Ухвала

від 23.10.2018 по справі 910/12793/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 23.10.2018Справа №  910/12793/18  Суддя Господарського суду міста Києва Пукшин Л.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Україна" із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд.1Д) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Україна" (04060, м. Київ, вул. Ольжича, 27/22, оф. 3) про  стягнення 280 533,57 грн. Представники сторін: не викликались ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Україна"  про стягнення 280 533,57 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору банківського обслуговування №б/н від 02.12.2015, а саме в частині повернення кредитних коштів, сплати відсотків та комісії, у останнього виникла заборгованість перед Банком у розмірі 280 533,57 грн., з яких: 199 897,40 грн. - заборгованість за кредитом, 44310,18 грн. - заборгованість по відсоткам за користуванням кредиту та 36 325,99 грн. - пеня. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2018 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/12793/18 та вирішив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. 19.10.2018 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшла заява відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Дослідивши подану заяву, суд приходить до висновку про її необґрунтованість з огляду на наступне. Відповідно до ч.ч.3, 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Для цілей цього Кодексу   малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з ч. 1-3 ст. 247 Господарського кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що лише в сукупності критеріїв передбачених ч. 5 ст.12 ГПК України справа може бути віднесена до малозначних. Однак дана справа не відповідає їм, оскільки ціна позову перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; значення справи для відповідача має дуже важливий характер, тому що її розгляд та результати вирішення можуть вплинути на здійснення господарської діяльності відповідача; дана справа є складною, оскільки потребує детального вивчення документів, підстав та розрахунків, які були надані позивачем. Відповідно до ч. 2   ст. 250 Господарського процесуального кодексу України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Частиною 4    ст. 247 Господарського процесуального кодексу України   встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи: 1) про банкрутство; 2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); 4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); 7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; 8) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 9) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини. Відповідно до ч. 1   ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Згідно ч. 3   ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3    ст. 13 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, приймаючи до уваги наведені вище приписи Господарського процесуального кодексу України, враховуючи недопущення затягування процесуальних строків розгляду спору та порушення вимог   ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод   щодо розумного строку розгляду справи, а також зважаючи на обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність даної справи, обсяг та характер доказів, ціну позову, яка не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд приходить до висновку, що зазначені відповідачем у заяві обставини не є достатніми підставами для   здійснення подальшого розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а тому суд залишає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Україна" без задоволення. При цьому, суд звертає увагу відповідача, що розгляд справи в порядку спрощеного провадження жодним чином не позбавляє відповідача права звертатися до суду із заявами та клопотаннями в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Керуючись ст.ст. 12, 234, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ: Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Україна" із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження залишити без задоволення. Ухвала набирає чинності 23.10.2018 та оскарженню не підлягає.         Суддя                                                                                                      Л.Г. Пукшин