Рішення

від 18.10.2018 по справі 906/756/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/756/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №15 від 12.09.2018;

від відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт Д"

до Приватного підприємства "Вінвінбуд"

про стягнення 82 653 грн.16 коп

Товариство з обмеженою відповідальністю "Горизонт Д" звернулось до суду з позовом про стягнення 82653,16 грн за договором постачання №ГД-81/17 від 04.01.2017, з яких: 57490,40 грн основного боргу, 10093,05 грн пені, 6006,30 грн. інфляційних, 2008,41 грн 3% річних та 7005,00 грн 10% штрафу.

Ухвалою від 04.09.2018 суд відкрив провадження у справі та призначив судове засідання для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.10.2018 судом було оголошено перерву в судовому засіданні до 18.10.2018.

10.10.2018 до суду не врученою, з поштовою відміткою:"за закінченням терміну зберігання", повернулась копія ухвали суду від 02.10.2018, яка направлялась на адресу відповідача.

У судове засіданні 18.10.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Надав усні пояснення по справі. Просить задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

З метою уточнення інформації щодо сторін, суд здійснив пошуковий запит та отримав електронний витяг з ЄДРПОУ, розміщеного на офіційному веб-сайті Державного підприємства »Інформаційно-ресурсний центр» , згідно якого адреса відповідача відповідає зазначеній у позовній заяві.

Згідно п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, судом враховується, що всі процесуальні документи по справі направлялися до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що явка представника відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалася, а надання письмового відзиву відповідно до вимог ст. 42 ГПК України є правом відповідача а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву на позовну заяву, не перешкоджає розгляду справи. Розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04.01.2017 між ТОВ "Горизонт Д" (постачальник/позивач) та ПП "Вінвінбуд" (покупець/відповіцдач) було укладено договір постачання товарів № ГД-81/17 (далі-Договір) (а.с. 11-13).

За умовами п.1.1. постачальник зобов'язується впродовж дії цього Договору передавати у власність покупцю товари в асортименті (далі-товар), кількості та за ціною зазначеними в рахунках-фактурах чи видаткових накладних постачальника, а покупець зобов'язується приймати та своєчасно здійснювати оплату отриманого товару на умовах даного Договору.

Асортимент, ціна та кількість товару обумовлюється сторонами при узгодженні заявки і зазначаються у відповідній видатковій накладній та/чи рахунку-фактурі постачальника (п.1.2. Договору).

Згідно п.1.3. Договору, загальна сума цього Договору складається з вартості товару, що поставляється протягом терміну дії даного Договору.

Поставка товару здійснюється силами постачальника на умовах СРТ правил Інкотермс 2010. Вартість доставки входить до ціни товару (п.2.1 Договору).

Відповідно до п.3.3. Договору, оплата отриманого товару провадиться покупцем впродовж 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати вказаної у видаткових накладних постачальника та/чи його рахунках-фактурах.

Як зазначив позивач, останнім (постачальником) було виконано свої зобов'язання по договору належним чином на суму 70550,00 грн.

Натомість, відповідач вчасно оплату поставленого товару не провів, сплативши лише 13059,60 грн 29.08.2018.

За даними позивача, заборгованість відповідача становить 57490,40 грн.

Позивач, вказуючи на невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати грошових коштів за поставлений товар у визначений договором № ГД-81/17 від 04.01.2017 строк, звернувся з даним позовом до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зсилається на ст.ст. 509, 510, 525, 549, 610, 611, ЦК України, ст.174,193 ГК України.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, викладені у позовній заяві обставини не спростував.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши приписи законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст.ст. 525,526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Так, матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору, за видатковими накладними №ГД07898/23 від 31.08.2017 на суму 54950,00 грн та №ГД08555/8 від 22.09.2017 на суму 15600,00грн, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 70550,00грн.

При цьому доказів погашення заборгованості у заявленій сумі відповідач не надав, викладені у позовній заяві обставини не спростував.

Отже, вимога позивача про стягнення 57490,40грн основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 610 ЦК України обумовлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з п.6.2 Договору, за порушення строків оплати вказаних у п.3.3 даного Договору, який становить не більше як 14 (чотирнадцять) календарних днів з дати вказаної у видатковій накладній постачальника, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

З розрахунку позивача (а.с.6) вбачається, що пеню за видатковою накладною № ГД 07898/23 від 31.08.2017 на суму 54950,00 грн останнім нараховано за період з 14.09.2017 по 26.10.2017. За видатковою накладною № ГД 08555/8 від 22.09.2017 - за період з 06.10.2017 по 26.10.2017.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Також суд враховує приписи ст. 253 ЦК України, згідно якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що її нарахування за визначений позивачем період та у визначеній сумі проведено з недотриманням п.3.3. умов Договору, оскільки з урахуванням втановленого ним 14 денного відстрочення платежу, за видатковою накладною № ГД 07898/23 від 31.08.2017 нарахування слід здійснювати з 15.09.2017, а за видатковою накладною № ГД 08555/8 від 22.09.2017 - з 07.10.2017. За розрахунком суду, обґрунтовано заявленою до стягнення є пеня у розмірі 10044,74 грн. У стягненні 48,31 грн пені слід відмовити, за безпідставністю її нарахування.

У пункті 6.2. Договору сторони, також, обумовили, що при порушенні покупцем строків оплати вказаних в п.3.3. даного Договору на термін понад 30 календарних днів, останній, крім пені передбаченої п.6.2. Договору сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Отже, нарахована позивачем сума штрафу у розмірі 7055,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

З наданого розрахунку 3% річних вбачається, що їх позивач нараховує за період з 14.09.2017 по 31.08.2018 за видатковою накладно № ГД 07898/23 від 31.08.2017 (з урахуванням проведеної 29.08.2018 оплати) та за період з 06.10.2018 по 30.08.2018 за видатковою накладною № ГД 08555/8 від 22.09.2017, допустивши таку ж помилку при визначенні початку здійснення розрахунків, як і при обрахуванні пені.

За вказаних обставин суд здійснив власний розрахунок 3 % річних, за яким їх обгрунтовано заявлена сума становить 2002,61 грн. У стягнення 5,80 грн. 3% річних слід відмовити за безпідставністю.

Перевіривши розрахунок інфляційних, суд встановив, що їх нарахування здійснено обгрунтовано та арифметично вірно, тому вимога про стягнення з відповідача 6006,30грн інфляційних підлягає задоволенню.

Відповідач не подав суду доказів, які б спростовували доводи позивача, натомість позивач обґрунтував свої позовні вимоги достатніми доказами.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають частковому задоволенню на суму 82599,05грн., з яких 57490,40 грн основного боргу, 7055,00грн штрафу, 10044,74 грн пені, 2002,61 грн 3% річних та 6006,30 грн інфляційних. У стягненні 48,31 грн. пені та 5,80грн 3% річних суд відмовляє.

Судові витрати у справі, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Вінвінбуд" (10025, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Вітрука, буд. 4-А, ід. код 39088606) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт Д" (10003, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Покровська, 54, м. Житомир, ід. код 38500163):

- 57490,40 грн основного боргу;

-10044,74 грн пені;

- 2002,61 грн 3% річних;

- 6006,30 грн інфляційних;

- 7055,00грн штрафу;

- 1760,85 грн судового збору.

3. У стягненні 48,31 грн. пені та 5,80грн 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 23.10.18

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1- у справу;

2 - позивачу - "Горизонт Д" ( 10003, м.Житомир, вул. Покровська, 54 )- рек. з пов.;

3 - відповідачу ПП "ВІНВІНБУД" ( 10025, м.Житомир, вул.Вітрука, 4-А )- рек. зпов.