Рішення

від 22.10.2018 по справі 917/982/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2018 Справа № 917/982/18

за позовною заявою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Електронбуд-Сервіс" провул. Перспективний, буд.12, м. Полтава, Полтавська область,36007

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-4" вул. Котляревського, 22Б, м. Полтава, Полтавська область,36020

про стягнення 285 359,46 грн. заборгованості

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Стельмах А.С.

Представники учасників справи:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 03.09.2018 року

Обставини справи: 14.08.2018 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Електронбуд-Сервіс" до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-4" про стягнення 285359,46 грн. заборгованості за договором на виконання робіт №210301 від 21.03.2018 року.

Ухвалою суду від 17.08.2018 року на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Електронбуд-Сервіс" залишено без руху та надано позивачу строк 5 днів з дня вручення такої ухвали для усунення недоліків.

22.08.2018 року через канцелярію господарського суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.08.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено проведення підготовчого засідання на 26.09.2018 року.

25.09.2018 року від відповідача до суду по електронній пошті, а 25.09.2018 року і через канцелярію суду, надійшли клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позовну заяву, в якому відповідач не заперечував заборгованість за договором № 210301 від 21.03.2018 року в сумі 250 541,86 грн., та повідомив про сплату 30 000 грн. за платіжним дорученням № 1018 від 19.09.2018 року. За даними відповідача сума боргу на даний час становить 220 541,86 грн. Проти стягнення пені відповідач заперечував.

В підготовче засідання 26.09.2018 року представник відповідача не з'явився, про місце, дату та час його проведення був повідомлений належним чином (поштове повідомлення про вручення ухвали суду в матеріалах справи).

Представник позивача в засіданні 26.09.2018 року підтвердив факт часткової сплати відповідачем заборгованості в сумі 30 000 грн.

Суд ухвалою від 26.09.2018 року закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.10.2018 року.

Позивач в судове засідання 22.10.2018 року не з'явився, про місце, дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином під розписку.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував заборгованість за договором № 210301 від 21.03.2018 року в сумі 250 541,86 грн. та повідомив суду про сплату 30 000 грн. основного боргу за платіжним дорученням № 1018 від 19.09.2018 року. Проти стягнення пені відповідач заперечував.

В судовому засіданні 22.10.2018 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив коли буде виготовлено повне рішення у відповідності до приписів ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив :

21.03.2018 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Електронбуд-Сервіс" (позивач, виконавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-4" (відповідач, замовник) був укладений договір на виконання робіт №210301 (арк. с. 10-12), відповідно до якого, виконавець зобов'язався за завданням замовника виконати ремонтні роботи бурового обладнання замовника, а саме: нарізання різьби конічної ? та встановлення винтів на фільтруючий елемент кількість 4536 шт. (п.1.1. договору).

Загальна сума договору складає 385541,86 грн. в тому числі ПДВ 20% 64256,98 грн. (п. 2.1. договору).

Відповідно до пунктів 2.2., 2.3. договору оплата за даним договором здійснюється замовником виконавцю шляхом 70% передоплати від суми зазначеної в п. 2.1. договору згідно рахунку фактури для початку виконання робіт та 30% для приймання фільтруючого елементу після закінчення робіт разом із встановленням винтів виконавця. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів в повному обсязі на рахунок виконавця.

Здача - прийняття виконаних робіт (наданих послуг) здійснюється сторонами за актами виконаних робіт (наданих послуг), які надаються виконавцем замовнику протягом 3-х днів моменту закінчення ремонтних робіт (п. 5.1. договору).

Пунктом 7.2. договору сторони погодили, що у випадку порушення строків оплати замовником встановлених в пункті 2.2. договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1 відсотка від розміру неоплаченої вартості виконаних робіт за кожен день прострочення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що ним на виконання умов договору були виконані відповідачу роботи визначені умовами договору, зазначені роботи були закінчені позивачем 02.04.2018 року, що підтверджується підписаним між сторонами актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №020401 від 02.04.2018 року на загальну суму 385 541,86 грн. (арк. с. 13).

Як вказує позивач, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати виконаних робіт здійснив частково в сумі 135 000,00 грн. і за ним рахується заборгованість в сумі 250 541,86 грн.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 285 359,46 грн. заборгованості за договором на виконання робіт №210301 від 21.03.2018 року в т.ч. 250 541,86 грн. основного боргу, 34 817,60 грн. пені за періоди: з 03.04.2018 року - 24.06.2018 року (на заборгованість в сумі 265 541,86 грн.) та з 25.06.2017 року -14.08.2018 року (на заборгованість в сумі 250 541,86 грн.) (розрахунок арк. с. 3).

При прийнятті рішення зі спору суд керувався наступним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що підписаним між сторонами актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №020401 від 02.04.2018 року (арк. с. 13) підтверджується факт виконання позивачем робіт відповідачу на загальну суму 385 541,86 грн.

Взяті на себе зобов'язання з оплатити виконаних на умовах договору робіт відповідач виконав неналежним чином, виконані позивачем роботи оплатив частково на суму 135000,00 грн. ( арк. справи 24-33).

Отже, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 250541,86 грн., що не заперечується відповідачем у відзиві та підтверджується підписаним сторонами актом звірки, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи ( арк. с. 17).

Проте, під час розгляду даної справи відповідачем сплачено 30 000,00 грн. боргу за виконані позивачем роботи, що підтверджується платіжним дорученням №1018 від 19.09.2018 року (арк. с. 47), а тому в частині позовних вимог щодо стягнення 30 000,00 грн. основного боргу між сторонами відсутній предмет спору, що є підставою для закриття провадження у справі в цій частині вимог відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Згідно із ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. договору сторони погодили, що у випадку порушення строків оплати замовником встановлених в пункті 2.2. договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1 відсотка від розміру неоплаченої вартості виконаних робіт за кожен день прострочення.

На підставі вищевикладеного позивачем за порушення відповідачем умов договору на виконання робіт №210301 від 21.03.2018 року заявлено до стягнення з відповідача 34 817,60 грн. пені за періоди: з 03.04.2018 року - 24.06.2018 року (на заборгованість в сумі 265 541,86 грн.) та з 25.06.2017 року - 14.08.2018 року (на заборгованість в сумі 250 541,86 грн.) (розрахунок арк. с. 3). Як вбачається з розрахунку позивачем при нарахуванні пені застосовано процентну ставку - 0,1 відсотка, тоді як за приписами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цих нормах, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

На підставі вищевикладеного при здійсненні перерахунку заявленої позивачем до стягнення пені, суд застосовує подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня відповідно до вимог ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та статті 343 ГК України.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 34817,60 грн. пені суд прийшов до висновку, про їх часткове задоволення в сумі 32 892,74 грн. (розрахунок суми пені судом здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 220541,86 грн. основного боргу, 32892,74 грн. пені, є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 231,232-233,237-238,240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині 30000,00 грн. основного боргу в зв'язку з відсутністю предмету спору.

3. Стягнути ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-4" (вул. Котляревського, 22Б, м. Полтава, Полтавська область,36020, ідентифікаційний код 40625702) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Електронбуд-Сервіс" (пров. Перспективний, буд.12, м. Полтава, Полтавська область,36007, ідентифікаційний код 14312298) 220541,86 грн. основного боргу, 32 892,74грн. пені, 3801,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення підписано 23.10.2018 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Тимощенко О.М.