштів у розмірі 30 500 грн. 00 коп., з призначенням платежу: оплата за теплову енергію за грудень 2017р. рахунок № 5165 від 31.12.2017р. дог. № 634 від 24.10.2013р. (а.с. 46);
- № 79 від 25.06.2018 про сплату позивачу грошових коштів у розмірі 47 700 грн. 00 коп., з призначенням платежу: оплата за теплову енергію за грудень 2017р. рахунок № 5165 від 31.12.2017р. дог. № 634 від 24.10.2013р. (а.с. 47);
- № 80 від 25.06.2018 про сплату позивачу грошових коштів у розмірі 23 058 грн. 18 коп., з призначенням платежу: оплата за теплову енергію за січень 2018р. рахунок № 201 від 31.01.2018р. дог. № 634 від 24.10.2013р. (а.с. 48);
- № 86 від 02.07.2018 про сплату позивачу грошових коштів у розмірі 12 600 грн. 00 коп., з призначенням платежу: оплата за теплову енергію за січень 2018р. рахунок № 201 від 31.01.2018р. дог. № 634 від 24.10.2013р. (а.с. 49);
- № 92 від 17.07.2018 про сплату позивачу грошових коштів у розмірі 30 400 грн. 00 коп., з призначенням платежу: оплата за теплову енергію за січень 2018р. рахунок № 201 від 31.01.2018р. дог. № 634 від 24.10.2013р. (а.с. 105);
- № 94 від 18.07.2018 про сплату позивачу грошових коштів у розмірі 16 500 грн. 00 коп., з призначенням платежу: оплата за теплову енергію за січень 2018р. рахунок № 201 від 31.01.2018р. дог. № 634 від 24.10.2013р. (а.с. 106);
- № 95 від 19.07.2018 про сплату позивачу грошових коштів у розмірі 80 000 грн. 00 коп., з призначенням платежу: оплата за теплову енергію за січень 2018р. рахунок № 201 від 31.01.2018р. дог. № 634 від 24.10.2013р. (а.с. 107);
- № 106 від 15.08.2018 про сплату позивачу грошових коштів у розмірі 20 000 грн. 00 коп., з призначенням платежу: оплата за теплову енергію за січень 2018р. рахунок № 201 від 31.01.2018р. дог. № 634 від 24.10.2013р. (а.с. 108);
- № 112 від 03.09.2018 про сплату позивачу грошових коштів у розмірі 20 000 грн. 00 коп., з призначенням платежу: оплата за теплову енергію за січень 2018р. рахунок № 201 від 31.01.2018р. дог. № 634 від 24.10.2013р. (а.с. 109). Господарський суд зазначає, що позивач докази оплати відповідачем заборгованості у розмірі 96 623 грн. 01 коп. не надав.
У зв'язку із викладеним, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем з оплати поставленої теплової енергії у розмірі 503 922 грн. 19 коп.
Відповідно до п. 7.2.7. договору за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцяти) днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми. Період, за який нараховуються штрафні санкції, становить три роки. Строк позовної давності, щодо стягнення штрафних санкцій, встановлено у три роки.
За розрахунком позивача підлягає стягненню з відповідача пеня за загальний період з 22.01.2017 по 31.05.2018 у загальному розмірі 55 246 грн. 64 коп. та 7 % штрафу у розмірі 54 309 грн. 50 коп.
На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача 4 904 грн. 10 коп. 3% річних за період з 22.01.2017 по 31.05.2018 та 8 777 грн. 11 коп. інфляційних втрат за період з 01.02.2018 по 01.05.2018.
На час розгляду справи доказів сплати вказаної вище заборгованості відповідачем не надано.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу; виконавцем - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Таким чином, позивач і відповідач є учасниками правовідносин з приводу надання виконавцем та своєчасної оплати споживачем вартості одержаних житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України).
Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Також, законом визначений обов'язок споживача сплачувати за отриману теплову енергію саме теплопостачальній організації.
Як встановлено судом, під час судового розгляду справи, відповідач подав до суду платіжні доручення:
- № 118 від 20.09.2018 про сплату позивачу грошових коштів у розмірі 12 000 грн. 00 коп., з призначенням платежу: оплата за теплову енергію за січень 2018р. рахунок № 201 від 31.01.2018р. дог. № 634 від 24.10.2013р. (а.с. 111);
- № 119 від 26.09.2018 про сплату позивачу грошових коштів у розмірі 11 000 грн. 00 коп., з призначенням платежу: оплата за теплову енергію за січень 2018р. рахунок № 201 від 31.01.2018р. дог. № 634 від 24.10.2013р. (а.с. 110);
- № 120 від 04.10.2018 про сплату позивачу грошових коштів у розмірі 7 000 грн. 00 коп., з призначенням платежу: оплата за теплову енергію за січень 2018р. рахунок № 201 від 31.01.2018р. дог. № 634 від 24.10.2013р. (а.с. 103);
- № 123 від 09.10.2018 про сплату позивачу грошових коштів у розмірі 15 600 грн. 00 коп. з призначенням платежу: оплата за теплову енергію за лютий 2018р Рах № 1330 від 28.02.2018р. Дог № 634 від 24.10.2013р.
Відповідно до вказаних платіжних доручень відповідач сплатив позивачу вартість спожитої теплової енергії у січні 2018 на суму 30 000 грн. 00 коп. та у лютому 2018 - на суму 15 600 грн. 00 коп.
Враховуючи вищевикладене, розмір заборгованості відповідача за поставлену теплову енергію становить 458 322 грн. 19 коп., а саме:
- заборгованість за спожиту теплову енергію у грудні 2017 (відповідно до Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг)) відсутня (185 123 грн. 01 коп. заборгованість за Актом - 185 623 грн. 01 коп. (96 623 грн. 01 коп. розмір погашеної заборгованості за твердженням позивача + 89 000 грн. 00 коп. заборгованість оплачена відповідно до платіжних доручень № 75 від 01.06.2018, № 77 від 20.06.2018, № 79 від 25.06.2018)).
З вищенаведеного вбачається, що відповідач за спожиту теплову енергію у грудні 2017 сплатив на 500 грн. більше, аніж зазначено в Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 5165 від 31.12.2017.
Відповідно до п. 6.8. договору Якщо при погашенні дебіторської заборгованості боржником в первинних платіжних документах не зазначено період, за який відбувається погашення заборгованості, зараховувати платежі чи інші форми розрахунків в оплату заборгованості по мірі її виникнення в хронологічній послідовності згідно принципу нарахування і відповідності.
З огляду на викладене, відповідно до п. 6.8. договору сплачені відповідачем зайво грошові кошти у розмірі 500 грн. підлягають зарахуванню в погашення заборгованості за поставлену теплову енергію за січень 2018 року.
- заборгованість за спожиту теплову енергію у січні 2018 (відповідно до Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 201 від 31.01.2018) відсутня (233 058 грн. 18 коп. - 36 158 грн. 18 коп. (500 грн. залишок з оплати заборгованості за грудень 2017 + 232 558 грн. 18 коп. заборгованість оплачена відповідно до платіжних доручень № 80 від 25.06.2018, № 86 від 02.07.2018, № 92 від 17.07.2018, № 94 від 18.07.2018, № 95 від 19.07.2018, № 106 від 15.08.2018, № 112 від 03.09.2018, № 118 від 20.09.2018, № 119 від 26.09.2018, № 120 від 04.10.2018));
- заборгованість за спожиту теплову енергію у лютому 2018 (відповідно до Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1251 від 28.02.2018) становить 218 275 грн. 55 коп. (233 875 грн. 55 коп. - 15 600 грн. 00 коп., сплачених за платіжним дорученням № 123 від 09.10.2018);
- заборгованість за спожиту теплову енергію у березні 2018 (відповідно до Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 2343 від 31.03.2018р.) становить 220 416 грн. 25 коп.;
- заборгованість за спожиту теплову енергію у квітні 2018 (відповідно до Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 3336 від 17.04.2018р.) становить 19 630 грн. 39 коп.
Таким чином, з урахуванням того, що строк оплати вказаної заборгованості за умовами п. 6.3 договору, є таким, що настав, наявність та сума заборгованості підтверджені належними доказами та відповідачем не заперечується, позовні вимоги АТ Криворізька теплоцентраль про стягнення з ЖК Рудоремонтник заборгованості за поставлену теплову енергію у перед з грудня 2017 по квітень 2018 на суму 458 322 грн. 19 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Водночас, судом враховано, що під час судового розгляду справи, відповідачем до матеріалів справи надані докази на підтвердження сплати основної заборгованості перед позивачем на загальну суму 45 600 грн. 00 коп. після подання позивачем заяви про зменшення позовних вимог, тому грошові зобов'язання відповідача у вказаній сумі в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими Таким чином, між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає закриттю, згідно приписів п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 6 ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарському кодексі України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).
Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Позивач розрахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 22.01.2017 по 31.05.2018 у загальному розмірі 55 246 грн. 64 коп.
Згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Оскільки законом, у даному випадку, не передбачено розмір штрафних санкцій, то застосовуються санкції, передбачені договором.
Як вже зазначалось, пунктом. 7.2.7. договору за порушення строків сплати за отриману теплову енергію передбачена відповідальність у вигляді стягнення пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцяти) днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми. Період, за який нараховуються штрафні санкції, становить три роки. Строк позовної давності, щодо стягнення штрафних санкцій, встановлено у три роки.
Як вбачається з наведеного пункту договору сторони не встановили конкретний розмір пені, а лише обмежили її розмір подвійною обліковою ставкою Національного банку України ( не більше подвійної облікової ставки Національного банку України ).
Оскільки сторони не узгодили в договорі конкретний розмір пені, то нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України є неправомірним.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за період з 22.01.2017 по 31.05.2018 у загальному розмірі 55 246 грн. 64 коп. задоволенню не підлягають.
Перевіркою виконаного позивачем розрахунку штрафу порушень чинного законодавства та умов договору судом не встановлено.
За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних та встановлено, що розмір вказаних нарахувань є більшим, ніж заявлено позивачем. Разом з тим, суд позбавлений права збільшувати розмір позовних вимог. Пред'явлення вимог в меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд розглядає вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних у заявленому позивачем розмірі. Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку порушень судом не встановлено.
Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 458 322 грн. 19 коп. основного боргу, 4 904 грн. 10 коп. 3% річних, 8 777 грн. 11 коп. інфляційних втрат, 54 309 грн. 50 коп. 7% штрафу - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В частині стягнення з відповідача осново боргу в сумі 45 600 грн.. 00 коп. провадження у справі підлягає закриттю. У решті позову слід відмовити.
Щодо заперечень відповідача господарський суд зазначає наступне.
Так, відповідач у відзиві на позов стверджує, що АТ Криворізька теплоцентраль не врахувало заборгованість сум по субсидіях та сум пільгових категорій населення, тобто державний борг перед ЖК Рудоремонтник . Станом на 22.06.2018 загальна сума заборгованості відділу соцзахисту (субсидії) перед ЖК Рудоремонтник складає 53 463,32 грн., а також не отримані кошти за нараховані суми пільгової категорії становлять 9 496,69 грн. Тобто на суму 62 960,01 грн. нараховані всі види штрафних санкцій. На підтвердження викладеного відповідач надав скриншот поточного рахунку про надходження сум від 25.0б.2018р. (а.с. 44).
Господарський суд зазначає, що з наданого відповідачем скриншоту поточного рахунку про надходження сум від 25.0б.2018 вбачається, що на рахунок відповідача:
- надійшли грошові кошти від УПСЗН Покровської районної в місті ради у розмірі 53 463 грн. 32 коп., з призначенням платежу: відшкодування субсид насел за упр-ня та приб території; зг ПКМУ № 256 від 04.03.200… ;
- надійшли грошові кошти від Департаменту соціальної політики ВКМР у розмірі 9 496 грн. 69 коп., з призначенням платежу: від. пад. пільг за кв. пл. та інш. За 02.04.2018р. П/ч;зг. ПКМУ № 256/04.03.2002 із зм.ре .
З аналізу наданих доказів господарський суд дійшов висновку, що зазначені відповідачем у відзиві субсидії та суми пільгових категорій населення, а саме: заборгованість відділу соцзахисту (субсидії) перед ЖК Рудоремонтник та не отримані кошти за нараховані суми пільгової категорії у загальному розмірі 62 960 грн. 01 коп. надійшли на рахунок відповідача, однак доказів спрямування вказаних коштів на погашення заборгованості за поставлену теплову енергію за договором за спірний період відповідачем не надано.
Крім того, відповідач зазначає, що по справам № 904/8806/14 та № 904/6348/15 виконавчою службою Покровського району м. Кривий Ріг списано з розрахункового рахунку ЖК Рудоремонтник суму 354 153,24 грн. (в повному обсязі, згідно рішення господарського суду), але юрвідділом АТ Криворізька теплоцентраль загальний борг за спожиту теплову енергію зменшено лише на 349 153,24 грн., різниця становить 5 000,00грн., що підтверджується актом взаєморозрахунків між юрвідділом АТ Криворізька ТЦ та ЖК Рудоремонтник по справам № 904/8806/14 та № 904/6348/15, який підписантй без взаємних претензій, але з бухгалтерією АТ Криворізька ТЦ при звірянні сум оплати за спожиту теплову енергію встановлено розбіжність у сумі 5 000,00 грн. Тобто, як стверджує відповідач, при надходженні коштів від виконавчою службою Покровського району юридичним відділом першочергово кошти списувались на користь позивача (штрафні санкції - пеня та 7 % річних), а не на погашення основного боргу житлового кооперативу.
Господарський суд зазначає, що доказів зменшення юрвідділом АТ Криворізька теплоцентраль загального боргу за спожиту теплову енергію на суму 282 012,58 грн., а також підписаного сторонами та скріпленого їх печатками акту взаєморозрахунків, який би містив вказані відомості, сторонами до суду не надано. До того ж, заборгованість по справам № 904/8806/14 та № 904/6348/15 не є предметом розгляду даної справи, а отже списання заборгованості за рішеннями суду по вказаних справах жодним чином не впливає на результат вирішення даного спору.
Решта заперечень відповідача спростовується матеріалами справи або не впливає та не спростовує вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, тому не може бути прийнята господарським судом.
Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, оскільки позивачем під час судового розгляду справи подано заяву про зменшення позовних вимог, а також оскільки провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 45 600 грн. 00 коп. підлягає закриттю, за приписами п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір» , сплачена ним сума судового збору у загальному розмірі 5 057 грн. 38 коп. підлягає поверненню позивачу за ухвалою суду, у разі подання відповідного клопотання.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 45 600 грн. 00 коп.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Житлового кооперативу "Рудоремонтник" (50096, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, буд. 53А, ідентифікаційний код 06951630) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, ідентифікаційний код 00130850) 458 322 грн. 19 коп. (чотириста п'ятдесят вісім тисяч триста двадцять дві грн. 19 коп.) основного боргу, 4 904 грн. 10 коп. (чотири тисячі дев'ятсот чотири грн. 10 коп.) 3% річних, 8 777 грн. 11 коп. (вісім тисяч сімсот сімдесят сім грн. 11 коп.) інфляційних втрат, 54 309 грн. 50 коп. (п'ятдесят чотири тисячі триста дев'ять грн. 50 коп.) 7% штрафу, 7 894 грн. 69 коп. (сім тисяч вісімсот дев'яносто чотири грн. 69 коп.) витрат по сплаті судового збору.
У решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Суддя І.А. Рудь
Повне рішення складено 22.10.2018
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 11.10.2018 |
Оприлюднено | 23.10.2018 |
Номер документу | 77292878 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудь Ірина Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудь Ірина Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні