Рішення

від 22.10.2018 по справі 908/1716/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/65/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2018 Справа № 908/1716/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом концерну "Міські теплові мережі" (6991, м. Запоріжжя, бул. Гвардійського, 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, буд. 2-а )

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "ВіА" (69032, м. Запоріжжя. пр. Металургів, буд. 5)

про стягнення коштів

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 30.08.2018 звернувся концерн "Міські теплові мережі" з позовом до ТОВ "Торговий будинок "ВіА" про стягнення 6.059,38 грн., які складаються з 4.638,24 грн. основного боргу, 535,07 грн. пені, 785,03 грн. інфляційних втрат та 101,04 грн. 3% річних.

Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 102094 від 01.02.2009, внаслідок чого заборгованість за надані послуги з грудня 2016 по квітень 2018 склала 4.638,24 грн. Приймаючи до уваги умови договору та приписи діючого законодавства, позивач нарахував та просить стягнути штрафні та компенсаційні санкції. Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, 193, 232, 275-277 ГК України, Закону України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 за №2633-ІV, "Правил користування тепловою енергією", затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 за №1198.

Разом з позовною заявою позивачем на підставі ст. 171 ГПК України заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки ціна позову складає 6.059,38 грн., що підпадає під визначення категорії справи, як малозначна.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2018 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 28/65/18. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Судове засідання призначено на 01.10.2018. Відповідачу суд запропонував надати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (за наявності).

Ухвалою суду від 01.10.2018 у зв'язку з відсутністю доказів повідомлення відповідача про розгляд справи судове засідання було відкладено на 22.10.2018.

Відповідач заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження суду не надав.

Відповідач не виконав вимоги суду, що викладені в ухвалах від 31.08.2018 та від 01.10.2018, відзив в установлені судом строки не надав, будь-яких письмових пояснень щодо заявлених позивачем позовних вимог на адресу суду не надходило. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, в порядку ст. 176 ГПК України. Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31.08.2018р. місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "ВіА" є: 69032. м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 5. Ухвали про порушення провадження у справі, відкладання розгляду справи надіслані за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Матеріали справи містять примірник ухвали суду від 31.08.2018р. про відкриття провадження у справі, яка надсилалась на адресу відповідача з позначкою поштової установи про причину повернення "за закінченням терміну зберігання".

В судовому засіданні 22.10.2018 р. суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого, в порядку ст. 240 ГПК України, судом ухвалено рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Концерн "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського (Дніпровського) району (теплопостачальна організація, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "ВіА" (споживач, відповідач у справі) 01.02.2009 уклали договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №102094 з наступними доповненнями (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що за цим договором теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними часинами.

Відповідно до п. 5.1 договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Згідно з п. 5.4 - 5.5 договору межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в Додатку №2 та Додатку №4 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку. При відсутності приладів комерційного обліку або якщо вони вибули з ладу (несанкціоноване втручання в його роботу, порушення механічних та електричних пломб, механічне пошкодження приладів та елементів вузла обліку, закінчення терміну дії держповірки, сумнівні показники тощо), обсяг теплової енергії визначається Теплопостачальною організацією як виняток, розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток №5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Відповідно до п. 6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Підставою для розрахунків ОСОБА_1 з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3 договору).

Пунктом 6.4 договору встановлено, що споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. ОСОБА_1 має право робити передоплату.

Пунктом 6.5 договору встановлено, що при наявності приладів комерційного обліку - обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку.

ОСОБА_1, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання ОСОБА_1 у розрахунковому періоді.

Обсяги спожитих послуг з централізованого постачання гарячої води - згідно з величиною норм середньодобових витрат гарячої води.

Згідно з п. 6.6 договору при перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі ОСОБА_1 повинен зазначати район міста, номер та дату даного договору. За наявності заборгованості за даним договором Теплопостачальна організація зараховує кошти, що надійшли від ОСОБА_1, як погашення заборгованості за теплову енергію, відпущену у минулі періоди.

ОСОБА_1 з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Щаслива, буд. 2а, документи за розрахунковий період: рахунок; акт приймання-передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ) (п. 6.7 договору)

Пунктом 6.7.1 договору встановлено, що отриманий ОСОБА_1 повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

- при отриманні нарочним - дата вручення представнику ОСОБА_1;

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту-3 дні, по області - 5- днів, по Україні - 7 днів).

У разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного ОСОБА_1 приймання-передачі або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі заперечень щодо даних, зазначених в ОСОБА_1, споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного ОСОБА_1 з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.6.1 договору строк. При отриманні заперечень в підписанні ОСОБА_1 та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в ОСОБА_1 наступного місяця. У разі відмови у прийняті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в м'ясний строк не буде оскаржений споживачем у Господарському суді (п. 6.7.2 договору).

Додатком 1а до договору № 102094 від 01.02.2009 визначено, що договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді укладено для об'єкта: по пр. Металургів, буд. 5 (викуплене нежитлове приміщення першого поверху для розміщення магазину продовольчих товарів), загальною опалювальною площею 221, 70 кв. м. (далі - об'єкт теплопостачання).

Додатком № 1 до договору № 102094 від 01.02.2009 сторонами встановлено, що теплопостачальна організація відпускає споживачу теплову енергію в гарячій воді за період 01 лютого 2009 по 01 лютого 2010 в обсягах Q рік = 1,89, приєднане теплове навантаження 0,000999 Гкал/год.

Пунктом 2 додатку № 1 до договору № 102094 від 01.02.2009 сторонами визначено, що орієнтована вартість теплової енергії, що відпускається споживачу, за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить усього 810,44 грн. з урахуванням ПДВ.

Пунктом 3 додатку № 1 до договору № 102094 від 01.02.2009 узгоджено, що дата зняття споживачем показань приладів комерційного обліку - до 28 числа поточного місяця, надання споживачем звіту - не пізніше 28 числа поточного місяця.

При відсутності звіту в установлений термін розрахунок виконується згідно договірних теплових навантажень (п. 4 додатку №1 до договору).

В додатку №5 до договору визначений тариф на теплову енергію - 16,91 грн./куб.м.

На виконання умов договору № 102094 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.02.2009 позивач відпустив теплову енергію споживачу в періоди з грудня 2016 по березень 2017, з жовтня 2017 по квітень 2018 на загальну суму 4.638,24 грн.

Про факт надання позивачем послуг в рамках договору № 102094 від 01.02.2009 свідчать складені акти приймання-передачі теплової енергії та виставлені рахунки на оплату наданих послуг (арк.с. 23-44)

Відповідач до теплопостачальної організації для отримання зазначених документів в порядку, визначеному договором не з'явився. Тому Концерн "МТМ" направив розрахункові документи за спірний період на адресу споживача поштовою кореспонденцією, про що свідчать реєстри відправлення заказних рекомендованих листів по місту (арк.с. 45-55)

Акти приймання-передачі за період з грудня 2016 по березень 2017, з жовтня 2017 по квітень 2018 споживачем не підписані, жодних заперечень щодо них відповідачем не надано. У зв'язку із зазначеним, вказані акти приймання-передачі, оформлені у відповідності до вимог п. 6.7.1 договору та у відповідності до п. 6.2 договору, є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Відповідач зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого заборгованість склала 4.638,24 грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором на його адресу 11.06.2018 була спрямована претензія № 951/09 від 06.06.2018 з вимогою терміново сплатити заборгованість.

Претензія залишена без відповіді, борг без оплати.

У зв'язку з тим, що об'єкти споживання теплової енергії відповідача мають спільне з будинками підключення до теплової мережі позивача, то факт отримання теплоносія підтверджується рішеннями про початок та закінчення опалювальних сезонів 2016-2017, 2017-2018 відповідно до яких Концерном "Міські теплові мережі" було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі.

Рішення про початок та закінчення опалювального сезону у м. Запоріжжя приймає виконавчий комітет Запорізької міської ради.

Опалювальний сезон 2016-2017років ум. Запоріжжя:

- розпочався з 13 жовтня 2016 року відповідно до Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 612 від 13.10.2016 року;

- закінчився 03 квітня 2017 року відповідно до Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 177 від 30.03.2017 року.

Опалювальний сезон 2017-2018 років у м. Запоріжжя:

- розпочався з 24 жовтня 2017 року відповідно до Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 617 від 20.10.2017 року;

- закінчився 05 квітня 2018 року відповідно до Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 151 від 04.04.201 8 року.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 102094 від 01.02.2009 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 4.638,24 грн. підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати отриманої теплової енергії на суму 4.638,24 грн., у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 4.638,24 грн. основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.

За порушення відповідачем строків оплати наданих послуг позивач, враховуючи положення п. 7.2.8 договору, просив стягнути суму пені в розмірі 535,07 грн. за період прострочення з 20.01.2017 по 20.06.2018.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2.8 договору встановлено, що у разі несплати або несвоєчасної опати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Наданий позивачем розрахунок суми пені є невірним, через наявність математичних помилок при визначенні кількості прострочених днів та округлені сум.

Перерахувавши заявлену до стягнення суму пені (розрахунок здійснено судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство"), суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню, а саме - в розмірі 528,96 грн. за період з 20.01.2017 по 20.06.2018, в частині стягнення 6,11 грн. пені суд відмовляє в задоволенні позову.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 101,04грн. за період з 20.01.2017 по 20.06.2018 та 785,03 грн. інфляційних втрат за період з лютого 2017 по травень 2018 включно.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних суд визнав виконаними невірно, через допущені математичні помилки. Згідно з перерахунком, зробленим судом, сума 3% річних за вказаний позивачем період прострочення складає 101,05 грн. (розрахунок здійснено судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство"). Оскільки заявлена до стягнення сума 3% річних є меншою, ніж перераховано судом, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 101,04 грн. підлягають задоволенню.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат суд також визнав виконаними невірно, через допущені помилки при округлені сукупного індексу інфляції та невірного зазначення суми прострочення платежу за січень 2018 (коригування за грудень 2017), а саме позивач зазначив, що сума заборгованості за надані послуги з теплопостачання за січень 2018 року з урахуванням інфляції складає 898,35 грн., в той час як сума боргу за вказаний місяць прострочення з урахуванням коригування за грудень 2017 року складала 442,95 грн., інфляція - 12,52 грн.

Згідно з перерахунком, зробленим судом, сума інфляційних втрат за вказаний позивачем період прострочення складає 341,16 грн. (розрахунок здійснено судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство"), в решті вимог щодо стягнення 443,87 грн. інфляційних втрат суд відмовляє, оскільки заявлені безпідставно.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Доказів виконання зобов'язань у визначений умовами договору строк, відповідач суду не надав. Позицію позивача не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі: 5.609,40 грн. (задоволено)/6059,38 грн. (заявлено) х 1762,00 грн. (судовий збір за розгляд заявлених позовних вимог) = 1.631,15 грн. Решта судових витрат у розмірі 130,85 грн. покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 6, 11, 256-258, 264, 525, 526, 530, 610, 629 ЦК України, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 130, 231, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про судовий збір" суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов концерну "Міські теплові мережі" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "ВіА" про стягнення заборгованості за надані послуги в період грудня 2016 по березень 2017, з жовтня 2017 по квітень 2018 в розмірі 6.059,38 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "ВіА" (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 5, ідентифікаційний код 32895779) на користь концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, ідентифікаційний код 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання №26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", код МФО 313957) 4.638,24 грн. (чотири тисяч шістсот тридцять вісім грн. 24 коп.) основного боргу. Видати наказ.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "ВіА" (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 5, ідентифікаційний код 32895779) на користь концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, ідентифікаційний код 32121458, п/р №26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", код МФО 313957) 528,96 грн. (п'ятсот двадцять вісім грн. 96 коп.) пені, 341,16 грн. (триста сорок одну грн. 16 коп.) інфляційні втрати, 101,04 грн. (сто одну грн. 04 коп.) 3% річних, 1.631,15 грн. (одну тисячу шістсот тридцять одну грн. 15 коп.) судового збору. Видати наказ.

4. В частині стягнення 6,11 грн. пені та 443,87 грн. інфляційних втрат відмовити.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 22 жовтня 2018 року.

Суддя О.В. Федорова