Рішення

від 17.10.2018 по справі 918/600/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2018 р.                     м. Рівне                              Справа № 918/600/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н.Ф., за участю секретаря судового засідання Рижого Б.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Малого приватного підприємства-фірми "Промсервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Барса"

про стягнення заборгованості в сумі 9 189, 20 грн,

представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року Мале приватне підприємство - фірма "Промсервіс" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Барса" про стягнення заборгованості в сумі 9 189, 20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що: 11.05.2015 року між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг №47, за умовами якого позивач зобов'язується надати відповідачу інформаційні та маркетингові послуги, а також послуги зі стимулювання збуту товарів, що поставляються замовником виконавцю згідно з договором № 1196 від 11.02.2015 року, а відповідач зобов'язується щоквартально сплачувати вартість цих послуг.

На виконання умов зазначеного договору позивачем надано вищевказані послуги, що стверджується актами надання послуг, проте, відповідач, порушивши п. 4.4. договору, оплату послуг не здійснив.

Відтак заборгованість відповідача за надані послуги становить 8 084, 53 грн, яку позивач просить суд стягнути у судовому порядку.

Крім цього, за неналежне виконання договірних зобов'язань позивачем нараховано 839, 06 грн пені, 189, 61 грн інфляційних втрат та 76, 00 грн 3 % річних.

Ухвалою суду від 18.09.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 17.10.2018 року.

У судове засідання 17.10.2018 року представники сторін не з'явилися, уповноважених представників у судове засідання не направили, хоча про час, дату і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ст.252 ГПК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно, всебічно та повно дослідивши надані у справі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

11.02.2015 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір про надання послуг № 47 (надалі-договір) та додаткові угоди до нього від 01.03.2016 року та від 14.03.2017 року, які є невід'ємними частинами цього договору та якими визначено вартість послуг з проведення акцій щодо товарів замовника, тренінгів з персоналом виконавця з питань, пов'язаних з предметом цього договору.

Відповідно до п. 6.2. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання та чинний до 31.12.2015 року. Якщо ні одна із сторін не повідомить іншу про розірвання цього договору за тридцять днів до завершення терміну його дії, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік.

За умовами цього договору позивач (виконавець) надає відповідачу (замовнику) інформаційні та маркетингові послуги, а також послуги зі стимулювання збуту товарів замовника в порядку та відповідно до умов цього договору щодо асортименту товарів, що поставляються замовником виконавцю згідно договору № 1196 від 11.02.2015 року.

Відповідно до п.п. 1.2.1-1.2.9. договору виконавець надає замовнику зокрема, але не обмежуючись лише ними такі інформаційні та маркетингові послуги, а також послуги зі стимулювання збуту товарів замовника: моніторинг (вивчення) споживчого попиту на товари замовника, що їх він реалізує на ринках України, щотижневе надання рекомендацій щодо управління запасами товарів, що постачаються замовником виконавцю, та коригування їх обсягів відповідно до попиту споживачів цільового товарного ринку, що його охоплює виконавець своєю господарською діяльністю, щоденне надання інформації про продаж товарів, що постачаються замовником виконавцю, моніторинг та аналіз товарообігу замовника, щотижневе надання рекомендацій щодо його зростання, рекомендації щодо поліпшення асортименту та пакування товарів, що постачаються замовником виконавцю (надаються щотижня); розповсюдження інформаційних листівок замовника, усної та іншої інформації про нього, а також про товари, щодо постачання яких він здійснює свою господарську діяльність, реалізуючи їх на ринках України; послуги мерчандайзингу (відповідне розташування товарів на полках в точках продажу кінцевому споживачу) на всій території, яка обслуговується виконавцем щодо товарів, що постачаються замовником виконавцю; послуги з надання рекомендацій щодо формування асортиментного переліку товарів, що постачаються замовником виконавцю для продажу останньому, послуги з проведення акцій щодо товарів, що постачаються замовником виконавцю, тренінгів з персоналом виконавця з питань, пов'язаних з предметом цього договору, послуги з передпродажної підготовки товару.

Відповідно до п. 1.5 договору, факт надання відповідних послуг з боку виконавця засвідчується актами їх приймання.

Акт приймання наданих послуг підписується сторонами до 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, в якому фактично надавалися послуги (п. 1.6. договору).

Згідно з п. 4.2. договору (з урахуванням додаткової угоди від 14.03.2017 року), за послуги, які виконавець надає замовникові згідно з цим договором, замовник сплачує щоквартально виконавцеві вартість цих послуг, яка становить 5 (п'ять) % від суми своєчасно оплачених протягом попереднього кварталу коштів за товари, які постачаються замовником виконавцю згідно з договором купівлі-продажу № 1196 від 11.02.2015 року. Замовник сплачує за всі інформаційні та маркетингові послуги, а також послуги зі стимулювання збуту та передпродажної підготовки товару, які постійно надаються виконавцем замовнику. Окремо, за вищевказані послуги, які надаються замовнику, за цим договором, по групі товарів макаронні вироби КМФ, він сплачує на користь виконавця 3 % від суми своєчасно оплачених протягом попереднього кварталу коштів за товари, які постачаються замовником виконавцю згідно з договором купівлі-продажу № 1196 від 11.02.2015 року.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що замовник зобов'язаний оплатити визначену в акті приймання наданих послуг вартість послуг протягом 5 робочих днів з моменту підписання такого акта.

Судом встановлено, що на виконання п.1.5. договору, позивачем були підписані та надані акти надання послуг за I - IV квартали 2017 року: № 621 від 31.03.2017 року, № 1258 від 30.06.2017 року, № 1259 від 30.06.2017 року, № 1978 від 30.09.2017 року, № 1979 від 30.09.2017 року, № 2613 від 31.12.2017 року, № 2614 від 31.12.2017 року на загальну суму 8 084,53 грн. Вказані акти підписані з боку відповідача, який визнав факт надання зазначених послуг, проте, порушивши п. 4.4. договору, не здійснив оплату наданих позивачем послуг. Відтак, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 8 084,53 грн.

З метою мирного врегулювання спору, 17.05.2018 року Мале приватне підприємство -фірма “Промсервіс” звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю “Барса” з претензією № 658 від 16.05.2018 року, яку 18.05.2018 року отримано уповноваженим представником товариства, про що свідчить його підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Проте, на претензію відповідач не відреагував, залишивши її без відповіді та задоволення.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч.1.ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, як встановлено судом, відповідач заборгованість за надані послуги в сумі 8 084, 53 грн не оплатив.

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за надані послуги в сумі 8 084, 53 грн.

Крім цього, за неналежне виконання договірних зобов'язань позивачем нараховано 839, 06 грн пені, 189, 61 грн інфляційних втрат та 76,00 грн 3 % річних.

Щодо стягнення пені, то суд вважає за необхідне зазначити таке.

Виходячи з вимог ст. 231 ГК України, штрафні санкції застосовуються у випадках, передбачених законом або договором.

Судом встановлено, що умовами договору нарахування пені передбачено п. 5.2. договору, а саме: за недотримання строків оплати наданих послуг, визначених у п. 4.4. цього договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої сум за кожен день прострочення.

Стосовно стягнення інфляційних та 3% річних, то за ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок інфляційних та 3% річних, суд встановив, що розмір перших становить 189,61 грн (при заявленому - 189,61 грн), а других 76,00 грн (при заявленому - 76,00грн).

Отже, вимоги про стягнення пені, інфляційних та 3 % річних підлягають стягненню у заявленому розмірі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Таким чином, при зверненні до суду з відповідними вимогами саме позивач має довести: наявність відповідного права, за захистом якого він звернувся до суду, та, відповідно, порушення такого права відповідачем внаслідок невиконання свого зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач у повному обсязі за надані позивачем послуги у встановлені в договорі строки не розрахувався. Сума заборгованості за надані послуги становить: 8 084 53 грн - основний борг, 839 06 грн пеня, 189,61 грн інфляційні та 76,00 грн 3 % річні та підлягає стягненню у заявленому розмірі.

Доказів, що спростовують вищевикладене, доказів сплати боргу чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

З огляду на це, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73 - 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Барса" (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 19, код ЄДРПОУ 24174992) на користь Малого приватного підприємства-фірми "Промсервіс" (33027, м.Рівне, вул. Київська, 98, код ЄДРПОУ 13981123) 8 084,53 грн основного боргу, 839, 06 грн пені, 189, 61 грн інфляційних, 76,00 грн 3 % річних та 1 762,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Рівненської області (п.17.5 ч.1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 23.10.2018 року.

Суддя Церковна Н.Ф.