Ухвала

від 16.10.2018 по справі 807/540/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про закриття провадження в адміністративній справі

16 жовтня 2018 рокум. Ужгород№ 807/540/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1, представник - ОСОБА_2,

відповідача: Державний реєстратор-приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Г. В., представник - ОСОБА_4,

третьої особи: ОСОБА_5, представник - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Галини Василівни, третя особа - ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 КАС України проголошується вступна та резолютивна частини Ухвали. Повний текст Ухвали виготовлено та підписано 16 жовтня 2018 року.

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Г.В., третя особа - ОСОБА_5, яким просила визнати протиправними дії державного реєстратора - приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Г.В., щодо реєстрації права власності та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Г.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

В підготовчому судовому засіданні представником відповідача до суду було подано клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивовано тим, що заявлений спір до державного реєстратора - приватного нотаріуса Кузьо Г.В., про визнання протиправним дії та скасування рішення, виник внаслідок невиконання стороною цивільно-правових угод та у результаті відчуження іпотечного майна.

Відтак, компетенція адміністративних судів не поширюється на розгляд справ, а тому у даній справі слід провадження закрити.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та просив суд його задовольнити з огляду на існуючу судову практику.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримав клопотання про закриття провадження. Додатково пояснив, що особа - позивачка по справі тривалий час не виконувала зобовязання взяті на себе по цивільно правовим угодам і всі наслідки в подальшому виникли або/чи на підставі реалізації договорів.

У судовому засіданні представник позивача проти задоволення клопотання про закриття провадження заперечила, вважає, що в даній справі дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії державного реєстратора - приватного нотаріуса, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.

Дослідивши матеріали справи та клопотання про закриття провадження, заслухавши представників сторін, суд приходить до наступних висновків.

Ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Ст. 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, а публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи. Позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду, а відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Відповідно до ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; та інші.

Із змісту наведених правових норм видно, що при розгляді адміністративної справи обов'язковою повинна бути наявність публічно-правового спору між конкретним позивачем та конкретним відповідачем, з метою судового захисту прав, свобод чи інтересів такого позивача від порушень з боку такого відповідача як суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій.

Судом встановлено, що спірні правовідносини між позивачем та іншими учасниками справи випливають у зв'язку з невиконанням цивільно-правових угод, а саме, 18 травня 2012 року між ПАТ АКБ Львів та ТОВ Геліос Торгівля код ЄДРПОУ - 30685435 було укладено Генеральний договір кредитної лінії №39 від 18.05.2012р з усіма змінами та додатками, згідно якого Позичальнику надано кредит в сумі 700000,00 грн. , під 20,5 % річних з кінцевим терміном повернення 17 травня 2015 року.

З метою забезпечення виконання взятого на себе ТОВ Геліос Торгівля зобов'язання за Генеральним договором кредитної лінії №39 від 18.05.2012р, між ПАТ АКБ Львів , як Іпотекодержателем, та ОСОБА_1, як Іпотекодавцем, 18.05.2012 року було укладено Договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Журкі О.Т. в реєстрі за №1536 про, що внесено відповідні записи в Державний реєстр іпотек та в Єдиному реєстрі заборон відчужень об'єктів нерухомого майна, згідно вимог ст. 4 Закону України Про іпотеку .

Згідно вказаного Договору іпотеки (п.1.3.), предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: фірмовий магазин Геліос-4 загальною площею 441,9 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Предмет іпотеки належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 21.12.2007 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Балаж М.В. та зареєстрованого в реєстрі за №2760 Право власності на будівлю зареєстроване 11.02.2008 року КП БТІ м. Ужгорода Ужгородської міської ради, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17682501, який видано 11.02.2008 року, реєстраційний номер об'єкту 15811863, номер запису 933 в книзі 5.

24 квітня 2018 року між ТОВ Фінансова компанія ІНВЕСТ - Кредо та ОСОБА_5, укладено Договір про відступлення прав за Іпотечним договором , у відповідності до якого Первісний іпотекодержатель відступив, а Новий іпотекодержатель набув прав, належних Первісному іпотекодержателю за договором іпотеки від 18.05.2012 року за р. №1536, шляхом одержання переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця, у порядку передбаченому Договором іпотеки та Законом України Про іпотеку , задоволення своїх вимог (повернення суми основної заборгованості, сплати нарахованих відсотків, комісій, можливої неустойки (штраф, пеня), відшкодування збитків, тощо), які випливають з кредитного договору та/або договору іпотеки, за рахунок предмету іпотеки.

У зв'язку з залишенням без задоволення письмової вимоги про застереження, яку було направлено іпотекодержателем 26 квітня 2018 року на адресу іпотекодавця - ОСОБА_1 рекомендованим листом, сплином тридцяти денного терміну, не погашенням існуючої заборгованості за кредитом, ОСОБА_5 на підставі іпотечного договору зокрема п.6.2.3 Договору іпотеки, ст. 36, 37 Закону України Про іпотеку прийняла рішення про задоволення вимог за кредитним договором, шляхам набуття права власності на предмет іпотеки - фірмовий магазин Геліос-4 загальною площею 441,9 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належав - ОСОБА_1 на праві приватної власності.

При визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Із вищенаведених правових норм видно, що КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Аналогічну правову позицію щодо застосування зазначених норм процесуального права висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 березня 2018 року у справі № 396/2550/17.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" від 01.03.2013р. № 3: виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч.1 ст. 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави ; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Таким чином, заявлений спір до державного - приватного нотаріуса Кузьо Г.В., про визнання протиправним та скасування рішення, виникає у зв'язку з невиконанням цивільно-правових угод та у звязку з відчуженням іпотечного майна, тому спір стосується цивільного права, а відтак справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та має вирішуватися у порядку цивільного судочинства.

Водночас, виходячи з системного аналізу положень законодавства, судової практики, змісту та суті позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це, не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Окрім цього, беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні ч.1 ст. 6 Конвенції.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України: суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України: якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч.1 ст. 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Згідно з ч. 8 ст. 28 ЦПК України за територіальною підсудністю, позивач може звернутися з позовом, який виник із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

Оскільки позивач просить скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Перемоги, 171, дана справа підсудна місцевому загальному суду та повинна розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 238, 243, 248, 256, 296 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання відповідача - приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Галини Василівни про закриття провадження у адміністративній справі - задовольнити.

Провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Галини Василівни, третя особа - ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.

Згідно з ст. 295 КАС України, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Микуляк