Рішення

від 02.10.2018 по справі 910/6958/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.10.2018Справа № 910/6958/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Якименко М.М ., при секретарі судового засідання Мартинюк М.О. , розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (01001, м. Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 8-А; код ЄДРПОУ 19364259) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК"- Славкіної Марини Анатоліївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗУМ ІНВЕСТ" (01133, м. Київ, ВУЛИЦЯ МЕЧНИКОВА, будинок 8, кімната 22; код ЄДРПОУ 39187028)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17; код ЄДРПОУ 21708016)

про стягнення 117 400,00 грн.

Представники учасників справи :

від позивача: Когут А.Ю. - за довіреністю №265 від 06.06.2018 року;

від відповідача: не з'явилися;

від третьої особи: Заплішина О.Д. - довіреність№27-26486/17 від 27.12.2017 року.

Обставини справи :

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Славкіної Марини Анатоліївни звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азум Інвест" (далі - відповідач) про стягнення 117 400,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за Кредитним договором № 46-47/1-14 від 12.05.2014 року в частині своєчасного та повного повернення кредитних коштів та сплати процентів, в зв'язку з чим у позичальника утворилась заборгованість за вказаним Договором в сумі 92 014 672,75 грн., до складу якої входить прострочена заборгованість за кредитом, прострочені проценти за кредитом, пеня за несвоєчасне погашення кредиту, пеня за несвоєчасну сплату процентів тощо, та з якої позивач просить суд стягнути 117 400,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2018 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, розглянувши яку суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 12.09.2018 року; залучено до участі у справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17; код ЄДРПОУ 21708016) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 року підготовче провадження у справі 910/6958/18 закрито; розгляд справи по суті призначено на 02.10.2018 року.

В судове засідання 02.10.2018 року представник відповідача не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 02.10.2018 року представники позивача та третьої особи позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 02.10.2018 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2014 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Хрещатик (далі по тексту - Банк, ПAT КБ Хрещатик , Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗУМ ІНВЕСТ" (далі по тексту - позичальник, відповідач, ТОВ "АЗУМ ІНВЕСТ") укладено Кредитний договір №46-47/1-14 (в редакції додаткового договору №17 від 25.03.2016 року) (далі по тексту - Кредитний договір), за умовою якого (п.1.1. Договору) Банк надає Позичальнику в порядку, передбаченому цим Договором, кредит у формі відкличної відновлюваної кредитної лінії в іноземній валюті з лімітом у сумі 2 364 844,72 дол. США (Дни мільйони триста шістдесят чотири тисячі вісімсот сорок чотири долари США 72 центи) та/або в національній валюті в сумі 56 297 376,00 грн. (П'ятдесят шість мільйонів двісті дев'яносто сім псяч триста сімдесят шість гривень 00 копійок), за умови що загальний ліміт кредитування не повинен перевищувати 2 364 844,72 дол. США по курсу НБУ на будь-яку дату упродовж терміну дії кредитного договору, далі Кредит, строком на 32 місяці терміном повернення до 26 грудня 2016 року виключно, згідно графіку вказаному в п,4.4. Кредитного договору

Відповідно до п.4.4. Кредитного договору (в редакції додаткового договору №17 від 25.03.2016 року) повернення Кредиту Позичальник здійснює на позичковий рахунок №2062.3.001.141840 у ПАТ КБ ХРЕЩАТИК , МФО 300670, згідно з наступним графіком:

Дату погашення кредиту/зниження ліміту кредитування Сума кредиту, що погашається / Сума зменшення ліміту кредитування, дол. СШАПеріод дії ліміту кредитної лініїЗалишок кредиту після погашення/ сума діючого ліміту кредитування, дол. США ЗПо - - 25.03.2016 28.04.2016 2364844,72 29.04.2016 2314844,72 29.04.2016 25.12.2016 50000,00 26.12.2016 50000,00 - - 0,00

Відповідно до п.1.2. Кредитного договору Позичальник зобов'язується використати кредит на цілі, передбачені цим Кредитним договором, сплатити Банку проценти за користування кредитом і комісії у розмірі та в порядку, передбачених цим Кредитним договором і строки передбачені цим Кредитним договором.

Кредит надається Позичальнику для поповнення обігових коштів та здійснення статутної діяльності (п.1.3. Кредитного договору).

Згідно із розділом 2 Кредитного договору видача кредиту здійснюється шляхом оплати платіжних документів із позичкового рахунку Позичальника №2062.3.001.141840, МФО 300670, відкритого в ПАТ КБ Хрещатик та/або шляхом зарахування на поточний рахунок Позичальника №2600.3.001.1418400 МФО 300670, відкритого в ПАТ КБ Хрещатик . В подальшому Банк виконує доручення Позичальника про перерахування коштів відповідно до договорів, для виконання яких надається Кредит.

Відповідно до розділу 4 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує Банку проценти у іноземній валюті у розмірі 11,25% річних та/або в національній валюті 24,5% річних. Проценти за користування кредитом розраховуються за поточний календарний місяць з урахуванням фактичного періоду користування кредитом на фактичну суму заборгованості із врахуванням фактичної кількості днів у році (методом факт/факт ). При розрахунку заборгованості враховується перший день видачі кредиту і не враховується день повернення кредиту.

Нараховані проценти Позичальник сплачує до останнього робочого дня місяця включно в тому ж місяці, в якому здійснюється нарахування процентів на рахунок доходів майбутніх періодів №3600.4.001.141840, МФО 300670, відкритого в ПАТ КБ Хрещатик . Остання сплата процентів здійснюється разом із остаточним погашенням заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.4.11 Кредитного договору (з врахуванням змін та доповнень) Позичальник за обслуговування кредитної лінії щомісячно сплачує Банку комісійні в термін до останнього робочого дня місяця наступного за місяцем її нарахування із розрахунку 1% річних, що нараховується банком на фактичну заборгованість за кредитом в національній валюті. Нарахування комісії відбувається у гривневому еквіваленті ) за курсом НБУ (долар США по гривні) та сплачується на рахунок №3600.4.001.141840. Комісія за користування кредитом розраховується за поточний календарний місяць з урахуванням фактичного періоду користування кредитом на фактичну суму заборгованості із врахуванням фактичної кількості днів у році (методом факт/факт ). При розрахунках заборгованості враховується перший день видачі кредиту та не враховується день повернення кредиту. Нараховану комісію за вересень - листопад 2015 року та комісію я™ буде нарахована у грудні 2015 року Позичальник сплачує до 25.03.2016 року.

Згідно розділу 7 Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний забезпечити своєчасне повернення кредиту відповідно до обумовлених цим Кредитним договором строки на позичковий рахунок №2062.3.001.141840, МФО 300670, відкритого в ПАТ КБ Хрещатик , своєчасно сплачувати нараховані проценти за користування кредитом, сплачувати 3% річних від простроченої суми кредиту відповідно до ст.625 ЦК України, пеню за прострочення повернення кредиту, прострочення слати процентів та комісій.

Пунктом 10.3 Кредитного договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань з повернення кредиту, своєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штрафні санкції (неустойку) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачуються штрафні санкції (неустойка), обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочки виконання зобов'язань від дня виникнення відповідної прострочки до повного її погашення, але в межах строків позовної давності, визначеної цим Кредитним договором.

Відповідно до п.10.11 Кредитного договору, строк позовної давності за цим договором встановлюється сторонами в три роки, в тому числі вимоги по поверненню процентів за користування кредитом та суми заборгованості по кредиту з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, штрафних санкцій (неустойки) за несвоєчасну сплату процентів, комісій та кредиту, та інших видатків, понесених Банком під час виконання умов цього Договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за Кредитним договором в частині своєчасного та повного повернення кредитних коштів та сплати процентів, в зв'язку з чим у позичальника утворилась заборгованість за вказаним Договором в сумі 92 014 672,75 грн., до складу якої входить прострочена заборгованість за кредитом, прострочені проценти за кредитом, пеня за несвоєчасне погашення кредиту, пеня за несвоєчасну сплату процентів тощо, та з якої позивач просить суд стягнути 117 400,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом ч 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі Гарсія Руїз проти Іспанії , від 22 лютого 2007 року в справі Красуля проти Росії , від 5 травня 2011 року в справі Ільяді проти Росії , від 28 жовтня 2010 року в справі Трофимчук проти України , від 9 грудня 1994 року в справі Хіро Балані проти Іспанії , від 1 липня 2003 року в справі Суомінен проти Фінляндії , від 7 червня 2008 року в справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії ) свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 ст. 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.12 року Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача 117 400,00 грн. простроченої заборгованості за кредитним договором, однак позивачем не надано суду чіткого визначення правової природи заявленої до стягнення суми 117 400,00 грн. (з чого вона складається: основний борг, пеня, проценти, інфляція, комісія), а також не вказано за який період вказана сума стягується. В позовній заяві містить розрахунок: прострочених процентів за кредитом, простроченої комісії за кредитом, пені за несвоєчасну сплату процентів, пені за несвоєчасну сплату комісії, простроченої заборгованості за кредитом в грн. та доларах США, однак не вказаної до якої з цих сум відноситься 117 400,00 грн. та за який період, що є наслідком відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 255, 256 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення та ст. 256 Господарського процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 22.10.2018 року.