Рішення

від 22.10.2018 по справі 910/11229/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 22.10.2018Справа №910/11229/18 Суддя господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пильність" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Лайтбуд" про стягнення 83 064,52 грн., ВСТАНОВИВ: У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Пильність" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Лайтбуд" про стягнення 83 064,52 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не було належним чином виконано взяті на себе за договором №30/12-2016 про надання послуг з охорони об'єктів та збереження майна у матеріальних цінностей від 30.12.2016 грошові зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 83 064,52 грн. Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.08.2018 відкрито провадження у справі №910/11229/18; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи. Дана ухвала була направлена відповідачу на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04053, м. Київ, пров. Бехтерівський, буд. 4-А, офіс 14), що підтверджується відміткою про відправлення на зворотному боці даної ухвали, та відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103047545289 ухвала суду про відкриття провадження у справі №910/11229/18 була отримана відповідачем 04.09.2018. Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався. Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило. За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.    Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив  наступне. 30.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДС Лайтбуд" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пильність" (виконавець) укладено Договір №30/12-2016 про надання послуг з охорони об'єктів та збереження майна й матеріальних цінностей (надалі – Договір), відповідно до умов якого замовник доручає за грошову винагороду, а виконавець приймає на себе обов'язок з охорони певної території шляхом забезпечення його цілісності і збереження майна замовника, яке здано під охорону в установленому порядку, за адресами, що вказані в Додатку №1 до даного договору (Дислокація). Відповідно до розділу 4 Договору виконавець приймає під охорону об'єкт, забезпечує збереження наявного в ньому обладнання, майна, матеріальних цінностей у період знаходження об'єкту під охороною згідно з Правилами; здійснює пропускний та внутрішньооб'єктовий режим; забезпечує дотримання встановлених правил пожежної безпеки на постах силами охоронників під час несення ними служби та здійснює реагування в разі виявлення займання пожежі на об'єкті; утримує в належному стані надані замовником у тимчасове користування службові приміщення, обладнання, інвентар. Згідно з п. 5.1 Договору вартість наданих виконавцем послуг із охорони об'єкту, майна і особистої безпеки фізичних осіб на об'єкті за календарний місяць визначається у розмірі 20 000,00 грн. 01.07.2017 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору, якою сторони погодили встановити вартість послуг охорони за календарний місяць у розмірі 25 000,00 грн. з 01.07.2017. Пунктом 5.3 Договору визначено, що акт виконаних робіт за місяць підписується сторонами в двох екземплярах щомісячно і по закінченню терміну дії цього договору. Акт виконаних робіт надається виконавцем замовнику першого числа наступного місяця за попередній місяць, в якому були надані послуги. Замовник на протязі 5 днів з моменту отримання акту виконаних робіт підписує його та повертає виконавцю. В разі існування претензій до виконаних робіт замовник в 5-ти денний термін надає виконавцю обґрунтовану претензію. Якщо замовник не повертає підписаний примірник акту виконаних робіт виконавцю в зазначений термін та не надає обґрунтовану претензію такий акт вважається підписний замовником автоматично. У пункті 5.5 Договору сторонами було погоджено, що оплату за надання послуг відповідно до визначеного тарифу у п. 5.1 договору замовник перераховує на поточний рахунок виконавця на умові передоплати 50% місячної оплати згідно з рахунком-фактурою, наданого виконавцем до 10 числа місяця, в якому надаються послуги, решту 50% - до 10 числа наступного місяця. Договір вступає в силу з 01.01.2017 і діє 1 рік (п. 10.1 Договору). Якщо жодна із сторін за 10 календарних днів до закінчення договору не повідомила про розірвання договору, договір пролонговується автоматично на тих же умовах до наміру однією із сторін розірвати цей договір (п. 10.2 Договору). Згідно з п. 10.3 Договору договір може бути розірваним достроково з попередженням однією із сторін іншою стороною за 30 календарних днів. Позивач стверджує, що ним належним чином виконувались зобов'язання за Договором з охорони майна відповідача, проте починаючи з травня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДС Лайтбуд" перестало виконувати свої зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг, у зв'язку з чим у серпні 2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Пильність" направило відповідачу листа про розірвання Договору. Попри наведене, позивач вказує, що у відповідача наявна заборгованість з оплати наданих у період з травня по першу декаду серпня 2018 року згідно Договору послуг у загальному розмірі 83 064,52 грн., яку просить суд стягнути на свою користь. Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором охорони. За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно з нормами статті 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату. Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повідомлення однією із сторін договору іншої сторони про намір розірвати договір, суд дійшов висновку, що вказаний Договір був чинним з 01.05.2018 до 10.08.2018 включно. Відповідно до п. 5.7 Договору у разі несплати замовником коштів у визначені цим договором терміни більш ніж на 10 календарних днів, договір може бути розірвано виконавцем в односторонньому порядку з повідомленням замовника. Пунктом 10.3 Договору встановлено, що договір може бути розірваним достроково з попередженням однією із сторін іншою стороною за 30 календарних днів. 09.08.2018 позивач направив відповідачу листа вих. №09/08 від 09.08.2018, в якому повідомив, що відповідач не сплачує вартість послуг з охорони протягом 3-х місяців та у нього наявна заборгованість станом на 01.08.2018 у розмірі 75 000,00 грн., у зв'язку з чим позивачем прийнято рішення (у разі несплати заборгованості до 10.08.2018) в односторонньому порядку припинити дію договору та зняти охорону з об'єкту о 08:00 год. ранку 11.08.2018. Отже, умовами Договору передбачене право позивача на одностороннє розірвання вказаного договору шляхом односторонньої відмови від нього. За приписами ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Нормою ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України). Враховуючи, що позивач заявляє до стягнення з відповідача заборгованість за період з 01.05.2018 до 10.08.2018 включно, беручи до уваги дату повідомлення позивачем відповідача про розірвання Договору (надіслано 09.08.2018) та умови п. 10.3 вказаного Договору, а також зважаючи на зняття охорони з об'єкту 11.08.2018 (відповідно до повідомлення позивача), суд дійшов висновку, що у спірний період договір був чинним, а послуги фактично надавались позивачем до 11.08.2018. У пункті 5.1 Договору вказано, що вартість наданих виконавцем послуг із охорони об'єкту, майна і особистої безпеки фізичних осіб на об'єкті за календарний місяць визначається у розмірі 20 000,00 грн. 01.07.2017 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору, якою сторони погодили встановити вартість послуг охорони за календарний місяць у розмірі 25 000,00 грн. з 01.07.2017. Таким чином, починаючи з 01.07.2017 місячна вартість послуг становить 25 000,00 грн. Позивачем долучено до позовної заяви копію акту надання послуг №205 від 31.05.2018, в якому зазначено, що вартість послуг з охорони за травень 2018 року становить 25 000,00 грн.; копію акту надання послуг №239 від 30.06.2018, в якому зазначено, що вартість послуг з охорони за червень 2018 року становить 25 000,00 грн.; копію акту надання послуг №290 від 31.07.2018, в якому зазначено, що вартість послуг з охорони за липень 2018 року становить           25 000,00 грн.; копію акту надання послуг №314 від 10.08.2018, в якому зазначено, що вартість послуг з охорони за серпень 2018 року становить 8 064,52 грн. (тобто, з 01.08.2018 до 10.08.2018 включно). Вказані акти надання послуг не підписані представником відповідача та не скріплені відбитком печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Лайтбуд". Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.2018 позивач направив на адресу відповідача акт надання послуг №205 від 31.05.2018 за травень 2018 року на суму 25 000,00 грн. та акт надання послуг №239 від 30.06.2018 за червень 2018 року на суму 25 000,00 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком №0216013644902; 17.07.2018 – акт надання послуг №290 від 31.07.2018 за липень 2018 року на суму                              25 000,00 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком №0216013644872; 13.08.2018 – акт надання послуг №314 від 10.08.2018 за серпень 2018 року на суму 8 064,52 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком №0209910878073. У пункті 5.3 Договору передбачено, що акт виконаних робіт за місяць підписується сторонами в двох екземплярах щомісячно і по закінченню терміну дії цього договору. Акт виконаних робіт надається виконавцем замовнику першого числа наступного місяця за попередній місяць, в якому були надані послуги. Замовник на протязі 5 днів з моменту отримання акту виконаних робіт підписує його та повертає виконавцю. В разі існування претензій до виконаних робіт замовник в 5-ти денний термін надає виконавцю обґрунтовану претензію. Якщо замовник не повертає підписаний примірник акту виконаних робіт виконавцю в зазначений термін та не надає обґрунтовану претензію такий акт вважається підписний замовником автоматично. Матеріали справи не містять доказів надання відповідачем позивачу мотивованої відмови від підписання надісланих актів надання послуг за спірний період (з 01.05.2018 по 10.08.2018 включно), а відтак суд дійшов висновку, що послуги є прийнятими відповідачем, та відповідач зобов'язаний їх оплатити. Доказів протилежного відповідачем суду не надано. Суд зазначає, що складання акту надання послуг не є підставою для виникнення між сторонами зобов'язальних правовідносин у даному випадку, оскільки правовідносини виникають саме з Договору між сторонами про надання послуг з охорони та з факту надання таких послуг позивачем. Тобто, обов'язок відповідача оплатити позивачу вартість наданих послуг з охорони виникає саме з факту надання таких послуг, та не залежить від складання акту надання послуг (підписання його відповідачем), який по суті є документом, який фіксує господарську операцію відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Враховуючи характер послуг, які надаються позивачем (охорона об'єктів), такі послуги характеризуються постійним та непереривним характером їх надання позивачу протягом певного періоду, а саме з моменту прийняття позивачем об'єкту охорони до моменту його повернення з охорони. Як встановлено судом, фактично позивачем було знято охорону з об'єкту 11.08.2018, з огляду на що, враховуючи характер послуг, які постійно та непреривно надаються позивачем (охоронні послуги), відсутність доказів розірвання Договору у спірний період (з 01.05.2018 по 10.08.2018 включно), відсутність в матеріалах справи доказів надання відповідачем мотивованої відмови від прийняття охоронних послуг на об'єкті охорони, суд прийшов до висновку про прийняття відповідачем вказаних послуг на загальну суму 83 064,52 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з п. 5.5 Договору оплату за надання послуг відповідно до визначеного тарифу у п. 5.1 договору замовник перераховує на поточний рахунок виконавця на умові передоплати 50% місячної оплати згідно з рахунком-фактурою, наданого виконавцем до 10 числа місяця, в якому надаються послуги, решту 50% - до 10 числа наступного місяця. Таким чином, відповідач у будь-якому випадку повинен був у повному обсязі оплачувати надані позивачем послуги з охорони до 10 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг. Доказів сплати відповідачем грошових коштів у загальному розмірі 83 064,52 грн. (25 000,00 грн. за травень 2018 року, 25 000,00 грн. за червень 2018 року, 25 000,00 грн. за липень 2018 року та 8 064,52 грн. за серпень 2018 року) відповідачем суду не надано. Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України). Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України). Керуючись наведеними нормами процесуального закону, суд приходить до висновку, що відповідачем не спростовано тверджень позивача щодо наявності у нього заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Пильність" у розмірі 83 064,52 грн. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України. Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Лайтбуд" за Договором  (за надані у період з 01 травня 2018 року до 10 серпня 2018 року послуги) у розмірі 83 064,52 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пильність" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Лайтбуд" про стягнення 83 064,52 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позову у повному обсязі. Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд - ВИРІШИВ: 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пильність" задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Лайтбуд" (04053, м. Київ, пров. Бехтерівський, буд. 4, літ. А, офіс 14; ідентифікаційний код: 40014773) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пильність" (02068, м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 5; ідентифікаційний код: 39162773) заборгованість у розмірі 83 064 (вісімдесят три тисячі шістдесят чотири) грн. 52 коп. та судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. Видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва. Повний текст рішення складено 22.10.2018.           Суддя                                                                                                    Р.В. Бойко