Рішення

від 25.09.2018 по справі 489/1490/18

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

25.09.2018

Справа №489/1490/18

Провадження №2/489/1328/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:

головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Миколаївської міської ради, ОСОБА_4 про визначення розміру часток в праві спільної сумісної власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом про визначення розміру часток в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,0754 га, що розташована за адресою: місто Миколаїв, вулиця Гоголя, 58 в наступних розмірах: за позивачем 5/6 часток, за відповідачем - 1/6 часток, а також визнати за нею право власності на 1/6 частки вищезазначеної земельної ділянки в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_5З, який помер 07.09.2017 року. Мотивує це тим, що земельна ділянка була надана їй та її чоловікові ОСОБА_5 у спільну сумісну власність без визначення часток, на підставі державного акту на право власності на землю серії 1-МК № 012957. Оскільки ОСОБА_5 помер, а його частка на земельну ділянку за його життя визначена не була та визначити її на сьогоднішній день немає можливості, посилаючись на ст.. 88 ЗК України, договір про спільну часткову власність може бути укладений тільки за згодою усіх учасників спільної власності, що є неможливим у зв'язку зі смертю одного з учасників.

Відповідач ОСОБА_4 надала заяву про слухання справи за її відсутності, позов підтримує в повному обсязі.

Представник ММР у встановлений судом строк без поважних причин відзив не подавав, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5З з 26 вересня 1954 року, свідченням чого є свідоцтво про одруження серії ЯУ № 967084 (а.с.9).

Житловий будинок № 58 по вулиці Гоголя в місті Миколаєві належав на праві власності ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу від 01.09.1989 року, зареєстрованому з Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації за № 7523 від 12.09.1989 р.

ОСОБА_5 належала 1/6 частки житлового будинку № 58 по вулиці Гоголя в місті Миколаєві, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.03.1996 року після смерті ОСОБА_6

ОСОБА_3 належить 5/6 частки на житлового будинку № 58 по вулиці Гоголя в місті Миколаєві, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.03.1996 року після смерті ОСОБА_6 та на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.03.2018 року.

На підставі державного акту на право приватної власності на землю від 24.10.1997 року № 656, кадастровий номер 4810136900:06:014:0018, виданого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, земельна ділянка, площею 0,0754 га надана для обслуговування індивідуального житлового будинку, належить ОСОБА_5 та ОСОБА_3

Відповідно до положень статті 368 Цивільного кодексу України - спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно із частиною 4 статті 86 Земельного кодексу України , - співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.

Відповідно до положень статті 89 Земельного кодексу України, - земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Більш того, у разі наявності спору між співвласниками щодо порядку користування земельною ділянкою, який раніше ними не визначався, визначення такого порядку чи поділ земельної ділянки здійснюється в залежності від розміру ідеальних часток на час виникнення спільної часткової власності.

ОСОБА_5, помер 07 вересня 2017 року, свідченням чого є свідоцтво про смерть серії І-ФП № 267768 (а.с.53).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на 1/6 частку житлового будинку № 58 по вулиці Гоголя в місті Миколаєві та на відповідну частку земельної ділянки.

Згідно ст.. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Заповіту спадкодавець не залишив, тому спадкоємців за заповітом після його смерті немає.

На підставі ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначенні у статтях 1261-1265 ЦК України.

Відповідно до ст.. 1261 ЦК України, спадкоємцями першої черги за законом є діти померлого, той з подружжя, який його пережив, та батьки померлого.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 є позивачка як його дружина та відповідачка ОСОБА_4 як його донька.

16 січня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7 з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5

12 березня 2018 року ОСОБА_3 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частку житлового будинку з господарськими та побутовими спорудами № 58 по вулиці Гоголя в місті Миколаєві

Постановою приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7 від 12.03.2018 року ОСОБА_3 відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, оскільки в державному акті на праві власності на землю серії 1-МК № 012957 не були визначені частки співвласників земельної ділянки. Зазначена ділянка була передана ОСОБА_3 на ОСОБА_5 у спільну сумісну власність, тобто без визначення часток. Частка спадкодавця у праві власності на земельну ділянку за його життя визначена не була і визначити на сьогоднішній день немає можливості, оскільки відповідно до змісту на ст.. 88 ЗК України, договір про спільну часткову власність може бути укладений тільки за згодою усіх учасників спільної власності, що є неможливим у зв'язку зі смертю одного з учасників.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно із пунктом г частини 1 статті 87 Земельного кодексу України, - право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає за рішенням суду.

Згідно із положеннями статті 372 Цивільного кодексу України , у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено між ними або законом.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Згідно з частиною 1 статті 131 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Поняття земельної ділянки, як об'єкта права власності визначено у частині першій статті 79 Земельного кодексу України, за якою земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до статті 1226 Цивільного кодексу України частка у праві спільної сумісної власності, у тому числі і на земельну ділянку, спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Отож, вказані норми підлягають застосуванню в цій справи, бо саме ними регулюються спірні правовідносини.

Так, вказані норми регламентують що за відсутності заповіту, спадкування здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги є діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив. Частки спадкоємців є рівними, бо спадкодавець заповітом іншого не передбачив.

За таких умов, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог ОСОБА_3 щодо визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

На підставі частини 1 статті 142 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків сплаченого при поданні позову судового збору.

На підставі ст. ст. 79, 89, 131 Земельного кодексу, ст. 368, 1218, 1223, 1226, 1261, керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 142, 259, 263-265, 370 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Миколаївської міської ради, ОСОБА_4 про визначення розміру часток в праві спільної сумісної власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визначити розмір часток в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,0754 га, кадастровий номер 4810136900:06:014:0018, що розташована за адресою: місто Миколаїв, вулиця Гоголя, 58 в наступних розмірах: за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 - 1/6 частки, за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 - 5/6 частки.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/6 частки земельної ділянки з кадастровим номером 4810136900:06:014:0018, загальною площею 0,0754 га, що розташована за адресою: місто Миколаїв, вулиця Гоголя, 58 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 07 вересня 2017 року.

Повернути ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з державного бюджету 352 (триста п'ятдесят дві) гривен 50 (п'ятдесят) копійок судового збору сплаченого за квитанцією від 22.03.2018 №0.0.994842527.1.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Ленінський районний суд міста ОСОБА_1.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії ЕО 430327, виданий Ленінським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 11.12.1997 р.

Відповідач: Миколаївська міська рада, юридична адреса: м. Миколаїв, вул.. Адміральська, 20

Відповідач: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, паспорт серії ЕО 779067, виданий Заводським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 04.11.1999 р.

Суддя Ленінського районного

суду міста ОСОБА_1 Рум'янцева

Повний текст судового рішення складено 09 жовтня 2018 року.