Постанова
від 10.10.2018 по справі 922/2537/16
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/2537/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.

розглянувши касаційну скаргу Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" на рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2018 (головуючий суддя: Буракова А.М., судді: Шатернікова М.І., Сальнікова Г.І. ) та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 (головуючий суддя: Барабашов С.В., судді: Істоміна О.А., Пелипенко Н.М.)

за позовом Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна"

до 1. Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", 2. Красноградської районної ради,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - 1. Колгоспу "Родіна",

2. ОСОБА_4,

3. ОСОБА_5,

4. ОСОБА_6,

5. ОСОБА_7,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 1. Красноградської районної державної адміністрації Харківської області, 2. Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, 3. Відділу Держгеокадастру у Красноградському районі Харківської області

про визнання недійсним рішення, скасування акта та припинення права користування ділянками,

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Володимирської сільської ради Красноградського району Харківської області,

до 1. Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", 2. Красноградської районної ради, Харківська область,

про визнання недійсним рішення, скасування акта та припинення права користування ділянками,

За участю представників:

СБК "Родіна" - Кучеренко О.О. - представник ,

ПАТ "Укргазвидобування" - Горошко Г.М. - адвокат, Бєлєвцова О.С. - адвокат,

Красноградської районної ради - не з'явився,

Колгоспу "Родіна" - не з'явився,

ОСОБА_4 - не з'явився,

ОСОБА_5 - не з'явився,

ОСОБА_6 - не з'явився,

ОСОБА_7 - не з'явився,

Красноградської районної державної адміністрації Харківської області - не з'явився,

Головного управління Держгеокадастру у Харківській області - не з'явився,

Відділу Держгеокадастру у Красноградському районі Харківської області - не з'явився,

Володимирської сільської ради Красноградського району Харківської області - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2016 року Сільськогосподарський багатофункціональний кооператив "Родіна" звернувся до Господарського суду Харківської з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" та Красноградської районної ради, в якому просив: визнати незаконним та скасувати рішення Красноградської районної ради народних депутатів Харківської області від 22.07.1992р. "Про передачу земель колгоспу "Родина"; припинити право користування земельною ділянкою Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ХР 17-18-000665, виданого Хрестищинському управлінню бурових робіт підсобному господарству "Україна" 18.12.1995 р.; скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ХР 17-18-000665, виданий Хрестищинському управлінню бурових робіт підсобному господарству "Україна" 18.12.1995 р. для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Красноградської районної ради народних депутатів від 22.07.1992 р.

Як зазначав позивач, 21.04.2016р. відбулися збори громадян сіл Лукашівка і Копанки Красноградського району Харківської області та працівників підсобного господарства "Україна" щодо розпаювання землі в підсобному господарстві "Україна", була створена ініціативна група з делегуванням повноважень від територіальної громади для вирішення питання розпаювання землі, встановлення законності надання у постійне користування Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству "Україна" у 1995 році земельної ділянки площею 3544,4 гектарів для ведення сільськогосподарського виробництва, та звернення до суду за захистом порушених прав. На звернення ініціативної групи до ПАТ "Укргазвидобування" щодо розпаювання земель підсобного господарства "Україна" надійшла відповідь (лист №2\2-05-3396 від 12.05.2016р.), в якій зазначено, що ПАТ "Укргазвидобування" не є сільськогосподарським підприємством, а підсобне сільське господарство "Україна" не являється самостійною юридичною особою. ПСГ "Україна" входить до відділення виробничо-соціального забезпечення і торгівлі філії Бурового управління "Укрбургаз" ПАТ "Укргазвидобування", і не відносилося до окремих суб'єктів сільськогосподарського виробництва, в т.ч. КСП, земельні ділянки яких підлягають розпаюванню. Крім того, ПАТ "Укргазвидобування" зазначило, що воно законно, ще з 1995 року, на підставі державного акту на право постійного користування землею від 18.12.1995р. серії ХР17-18-000665 використовує на території Красноградського району Харківської області земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва. Також у позові СБК "Родіна" вказував, що 29 травня 2016 року загальними установчими зборами сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" створений сільськогосподарський багатофункціональний кооператив "Родіна" з метою вирішення питань по поверненню земель колгоспу "Родіна" з незаконного користування, приватизації земель колгоспу "Родіна" та використання членами кооперативу права на приватизацію відповідно до положень ст.ст. 25, 118 Земельного кодексу України. Державна реєстрація кооперативу відбулася 02 червня 2016 року, у подальшому кооператив визначив себе правонаступником колгоспу "Родіна". На думку позивача, приймаючи рішення „Про передачу земель колгоспу "Родіна", у Красноградської районної ради народних депутатів Харківської області не було повноважень передавати землі колгоспу "Родіна" без припинення права користування земельними ділянками колгоспом та виділення земельної ділянки Хрестищенському УБР. Крім того, СБК "Родіна" зазначав, що ПАТ "Укргазвидобування" не оформило належних правовстановлюючих документів на земельну ділянку у встановленому законом порядку, тому не набуло право постійного користування спірною земельною ділянкою.

Також у жовтні 2016 року Володимирівська сільська рада Красноградського району Харківської області звернулась до Господарського суду Харківської області із позовом до Красноградської районної ради Харківської області та Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", в якому просила: визнати незаконним та скасувати рішення Красноградської районної ради народних депутатів Харківської області від 22.07.1992 р. "Про передачу земель колгоспу "Родина"; скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ХР 17-18-000665, виданий Хрестищинському управлінню бурових робіт підсобному господарству "Україна" 18.12.1995 для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Красноградської районної ради народних депутатів від 22.07.1992 р.; припинити право користування земельною ділянкою Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії ХР 17-18-000665, виданого Хрестищинському управлінню бурових робіт підсобному господарству "Україна" 18.12.1995 р.

В обґрунтування позовних вимог Володимирівська сільська рада Красноградського району Харківської області вказувала, що відповідачами по справі порушені права Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області, а саме земельна ділянка площею 3544,4 гектарів, яка перебувала у постійному користуванні колгоспу "Родіна", передана Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству "Україна" за відсутності підстав припинення права користування земельною ділянкою колгоспом "Родіна", без прийняття рішення про припинення права користування землею попереднім користувачем, без виготовлення, затвердження та погодження проекту відведення земельної ділянки з Володимирівською сільською радою, на території якої розташована спірна земельна ділянка. Також Володимирівська сільська рада Красноградського району Харківської області посилалася на те, що ПАТ "Укргазвидобування" користується без належних правових підстав земельною ділянкою площею 3544,4 гектарів, та зазначала, що приймаючи рішення про передачу земель колгоспу "Родіна", Красноградська районна рада Харківської області взяла на себе повноваження Володимирівської сільської ради щодо вирішення питань стосовно розпорядження земельних ділянок, які знаходяться в межах населених пунктів Володимирівської сільської ради, у зв'язку з чим Красноградська районна рада Харківської області порушила права Володимирівської сільської ради, а спірне рішення від 22.07.1992р. "Про передачу земель колгоспу "Родіна" прийняте не повноважним органом та є недійсним.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.12.2016 р. позов Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" залишено без розгляду, позов Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області задоволено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 р., рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" та у позові Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2017 р. касаційні скарги Володимирівської сільської ради, Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна", Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" задоволені частково, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 р. та рішення Господарського суду Харківської області від 14.12.2016 р. у справі № 922/2537/16 скасовані, справа направлена на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.01.2018 прийнято до розгляду заяву СБК "Родіна" про збільшення позовних вимог від 29.12.2017, з урахуванням уточнень від 19.01.2018 та від 22.01.2018, відповідно до якої СБК "Родіна" просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Красноградської районної ради народних депутатів Харківської області від 22 липня 1992 року "Про передачу земель колгоспу "Родіна";

- припинити право користування земельною ділянкою Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" відповідно до державного акту на право постійного користування землею серія ХР 17-18-000665, виданого Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству "Україна" с. Наталине 18 грудня 1995 року;

- скасувати Державний акт на право постійного користування землею серія ХР 17-18-000665, виданий Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству "Україна" 18.12.1995 для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Красноградської районної ради народних депутатів від 22 липня 1992 року;

- поновити порушене право на вічне користування земельною ділянкою СБК "Родіна", який є правонаступником колгоспу "Родіна", та визнати за СБК "Родіна" право вічного користування земельною ділянкою в межах, визначених Державним актом №540423 на вічне користування землею та Державним актом №544592 на вічне користування землею, розташованою у Харківській області, Красноградському районі, селі Лукашівка та селі Копанки;

- зобов'язати органи Держгеокадастру та інші уповноважені органи, установи та організації надати дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку в межах, визначених Державним актом №540423 на вічне користування землею та Державним актом №544592 на вічне користування землею, та внести відповідну інформацію про право СБК "Родіна" на вічне користування земельною ділянкою до відповідних державних реєстрів;

- судові витрати, понесені позивачем щодо сплати судового збору, покласти на відповідачів у повному обсязі.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.02.2018 по справі № 922/2537/16 позов Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" та Красноградської районної ради задоволено частково.

Судом вирішено:

- поновити порушене право на користування земельною ділянкою СБК "Родіна", який є правонаступником колгоспу "Родіна", та визнати за СБК "Родіна" право користування земельною ділянкою в межах, визначених Державним актом №540423 на вічне користування землею та Державним актом №544592 на вічне користування землею, розташованою у Харківській області, Красноградському районі, селі Лукашівка та селі Копанки.

В іншій частині в позові Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" та Красноградської районної ради - відмовлено.

В задоволенні позову Володимирівської сільської ради до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" та Красноградської районної ради відмовлено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" 4621,27 грн. судового збору. Стягнуто з Красноградської районної ради на користь Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" 3651,36 грн. судового збору.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується надання колгоспу "Родіна" права на користування землею загальною площею 3914,2 га, у т.ч. й в межах визначених Державним актом №540423 на вічне користування землею та Державним актом №544592 на вічне користування землею, розташованою у Харківській області, Красноградському районі, селі Лукашівка та селі Копанки. В матеріалах справи відсутні докази того, що Державний акт №540423 на вічне користування землею та Державний акт №544592 на вічне користування землею припинили свою дію або визнані недійсними. Таким чином, місцевий суд дійшов висновку, що видача оскаржуваного Акту на право користування землею від 18.12.1995 року відбулася з порушенням діючого на час вчинення цієї дії законодавства без попереднього скасування Державного акту на вічне користування землею від 29.11.1951 року, виданого артілі ім. Молотова, та Державного акту на вічне користування землею від 21.02.1953 року, виданого артілі ім. Ворошилова, об'єднанням яких, в подальшому, було створено Колгосп "Родіна".

Крім того місцевий суд зробив висновок про те, що матеріалами справи підтверджується, що Сільськогосподарський багатофункціональний кооператив "Родіна" (код ЄДРПОУ 40529050) є правонаступником колгоспу "Родіна" (код ЄДРПОУ 40859363). При цьому зазначив, що твердження ПАТ "Укргазвидобування" про припинення колгоспу "Родіна" в 1992 році не підтверджується матеріалами справи, оскільки інформація щодо припинення колгоспу "Родіна" внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.12.2016 року, тому саме з цієї дати колгосп "Родіна", як окрема юридична особа, є припиненим. Відповідно до вимог земельного законодавства, яке діяло на час прийняття рішення Красноградською районною радою народних депутатів, повноваження щодо прийняття рішення про передачу земель в межах населеного пункту та поза межами населеного пункту для ведення селянського господарства мали сільські та селищні Ради народних депутатів. Оскільки частина земельної ділянки, яка була передана в постійне користування Хрестищенському управлінню бурових робіт, знаходилась в межах населеного пункту, то право на передачу вказаної земельної ділянки мала Володимирівська сільська рада Красноградського району Харківської області. Проте, докази звернення Хрестищенського управління бурових робіт до Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області із клопотанням про одержання відповідної земельної ділянки в матеріалах справи відсутні. Таким чином місцевий суд дійшов висновку, що оскільки в матеріалах справи відсутні як докази звернення Хрестищенського управління бурових робіт до Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області із клопотанням про одержання відповідної земельної ділянки та, відповідно, відсутні докази відмови сільської ради в наданні відповідної земельної ділянки, тому Красноградська районна рада народних депутатів не мала повноважень на прийняття рішення від 22 липня 1992 року "Про передачу земель колгоспу "Родіна". Крім того, місцевий суд вказав, що в матеріалах справи відсутні докази прийняття колгоспом "Родіна" рішення про відмову від спірної земельної ділянки, як то було передбачено законодавством, яке діяло на час прийняття рішення від 22 липня 1992 року. Враховуючи вищевикладене, місцевий суд вказав, що Красноградська районна Рада народних депутатів при винесенні рішення від 22 липня 1992 року "Про передачу земель колгоспу "Родіна" діяла поза межами наданих їй повноважень, у зв`язку з чим було порушено процедуру припинення права користування земельною ділянкою колгоспом "Родіна" та неправомірно передано її Хрестищенському Управлінню бурових робіт, тому позовна вимога СБК "Родіна" про визнання незаконним та скасування рішення Красноградської районної Ради народних депутатів від 22.07.1992 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Враховуючи те, що судом було встановлено порушення норм чинного законодавства при винесенні Красноградською районною Радою народних депутатів рішення про передачу земель колгоспу "Родіна" від 22.07.1992 року, колегія суддів дійшла висновку, що Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 18.12.1995 року серія ХР 17-18-000665, виданий Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству "Україна", підлягає скасуванню, оскільки його було видано на виконання рішення, яке визнано судом незаконним. Місцевий суд також дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо припинення права користування спірною земельною ділянкою ПАТ "Укргазвидобування" та скасування Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 18.12.1995 року, виданого Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству "Україна" посилаючись на те, що вказана вимога є похідною від вимоги про скасування як рішення Красноградської районної Ради народних депутатів від 22.07.1992 року "Про передачу земель колгоспу "Родіна", так і самого Державного акту, оскільки право постійного користування спірною земельною ділянкою виникло у ПАТ "Укргазвидобування" безпосередньо на підставі зазначеного рішення та виданого на його виконання Державного акту. Щодо позовних вимог СБК "Родіна" про зобов'язання органів Держгеокадастру та інших уповноважених органів, установ та організацій надати дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку в межах, визначених Державним актом №540423 на вічне користування землею та Державним актом №544592 на вічне користування землею, та внести відповідну інформацію про право СБК "Родіна" на вічне користування земельною ділянкою до відповідних державних реєстрів, місцевий суд вказав, що дані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки з матеріалів справи не вбачається порушень прав та законних інтересів СБК "Родіна" органами Держгеокадастру та іншіми уповноваженими органами, установами та організаціями. При цьому, місцевий суд відмовив у задоволенні позову Володимирівської сільської ради до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" та Красноградської районної ради у зв'язку з відсутністю у Володимирівської сільської ради права на спірну земельну ділянку та тим, що її права та законні інтереси не були порушені Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" та Красноградською районною радою. Крім того, суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви ПАТ "Укргазвидобування" про застосування строків позовної давності посилаючись на те, що СБК "Родіна", як правонаступник колгоспу "Родіна", звертаючись до суду з позовною заявою, встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку не пропустив.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 р., рішення місцевого господарського суду а частині задоволення позовних вимог СБК "Родіна" скасовано, прийнято в зазначеній частині нове рішення, яким у позові Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" відмовлено повністю. В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін. Стягнуто з СБК "Родіна" на користь ПАТ "Укргазвидобування" 8601 судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що апеляційний суд не погодився з висновком місцевого суду в частині задоволення вимог СБК "Родіна", посилаючись на те, що позивачем жодними доказами не підтверджені права колгоспу "Родіна" на користування землею згідно Державних актів №540423 від 29.11.1951 та №544592 від 21.02.1953, виданих артілі ім. Ворошилова та артілі ім. Молотова; позивачем не доведено правовий зв'язок між земельними ділянками, що були надані артілям ім. Молотова та ім. Ворошилова, та землею, якою користувався колгосп "Родіна"; не підтверджено жодними доказами факту та обсягу правонаступництва колгоспу "Родіна" за вищезазначеними сільськогосподарськими артілями, в тому числі не надано відповідних розпорядчих документів уповноважених органів, передавальних актів, технічної документації щодо земельних ділянок, проектів відведення земельних ділянок з визначенням їх меж на місцевості. Матеріали справи не містять інформації та доказів передачі прав та обов'язків від вказаних артілей до колгоспу "Родіна", обсяг цих прав та зобов'язань, переліку майна, а також не містять інформації щодо площі, меж та інших ідентифікуючих даних земельних ділянок. Крім того апеляційний суд зазначив, що колгоспу "Родіна" у встановленому порядку межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) не встановлювалися, право користування спірною земельною ділянкою із зазначенням її координат, площі та призначення за колгоспом "Родіна" відповідним Державним актом не підтверджено. Позивач не надав доказів організації території землекористування колгоспу "Родіна", не представив доказів розроблення на колгосп "Родіна" проектів внутрігосподарського землеустрою, не надав доказів внесення відомостей до державного земельного кадастру стосовно колгоспу "Родіна" у 1989-1995 роках; фактичне користування землею колгоспом "Родіна" з 1992 року також не підтверджується; відсутні правовстановлюючі документи про право постійного користування земельними ділянками, набуте колгоспом "Родіна", в установлених законодавством випадках і станом на 01.01.2002. При цьому, суд апеляційної інстанції вказав про те, що наявна у справі у вигляді таблиці експлікація площ земель колгоспу "Родіна" та підсобного господарства Хрестищенського управління бурових робіт (том 2 аркуш справи 168), не свідчить про набуття колгоспом "Родіна" будь-яких прав саме відносно земельної ділянки, яке є предметом заявленого спору; надання позивачем до суду Державних актів на право постійного користування землею колгоспами, виданих артілі ім.Ворошилова та артілі ім.Молотова не підтверджують право користування землею колгоспом "Родіна" в межах, визначених цими актами. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на час прийняття Красноградською районною Радою народних депутатів рішення від 22.07.1992 "Про передачу земель колгоспу "Родіна" право Колгоспу "Родіна" на землекористування не могло бути припинено, оскільки у нього такого права не існувало, чим спростовується висновок суду першої інстанції про порушення відповідачем-2 порядку припинення права постійного користування земельною ділянкою Колгоспом "Родіна", правонаступником якого є позивач. Крім того, апеляційним судом зазначено, що у справі не міститься достовірних доказів того, що земельні ділянки, вказані у Державних актах №540423 та №544592, і земельна ділянка, що була надана постійне користування Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству "Україна" с. Наталине 18.12.1995 для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до Державного акту на право постійного користування землею ХР 17-18-000665, є однією й тією ж земельною ділянкою або її частиною. У зв'язку з неподанням вищезазначених доказів в підтвердження позову, у суду апеляційної інстанції відсутня можливість ідентифікації земельних ділянок, як об'єкту цивільних прав, переданих за вказаними Державними актами 1951 та 1953 років, із земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, якою користується ПАТ "Укргазвидобування", що на думку позивача порушує його права, як правонаступника Колгоспу "Родіна". Доводи позивача про наявність Державних актів на вічне користування землею колгоспами №540423 від 29.11.1951 та №544592 від 21.02.1953, виданих артілі ім. Ворошилова та артілі ім. Молотова, та посилання як на документи, що надають СБК "Родіна" право безстрокового користування земельною ділянкою, є безпідставними, оскільки ці Державні акти видані на ім'я інших осіб, тому посвідчували відповідне право користування артілями ім. Ворошилова та ім. Молотова. Позивачем не надано доказів того, що спірна земельна ділянка, якою користується ПАТ "Укргазвидобування", повністю чи частково накладається на земельні ділянки, надані сільськогосподарським артілям ім. Молотова та ім. Ворошилова на вічне користування землею колгоспами №540423 від 29.11.1951 та №544592 від 21.02.1953. Позивачем не підтверджено, що земельна ділянка, надана в постійне користування відповідачу оскаржуваним рішення Красноградської районної ради, була надана за рахунок земель, що станом на 1989-1992 роки продовжували перебувати у постійному користуванні колгоспу "Родіна" згідно Державних актів №540423 від 29.11.1951 та №544592 від 21.02.1953 на вічне користування землею колгоспами. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було необґрунтовано поновлено право позивача на користування ділянкою без зазначення конкретної площі такої земельної ділянки, що унеможливлює ідентифікацію такої ділянки, як об'єкту цивільних прав. Також вказав, що позивачем не підтверджено документальне оформлення права постійного користування спірною земельною ділянкою, щодо якої виник спір, за колгоспом "Родіна", і ця земля не має відношення до земель населеного пункту, тому саме Красноградська районна рада народних депутатів мала повноваження надати спірну земельну ділянку за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання для ведення підсобного сільського господарства. Крім того, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що право користування землею регулюється Земельним кодексом України (у відповідній редакції), і в останньому таких підстав, як правонаступництво, для права користування землею не зазначено, тому наданий позивачем Передавальний акт від 10.12.2016 не підтверджує право постійного користування СБК "Родіна" земельною ділянкою площею 3914,2 га реорганізованого колгоспу "Родіна". Крім того, зі змісту вказаного акту не вбачається які саме землі (їх склад, розподіл земель за категоріями) перейшли йому від колгоспу "Родіна". До позовної заяви не надано доказів набуття СБК "Родіна" права користування земельною ділянкою, не додано доказів отримання документу, що посвідчує відповідне право користування такою земельною ділянкою або що здійснено реєстрацію такого права у відповідності до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; відсутні відомості про те, що останнє набуло у встановленому законом порядку право власності чи користування земельною ділянкою, вказаною у позові, яке підлягає захисту. Набуття СБК "Родіна", як правонаступником Колгоспу "Родіна", прав землекористування згідно Державних актів на вічне користування землею №540423 від 29.11.1951 та №544592 від 21.02.1953, виданих артілі ім. Ворошилова та артілі ім. Молотова, на які послався позивач, матеріалами справи жодним чином не підтверджується. Позивачем також не доведені обставини щодо переходу земель від артілей до колгоспу "Родіна", а в подальшому до СБК "Родіна". З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає наявності у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які підлягають захисту судом, оскільки позивачем належними та допустимим доказами не доведено як факту правонаступництва щодо спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення, так і факту набуття ним будь-яких прав щодо спірної земельної ділянки, які могли би бути визнані судом. Таким чином, позовні вимоги СБК "Родіна" задоволенню не підлягають у повному обсязі з підстав їх необґрунтованості. Щодо позовних вимог СБК "Родіна" про зобов'язання органів Держгеокадастру та інших уповноважених органів, установ та організацій надати дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку в межах, визначених Державним актом №540423 на вічне користування землею та Державним актом №544592 на вічне користування землею та внести відповідну інформацію про право СБК "Родіна" на вічне користування земельною ділянкою до відповідних державних реєстрів, апеляційний суд погодився в цій частині з судом першої інстанції, що дані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки з матеріалів справи не вбачається порушень прав та законних інтересів СБК "Родіна" органами Держгеокадастру та іншими уповноваженими органами, установами та організаціями. Стосовно заяви Публічного акціонерним товариством "Укргазвидобування" про застосування строків позовної давності, суд апеляційної інстианції вказав про те, що СБК "Родіна", як правонаступник відповідних прав та обов'язків колгоспу "Родіна", звертаючись до суду з позовною заявою, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України трирічного строку не пропустив, однак враховуючи те, що судом апеляційної інстанції встановлено, що право та охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду, не порушене, тому позов не підлягає задоволенню саме з підстав його необґрунтованості.

08.06.2018 (згідно реєстраційним штампом) Сільськогосподарським багатофункціональним кооперативом "Родіна" подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у справі №922/2537/16.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2018 року у справі № 922/2537/16 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

Ухвалою Верховного Суду від 16.07.2018 касаційну скаргу Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" на рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України, оскільки скаржником не було додано доказів надсилання копій доданих до касаційної скарги додатків, які відсутні у учасників справи, а саме доказів сплати судового збору.

20.07.2018 до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків раніше поданої касаційної скарги, зокрема заявником на виконання вимог ухвали від 16.07.2018 надано докази надсилання копій доданих до касаційної скарги додатків іншим учасникам справи.

30.07.2018 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою та призначення їх до розгляду на 20.09.2018, повідомив учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги, визначив строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до Касаційного господарського суду до 20.08.2018.

Скаржник (позивач) мотивує свою касаційну скаргу порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та процесуального права. При цьому зазначає, що скасовуючи частково рішення місцевого суду в частині задоволення позову СБК "Родіна", суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки та не прийняв до уваги докази, які були надані позивачем в обґрунтування його позовних вимог. При цьому вказує, що суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку , що право колгоспу "Родіна" на користування землею згідно Державних актів №540423 від 29.11.1951 та №544592 від 21.02.1953, жодними доказами не підтверджено.

Вважає, що ним надані належні докази на підтвердження права позивача на користування землею та докази на перейменування двох артілей об'єднаннями яких було створено колгосп "Родіна".

Крім того позивач, з посиланням на ст. 42 та 45 Земельного кодексу УРСР 1922 р. зазначає, що згідно вказаних норм колгосп "Родіна" був створений об'єднанням двох артілей, правонаступництво і право користування колгоспом земельними ділянками в межах встановлених актами №540423 від 29.11.1951 та №544592 від 21.02.1953, що є належними доказами. При цьому зазначив, що у Земельному кодексі 1970 року, який був застосований апеляційним судом, не містяться норми щодо визнання Актів на вічне користування землею недійсними та необхідності їх переоформлення.

Таким чином вважає, що переоформлення земельних актів на право постійного користування земельними ділянками не є обов'язковим, а є дією, що вчиняється добровільно, тому акти №540423 та №544592 на вічне користування землею є чинними.

Також позивач наголосив, що суд апеляційної інстанції, в порушення ст. 236 ГПК України дійшов необґрунтованого висновку щодо зміни меж колгоспу "Родіна" після розукруплення колгоспу "Прогрес" на два колгоспи "Прогрес" та "Родіна". При цьому позивач зазначає, що апеляційним судом належним чином не були досліджені докази, у зв'язку з чим останній дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення порушеного права власності позивача, як правонаступника колгоспу "Родіна", на спірну земельну ділянку. Вважає, що висновки апеляційного суду про неможливість визначення чи є земельна ділянка, яка перебувала у користуванні колгоспу "Родіна" і земельна ділянка, яка перебувала у користуванні Хрестищенського управлінню бурових робіт однією і тією самою земельною ділянкою також необґрунтованими, оскільки право користування колгоспу "Родіна" спірною ділянкою не припинялося, спірна ділянка не є землею запасу.

З огляду на викладене, позивач у касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 15.05.2018 повністю, рішення місцевого суду від 26.02.2018 в частині відмови у задоволенні позову, прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.

Відповідач 1 надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд залишити скаргу без задоволення, постанову апеляційного суду без змін.

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд судові рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Від Красноградської районної державної адміністрації Харківської області надійшло клопотання, в якому останній просить суд здійснювати розгляд касаційної скарги за її відсутності.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому останній просить суд долучити її до матеріалів даної справи та прийняти її під час розгляду касаційної скарги.

До початку судового засідання 20.09.2018 до Касаційного господарського суду надійшла заява Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" про відвід судді Краснова Є.В.

Так, заявник вказував, що як стало йому відомо з Інтернет ресурсів та Єдиного державного реєстру судових рішень, під головуванням судді Краснова Є.В., який входить до складу колегії у даній справі, за останні півроку було розглянуто дві касаційні скарги по справам № 922/3643/17 та № 910/1290/18, учасником яких було публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування".

У вказаних справах Суд відмовив у відкритті касаційних проваджень за касаційними скаргами осіб, що були опонентами публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", тобто залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій, навіть не розглядаючи доводи, викладені касаторами у відповідних касаційних скаргах.

Заявник вважав, що вищенаведені обставини вказують на те, що суддею надавалася перевага публічному акціонерному товариству "Укргазвидобування", що викликає сумніви у його неупередженості при розгляді справи № 922/2537/16, оскільки публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" є її учасником

Ухвалою від 20.09.2018 колегія суддів дійшла висновку, що доводи викладені в заяві про відвід судді Краснова Є.В. є необґрунтованими. Справу передано на авторозподіл з розгляду заяви про відвід судді Краснова Є.В. Оголошено перерву в судовому засіданні на 10.10.2018.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 24 вересня 2018 року, заяву Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" про відвід судді Краснова Є.В. передано на розгляд судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Міщенку І.С.

Ухвалою від 25.09.2018 відмовлено у задоволенні заяви Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Краснова Є.В. у справі № 922/2537/16.

09.10.2018 від Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" надійшла заява про зміну вимог касаційної скарги, а також клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду касаційної скарги.

При цьому, клопотання про продовження строків розгляду скарги та призначення засідання з розгляду касаційної скарги СБК "Родіна" на іншу дату заявник відводу обґрунтовував саме тим фактом, що 09.10.2018 ним була подана заява про зміну вимог касаційної скарги і таке відкладення необхідне для ознайомлення з даною заявою інших учасників судового процесу та викладення ними своїх міркувань з цього приводу.

Вищевказана заява про зміну вимог касаційної скарги залишена судом без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.298 ГПК:

"Особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження ."

Згідно з ч.1 ст.288 ГПК:

"Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята 15.05.2018, повний текст складений 21.05.2018, отже, останнім днем подачі заяви про зміну вимог касаційної скарги було 11.06.2018.

Разом з тим, як зазначено вище, заява про зміну вимог касаційної скарги була подана позивачем до касаційного суду 09.10.2018, тобто, практично через 4 місяці після закінчення вищевказаного строку.

Згідно з ч.ч.2-3 ст.288 ГПК:

"2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

3. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин , крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу."

Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК:

"Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення."

Проте, вищевказана заява про зміну вимог касаційної скарги та її додатки взагалі не містить клопотання про поновлення строку на її подачу.

Згідно зі ст.118 ГПК:

"1. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

2. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду , крім випадків, передбачених цим Кодексом."

Клопотання про призначення засідання з розгляду касаційної скарги СБК "Родіна" на іншу дату залишено без задоволення з наступних підстав.

По-перше, як вказано вище, вказане клопотання позивач обґрунтовував саме тим фактом, що ним була подана заява про зміну вимог касаційної скарги і таке відкладення необхідне для ознайомлення з даною заявою інших учасників судового процесу та викладення ними своїх міркувань з цього приводу.

Разом з тим, зазначена заява залишена судом без розгляду.

По-друге, згідно зі ст.306 ГПК:

"Касаційна скарга на судові рішення, передбачені пунктами 1, 4 частини першої статті 287 цього Кодексу, має бути розглянута протягом шістдесяти днів, а на ухвали, передбачені пунктами 2, 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі ."

Ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження по даній справі було постановлено 30.07.2018, отже двомісячний строк розгляду касаційної скарги сплив ще 30.09.2018.

Крім того, клопотання позивача про продовження строків розгляду касаційної скарги залишено без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.119 ГПК, якою заявник обґрунтовував своє клопотання про продовження строку розгляду касаційної скарги:

"Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду."

Разом з тим, відповідно до положень наведеної ст.306 ГПК строк розгляду касаційної скарги є процесуальним строком, встановленим саме законом, а не судом.

Як зазначено вище, відповідно до ч.1 ст.119 ГПК:

Отже, пропущений процесуальний строк, встановлений саме законом, може саме поновлюватися, а не продовжуватися.

Крім того, відповідно до ст.113 ГПК:

"Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії , встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом."

Згідно з ч.ч.3-5 ст.119 ГПК:

3. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію , стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

4. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо ), стосовно якої пропущено строк .

5. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій , не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію."

Системний аналіз наведених ст.ст.113, 118, ч.ч.1-5 ст.119 ГПК, свідчить, що предметом регулювання ч.1 ст.119 ГПК є поновлення строків, встановлених саме законом, в межах яких вчиняються процесуальні дії саме учасником судового процесу, а не судом, крім випадків, прямо передбачених ГПК (наприклад ч.3 ст.177), а отже суд касаційної інстанції не має повноважень винести ухвалу в якості саме офіціального процесуального рішення про поновлення чи продовження строку розгляду касаційної скарги.

10.10.2018 у судовому засіданні від Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" надійшла заява про відвід колегії суддів у складі головуючого судді: Кушніра І.В., суддів: Краснова Є.В., Мачульського Г.М.

Ухвалою від 10.10.2018 колегія суддів заявлений СБК "Родіна" відвід залишила без розгляду, оскільки визнала заявлений СБК "Родіна" відвід завідомо безпідставним, спрямованим на безпідставне затягування розгляду справи, що є зловживанням процесуальними правами.

У судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача 1. Представник відповідача 1 просив суд відхилити касаційну скаргу, постанову апеляційної інстанції залишити без змін. Позивач просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову апеляційного господарського суду від 15.05.2018 повністю, рішення місцевого суду від 26.02.2018 в частині відмови у задоволенні позову, прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача 1, які з'явилися в судове засідання, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахування викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржників, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що відповідно до виписки із протоколу №2 зборів уповноважених колгоспу "Родіна" Красноградського району Харківської області, що відбулось 02.07.1992, вирішено надати згоду на передачу земель і основних оборотних засобів, що належать колгоспу "Родіна" Хрестищенському управлінню бурових робіт для створення на цих землях підсобного господарства (том 1 аркуш справи 44 на звороті, аркуш справи 45).

02.07.1992 між Красноградською радою народних депутатів та Хрестищенським управлінням бурових робіт ДП "Укрбургаз", з урахуванням рішення зборів колгоспу "Родіна" Красноградського району від 02.07.1992, був укладений договір, відповідно до умов якого Радою було передано Управлінню в постійне користування для створення підсобного господарства землі колгоспу "Родіна" (том 1 аркуш справи 46).

Пунктом 2.1. договору визначено, що Управління зобов'язується прийняти на баланс основні засоби і матеріальні цінності колгоспу "Родіна", бути правонаступником колгоспу "Родіна" по договорам господарства. Прийняти на роботу по переводу колгоспників колгоспу в установленому законом порядку; організувати підсобне господарство на землях колишнього колгоспу і забезпечити виробництво с/г продукції в 1992 році не нижче рівня виробництва 1991 року.

Внаслідок цього, 22.07.1992 Красноградською районною радою народних депутатів Харківської області було прийнято рішення "Про передачу земель колгоспу "Родіна", згідно з пунктом 1 якого, були передані в постійне користування землі колгоспу Родіна Хрестищенському управлінню бурових робіт. Даним рішенням Хрестищенське управління бурових робіт було зобов'язане на землях колгоспу Родіна здійснити сільськогосподарське виробництво, вирішити соціальні питання та здійснити заходи щодо розвитку інфраструктури сіл, розташованих на землях, які передаються (пункт 2 рішення) (том 1 аркуш справи 44).

В подальшому, 18.12.1995 відповідно до рішення Красноградської районної ради народних депутатів від 22.07.1992 Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству Україна був виданий державний акт на право постійного користування землею площею 3544,4 га для ведення сільськогосподарського виробництва, серії ХР №17-18-000665, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №9.

Звертаючись до суду із позовом про визнання незаконним та скасування вищевказаного рішення щодо передачі земель колгоспу "Родина", скасування виданого на його підставі Державного акту та припинення права користування земельною ділянкою ПАТ "Укргазвидобування" відповідно до цього акту, СБК "Родіна" послався на те, що земельна ділянка, яка належала на праві постійного користування Колгоспу "Родіна", незаконно використовується Хрестищенським управлінням бурових робіт без припинення права користування земельними ділянками Колгоспом "Родіна", чим порушує права колишніх учасників колгоспу "Родіна".

Водночас, обґрунтовуючи наявність порушеного права у зв'язку з прийнятим Красноградською районною радою народних депутатів Харківської області рішенням від 22.07.1992 "Про передачу земель колгоспу "Родина", СБК "Родіна" послався, зокрема на протокол зборів уповноважених членів колгоспу "Родіна" Красноградського району Харківської області від 18.06.2016, на яких було вирішено питання щодо ліквідації колгоспу "Родіна" з передачею прав та обов'язків колгоспу правонаступнику - Сільськогосподарському багатофункціональному кооперативу "Родіна" (код ЄДРПОУ 40529050). Позивач наголошує на тому, що вказані обставини стали підставою для проведення загальних зборів Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна", відповідно до протоколу яких від 18.06.2016 було вирішено питання про прийняття до складу членів Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" громадян, які є членами колгоспу "Родіна" та колгоспних пенсіонерів колгоспу "Родіна". Зазначене стало підставою для подальшого затвердження нової редакції статуту Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна", який був наданий позивачем до суду, з урахуванням внесених до пункту 2.1. статуту змін щодо визначення позивача правонаступником колгоспу "Родіна".

При цьому, СБК "Родіна" вказує, що 29.05.2016 загальними установчими зборами членів колгоспу "Родина", які станом на 29.05.2016 були або є працівниками відділення виробничо-соціального забезпечення і торгівлі філії бурового управління "Укрбургаз", або колгоспними пенсіонерами, створений Сільськогосподарський багатофункціональний кооператив "Родіна", державна реєстрація якого відбулася 02.06.2016, який є правонаступником колгоспу "Родина". Члени колгоспу "Родина" та пенсіонери з числа членів колгоспу "Родина" об'єднались з метою вирішення питань спільної діяльності по поверненню земель колгоспу "Родина" з незаконного користування , приватизації земель колгоспу "Родина" та використання ними права на приватизацію відповідно до вимог ст.ст. 25, 118 Земельного кодексу України. Однак, приймаючи рішення "Про передачу земель колгоспу "Родина", Красноградська районна рада народних депутатів Харківської області допустила порушення норм Закону України "Про місцеві ради народних депутатів та місцеве самоврядування", а саме пункту 17 статті 19 Закону, щодо передачі земель колгоспу "Родина" без припинення права користування земельними ділянками колгоспом, чим також порушила права членів колгоспу "Родіна" на участь у розпаюванні земель та отриманні земельних ділянок у власність в порядку приватизації.

Також, згідно позову СБК "Родіна" вказує на те, що Красноградською районною радою порушені права користувача земельною ділянкою колгоспу "Родіна", правонаступником якого є Сільськогосподарський багатофункціональний кооператив "Родіна", а саме земельна ділянка, яка перебувала у постійному користуванні колгоспу "Родіна", передана Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству "Україна" за відсутності підстав припинення права користування земельною ділянкою колгоспом "Родіна", передбачених статтею 27 чинного на момент виникнення спірних правовідносин Земельного кодексу України, без прийняття рішення про припинення права користування землею попереднім користувачем, колгоспом "Родіна", вилучення земельної ділянки у колгоспу "Родіна" в порядку, передбаченому статтями 31, 32 Земельного кодексу України, та без прийняття рішення про надання у постійне користування земельної ділянки Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству "Україна", без виготовлення, затвердження та погодження проекту відведення земельної ділянки з Володимирівською сільською радою, на території якої розташована спірна земельна ділянка, відповідно до вимог статті 19 Земельного кодексу України.

В подальшому позивач подав заяву, що визнана судом першої інстанції заявою про збільшення позовних вимог, з чим погодився і відповідач-1, в якій просив суд поновити порушене право на вічне користування земельною ділянкою СБК "Родіна" (як правонаступника колгоспу "Родіна") та визнати за СБК "Родіна" право вічного користування земельною ділянкою в межах, визначених Державними актами №540423 від 21.02.1953 та №544592 від 29.11.1951 на вічне користування землею, розташованою у Харківській області, Красноградському районі, селі Лукашівка та селі Копанки. Крім того, позивач просив суд зобов'язати органи Держгеокадастру та інші уповноважені органи, установи та організації надати дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку в межах, визначених вказаними актами №540423 і №544592, та внести відповідну інформацію про право СБК "Родіна" на вічне користування земельною ділянкою до відповідних державних реєстрів. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що вказані позовні вимоги оплачені судовим збором, а заяву про збільшення позову направлено всім учасникам справи, у тому числі третім особам на стороні позивача, і доводи відповідача-1 цих висновків не спростовують.

Мотивуючи позовні вимоги в цій частині СБК "Родіна" вказав на порушення його права на користування землею та зазначив, що 21.02.1953 артілі ім. Ворошилова було видано Державний акт №540423 на вічне користування землею, а 29.11.1951 артілі ім. Молотова було видано Державний акт №544592 на вічне користування землею. В подальшому, шляхом об'єднанням двох вищезазначених артілей було створено колгосп "Родіна", що підтверджується Історичною довідкою від 17.05.1966. Жодних рішень щодо скасування Державного акту № 540423 на вічне користування землею та Державного акту №544592 на вічне користування землею або визнання їх недійсними не приймалося, а отже ці на думку позивача акти є чинними. СБК "Родіна" вважає, що землі в межах визначених актами на вічне користування землею, перейшли йому в порядку правонаступництва після підписання відповідного акту приймання-передачі. Колгосп "Родіна" не ліквідувався, а реорганізувався шляхом приєднання до СБК "Родіна", а 10.12.2016 було складено відповідний передавальний акт, тому позивач вважає, що до нього, як правонаступника колгоспу, перейшло все майно, майнові права та обов'язки колгоспу "Родіна", в тому числі й право постійного користування земельною ділянкою площею 3914,2 га.

ПАТ "Укргазвидобування" протягом всього розгляду справи проти позову заперечувало, посилаючись на відсутність доказів в підтвердження наведених у позові аргументів, а саме: факту порушення прав позивача з боку відповідачів; правонаступництва на землю від сільськогосподарських артілей до позивача; оформленого у встановленому порядку правовстановлюючого документу на право користування земельною ділянкою колгоспом "Родіна" та реєстрації цих прав; відношення земельних ділянок за актами на вічне користування землею до спірної земельної ділянки, накладення чи перетину меж цих земельних ділянок. Крім того, ПАТ "Укргазвидобування" неодноразово заявлялось про застосування строків позовної давності.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції встановив, що позивач є належним землекористувачем земельної ділянки площею 3914,2 га, у т.ч. й в межах визначених Державним актом №540423 на вічне користування землею та Державним актом №544592 на вічне користування землею, розташованою у Харківській області, Красноградському районі, селі Лукашівка та селі Копанки; зазначена земельна ділянка не була вилучена з постійного користування колгоспу "Родіна", правонаступником якого є позивач; оспорюваним рішенням відповідача-2 передбачена передача земельної ділянки в постійне користування Хрестищенському УБР, від якої колгосп "Родіна" не відмовлявся. В процесі судового розгляду справи суд першої інстанції на підставі дослідження наданих позивачем в підтвердження позову документів та надання правової оцінки наявним у справі доказам, дійшов висновку, про доведеність матеріалами справи права користування колгоспом "Родіна", правонаступником якого є позивач, земельною ділянкою загальною площею 3914,2 га.

Врахувавши те, що норма статті 92 Земельного кодексу України "Право постійного користування земельною ділянкою" не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002, а переоформлення суб'єктами права державних актів на право постійного користування земельними ділянками не є їх обов'язком, а є дією, що вчиняється добровільно і на власний розсуд, з огляду на відсутність доказів припинення дії Державних актів на вічне користування землею колгоспами №540423 та №544592, суд першої інстанції визначився, що видача оспорюваного Акту на право користування землею від 18.12.1995, відбулася з порушенням діючого на час вчинення цієї дії законодавства, без попереднього скасування Державних актів на вічне користування землею №540423 від 29.11.1951 та №544592 від 21.02.1953, виданих артілі ім. Ворошилова та артілі ім. Молотова відповідно, об'єднанням яких, в подальшому, було створено Колгосп "Родіна".

Також судом першої інстанції встановлена відсутність повноважень у Красноградської районної ради народних депутатів на прийняття рішення від 22.07.1992 "Про передачу земель колгоспу "Родіна", оскільки на переконання суду частина земельної ділянки, яка була передана в постійне користування Хрестищенському управлінню бурових робіт, знаходилась у тому числі в межах населеного пункту, а тому право на передачу вказаної земельної ділянки мала Володимирівська сільська рада Красноградського району Харківської області. Проте, судом першої інстанції з'ясовано, що Хрестищенське управління бурових робіт до Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області із клопотанням про одержання відповідної земельної ділянки не зверталося і такі докази у справі відсутні.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази прийняття колгоспом "Родіна" рішення про відмову від спірної земельної ділянки, як це було передбачено законодавством, що діяло на час прийняття рішення від 22.07.1992, а також відсутнє рішення відповідної Ради народних депутатів щодо припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою колгоспом "Родіна", тому прийняття Красноградською районною Радою народних депутатів рішення від 22.07.1992 "Про передачу земель колгоспу "Родіна" поза межами наданих їй повноважень, призвело до порушення процедури припинення права користування земельною ділянкою колгоспом "Родіна" та неправомірну передачу її Хрестищенському Управлінню бурових робіт.

Вказане мало наслідком задоволення позову СБК "Родіна" в частині визнання незаконним та скасування рішення Красноградської районної Ради народних депутатів від 22.07.1992.

Оскільки право, посвідчене державним актом, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, а судом першої інстанції було встановлено порушення норм чинного законодавства при винесенні Красноградською районною Радою народних депутатів рішення про передачу земель колгоспу "Родіна" від 22.07.1992, тому позовні вимоги про скасування Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 18.12.1995 серія ХР 17-18-000665, виданого Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству "Україна" також були задоволені місцевим господарським судом, оскільки цей акт видано на виконання рішення, яке визнано судом незаконним. З огляду на те, що вимога про припинення права користування відповідачем-1 земельною ділянкою згідно державного акту на право постійного користування землею серія ХР 17-18-000665 є похідною як від вимоги про скасування рішення від 22.07.1992 "Про передачу земель колгоспу "Родіна" так і самого Державного акту, оскільки право постійного користування спірною земельною ділянкою виникло у ПАТ "Укргазвидобування" безпосередньо на підставі зазначеного рішення та виданого на його виконання Державного акту, тому суд першої інстанції дійшов про обґрунтованість позовних вимог і в цій частині.

Крім того, зважаючи на наявність у колгоспу "Родіна", правонаступником якого є СБК "Родіна", права на користування земельною ділянкою в межах визначених Державним актом №540423 на вічне користування землею та Державним актом №544592 на вічне користування землею, та те, що діючим Земельним кодексом України не передбачено право на вічне користування земельною ділянкою, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог СБК "Родіна" про поновлення порушеного права на користування земельною ділянкою СБК "Родіна", який є правонаступником колгоспу "Родіна", та визнання за СБК "Родіна" права користування земельною ділянкою в межах визначених Державним актом №540423 на вічне користування землею та Державним актом №544592 на вічне користування землею, розташованою у Харківській області, Красноградському районі, селі Лукашівка та селі Копанки.

З вказаними висновками суд апеляційної інстанції частково не погодився, а саме в частині задоволення вимог СБК "Родіна", скасувавши в зазначеній частині рішення місцевого суду та прийнявши нове рішення про повну відмову у задоволенні позову СБК "Родіна".

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем жодними доказами не підтверджені права колгоспу "Родіна" на користування землею згідно Державних актів №540423 від 29.11.1951 та №544592 від 21.02.1953, виданих артілі ім. Ворошилова та артілі ім. Молотова; позивачем не доведено правовий зв'язок між земельними ділянками, що були надані артілям ім. Молотова та ім. Ворошилова, та землею, якою користувався колгосп "Родіна"; не підтверджено жодними доказами факту та обсягу правонаступництва колгоспу "Родіна" за вищезазначеними сільськогосподарськими артілями, в тому числі не надано відповідних розпорядчих документів уповноважених органів, передавальних актів, технічної документації щодо земельних ділянок, проектів відведення земельних ділянок з визначенням їх меж на місцевості. Матеріали справи не містять інформації та доказів передачі прав та обов'язків від вказаних артілей до колгоспу "Родіна", обсяг цих прав та зобов'язань, переліку майна, а також не містять інформації щодо площі, меж та інших ідентифікуючих даних земельних ділянок. Крім того апеляційний суд зазначив, що колгоспу "Родіна" у встановленому порядку межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) не встановлювалися, право користування спірною земельною ділянкою із зазначенням її координат, площі та призначення за колгоспом "Родіна" відповідним Державним актом не підтверджено. Позивач не надав доказів організації території землекористування колгоспу "Родіна", не представив доказів розроблення на колгосп "Родіна" проектів внутрігосподарського землеустрою, не надав доказів внесення відомостей до державного земельного кадастру стосовно колгоспу "Родіна" у 1989-1995 роках; фактичне користування землею колгоспом "Родіна" з 1992 року також не підтверджується; відсутні правовстановлюючі документи про право постійного користування земельними ділянками, набуте колгоспом "Родіна", в установлених законодавством випадках і станом на 01.01.2002. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на час прийняття Красноградською районною Радою народних депутатів рішення від 22.07.1992 "Про передачу земель колгоспу "Родіна" право Колгоспу "Родіна" на землекористування не могло бути припинено, оскільки у нього такого права не існувало, чим спростовується висновок суду першої інстанції про порушення відповідачем-2 порядку припинення права постійного користування земельною ділянкою Колгоспом "Родіна", правонаступником якого є позивач. Крім того, апеляційним судом зазначено, що у справі не міститься достовірних доказів того, що земельні ділянки, вказані у Державних актах №540423 та №544592, і земельна ділянка, що була надана постійне користування Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству "Україна" с. Наталине 18.12.1995 для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до Державного акту на право постійного користування землею ХР 17-18-000665, є однією й тією ж земельною ділянкою або її частиною. У зв'язку з неподанням вищезазначених доказів в підтвердження позову, у суду апеляційної інстанції відсутня можливість ідентифікації земельних ділянок, як об'єкту цивільних прав, переданих за вказаними Державними актами 1951 та 1953 років, із земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, якою користується ПАТ "Укргазвидобування", що на думку позивача порушує його права, як правонаступника Колгоспу "Родіна".

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було необґрунтовано поновлено право позивача на користування ділянкою, без зазначення конкретної площі такої земельної ділянки, що унеможливлює ідентифікацію такої ділянки, як об'єкту цивільних прав. Також вказав, що позивачем не підтверджено документальне оформлення права постійного користування спірною земельною ділянкою, щодо якої виник спір, за колгоспом "Родіна", і ця земля не має відношення до земель населеного пункту, тому саме Красноградська районна рада народних депутатів мала повноваження надати спірну земельну ділянку за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання для ведення підсобного сільського господарства. Крім того, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що право користування землею регулюється Земельним кодексом України (у відповідній редакції), і в останньому таких підстав, як правонаступництво, для права користування землею не зазначено, тому наданий позивачем Передавальний акт від 10.12.2016 не підтверджує право постійного користування СБК "Родіна" земельною ділянкою площею 3914,2 га реорганізованого колгоспу "Родіна". Крім того, зі змісту вказаного акту не вбачається які саме землі (їх склад, розподіл земель за категоріями) перейшли йому від колгоспу "Родіна". До позовної заяви не надано доказів набуття СБК "Родіна" права користування земельною ділянкою, не додано доказів отримання документу, що посвідчує відповідне право користування такою земельною ділянкою або здійснено реєстрацію такого права у відповідності до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; відсутні відомості про те, що останнє набуло у встановленому законом порядку право власності чи користування земельною ділянкою, вказаною у позові, яке підлягає захисту. Набуття СБК "Родіна", як правонаступника Колгоспу "Родіна", прав землекористування згідно Державних актів на вічне користування землею №540423 від 29.11.1951 та №544592 від 21.02.1953, виданих артілі ім. Ворошилова та артілі ім. Молотова, на які послався позивач, матеріалами справи жодним чином не підтверджується. Позивачем також не доведені обставини щодо переходу земель від артілей до колгоспу "Родіна", а в подальшому до СБК "Родіна".

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які підлягають захисту судом, оскільки позивачем належними та допустимим доказами не доведено як факту правонаступництва щодо спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення, так і факту набуття ним будь-яких прав щодо спірної земельної ділянки, які могли би бути визнані судом. Таким чином, позовні вимоги СБК "Родіна" задоволенню не підлягають у повному обсязі з підстав їх необґрунтованості. Щодо позовних вимог СБК "Родіна" про зобов'язання органів Держгеокадастру та інших уповноважених органів, установ та організацій надати дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку в межах, визначених Державним актом №540423 на вічне користування землею та Державним актом №544592 на вічне користування землею та внести відповідну інформацію про право СБК "Родіна" на вічне користування земельною ділянкою до відповідних державних реєстрів, апеляційний суд погодився в цій частині з судом першої інстанції, що дані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки з матеріалів справи не вбачається порушень прав та законних інтересів СБК "Родіна" органами Держгеокадастру та іншими уповноваженими органами, установами та організаціями. Стосовно заяви Публічного акціонерним товариством "Укргазвидобування" про застосування строків позовної давності, суд апеляційної інстианції вказав про те, що СБК "Родіна", як правонаступник відповідних прав та обов'язків колгоспу "Родіна", звертаючись до суду з позовною заявою, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України трирічного строку не пропустив, однак враховуючи те, що судом апеляційної інстанції встановлено, що право та охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду, не порушене, тому позов не підлягає задоволенню саме з підстав його необґрунтованості.

Розглядаючи доводи касаційної скарги та заперечення на неї колегія суддів касаційного суду відмічає наступне .

Як зазначено судом першої інстанції, 21 лютого 1953 року артілі ім. Ворошилова було видано Державний акт №540423 на вічне користування землею колгоспами (том 4 а.с. 174-177).

29 листопада 1951 року артілі ім. Молотова було видано Державний акт №544592 на вічне користування землею колгоспами (том 4 а.с. 178-181).

Рішенням виконкому Красноградської районної Ради депутатів трудящих Харківської області, Української РСР, оформленим Протоколом №5 від 16.03.1963 року артіль (колгосп) ім. Молотова перейменовано в колгосп імені Родіна (том 4 а.с. 197).

Згідно історичної довідки (том 4 а.с. 191) сільськогосподарська артіль (колгосп) ім. Ворошилова декілька разів змінювала свою назву . Так, з 16.08.1957 року назву змінено на сільськогосподарську артіль (колгосп) ХХ ПАРТЗЇЗДУ; з 16.01.1963 року назву змінено на сільськогосподарську артіль (колгосп) Перемога. Згідно Протоколу загальних зборів членів укрупненого колгоспу №1 від 27.01.1966 року, сільськогосподарська артіль (колгосп) Перемога була укрупнена з колгоспом Родіна після чого припинила свою діяльність .

Отже, колгосп Родіна було створено об'єднанням двох артілей, а саме, артілі ім. Молотова та артілі ім. Ворошилова .

Крім того, судами вказано, що в матеріалах справи міститься рішення Виконавчого комітету Красноградської районної ради народних депутатів Харківської області від 23.05.1989 за № 187 (том 2 аркуш справи 187), згідно якого затверджено рішення зборів уповноважених про розділ колгоспу "Прогрес" на два самостійних господарства - "Прогрес" і "Родіна" в межах, існуючих до об'єднання колгоспів , та вирішено зареєструвати Статути колгоспів "Прогрес" і "Родіна".

Зазначене свідчить про наступне:

- попередній колгосп "Родіна " об'єднався з колгоспом "Прогрес" в колгосп "Прогрес", тобто, колгосп "Родіна " фактично припинив своє існування як юридична особа внаслідок такого об'єднання;

- новий колгосп "Родіна" як нова юридична особа утворився з 23.05.1989 внаслідок розділу колгоспу "Прогрес" на два самостійних господарства - "Прогрес" і "Родіна".

При цьому, позивач посилався в касаційній скарзі на ст.ст. 42 та 45 Земельного кодексу УРСР від 29.11.1922 р.

Так зі змісту Земельного кодексу УРСР від 29.11.1922 вбачається таке.

Ст.42.Крім наявних земельних спілок, такими визнаються: сільськогосподарські комуни та артілі, а також добровільні об'єднання окремих дворів або сукупність дворів, виокремлених із попередніх спілок.

Примітка 1. Земельна спілка може і не збігатися з межами адміністративної сільської одиниці.

Примітка 2. Сільськогосподарські колективи вважаються земельною спілкою лише у тому разі, якщо вони складаються не менше ніж із 15 дорослих трудових землевласників.

Ст.45. Декілька земельних спілок можуть, за взаємною згодою, об'єднатися в одну земельну спілку, а також об'єднуватися у союзи спілок з метою усуспільнення деяких сторін землекористування або спільного досягнення визначених сільськогосподарських задач.

Ст. 46. Вступ до спілки нових безземельних дворів зі сторони, із правом користування землями спілки, можливий не інакше ніж за її згодою, однак у спілках, визнаних у встановленому порядку такими, що мають надлишок землі, допускається долучення (допідселення) до складу земельної спілки нових дворів за розпорядженням земельних органів.

Примітка . Розмір землекористування земельної спілки залишається незмінним й у разі виходу (пункти "а", "б", "в", "г", "д" статті 17) окремих дворів зі складу земельної спілки, земля, належна цим дворам, не вилучається у земельної спілки, а використовується шляхом долучення (допідселення).

Отже процитована в касаційній скарзі позивачем фраза "Розмір землекористування земельної спілки залишається незмінним" стосується саме цієї статті 46, а не попередньої статті 45. В свою чергу, вказана ст.46 не стосується спірних правовідносин по вказаній справі.

Ст.49. Кожна новоутворювана земельна спілка є утвореною з моменту реєстрації ; наявні земельні спілки та усі зміни у них мають бути зареєстровані в установленому порядку . Примітка. Строки та правила реєстрації встановлюються Народним комісаріатом землеробства.

Ст. 168. Землеустрій має завданням упорядкування наявних землекористувань та утворення нових згідно з правами на землю і вимогами господарсько-технічної доцільності.

Примітка. Розробка та видання господарсько-технічних правил землеустрою покладається на Народний комісаріат землеробства.

Ст.193. По остаточному затвердженні проектів землеустрою землевпорядні установи складають і, після державного запису створених землекористувань (земельної реєстрації ) , видають учасникам землеустрою належним чином засвідчені документи . У цих документах мають бути визначені межі, місце розташування, площа і склад землекористувань , а також відображені їх назви, найменування землекористувачів, час виконання землевпорядкування та його підстави, умови землекористування та інші істотні відомості, наведені у постанові про затвердження проекту землеустрою. Оригінали землевпорядкувальних планів, акти та провадження (діловодства) зберігаються при землевпорядкувальних установах.

Ст. 194. Будь-якого роду плани та інші акти землеустрою, складені іншими установами, ніж землевпорядкувальні, або належним чином ними не засвідчені, визнаються недійсними і не можуть бути доказом правомірності землекористування, що відбувається за ними.

Ст.195. Державний запис землекористувань (земельна реєстрація ) має на меті в інтересах загальнодержавного управління землями, а також для потреб різних галузей народного господарства і для захисту прав та інтересів землекористувачів збирати і зберігати у систематичному та наочному вигляді достовірні та актуальні своєчасні відомості про правове і господарське становище усіх землекористувань . Із зазначеною метою до земельної реєстрації включаються такі відомості про кожну земельну ділянку:

б) про найменування землекористувачів і підстави, з яких землекористувачам було надано ділянки .

Ст.196. Державна земельна реєстрація поділяється на основну, що полягає у первинному заповненні карт і реєстрів, та поточну, метою якої є своєчасне відображення в актах реєстрації тих змін у правовому, господарському та природному стані земельних ділянок , що відбуваються з плином часу.

Ст.199. Обов'язковому відображенню в актах реєстрації щодо кожного землекористування підлягають:

в) зміни у складі земель, що перебувають у користуванні земельної спілки, вступ до спілки нових дворів зі сторони та вихід дворів зі спілки; статути земельних спілок і зміни до цих статутів; рішення земельних спілок про обрання та зміну способів землекористування, про загальний перерозподіл, зменшення та збільшення наділів.

Разом з тим, судами попередніх інстанції не встановлено жодних фактів та доказів на їх підтвердження складання та видачі нових проектів землеустрою та державної реєстрації змін у стані земельних ділянок, пов'язаних з неодноразовим перейменуванням артілей, перетворенням їх у колгоспи та подальшим неодноразовим об'єднанням цих та інших колгоспів.

Відповідно до ст.37 Цивільного кодексу УРСР, діючої станом на 23.05.1989, момент поділу колгоспу "Прогрес" зі створенням двох юридичних осіб колгоспів "Прогрес" та "Родіна":

"Юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Порядок ліквідації і реорганізації юридичних осіб визначається законодавством Союзу РСР і постановами Ради Міністрів Української РСР.

Порядок ліквідації і реорганізації кооперативних та інших громадських організацій може бути визначений їх статутами (положеннями)."

Згідно з ч.ч.1,4 ст.20 Земельного кодексу УРСР від 08.07.1970р. (далі ЗК УРСР):

"Відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів , радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею . Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР.

Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі ."

Відповідно до ст.21 ЗК УРСР:

"Видача державних актів на право користування землею, а також актів на право довгострокового тимчасового користування землею провадиться виконавчими комітетами районних (міських) Рад народних депутатів."

Згідно зі ст.22 ЗК УРСР:

"Приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється .

Відповідно до п.1 ч.1 ст.50 Земельного кодексу УРСР від 08.07.1970р. (далі ЗК УРСР):

"Землі сільськогосподарського призначення надаються в безстрокове користування:

1) колгоспам , радгоспам, іншим сільськогосподарським державним, кооперативним, громадським підприємствам і організаціям - для ведення сільського господарства."

Згідно з п.1 ст.53 ЗК УРСР:

"Зміна меж і розмірів землекористувань колгоспів , радгоспів, інших державних сільськогосподарських підприємств і організацій, а також науково-дослідних, учбово-дослідних та інших сільськогосподарських установ при укрупненні і розукрупненні господарств , перерозподілі земель між землекористувачами може

провадитись на основі науково обґрунтованих проектів землеустрою, які затверджуються :

1) виконавчими комітетами обласних Рад народних депутатів - при змінах меж і розмірів землекористувань колгоспів, а також сільськогосподарських підприємств і організацій місцевого підпорядкування незалежно від розміру площі землі."

Відповідно до ст.56 ЗК УРСР:

"Землі, надані колгоспові за державним актом на право користування землею , складаються із земель громадського користування і присадибних земель.

Присадибні землі відмежовуються в натурі від земель громадського користування."

Статут Колгоспу "Родіна" зареєстровано у Виконкомі Красноградської районної ради народних депутатів 23.05.1989 за № 187.

У Розділі 3 Статуту Колгоспу "Родіна" (том 2 аркуш справи 190) передбачено, що земля, займана колгоспом, закріплюється за ним у безстрокове використання, є державною власністю і не може бути об'єктом купівлі-продажу та інших угод. Колгоспу видається виконавчим комітетом районної (міської) ради народних депутатів державний акт на право користування землею, в якому вказуються розмір і точні межі землі, закріпленої за колгоспом . Закріплені за колгоспом землі підрозділяються на землі громадського користування та присадибні землі. Присадибні землі розмежовуються в натурі від земель громадського користування. Крім земель, наданих в безстрокове користування, колгоспу можуть бути виділені земельні ділянки в тимчасове користування для тваринництва, кормовиробництва та інших потреб.

З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційного суду вважає повністю правомірним висновок суду апеляційної інстанції, що при розукрупненні колгоспу "Прогрес" на два колгоспи "Прогрес" та "Родіна" 23.05.1989, згідно вказаних норм і положень Статуту Колгоспу "Родіна", закріплені за колгоспом землі мали бути визначені в натурі із зазначенням меж колгоспу із іншими землекористувачами, після чого колгосп "Родіна" мав отримати Державний акт на право постійного користування земельними ділянками у визначених їм межах, із зазначенням площ та координат цих ділянок, як того вимагала норма п. 3.4. Інструкції про порядок складання, видачі (заміни) і зберігання державних актів на право користування землею, затв. Постановою Ради Міністрів УРСР від 26.03.1975 № 657, та із зазначенням дати його видачі, яка не може бути меншою дати державної реєстрації створення цього колгоспу.

Однак із матеріалів справи вбачається, що колгоспу "Родіна" у встановленому порядку межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) не встановлювалися. Право користування спірною земельною ділянкою із зазначенням її координат, площі та призначення за колгоспом "Родіна" відповідним Державним актом не підтверджено.

В процесі розгляду даної справи в апеляційний інстанції відділ Держгеокадастру у Красноградському районі Харківської області підтвердив відсутність примірника правовстановлюючого документу на право користування спірною земельною ділянкою Колгоспом "Родіна" і підтверджуючих документів про передачу земель цьому колгоспу.

Рішення Виконавчого комітету Красноградської районної ради народних депутатів Харківської області від 23.05.1989 за № 187 (том 2 аркуш справи 187), згідно якого затверджено рішення зборів уповноважених про розділ колгоспу "Прогрес" на два самостійних господарства - "Прогрес" і "Родіна" в межах, існуючих до об'єднання колгоспів , та вирішено зареєструвати Статути колгоспів "Прогрес" і "Родіна", як і інші наведені позивачем та судом першої інстанції документи, не можуть бути визнані такими правовстановлюючими документами, оскільки не відповідають вимогам наведених статей Земельного кодексу УРСР.

Посилання позивача на ч.3 ст.11 Закону СРСР від 26 травня 1988 р. N 8998-XI "Про кооперацію в СРСР" , згідно якого, у випадках, коли для діяльності кооперативу потрібні ділянка землі або інші природні ресурси, для реєстрації його статуту необхідна згода на їх надання відповідного державного органу або первинного користувача, та, що факт реєстрації статуту колгоспу "Родіна" є підтвердженням надання такої згоди, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки без представлення суду відповідного державного акту це є лише припущенням.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.9 вказаного Закону:

"Користування землею та іншими природними ресурсами кооператив здійснює в порядку, що його встановлює законодавство Союзу РСР і союзних республік ."

З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов правомірного висновку, що позивачем не доведено правовий зв'язок між земельними ділянками, що були надані артілям ім. Молотова та ім. Ворошилова, та землею, якою користувався створений у 1989 році колгосп "Родіна", що свідчить про відсутність у вказаного колгоспу "Родіна" будь-яких прав саме відносно земельної ділянки, яка є предметом заявленого спору, а отже і можливість їх порушення відповідачами по справі .

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем належними та допустимим доказами не доведено як факту правонаступництва щодо спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення, так і факту набуття ним будь-яких прав щодо спірної земельної ділянки, які могли би бути визнані судом.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів касаційного суду вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

Згідно з ч.1 ст.309 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність касаційну скаргу Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у справі №922/2537/16 залишити без змін.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" на рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у справі № 922/2537/16 залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у справі № 922/2537/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський


Суд	Касаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення	10.10.2018
Оприлюднено	23.10.2018
Номер документу	77294100
Судочинство	Господарське

Кушнір І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 10.10.2018 по справі 922/2537/16КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Судовий реєстр по справі —922/2537/16

Постанова від 10.10.2018

Постанова
від 10.10.2018 по справі 922/2537/16
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ